Рішення № 77119182, 16.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2750/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Старобільського об'єнаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_2 заборгованості з не отриманої пенсії за минулий період, а саме з 01.10.2017 по 30.06.2018;

- зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_2 заборгованість з не отриманої пенсії за минулий період, а саме з 01.10. 2017 по 30.06.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, ОСОБА_2 є пенсіонером, отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника з 07.10.1996.

Як вбачається із відповіді Старобільського об'єнаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, ОСОБА_2 прийнято на облік до Старобільського об'єнаного управління Пенсійного фонду України Луганської області розпорядженням від 22.06.2018 згідно його особистої заяви від 20.04.2018 з 94 особливістю "переселенець зареєстрований". 22.06.2018 матеріали електронної пенсійної справи оброблені згідно витягу із протоколу №14 від 07.05.2018 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. 09.07.2018 ОСОБА_2 було виплачено місячну суму пенсії За липень 2018 року без урахування виплати пенсії за минулий період, а саме з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2018 року пенсія виплачена не була. 13.08.2018 представник ОСОБА_2 звернувся до відповідача, щодо виплати пенсії за минулий період, а саме з 01.10.2017 по 30.06.2018 відповідно до порядку, передбаченого ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". 21.08.2018 відповідач надав відповідь, в якій зазначив, що пенсійні виплати за минулий період з жовтня 2017 року по червень 2018 року нараховані на 4 тип відомості та зазначені як поточні борги. Також повідомив, що суми пенсії за минулий період з 01.10.2017 по 30.06.2018 відповідно до п.п. 16, 18 Постанови КМУ "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" від 08 червня 2016 року №365, обліковуються в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та будуть виплачені після визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку їх виплати.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16 жовтня 2018 року.

Відповідач позов не визнав надав відзив на позовну заяву (а.с. 36-37), 20 квітня 2018 року від ОСОБА_2 до управління надійшла заява про запит пенсійної справи з Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, де до цього часу перебував на обліку пенсіонер. 23.04.2018 до управління соціального захисту населення Новоайдарської райдержадміністрації відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 3651 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» управлінням направлено список осіб, які звернулися за призначенням (відновленням) пенсій для розгляду на комісії. ОСОБА_2 зазначена під номером 14. 10.05.2018 року від Новоайдарської райдержадміністрації надійшов витяг з протоколу № 14 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам від 07.05.2018, згідно до якого ухвалено призначити (відновити) соціальну виплату ОСОБА_2 згідно чинного законодавства. На підставі зазначеного, матеріали пенсійної справи пенсіонера оброблені управлінням та ОСОБА_2 прийнято на облік до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області розпорядженням № 7783 від 22.06.2018 року до виплати з 01.10.2017 згідно атестату Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Виплата пенсії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365» розпочата з липня 2018 року. Пенсіонерові виплачено суми пенсії за липень 2018 року та серпень 2018 року, пенсія за вересень 2018 року нарахована управлінням та надіслана до філії «Ощадбанк» для виплати, проте банківської, установою зазначена сума пенсі повернута Старобільському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області у зв'язку з невірним зазначенням розрахункового рахунку. Враховуючи наведене, управлінням виправлено помилку та нараховано суму пенсії за вересень 2018 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №245 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365" внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», згідно до яких пункти 16 та 18 доповнено реченнями наступного змісту: «Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Відповідач зазначив, що суми пенсії ОСОБА_2 за минулий період (з жовтня 2017 року по червень; 2018 року, та за вересень 2018 року) Обліковуються в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та будуть виплачені після визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку для їх виплати.

Крім того, відповідач зазначив, що права позивача підлягають захисту в межах 6 місячного строку звернення до суду , а не з 01.10.2017 року, як вимагає позивач.

На підставі вищевикладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_2 виданий 02 липня 1998 Краснолуцьким МВ УМВС України у Луганській області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

Позивач є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_3 та матеріалами пенсійної справи позивача (а.с. 14, 51-103).

20 квітня 2018 року від ОСОБА_2 до відповідача надійшла заява про запит пенсійної справи з Мелітопольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (а.с. 92), де до цього часу перебував на обліку пенсіонер, що підтверджується відповідними матеріалами пенсійної справи позивача (а.с. 52-85).

Відповідно до витягу з протоколу Новоайдарської райдержадміністрації Луганської області № 14 від 07.05.2018 засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, ухвалено призначити (відновити) соціальну виплату ОСОБА_2 згідно чинного законодавства.

Розпорядженням Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області № 7783 від 22.06.2018 прийнято на облік позивача з 01.10.2017 та призначено пенсію щомісячно з 01.10.2017 (а.с. 85-86).

Розпорядженням Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 12.06.2018 відновлено з 01.04.2018 виплату пенсії позивачу (а.с. 99).

Проте, як зазначив відповідач у відзиві, фактично виплата пенсії позивачу розпочата з липня 2018 року та позивачу виплачено суми пенсії за липень 2018 року та серпень 2018 року, пенсія за вересень 2018 року нарахована управлінням та надіслана до філії «Ощадбанк» для виплати, проте банківської, установою зазначена сума пенсії повернута Старобільському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Луганської області у зв'язку з невірним зазначенням розрахункового рахунку.

Відповідно до заяви від 20.04.2018 позивач отримувала пенсію шляхом її перерахунку на поточний рахунок НОМЕР_4, який відкрито у ТВБВ № 10012/0218 Щастя, кв. Енєргєтіков, 1а, прим.4 (а.с. 97).

Сума заборгованості невиплаченої пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 нарахована, проте невиплачено, що підтверджується протоколом від 22.06.2018 та довідкою відповідача від 03.10.2018 № 9877/08-08 (а.с. 100 зворотній бік - 101, 103).

Листом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 21.08.2018 № 8611/03-10 повідомлено, що суми пенсії за минулий період (з жовтня 2017 року по червень 2018 року) обліковуються в Старобільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області та будуть виплачені після визначення Кабінетом Міністрів України окремого порядку для їх виплати (а.с. 15).

Спірним питанням цієї справи є правомірність дій відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року (а.с. 15).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058) передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Статтею 4 Закону № 1058 встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

У відповідності до частини 3 статті 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 вказаного Закону передбачено, що він регулює відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1058 пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Суд зазначає, що заборгованості по пенсії за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року, не є спірним питанням. Відповідачем пенсія за вказаний період нарахована у повному обсязі, однак, не виплачена з посиланням на постанову КМУ від 25.04.2018 № 335.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам", а саме, пункти 15 і 18 доповнені реченням такого змісту: "Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України", враховуючи наведене позивачу не сплачено заборгованості за минулий період.

Суд вважає таку позицію неприйнятною, виходячи з наступного.

Так, за змістом конституційних норм (ст.ст. 113, 116, 117 Конституції України), Кабінет Міністрів України не наділений правом вирішувати питання, які належать до виключної компетенції Верховної Ради України, так само як і приймати правові акти, які підміняють або суперечать законам України.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях № 20-рп/2011 від 26 грудня 2011 року та № 2-рп-99 від 02 березня 1999 року висловив позицію, згідно з якою Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення, захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Особливу увагу варто звернути на те, що у преамбулі до Закону № 1058-IV зазначено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Конституційне поняття "Закон України", на відміну від поняття "законодавство України", не підлягає розширеному тлумаченню, це - нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою України в межах повноважень. Зміни до закону вносяться за відповідно встановленою процедурою Верховною Радою України шляхом прийняття закону про внесення змін. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України є підзаконними, а тому не можуть обмежувати права громадян, які встановлено законами.

Судом встановлено, що жодних змін у вказаний Закон з приводу особливостей виплати заборгованості пенсіонерам, які є внутрішньо переміщеними особами, Верховною Радою не приймались.

Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

При цьому, суд ще раз акцентує увагу на тому, що статус внутрішньо переміщеної особи надає особі спеціальні, додаткові права (або "інші права", як це зазначено у ст. 9 Закону № 1706-VII), не звужуючи, між тим, обсяг конституційних прав та свобод особи та створюючи додаткові гарантії їх реалізації, а тому відповідач повинен всіляко сприяти відновленню виплат, гарантованих державою внутрішньо переміщеним особам.

Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Надаючи правову оцінку доводам відповідача про те, що права позивача підлягають захисту в межах шестимісячного строку, суд вважає таку позицію необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до норм частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення та строки перерахунку пенсій є Закон № 1058-IV.

Так, нормами статті 46 зазначеного Закону встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як встановлено судом під час розгляду справи, право на отримання позивачем пенсії відповідачем не оскаржується, однак зазначене право було піддано формальним обмеженням, з підстав та у спосіб, які суперечать вимогам Конституції та законам України. Таким чином, право позивача щодо виплати раніше призначеної пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком.

Правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія викладений в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати заборгованості з пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2018 та зобов'язання відповідача виплатити позивачу заборгованість з пенсії за період з 01.10.2017 по 30.06.2018.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 133 КАС України визначено якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з позовом представником позивача сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.1128502788.1 від 10.09.2018 (а.с. 3).

Зважаючи на те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, відповідно до приписів частини другої статті 133 КАС України судовий збір у розмірі 704,80 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь представника позивача.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_2 заборгованості з пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2018 року.

Зобов'язати Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А) виплатити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2) заборгованість з пенсії за період з 01 жовтня 2017 року по 30 червня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ідентифікаційний код: 41246506, місцезнаходження: 92704, Луганська обл., Старобільський район, місто Старобільськ, квартал Дружби, будинок 1 А) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_3) судовий збір в сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Ірметова