Рішення № 77123066, 04.10.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2018 р. № 2040/6370/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

08 серпня 2018 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області, в якому, з підстав протиправності рішень, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір у загальній сумі 28882,91 грн. (23106,33 грн. - за податковим зобов’язанням та 5776,78 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальній сумі 416306,64 грн. (277537,76 грн. - за податковим зобов’язанням та 138768,88 за шрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2018 року №0000781315 про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.05.2018 року №0005511315 про застосування штрафних санкцій з єдиного соціального внеску у сумі 37844,54 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що податкові повідомлення-рішення, вимога про сплату боргу, рішення про застосування штрафних санкцій ГУ ДФС у Харківській області винесені, на думку позивача, без врахування приписів чинного законодавства.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представник позивача прибула, позов підтримала та просила його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка самозайнятої особи ОСОБА_3, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року та правильності нарахування та обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року.

За результатом перевірки складено Акт “ Про результати документальної планової виїзної перевірки самозайнятої особи ОСОБА_3, податковий номер НОМЕР_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р. та правильності нарахування та обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.“ №1451/20-40-13-15-07/НОМЕР_3 від 17.04.2018 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків Акту перевірки ФО-П ОСОБА_3 порушено:

- п. 177.4. ст. 177 Податкового Кодексу України (далі - ПКУ), що призвело до завищення витрат на 1540421,26 грн., в т.ч. за 2015 рік на 350956,28 грн., за 2016 рік на 705119,53 грн., за 2017 рік на 48434,45 грн.;

- п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, встановлено заниження суми чистого оподатковуваного доходу за перевіряємий період у розмірі 1540421,26 грн. в т.ч. за 2015 рік на 350956,28 грн,, за 2016 рік на 705119,53 грн., за 2017 рік на 48434,45 грн.;

- пп. 177.5.3 п. 177.5 ст.177 Податкового кодексу України № 2755- VІ від 02.12.2010 р. зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 277537,76 грн. в т.ч. за 2015 рік на 66862,27 грн., за 2016 рік на 123493,31 грн., за 2017 рік на 87182,18 грн.;

- пп.1) п.1. ст.4, пп.1) п.2. ст.6, пп.2) п.1, ст.7, ч.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010р. №2464-VІ зі змінами та доповненнями «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та підпункту 3 пункту 5 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 зі змінами та доповненнями в частині розрахунку середньомісячної суми чистого доходу для обчислення ЄСВ за 2015-2017 роки, а саме заниження ЄСВ на загальну суму 214076,47 грн., в т.ч. за 2015 рік на суму 38904,01 грн. в т.ч. за 2016 рік на 86560,95 грн., за 2017 рік на 88611,51 грн.;

- п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень Кодексу, п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168, ст. 176 Податкового кодексу України, яким передбачено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом, перевіркою донараховано військового збору у сумі 23106,33 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 5264,35 грн., за 2016 рік в сумі 10576,80 грн. за 2017 рік в сумі 7265,18 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено:

- податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір у загальній сумі 28882,91 грн. (23106,33 грн. - за податковим зобов’язанням та 5776,78 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення-рішення від 14.05.2018 року № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальній сумі 416306,64 грн. (277537,76 грн. - за податковим зобов’язанням та 138768,88 за шрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2018 року №0000781315 про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 14.05.2018 року №0005511315 про застосування штрафних санкцій з єдиного соціального внеску у сумі 37844,54 гривень.

Оскаржувані рішення винесені Головним управлінням ДФС у Харківській області за результатом аналізу обгрунтованості списання (віднесення) витрат, що утворюють основу для виготовлення продукції (зокрема, рубероїду) позивачем.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що ФО-П ОСОБА_4 здійснює підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування. У періоді, що перевірявся, ФОП ОСОБА_4 здійснював виробництво неметалевих мінеральних виробів, а саме, руберойду.

Так, ФО-П ОСОБА_3 з ЧКПФ «Олімпія», ТОВ «Луцька картонно-паперова фабрика», ТОВ «ПОНІНКІВСЬКА КАРТОННО-ПАПЕРОВА ФАБРИКА», ПАТ «Роганська картонна фабрика», ТОВ «Кронекс-Харків», укладено договори купівлі продажу та постачання, згідно яких вказаними контрагентами на адресу позивача поставлялись битум, картонно – паперову продукцію.

Позивачем надано до суду первинні документи складені на підставі вищевказаних господарських операцій, а саме видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Контролюючий орган виносячи оскаржувані рішення посилався на не підтвердження перевіркою витрат на придбання сировини (картон, бітум, папір) для виготовлення (продажу) продукції або товарів, що реалізуються підприємцем, через не надання підприємцем калькуляцій на виробництво руберойду.

Згідно із п. 44.1. ст.44 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

При цьому, відповідно до приписів п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року (далі - Положення №88) первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.4. Положення №88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до приписів п.3.1. Положення №88 облікові регістри - це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку.

Отже, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Суд вважає, що калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксуються будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

Вказане спростовує посилання відповідача на те, що позивач для підтвердження витрат на придбання сировини (картон, бітум, папір) для виготовлення (продажу) продукції або товарів, мав надати калькуляцію.

Суд вважає безпідставними посилання відповідача на «Межгосударственний стандарт», в якому вказано якісні показники руберойду марок РКК-400, РКЦ-400, РКК-350, РКП-350, РПП-300, РПЄ-300, з огляду на те, що даний документ не визначено чинним законодавством, як обов'язковим до виконання. Позивач не зобов'язаний керуватись в своїй господарській діяльності приписами вказаного стандарту.

Між тим, позивачем надано до суду документи, які підтверджують витрати, понесені ФО-П ОСОБА_4 у зв’язку із придбання сировини використаної для виготовлення руберойду.

Законодавчим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ.

Основним нормативно-правовим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Як зазначено у ч.2 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до ст. 161 підрозділу 10 розділу XX «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 177.1 статті 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об’єктом оподаткування с чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською .діяльністю такої .фізичної особи - підприємця (пп. 177.2 ст. 177 ПК України)

Згідно із пп. 177.4. ст. 177 до переліку витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів, належать: 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат; 177.4.2 витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов’язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов’язкове страхування життя або здоров’я працівників у випадках, передбачених законодавством; 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

З набранням законної сили Законом № 1797-VІІІ від 21.12.2016 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» згідно із пп. 177.4.5. ст.177 ПКУ не включаються до складу витрат підприємця: витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;документально не підтверджені витрати..

Таким чином, у відповідності із приписами пп. 177.4.1. п.177.4 ст. 177 ПКУ витрати, пов’язані з придбання паперу та картону і бітуму, були підтверджені позивачем належними первинними документами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 від 14.05.2018 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) №0000781315 від 14.05.2018 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511315 від 14.05.2018 року винесені всупереч приписів чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятих ним рішень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст. 255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (61032, АДРЕСА_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 14.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем військовий збір у загальній сумі 28882,91 грн. (23106,33 грн. - за податковим зобов’язанням та 5776,78 за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 14.05.2018 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у загальній сумі 416306,64 грн. (277537,76 грн. - за податковим зобов’язанням та 138768,88 за шрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0000781315 від 14.05.2018 року про сплату заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску у сумі 214076,47.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0005511315 від 14.05.2018 року про застосування штрафних санкцій з єдиного соціального внеску у сумі 37844,54 гривень.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3, 61032, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 6971 (шість тисяч дев’ятсот сімдесят одна) грн. 11 коп.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 16.10.2018 року.