Ухвала суду № 77124694, 16.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/11889/18

Провадження № 2-ві/522/76/18

УХВАЛА

16 жовтня 2018 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бойчука А.Ю. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОРІОН» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси (с. Бойчук А.Ю.) перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОРІОН» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації.

22 серпня 2018 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Бойчука А.Ю., в якій вона посилається на те, що окрім зазначеної справи в провадженні судді Бойчук А.ІО. знаходиться цивільна справа №522/14064/18 за позовом ОСОБА_4 до ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», ТОВ «Фірма ветеран збройних сил» про зобов'язання укласти основні, договори купівлі-продажу, вчинити дії, визнання недійсним договору відповідального зберігання майна та усунення перешкод в користуванні житловим будинком і земельною ділянкою. В обох приведених справах вирішується спір щодо одного й того ж самого нерухомого майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності. Вказані справи буди розподілені на суддю Бойчука А.Ю., що на думку заявника, усупереч функціонуючої Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яка забезпечує об'єктивний та неупереджений розподіл справ між суддями з додержанням принципів черговості; та рівної кількості справ для кожного судді. Відповідно до: ч.1 ст.14 ЦПК України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Згідно з ч.3 ст.14 ЦПК України, визначення судді або колегії суддів (судді доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). При цьому, у справі №522/14064/18 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», ТОВ «Фірма ветеран збройних сил» про зобов'язання укласти основні договори купівлі-продажу, вчинити дії, визнання недійсним договору відповідального зберігання майна та усунення, перешкод в користуванні житловим будинком і земельною ділянкою суддя Бойчук А.Ю. ухвалою від 15.08.2018 року вжив заходів забезпечення позову шляхом, передання житлового; будинку за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельній ділянці під номером 25/14 за адресою: м.Одеса, вул.Педагогічна, на зберігання ОСОБА_4 з правом на укладення охоронного договору (договору про охорону) зазначених об'єктів нерухомого майна, до закінчення розгляду та вирішення даної справи по суті. Водночас, житловий будинок за адресою: м.Одеса, вул.Педагогічна, 25 належить заявнику на праві власності, ОСОБА_4, ТОВ «Фінансова компанія «Оріон» та ТОВ «Фірма Ветеран Збройних Сил» не мають жодного відношення та жодних прав на вказаний об'єкт нерухомості, він не був предметом жодних правочинів між цими сторонами, спір між ним ніколи не існував, був сформований штучно з метою подання до суду позовної заяви та її забезпечення, що надало змогу невідомим особами проникнути до житла та позбавити заявника доступу до нього,

Отже, на думку заявника є очевидною зацікавленість судді Бойчука А.Ю. в розгляді справ щодо житлового, будинку за адресою: АДРЕСА_1, які розподіляються виключно на нього, та при розгляді яких ним допускаються порушення закону та її прав, що відповідно є підставою для обґрунтованого відводу.

Ухвалою суду (с.Бойчук А.Ю.) від 08.10.2018 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді було визнано необґрунтованою та провадження у справі було зупинено на час вирішення цього питання іншим суддею згідно ч.3 ст.40 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу, розгляд заяви про відвід судді розподілено на суддю Домусчі Л.В.

Ознайомившись з заявою ОСОБА_1 про відвід судді, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.

У відповідності до вимог ч.ч.2, 3 ст.40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження по справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається за допомогою автоматизованої системи документообігу суду (п.15.4 Розділу ХІІ Перехідні положення ЦПК). Такому судді не може бути заявлений відвід.

Пунктами сьомим та восьмим статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.36 ЦПК суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Також, підставами відводу (самовідводу) законодавець визначив недопустимість повторної участі судді в розгляді справи (ст.37 ЦПК), та неможливість входження до складу суду осіб, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (п.3 ст.46 ЦПК).

За умовами ч.3 ч.4 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч.5 ст.36 ЦПК України).

Крім того, законодавець передбачив і запобігання зловживанням учасниками процесу права на заяву відводу. Пунктом четвертим статті 36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду (п.5 ст.39 ЦПК).

Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).

У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.

Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, але якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу достатньо заяви сторони про сумнів в об'єктивному розгляді справи.

Заявник у своїй заяві ставить під сумнів неупередженість судді у розгляді вказаної цивільної справи з огляду на те, що є очевидною зацікавленість судді Бойчука А.Ю. в розгляді справ (даної справи та справи №522/14064/18), які стосуються житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, які розподіляються виключно на нього, та при розгляді яких , на думку заявника, головуючим допускаються порушення закону та її прав. Також заявник вважає, що було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, проте вказані твердження є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.1 ст.33 ЦПК України, визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з п.1 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розподіл судових справ, здійснюється модулем автоматизованого розподілу виключно в автоматизований спосіб (без участі посадових осіб) під час реєстрації в суді передбачених законом процесуальних документів, на підставі інформації, внесеної уповноваженими особами суду до АСДС та до підсистеми обліку кадрів. Підставою для запуску процедури автоматизованого розподілу судової справи є внесений до АСДС ЕД або ЕКПД відповідного документу, підписаний електронним цифровим підписом його автора. Ручний запуск процедури автоматизованого розподілу не допускається.

П.6. Положення, первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації) в наступній послідовності:

1) формується список компетентних суддів для розгляду конкретної справи;

2) для компетентних суддів розраховуються коефіцієнти навантаження;

3) із числа компетентних суддів з урахуванням встановлених коефіцієнтів навантаження здійснюється випадковий вибір судді (судді-доповідача);

4) на підставі результатів проведеного автоматизованого розподілу проводиться коригування коефіцієнтів фактичного та середньозваженого навантаження суддів;

5) у разі визначення судді-доповідача проводиться визначення суддів, що входять до складу постійної колегії.

Відповідно до п.8. Положення для кожного судді модуль автоматизованого розподілу наростаючим підсумком зберігає два коефіцієнти: коефіцієнт фактичного навантаження на суддю (Кнф) та коефіцієнт середньозваженого навантаження на суддю (Кнс).

Коефіцієнт фактичного навантаження (Кнф) є мірою часу, який цей суддя витратив на розгляд судових справ, а коефіцієнт середньозваженого навантаження (Кнс) - мірою часу, який суддя мав би витратити на розгляд справ у випадку проведення розподілу рівномірно, без застосування принципу випадковості.

Як вбачається із матеріалів справи 06 липня 2018 року до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОРІОН» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації.

За результатами автоматизованого розподілу справа №522/11889/18 передана для розгляду судді Приморського районного суду м.Одеси Бойчуку А.Ю., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи від 06.07.2018 року.

Суду не наведені обставини, які свідчать про порушення порядку визначення судді для розгляду справи, відсутні підстави для відводу судді, в порядку п.4 ч.1 ст.36 ЦПК України.

Стосовно тверджень заявника про протиправність постановленої ухвали суду про вжиття заходів забезпечення позову від 15.08.2018 року по справі №522/14064/18 за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Фінансова компанія «Оріон», ТОВ «Фірма ветеран збройних сил» про зобов'язання укласти основні договори купівлі-продажу, вчинити дії, визнання недійсним договору відповідального зберігання майна та усунення, перешкод в користуванні житловим будинком і земельною ділянкою суддя, суд зазначає, що в силу положень ч.4 ст.36 ЦПК України, вказані обставини не є підставою для відводу судді.

У відповідності до ч.4 ст.36 ЦПК встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можу бути підставою для відводу.

З огляду на викладене суд зазначає, що відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Суд не вбачає підстав для відводу судді Бойчука А.Ю., визначених ст.36 ЦПК України, оскільки заявником не доведені обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності головуючого по справі судді.

Доводи заявника, викладені в заяві про відвід, зводяться по суті до незгоди з процесуальним рішенням судді та не свідчать про необ'єктивність або упередженість судді.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Бойчук А.Ю. при вирішенні даної цивільної справи.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчука А.Ю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.35-40 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бойчука А.Ю. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОРІОН» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, за участю третіх осіб - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, ОСОБА_3, Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, та усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом зняття з реєстрації.

Повернути справу для продовження розгляду справи по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Домусчі Л.В.