
ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2218/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Костенко Г.В.,
за участю:
секретаря судового засідання – Шулик Н.І.,
представника позивача – ОСОБА_1,
представника відповідачів – ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
26.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (надалі - ТОВ "Квант Плюс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної фіскальної служби України (надалі - ДФС України, відповідач-1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невідповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства. Зазначив, що на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "Квант Плюс" надані письмові пояснення разом з документами, що стали підставою для складення накладної. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, у зв'язку з чим прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Звертав увагу на те, що оскаржуване рішення не містить чіткого обґрунтування підстав для його прийняття.
Ухвалою суду від 02.07.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження із викликом учасників справи.
У відзиві, що надійшов до суду 23.07.2018, ДФС України проти задоволення позову заперечувала посилаючись на те, що позивачем заявлено вимогу до контролюючого органу, який не приймав рішення про відмову у прийнятті податкової накладної (а.с. 68-69).
Ухвалою суду від 26.07.2018 залучено до участі у справі у якості співвідповідача - Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (надалі - ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач-2).
У відзиві, що надійшов до суду 08.08.2018 ГУ ДФС у Полтавській області, підтримуючи відзив ДФС України, проти задоволення позову заперечувало посилаючись на те, що комісія Головного управління ДФС України у Полтавській області, діючи у відповідності до приписів Податкового кодексу України, забезпечуючи виконання покладених на неї функцій та повною мірою використовуючи надані їй законодавством права правомірно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України прийняла рішення від 03.04.2018 №629598/31618527. Причиною прийняття комісією вказаного рішення слугувало надання ТОВ "Квант Плюс" контролюючому органу документів, які не є достатніми для прийняття комісією рішень про реєстрацію податкової накладної від 10.11.2017 №82, а саме не надано: відповідні дозволи та ліцензії, необхідні для здійснення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки, не надано первинні документи придбання ТМЦ, використаних при виконанні будівельних робіт (а.с.98-99).
Ухвалою суду від 09.10.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
06.09.2018 позивачем надано до суду заяву про уточнення позовних вимог (а.с.143-145), відповідно до якої позивач просить: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №629598/31618527 від 03.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №82 від 10.11.2017 в ЄРПН; зобов'язати ДФС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №82 від 10.11.2017, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Квант Плюс", в строки визначені нормами діючого законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Квант Плюс" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 316185216018.
Судом встановлено, що 23.01.2017 між ТОВ "Квант Плюс" (Підрядник) та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (Замовник) укладено договір №38, яким визначено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з технічного переоснащення головного корпусу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" шляхом модернізації турбіни парової №2 з генератором струму ТВФ-120 з переходом на електрогідравлічну систему автоматичного регулювання з прямохідним електромагнітним приводом та модернізації КВПтаА котлоагрегату блоку №2 шляхом створення ПТК автоматичного регулювання котельного регулятора потужності, сумісного з ПТК САР турбіни, для участі в первинному та вторинному регулюванні частоти та потужності ОЕС України згідно з СОУ-НЕЕ 04.157:2009 та ENTSO-E (а.с.21-27).
За результатом вказаної господарської операції позивачем складено податкову накладну №82 від 10.11.2017 на загальну суму 954082,02 грн, у тому числі ПДВ 159013,67 грн (а.с.14-15), яку подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.
Однак, згідно ОСОБА_3 від 04.12.2017 (а.с.16), сформованої автоматизованою системою ДФС України, реєстрація податкової накладної була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПКУ, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:28.11.99. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, що достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
На виконання зазначених вимог позивачем на адресу відповідача направлено повідомлення від 30.03.2018 №2 (а.с.17) щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК (реєстрація якої/го зупинено), яке містить письмове пояснення та окремими файлами додано документи (8 додатків) на підтвердження господарської операції (а.с.17).
Зазначені документи доставлено в ДФС України та збережено на центральному рівні, що підтверджується отриманою позивачем ОСОБА_3 №1 від 30.03.2018 (а.с.18).
Комісією ГУ ДФС України в Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації /надалі - Комісія/ 03.04.2018 прийнято рішення №629598/31618527 про відмову в реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №82 в ЄРПН (а.с.58-59).
Відповідно до вказаного рішення підставою для відмови в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів:
- первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунку-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;
- не надано відповідні дозволи та ліцензії, необхідні для здійснення робіт на об'єкті підвищеної небезпеки.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України/.
За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Так само, абзацом першим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов'язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Абзацами другим - третім пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Тобто, законодавцем введено положення, за яким фіскальний орган з 1 липня 2017 року фактично позбавляється повноважень на здійснення контролю за правомірністю формування платниками податку - покупцями податкового кредиту, адже в силу наведеної вище норми абзацу третього пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є зареєстрована у ЄРПН податкова накладна.
Натомість, згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Як визначено пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Таким чином, законодавцем фактично змінено порядок здійснення фіскальними органами контролю за правомірністю нарахування платниками сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту, а саме - визначено, що відповідна перевірка проводиться контролюючим органом на стадії реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Згідно з підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції станом на момент зупинення реєстрації податкової накладної від 13.11.2017 № 74), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, реєстрація поданої позивачем податкової накладної зупинена (як зазначено у квитанції від 30.11.2017) у зв'язку з тим, що "податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимога пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567.За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:28.11.99".
Положеннями зазначеного пункту Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 встановлено, що Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;
3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Однак, відповідач не надав суду обґрунтованих пояснень стосовно того, в чому ж саме полягає невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 28.11.99 та якому виду, визначеному пунктом 6 зазначених Критеріїв, вона відповідає.
Матеріали справи свідчать, що 23.01.2017 між ТОВ "Квант Плюс" (Підрядник) та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" (Замовник) укладено договір №38, яким визначено, що замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами на власний ризик виконати роботи з технічного переоснащення головного корпусу ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" шляхом модернізації турбіни парової №2 з генератором струму ТВФ-120 з переходом на електрогідравлічну систему автоматичного регулювання з прямохідним електромагнітним приводом та модернізації КВПтаА котлоагрегату блоку №2 шляхом створення ПТК автоматичного регулювання котельного регулятора потужності, сумісного з ПТК САР турбіни, для участі в первинному та вторинному регулюванні частоти та потужності ОЕС України згідно з СОУ-НЕЕ 04.157:2009 та ENTSO-E (а.с.21-27).
Сторони Договору узгодили, що ціна даного договору складає 78000000,00 грн, у тому числі ПДВ у розмірі 13000000,00 грн /пункт 2.1 умов Договору/.
Замовник здійснює підряднику попередню оплату у розмірі 90% від суми договору, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядника (пункт 4.2 договору).
Остаточні розрахунки по договору проводяться замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 банківських днів із дня підписання замовником останнього акта здачі-приймання виконаних робіт (пункт 4.4 договору).
Відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 10.11.2017 загальна вартість виконаних будівельних робіт станом на 10.11.2017 становить 954082,02 грн (а.с.28-29).
В межах виконання умов договору між ТОВ "Квант Плюс" та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" підписано:
- Акт №11 приймання виконаних будівельних робіт від 10.11.2017 (а.с.30-33);
- Акт №12 приймання виконаних будівельних робіт від 10.11.2017 (а.с.34-37).
На підтвердження оплати ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" надано платіжні доручення №1859 від 15.11.2017 на суму 1800000,00 грн (а.с.38) та №1836 від 13.11.2018 на суму 700000,00 грн (а.с.39).
Таким чином, наявні у справі документи фактично свідчать про реальність господарських відносин ТОВ "Квант Плюс" з ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5" на суму, зазначену у податковій накладній №82 від 10.11.2017.
Варто зазначити, що вказані документи бухгалтерського та податкового обліку, що складені на виконання договірних відносин між позивачем та його контрагентом відповідають вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 30.11.2017 про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
01.01.2018 набув чинності Закон України від 07.12.2017 №2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", яким з Податкового кодексу України виключено пункт 74.2 статті 74, а пункт 201.16 статті 201 викладено у такій редакції: "Реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Згідно з пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкової накладної.
Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 /додаток 2 до вказаного Порядку/.
Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.
Разом з тим, спірне рішення не містить підкреслень документів, які саме не надані позивачем, що свідчить про недотримання контролюючим органом вимог Порядку №117.
У графі "додаткова інформація" спірного рішення №629598/31618527 від 03.04.2018 зазначено, що ТОВ "Квант Плюс" не надано відповідні дозволи та ліцензії, необхідні для здійснення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, відповідно до яких ТОВ "Квант Плюс" виконувало роботи з заміни та доповнення користувацьких функцій програмного забезпечення станційної системи керування, налагодження та тестування взаємодії станційної системи керування з системами САРП енергоблоку №2 ПАТ "Харківська ТЕЦ-5" та САРЧП ДП "НЕК УКРЕНЕРГО" у вторинному регулюванні частоти та потужності ОЕС України.
Тобто, позивач надавав послуги з робіт, пов'язаних з функціонуванням програмного забезпечення.
Відповідно до Переліку видів робіт із провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми та значними наслідками, які підлягають ліцензуванню, затвердженим Постановою КМУ №256 від 30.03.2016, зазначений вид робіт не потребує наявності документів, що дають право на їх виконання.
Відтак, посилання контролюючого органу на необхідність надання дозволів та ліцензій, необхідних для здійснення робіт на об'єктах підвищеної небезпеки, є безпідставним.
Суд наголошує, що будь-які рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Натомість, рішення суб'єкта владних повноважень - Комісії ГУ ДФС в Полтавській області від 03.04.2018 №629598/31618527 не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.
У той час, господарська операція, за результатами якої видана податкова накладна від 10.11.2017 №82 має, за висновком суду, реальний характер.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ПрАТ "Харківська ТЕЦ-5", а також на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №82.
Враховуючи зазначене, суд вважає, за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.04.2018 №629598/31618527.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.11.2017 №82, складену та подану на реєстрацію ТОВ "Квант Плюс", в строки визначені нормами діючого законодавства, суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, тому у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень; протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну ТОВ "Квант Плюс" від 10.11.2017 №82 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи те, що відповідачами не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Квант Плюс" (вул. Конституції, 13, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 31618527) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, код ЄДРПОУ 39292197), Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову у такій реєстрації від 03.04.2018 №629598/31618527 про відмову у реєстрації податкової накладної від 10.11.2017 №82 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 10.11.2017 №82 (направлену на реєстрацію 30.11.2017, реєстраційний номер документу НОМЕР_1), складену та подану на реєстрацію ТОВ "Квант Плюс".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Квант - Плюс" (код ЄДРПОУ 31618527) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16 жовтня 2018 року.
Головуючий суддя ОСОБА_4
Судове рішення № 77119576, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 09.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 816/2218/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: