Рішення № 77119759, 16.10.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1940/1391/18

16 жовтня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

за участю:

секретаря судового засідання Заблоцька І.І.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Чортківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області звернулося з позовом до ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, в якому просило визнати дії головного державного виконавця Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопілсьькій області ОСОБА_3 щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у розмірі 14892,00 грн. від 04.07.2018 року у ВП №55514978 неправомірними, скасування постанови про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_2 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області у розмірі 14892,00 грн. від 04.07.2018 року у ВП № 55514978 та зобов'язати ОСОБА_2 міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області закінчити виконавче провадження за ВП №55514978 на підставі п.9 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 05.09.2017 року у справі №608/707/17 ОСОБА_4 поновлено на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Тернопільської області. Дана постанова була до негайного виконання в частині поновлення на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах за один місяць. Наказом ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 14.09.2017 року №54-ос «Про поновлення на посаді ОСОБА_4Л.» поновлено ОСОБА_4 в ОСОБА_2 об’днаному управління Пенсійного фонду України Тернопільської області на посаді головного спеціаліста відділу з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Управління Пенсійного фонду України в ОСОБА_2 районі Тернопільської області. На виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 року у справі №876/9992/17 ОСОБА_2 об’єднаним управління Пенсійного фонду України Тернопільської області внесено зміни у Наказ ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області від 14.09.2017 року за №54-ос «Про поновлення на посаді ОСОБА_4Л.», за яким внесено зміни у назву посади, на яку поновлено ОСОБА_4 14.09.2017 року та виплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 04 квітня 2017 року до 28 листопада 2017 року у сумі 41500,00 грн. Таким чином, позивач вважає, що вони виконали в добровільному порядку рішення суду щодо зобов’язання поновлення ОСОБА_4 на роботі та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 02 серпня 2018 року. У вказаний строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 15.08.2018 року о 09:30 год.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2018 року розгляд справи відкладено до 10 вересня 2018 року о 12:00 год.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2018 року розгляд справи відкладено до 03 жовтня 2018 року о 10:20 год.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 року розгляд справи відкладено до 16 жовтня 2018 року о 14:45 год.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, просила задовольнити їх повністю з мотивів, наведених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача повторно не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України № 2747-IV від 06.07.2005 (далі – КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підтвердження виконання рішень Тернопільського окружного адміністративного суду та Львівського апеляційного адміністративного суду позивачем долучено до матеріалів адміністративної справи Накази ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області №54-ос від 14.09.2017 року та №89-ос від 18.12.2017 року.

15 січня 2018 року Головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3З винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №608/707/17 виданого 29.12.2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом.

04 липня 2018 року Головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ОСОБА_3З винесено постанову про стягнення виконавчого збору розмірі 14892,00 грн. з боржника ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини п’ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження постановлено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 14892,00 грн.

Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з частиною третьою статті 40 Закону № 1404-VIII, у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Закону № 1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд дійшов висновку, що у випадку закінчення виконавчого провадження із підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження виносить постанову про стягнення виконавчого збору.

За приписами Закону № 1404-VIII та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за № 1302/29432 (далі - Інструкція № 512/5) постанова про стягнення виконавчого збору підлягає виділенню в окреме провадження та виконується самостійно. В межах виділеного провадження про виконання даної постанови виноситься постанова про відкриття виконавчого провадження.

З матеріалів справи вбачається, при відкритті виконавчого провадження ВП №55514978 з примусового виконання виконавчого листа № 608/707/17, виданого 29.12.2017 року Тернопільським окружним адміністративним судом, державним виконавцем було вказано про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 14892,00 грн.

Водночас, доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку зазначеної постанови в частині стягнення виконавчого збору позивач не надав, а суд не здобув.

Таким чином, на думку суду, відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору від 04.07.2018 року правомірно.

Фактично постановою про стягнення виконавчого збору від 04.07.2018 року державний виконавець не стягує новий виконавчий збір, а лише діє у відповідності до вимог Закону № 1404-VIII та Інструкції № 512/5, так як виконавчий збір не стягнуто і він підлягає самостійному виконанню, на виконання пункту 2 постанови про відкриття виконавчого провадження, якою з боржника стягнуто виконавчий збір, виносить окрему постанову про його стягнення.

Тобто, виконавець в подальшому виносячи оскаржувану постанову вчинив технічні дії пов’язані із подальшим виконанням відповідно до Закону № 1404-VIII, а тому відповідач не мав правових підстав не виносити оскаржену постанову про відкриття виконавчого провадження, оскільки позивачем пункт 3 постанови про відкриття виконавчого провадження самостійно виконаний не був, про що відсутні належні та допустимі докази.

Відповідно до статей 9, 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено в повному обсязі, керуючись приписами ст. 139 КАС України, судовий збір не повертається позивачу, та за відсутності понесених судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з позивача на користь суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області до ОСОБА_2 міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 04.07.2018 року ВП№55514978 – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Копію рішення надіслати ОСОБА_2 міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області.

Головуюча суддя Дерех Н.В.

копія вірна

Суддя Дерех Н.В.