Рішення № 77120477, 05.10.2018, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

провадження № 2/333/1943/18

справа № 333/3304/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року місто Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Кабанової К.О., представника позивача – ОСОБА_1, представника відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_3 (69059, АДРЕСА_1) до ОСОБА_4 (69039, м. Запоріжжя, вул. Котовського, буд. 29), третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-б) про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 (69039, м. Запоріжжя, вул. Котовського, буд. 29) до ОСОБА_3 (69059, АДРЕСА_1), третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 25-б) про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

25 червня 2018 року, адвокат ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_3, в якій просить суд: визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 30 квітня 1998 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 30.04.1998 року померла її мати – ОСОБА_5, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_3. Спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках є позивач та відповідач по справі.

Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на ? частину квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_5, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів про належність спадкодавцю спадкового майна. За для вирішення вказаного питання позивачці було рекомендовано звернутися до суду.

На підставі викладеного, просила суд визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 30 квітня 1998 року.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.07.2018 року провадження у цій справі відкрито, справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні. Одночасно вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та визначено відповідачу п’ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, та роз’яснено, що у строк для подання відзиву відповідач має право пред’явити зустрічний позов (а.с. 45).

08.08.2018 року до суду від ОСОБА_4 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_3, в якій вона просить суд: визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 30 квітня 1998 року.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначено, що 30.04.1998 року померла її мати – ОСОБА_5, після смерті якої залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_3. Спадкоємцями першої черги за законом в рівних частках є позивач та відповідач по справі.

Позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на ? частину квартири АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_5, але їй було відмовлено у видачі свідоцтва, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів про належність спадкодавцю спадкового майна. За для вирішення вказаного питання позивачці було рекомендовано звернутися до суду.

На підставі викладеного, просила суд визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 30 квітня 1998 року.

Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 19.09.2018 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно прийнято до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, об'єднано в одне провадження з первісним позовом, та присвоєно справі єдиний номер № 333/3304/18 (номер провадження № 2/333/1943/18) (а.с. 115).

У підготовче засідання з’явився представник позивача за первісним позовом, доводи, наведені в обґрунтування позовних вимог підтримав, просив суд позовну заяву задовольнити, оскільки вона ґрунтується на вимогах закону. Додатково зазначив, що зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 визнає в повному обсязі.

У підготовче засідання з’явився представник відповідача за первісним позовом, просив суд зустрічний позов задовольнити, оскільки він ґрунтується на вимогах закону. Додатково зазначив, що первісний позов визнає в повному обсязі.

У підготовче засідання представник третьої особи - Шоста Запорізька державна нотаріальна контора не з’явилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с. 122).

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Суд, вивчивши позовні вимоги позивачів за первісним та зустрічним позовом, кожного в окремості, копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, перевіривши інші докази, наявні в матеріалах справи, взявши до уваги довідку, надану представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 30.04.1998 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Запорізьким міським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 3768, що міститься в матеріалах справи (а.с. 9).

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме: квартиру АДРЕСА_3.

Єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 є її діти: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_6 (а.с. 6), яка у зв’язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на «Глинчевська», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 7), та свідоцтвом про народження ОСОБА_7 (а.с. 67), яка у зв’язку з реєстрацією шлюбу змінила прізвище на «Мезенцева», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 68).

23.10.1998 року ОСОБА_4 звернулася до Шостої Запорізька державна нотаріальна контора з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 74).

Постановою державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори № 1138/02-31 від 07.06.2018 року було відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 30.04.1998 року ОСОБА_5, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки спадкоємцем не було надано документ, що посвідчує право власності на квартиру (а.с. 105-106).

28.04.2016 року ОСОБА_3 звернулася до Шостої Запорізька державна нотаріальна контора з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с. 78).

Постановою державного нотаріуса Шостої Запорізької державної нотаріальної контори № 921/02-31 від 10.05.2018 року було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої 30.04.1998 року ОСОБА_5, яка проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки спадкоємцем не було надано документ, що посвідчує право власності на квартиру (а.с. 102-103).

За для вирішення вказаного питання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було рекомендовано звернутися до суду.

Відповідно дост.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.ст.1216,1222,1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно дост.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право на спадкування за законом після смерті матері, як спадкоємці першої черги.

Згідност.1218 Цивільного кодексу Україна до складу спадщини входять усі права і обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті.

У відповідності до ч.5ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття.

За вимогами ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов’язковим, коли об’єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов’язковій державній реєстрації.

Для підтвердження наявності спадкового майна, яке підлягає державній реєстрації та місця його знаходження, нотаріусу слід подати документ, що підтверджує право власності спадкодавця на майно з відміткою органу, що проводить реєстрацію, або реєстраційного посвідчення, яке є невід`ємною частиною правовстановлюючого документа.

В свою чергу, право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2ст.1299 ЦК України).

Відповідно до п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленному цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Наказом Міністерства юстиції України № 1844/5 від 14.12.2012 року «Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна» визначено, що одним із документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на нерухоме майно, є рішення суду про визнання права власності.

Як роз'яснено в листі Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Враховуючи, що позивач не має можливості оформити спадкове майно відповідно до вимог законодавства, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів, питання визначення належності цього майна має вирішуватись у судовому порядку, оскільки рішення суду буде правовстановлюючим документом для оформлення права на це майно.

Відповідно дост.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. При цьому, одним із способів захисту цивільного права є визнання права власності.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановлюючого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Згідно роз'яснення Міністерства юстиції України №19/32-319 від 21.02.2005 року, у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника повинно вирішуватися в cудовому порядку.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

У разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з'ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Матеріалами справи встановлено, що квартира АДРЕСА_3 належала померлій ОСОБА_5 на праві приватної власності, що підтверджується довідкою ЖБК № 7 «Машинобудівник» № 29 від 25.08.1993 року, наданою представником ТОВ «ЗМБТІ» та яка міститься в матеріалах спадкової справи (а.с. 23), та висновком про реєстрацію від 15.11.1993 року. Відповідно до довідки ЖБК № 7 «Машинобудівник» № 29 від 25.08.1993 року квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_5, яка є членом ЖБК № 7 «Машинобудівник», вартість квартири була повністю виплачена у листопаді 1981 року.

Відповідно до ст.. 15 Закону України «Про власність» (1991 р.) член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Пунктом 3 абз. 3 Постанови Верховної Ради України від 26 березня 1991 року «Про введення в дію Закону України «Про власність» передбачено, що положення статті 15 зазначеного Закону застосовуються до правовідносин, що виникли як до, так і після 15 квітня 1991 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 384 ЦК України у разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Те, що право власності на квартиру не було зареєстровано, не може бути підставою для відмови в позові, оскільки відповідно до інформаційного листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних про спадкування» від 16.05.2013 року, з якого вбачається, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту видачу свідоцтва про право власності, тобто право власності на вказану квартиру виникло з моменту сплати ОСОБА_5 пайових внески за спірну квартиру у 1981 році, а тому вона набула право власності на неї відповідно до положення Закону України «Про власність», який діяв на той час.

Згідно з ст.. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Крім того, суд враховує, що в Постанові № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» в п. 5 указано, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема, на підставі правочинів. При цьому, діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України). Якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону (стаття 334 ЦК України) та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин (стаття 5 ЦК України).

За таких обставин, суд вважає, що ОСОБА_5, виплативши пайові внески в повному обсязі у 1981 році за квартиру АДРЕСА_4, набула право власності на вказане майно.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 є законними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, не зачіпають прав та законних інтересів третіх осіб, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Позивачами зазначена вимога не заявлена, тому суд вважає за можливе не стягувати з відповідачів на користь позивачів суму сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1216-1218, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст.ст. 200, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Первісну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 30 квітня 1998 року.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Шоста Запорізька державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_5 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, яка померла 30 квітня 1998 року.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя

Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Е.Г.Стоматов