Рішення № 77119353, 09.10.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1340/3524/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов’язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 260 від 11.07.2018 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №1;

- зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та нарахувати з 06.02.2018 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 на підставі поданих документів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що звернувся до відповідач із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Однак, відповідач рішенням від 11.07.2018 №260 відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком за Списком №1, у зв’язку з відсутністю у позивача стажу роботи необхідного для призначення даного виду пенсії. Позивач вважає, рішення відповідача протиправним, оскільки її загальний стаж становить 30 років, а пільговий 22 роки, що підтверджується наданими суду доказами, просить позов задовольнити.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти задоволення позовних вимог. Заперечення мотивує тим, що наказом від 15.07.1998 №106 та висновком №2845 якості проведення атестації робочих місць за умовами праці від 07.07.2011 №14/07-7152 підтверджується право позивача на пенсію за Списком №1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Однак, позицією 22.5-16 розділу XXII «Роботи з радіоактивними речовинами джерелами іонізуючих випромінювань, берилієм» Списку№1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003№36 передбачені працівники безпосередньо зайняті ремонтом регулювання і налагодженням рентгенівських установок у виробничих галузях економіки та науково-дослідних інститутах, тому робоче місце позивача не підтверджується атестацією робочих місць. Відповідач зазначив, що рішення про відмову в призначенні пенсії за віком за Списком №1 позивачу прийнято через відсутність необхідного стажу роботи для призначення даного виду пенсії . Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

01 жовтня 2018 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2018 року вирішено перейти до розгляду справи № 1340/3524/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Суд встановив, що 25 січня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Личаківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ року «Про пенсійне забезпечення» та ст. 114 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_1:

- 06.10.1994 була прийнята на роботу у Львівську обласну клінічну лікарню (далі - ЛОКЛ) на посаду інженера-рентгенолога рентген-радіологічного відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №125-к від 06.10.1994;

- 05.06.1996 була переведена на посаду інженера-дозиметриста відділу радіаційного захисту, у зв’язку з перейменуванням «Рентген-радіологічного відділення» на «Відділ радіаційного захисту», відповідно до наказу ЛОКЛ №59-к від 05.06.1996;

- 24.09.1999 було присвоєно першу категорію інженера-дозиметриста, відповідно до наказу ЛОКЛ №89-к від 24.09.1999;

- 22.10.1999 відділ радіаційного захисту перереєстрований на рентгенорадіологічне відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №133 від 22.10.1999;

- 16.03.2009 позивачу було присвоєно категорію провідного інженера-дозиметриста рентгенорадіологічного відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №42-к від 16.03.2009;

- 01.07.2009 переведена на посаду провідного інженера-дозиметриста рентгенорадіологічного відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №121-к від 01.07.2009;

- 01.10.2011 найменування посади «провідний інженер-дозиметрист» змінено на «провідний інженер з радіаційної безпеки» рентгенорадіологічного відділення, в якому позивач працює по теперішній час.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем та відповідачем, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 позивач надав відповідачу:

- копії наказів про атестацію робочих місць № 106 від 15.07.1998; № 68 від 23.05.2003, №148 від 17.16.2008, №170 від 17.06.2013, №122 від 12.05.2014;

- протоколи засідання атестаційної комісії №4 від 12.05.2014, №4 від 20.12.2002, №4 від 17.12.2007;

- висновки державної експертизи умов праці №2844 від 07.07.2011, №2713 від 21.02.2011, №3532 від 29.07.2014, №3529 від 06.08.2014, №3844 від 07.07.2011.

03 травня 2018 року ОСОБА_1 сформувала та направила запит через Портал №ВЕБ-13094- Ф-3-18-010136 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова щодо підготовки паперових документів.

13 червня 2018 року сервісний центр управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова надав позивачу відповідь №1889/02.11-09 від 08.06.2018, в якій зазначив, що ОСОБА_1 враховано стаж з 09.08.1988 і пільговий з 05.06.1996 на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1.

11 липня 2018 року Головне управління Пенсійного фонду України за результатами розгляду заяви позивача від 25.01.2018, надало позивачу відповідь про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, у зв’язку з відсутністю у позивача необхідного стажу роботи для призначення пільгової пенсії за Списком № 1.

Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача, тому оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України від 05.11.1991 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788, в редакції станом на час подання заяви позивачем), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно з ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 № 1451/11731.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До

пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно із пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Зазначена постанова набрала чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації (пункти 4, 4.1 Порядку № 383).

Пунктами 4.2, 4.3, 4.4, 4.5 Порядку № 383 встановлено, що результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Якщо ж атестація з 21.08.92 не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.97, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.92 включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41. Відповідно до зазначених нормативних актів документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Згідно із ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення містяться у п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, згідно з яким основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є формальна констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Право особи на призначення пільгової пенсії, згідно зі ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, у якому працювала особа зі шкідливими і важкими умовами праці.

Тобто, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», є виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження несприятливих умов праці за результатами атестації відповідного робочого місця.

У постанові від 06.12.2016 у справі № 21-1660а16 Верховний Суд України вказав на те, що право особи на призначення пільгової пенсії згідно зі статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала зі шкідливими і важкими умовами праці.

Як вбачається із записів у трудовій книжці ОСОБА_1:

- 06.10.1994 була прийнята на роботу у Львівську обласну клінічну лікарню (далі - ЛОКЛ) на посаду інженера-рентгенолога рентген-радіологічного відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №125-к від 06.10.1994;

- 05.06.1996 була переведена на посаду інженера-дозиметриста відділу радіаційного захисту, у зв’язку з перейменуванням «Рентген-радіологічного відділення» на «Відділ радіаційного захисту», відповідно до наказу ЛОКЛ №59-к від 05.06.1996;

- 24.09.1999 було присвоєно першу категорію інженера-дозиметриста, відповідно до наказу ЛОКЛ №89-к від 24.09.1999;

- 22.10.1999 відділ радіаційного захисту перереєстрований на рентгенорадіологічне відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №133 від 22.10.1999;

- 01.07.2009 присвоєно категорію провідного інженера-дозиметриста рентгенорадіологічного відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №42-к від 16.03.2009;

- 01.07.2009 переведена на посаду провідного інженера-дозиметриста рентгенорадіологічного відділення, відповідно до наказу ЛОКЛ №121-к від 01.07.2009;

- 01.10.2011 найменування посади «провідний інженер-дозиметрист» змінено на «провідний інженер з радіаційної безпеки» рентгенорадіологічного відділення, в якому позивач працює по теперішній час.

В період роботи позивача у Львівській обласній клінічній лікарні з 06.10.1994 по теперішній час списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах були затвердженні постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 №36; від 24.06.2016 №461.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, посада провідного інженера з радіаційної безпеки рентген-радіологічного відділення передбачена Списком №1, розділом XIX «Установи охорони здоров’я», підрозділом 12300000.

Як слідує із змісту відмови відповідача у призначенні пенсії від 11.07.2018 № 2616/03.09-34, право ОСОБА_1 на пенсію за Списком №1 підтверджується копіями наказу від 15.07.1998 №106 «Про затвердження робочих місць, робіт, професій і посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення» та висновком №2844 «Експертизи правильності застосування Списку № 1 та якості проведення атестації робочих місць за умовами праці», згідно з позицією 12205000-17546 «Робітники, керівники і спеціалісти, постійно зайняті на роботах з радіоактивними речовинами активністю на робочому місці більше 10 мілікюрі радію-226 або еквівалентної за радіо токсичністю кількості радіоактивних речовин і на ремонті обладнання в цих умовах» розділу XXII «Роботи з радіоактивними речовинами джерелами іонізуючих випромінювань, берилієм і рідкоземельними елементами» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами перша атестація робочих місць у Львівській обласній клінічній лікарні була проведена 15.07.1998, що підтверджується наказом №106 «Про затвердження робочих місць, робіт, професій і посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення».

Позивач з 06.10.1994 працювала та працює по теперішній час у Львівській обласній клінічній лікарні.

Так, відповідно до пункту 4.4. Порядку № 383, якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Таким чином, з урахуванням положень п. 4.4 Порядку №383 до пільгового стажу зараховується весь період роботи, зокрема, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про результати атестації робочих місць та період роботи впродовж наступних 5 років.

Окрім того, суд звертає увагу, що Верховний Суд в постанові від 30.01.2018 у справі № К/9901/48/17 (№506/384/17) зазначив, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З огляду на зазначене, суд вважає встановленими обставини праці позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, за період з 06.10.1994 (день прийняття на роботу) по 15.07.1998 (день видачі наказу про атестацію робочих місць) та період роботи ОСОБА_1 впродовж наступних 5 років з дня видачі наказу №106 «Про затвердження робочих місць, робіт, професій і посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення» від 15.07.1998.

З огляду на наведене, відповідно до Порядку № 383, суд вважає підтвердженими обставини праці позивача у Львівській обласній клінічній лікарні на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1, у період з 06.10.1994 по 15.07.1998 (період роботи, що передує даті видання наказу про результати атестації робочих місць) та з 15.07.1998 по 15.07.2003 (період роботи впродовж наступних 5 років з дня видання наказу про результати атестації робочих місць).

Отже, стаж позивача на посадах, що дають право на призначення пільгової пенсії за Списком № 1 за період з 1994 року по 2003 рік становить близько 9 років.

Як було встановлено судом, відповідач відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, дійшов висновку, що у позивача недостатньо необхідного стажу роботи для призначення даного виду пенсії.

Щодо зазначених доводів, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року.

Аналогічного змісту вимоги встановленні статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа Головного управління Пенсійного фонду України від 8 червня 2018 року № 1889/02.11-09 станом на 31 грудня 2017 року загальний стаж роботи ОСОБА_1 становить 29 років 04 місяці 18 днів та пільговий стаж роботи (Список №1) 20 років 18 днів.

Окрім того, із зазначеного листа слідує, що для призначення пенсії враховано стаж, а саме:

- 09.08.1988 - 24.08.1989;

- 01.09.1989-07.06.1994 – навчання;

- 08.06.1994-05.10.1994 - догляд до 3 рокі;

- 06.10.1994-04.06.1996;

- 05.06.1996-23.05.2008 - список 1;

- 24.05.2008-16.06.2008;

- 17.06.2008-12.06.2016 - список 1;

- 13.06.2016-26.06.2016;

- 27.06.2016-02.08.2016 - список 1;

- 03.08.2016-31.12.2017.

Отже, з наведеного слідує, що у відповідач не було законних підстав для відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-iV “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ”, оскільки підтверджений в ході розгляду справи пільговий стаж позивача сукупно складає більше 7 років 6 місяців для призначення пільгової пенсії.

Водночас, суд наголошує, що доказів, які б спростовували факт роботи позивача повний робочий день у шкідливих умовах праці відповідачем не надано.

Отже, з урахуванням вимог законодавства України про пенсійне забезпечення, а також встановлених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач відмовляючи в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання пропорційності, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями на досягнення яких спрямоване це рішення, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 позивачу та скасування рішення відповідача № 260 від 11.07.2018 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №1 підлягають до задоволення.

Що стосується позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача призначити та нарахувати ОСОБА_1 з 06.02.2018 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі поданих документів, виходив з наступного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 року у справі "ОСОБА_3 проти України" (Заява № 21722/11) зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Конституційний Суд України в рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України(конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) висловив правову позицію, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.

Відповідно до статті 8 Загальної декларації з прав людини 1948 року кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом порушених прав позивача є зобов'язання відповідача призначити та нарахувати ОСОБА_1 з 06.02.2018 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно зі ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 260 від 11.07.2018 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за Списком №1.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити та нарахувати з 06.02.2018 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 на підставі поданих документів.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79017, м. Львів, вул. Кость-Левицького, 67, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок його бюджетних асигнувань 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять) грн 40 коп сплаченого судового збору на користь ОСОБА_1 (79022, м. Львів, вул. Виговського, 5а/59, НОМЕР_1).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2018.

Суддя Р.М. Брильовський