Ухвала суду № 77120558, 03.10.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4998/17

Провадження №2/463/697/18

УХВАЛА

судового засідання

03 жовтня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Леньо С. І.

з участю секретаря Станько Р.О.

представника позивача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання представника третьої особи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», треті особи Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_3, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про визнання права на відшкодування заборгованості -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ПАТ «Імексбанк» про визнання за нею права на відшкодування заборгованості за вкладом у розмірі 150 000 грн. за договором № НОМЕР_1 від 26.01.2015р. про приєднання до публічного договору № 1 Банківського вкладу (Депозиту) від 20.01.2014р. під назвою вкладу «Постійний клієнт», укладеного з АТ «Імексбанк» за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Повноважний представник третьої особи подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки позивач просить Уповноважену особу ФГВФО включити її до реєстру вкладників і хоча прямо не вказує на визнання бездіяльності Уповноваженої особи ФГВФО протиправною, проте іншого шляху ніж бути включеним до реєстру вкладників, крім як за рішенням уповноваженої особи ФГВФО не існує. Фонд є юридичною особою публічного права. Предметом позову є оскарження дій Уповноваженої особи ФГВФО, внаслідок чого спір є публічно-правовим, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Представник позивача у справі подав письмові заперечення проти даного клопотання, вказуючи на те, що позивач звернулась з позовом до суб’єкта владних повноважень за захистом порушених прав, що виникли із цивільних відносин, а саме із цивільно-правової угоди, внаслідок чого спір є приватноправовим та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що таке не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а останній в свою чергу, згідно п. 2 ч. 1 цієї статті, є спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.

Частиною першою ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами.

Перелік функцій, що їх виконує Фонд, наведений у частині другій статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», згідно з якою Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини).

Отже, Фонд створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку та здійснює у цій сфері нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Під час розгляду цивільної справи № 727/8505/15-ц ОСОБА_4 Верховного Суду в постанові від 06.06.2018р. сформулювала правовий висновок про те, що спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду у сумі, що не перевищує 200 000 грн. (якщо адміністративна рада Фонду згідно з пунктом 17 частини першої статті 9 Закону не прийняла рішення про збільшення граничної суми такого відшкодування), є публічно-правовим і пов'язаний із виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства (див. висновки ОСОБА_4 Верховного Суду, викладені у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 6 червня 2018 року у справах № П/811/3526/15, № 813/6392/15, № 818/377/16, № 804/15159/15, № 815/863/16). З огляду на це ОСОБА_4 Верховного Суду відхиляє як необґрунтовані доводи позивача про відсутність публічно-правових відносин між ним і Фондом.

В свою чергу, спір щодо включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів і про стягнення за договором банківського вкладу коштів, що перевищують граничну суму відшкодування, є приватноправовим і залежно від суб’єктного складу має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства. Фонд (його уповноважена особа) у таких правовідносинах виконує не владні управлінські функції, а здійснює представництво інтересів банку-відповідача як сторони відповідного договору (див. висновки ОСОБА_4 Верховного Суду, викладені у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 826/7532/16, від 23 травня 2018 року у справі № 811/568/16).

Разом з тим, позов у даній справі пред’явлено не до Фонду як суб’єкта владних повноважень, а до банку-боржника, який в розумінні КАС України не є таким суб’єктом. Сам же ФГВФО у даній справі залучено як третю особу.

З огляду на це, спір не містить ознак публічно-правового, у зв’язку з чим такий належить розглядати за правилами цивільного судочинства, що відповідно, виключає можливість закриття провадження та задоволення клопотання.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 255, 260 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні клопотання представника третьої особи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Імексбанк», треті особи Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» ОСОБА_3, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» про визнання права на відшкодування заборгованості.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 08.10.2018 року.

Суддя: Леньо С. І.