Рішення № 77120063, 16.10.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2677/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовною заявою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,

В С Т А Н О В И В:

03.08.2018 Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3740,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що відповідачем у встановлені законом строки не сплачено штрафні санкції за рішеннями про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 05.05.2018 №15, від 22.05.2018 №20, що стало підставою для звернення до суду з метою стягнення вказаних штрафних санкцій у судовому порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Представник позивача у судове засіданні не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив. Судова повістка про виклик до суду, направлена відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням, повернулась до суду 31.08.2018 з відміткою поштової організації від 28.08.2018 "не проживає".

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно із частиною дев’ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали позовної заяви, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Листом від 09.02.2018 №01-64/251 ВК Кременчуцької міської ради Полтавської області повідомив позивача про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", а саме: реклама з рекламним засобом, яка розміщена на будівлі за адресою: м.Кременчук, вул.Соборна, буд. 13/39, розміщена без дозвільних документів.

Протоколом від 26.03.2018 №17 про порушення законодавства про рекламу було зафіксовано факт порушення частини першої статті 8 Закону України "Про рекламу".

Листом від 26.03.2018 №01-27/1660 позивачем направлено запит до відповідачу про надання документів та інформації про вартість виготовлення та розповсюдження реклами та запрошено на розгляд справи.

На розгляд справи відповідач не з'явився, документів не надав.

Рішенням від 05.05.2018 №15 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі: 17 грн х 100 - 1700,00 грн.

Листом від 07.05.2018 №01-27-3007 позивач повідомив відповідача, що накладення штрафу не позбавляє відповідача від зобов'язання надати документи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення повноважень по контролю за дотриманням законодавства про рекламу, а також, що розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу відбудеться 22.05.2018. Крім того, зазначеним листом надіслано копію рішення від 05.05.2018 №15.

Рішенням від 22.05.2018 №20 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі: 17 грн х 120 - 2040,00 грн, за порушення законодавства про рекламу.

Листом від 23.05.2018 №01-27/3368 позивач направив відповідачу рішення від 22.05.2018 №20 про накладення штрафу.

Статтею 1 Закону України "Про рекламу" визначено, що реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; знижка - тимчасове зменшення ціни товару, яке надається покупцям (споживачам).

Відповідно до абзаців 1, 2 частини першої статті 26 Закону України "Про рекламу" контроль за дотриманням законодавства про рекламу у межах своїх повноважень здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів є центральним органом виконавчої влади, який в тому числі реалізує державну політику у галузі державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері.

Абзацом 1, абзацом 2 пункту постанови Кабінету Міністрів України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 10.09.2014 року №442 Кабінет Міністрів України постановив утворити Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державної ветеринарної та фітосанітарної служби і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу та поклавши на Службу, що утворюється, функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються.

Пунктом 5 постанови встановлено, що центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.

Відповідно до абзацу 4 пункту 7 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби 04.08.2017 №647, Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

За приписами пункту 9 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції або її територіальних органів.

Позивачем 26.03.2018 складено протокол №17 про порушення законодавства про рекламу було зафіксовано факт порушення частини першої статті 8 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до пункту 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.

Позивачем 26.03.2018 прийнято рішення №17 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачу неодноразово була надіслана вимога про надання до управління: оригіналу (для огляду) та належним чином завірені копії свідоцтва про державну реєстрацію або витягу з ЄДРПОУ, макет замовлення та документальне підтвердження вартості виготовлення та розповсюдження реклами (договори, акти виконання робіт, рахунки, платіжні доручення), а також надати письмові пояснення з приводу виявленого порушення.

Згідно абзацу 1 частини першої статті 27 Закону України "Про рекламу" особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною другою статті 27 Закону України "Про рекламу" встановлено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно абзацу 7 пункту 2 статті 22 Закону України "Про рекламу" реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється, зокрема засобами зовнішньої реклами.

За приписами абзацу 12 пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог законодавства про рекламу, на рекламодавців і розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники (пункт 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу).

05.05.2018 та 22.05.2018 начальником Головного управління ОСОБА_2 прийнято Рішення, якими накладено на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів громадян в сумі 1700 гривень та 120 неоподатковуваних мінімумів громадян в сумі 2040 гривень.

На час розгляду даної справи відповідач доказів сплати штрафу не надав.

Частиною дев'ятою статті 27 Закону України "Про рекламу" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Згідно з вимогами статті 20 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Враховуючи те, що штрафи за порушення вимог Закону України "Про рекламу" у розмірі 1700,00 грн та 2040,00 грн. відповідач не сплатив, а правомірність рішень суб'єкта владних повноважень підтверджено матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вказаної суми заборгованості є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 40358617) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) про стягнення штрафних санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38019510 ГУДКСУ у Полтавській області, р/р 31115106700002, МФО 831019, код 21081100:106, одержувач платежу УДКСУ у м. Полтаві) штраф у розмірі 1700,00 грн /одна тисяча сімсот гривень/.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39600, рнокпп НОМЕР_1) до Державного бюджету України (код ЄДРПОУ 38019510 ГУДКСУ у Полтавській області, р/р 31115106700002, МФО 831019, код 21081100:106, одержувач платежу УДКСУ у м. Полтаві) штраф у розмірі 2040,00 грн /дві тисячі сорок гривень/.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя ОСОБА_3