Ухвала суду № 77118798, 10.10.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 жовтня 2018 року № 826/15722/17

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. за участю секретаря судового засідання Сакевчи Ж.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівської митниці ДФС до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про стягнення заборгованості,

за участю:

- представника позивача (в режимі відеоконференції з Львівським окружним адміністративним судом): Тістечко Ю.Я., довіреність від 12.02.2018 №1692/10/13-70-10,

- представника відповідача: Осінчука В.Б., довіреність від 20.12.2017 б/н,

- представника третьої особи: ОСОБА_5, ордер серія ЧЦ №10581 від 09.07.2018,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Львівська митниця ДФС з позовом до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення заборгованості у сумі 7840070,45 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2017 у справі №826/15722/17 відкрито провадження в адміністративній справі. Постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2018 задоволено клопотання Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про передачу справи №826/15722/17 за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Адміністративну справу за позовом Львівської митниці Державної фіскальної служби України до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення заборгованості у розмірі 7810070,45 грн. направлено за підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

23.03.2018 матеріали адміністративної справи надійшли на адресу суду та за результатами автоматизованого розподілу були передані для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2018 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О.

Позовну заяву залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк з дня вручення ухвали, протягом якого позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 117601,06 грн. за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу).

17.04.2018 на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист, до якого додано оригінал платіжного доручення №103 від 06.04.2018 на суму 117601,06 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2018 призначено судове засідання по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 постановлено подальший розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, визначеними Кодексом адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів".

Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2018 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції з Львівським окружним адміністративним судом на 10.10.2018 о 14:00 год. У підготовче судове засідання, призначене на 10.10.2018, з'явились представники сторін та третьої особи.

07.09.2018 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій позивач просить суд визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити такий строк. 11.09.2018 на адресу суду від представника відповідача надійшли заперечення, у яких відповідач заперечував проти визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. 05.10.2018 на адресу суду від третьої особи надійшли заперечення на пояснення позивача щодо строків звернення до суду, у яких третя особа просила суд визнати підстави пропуску строку звернення до суду неповажними та залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.1-2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна до 15.12.2017) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що при визначенні строку звернення до суду застосуванню у спірних правовідносинах підлягають приписи Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, яка діяла на момент виникнення спірних відносин.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України встановлений шестимісячний строк, який є загальним строком, для звернення особи до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів. Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога про стягнення заборгованості у сумі 7840070,45 грн. за недоставку товару при проведенні операцій міжнародного дорожнього перевезення (далі -МДП) за виставленими позивачем Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України претензій.

Відповідно до п.1 ст.8 Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року (далі-Конвенція), яка відповідно до Закону України «Про участь України у Митній конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенції МДП 1975 року)» №117/94-ВР від 15.07.1994 є обов'язковою для України як однієї з держав - правонаступниць колишнього Союзу РСР, гарантійне об'єднання бере на себе зобов'язання сплачувати належні ввізні або вивізні мито і збори, а також будь-які відсотки за прострочення, які можуть належати відповідно до митних законів і правил країні, в якій виявлено порушення у зв'язку з операцією МДП. Гарантійне об'єднання зобов'язується сплачувати згадані вище суми в порядку солідарної відповідальності разом з особами, з яких належать ці суми.

Згідно з п.2 ст.8 Конвенції у тих випадках, коли законами і правилами тієї або іншої Договірної Сторони не передбачається сплата ввізних або вивізних мита і зборів, як це передбачено вище в пункті 1, гарантійне об'єднання зобов'язується на подібних умовах сплатити суму, що дорівнює сумі ввізних або вивізних мита і зборів та будь-яких відсотків за прострочення.

Пунктом 7 ст.8 Конвенції визначено, що коли настає строк платежу сум, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, компетентні органи повинні, в міру можливості,

вимагати сплати цих сум у особи або осіб, з яких безпосередньо належать ці суми, до того як пред'явити позов гарантійному об'єднанню.

Судом встановлено, 16.09.2013 Львівською митницею Міндоходів були направлені Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 претензії щодо книжок МДП з пропозицією здійснити сплату обов'язкових платежів на загальну суму 7840070,45 грн., яка виникла внаслідок вивантаження третьою особою товарів та залишення їх на території України.

16.12.2013 Львівською митницею Міндоходів були направлені Асоціації міжнародних автомобільних перевізників претензії щодо книжок МДП, в яких повідомлено про те, що ФОП ОСОБА_2 як держатель книжок МДП, не здійснив сплату обов'язкових платежів на загальну суму 7840070,45 грн. У вказаних претензіях відповідачу було повідомлено про необхідність сплати Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників суми обов'язкових платежів у розмірі 7840070,45 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України, про визнання протиправними дій Львівської митниці Міндоходів щодо вимог сплатити грошові кошти, викладені у претензіях Львівської митниці Міндоходів №10/17-4087, №10/17-4091, №10/17-4090, №10/17-4089, №10/17-4086, №10/17-4084, №10/17-4083, №10/17-4082, №10/17-4080, №10/17-4079, №10/17-4101, №10/17-4100, №10/17-4099, №10/17-4098, №10/17-4097, №10/17-4095, №10/17-4094, №10/17-4093, №10/17-4092 від 16.09.2013 року, винесених стосовно фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, на загальну суму 7840070,45 (сім мільйонів вісімсот сорок тисяч сімдесят грн. 45 коп.) грн., та про визнання протиправними і скасування претензій Львівської митниці №10/17-4087 від 16.09.2013 року на суму 122075,80 грн. стосовно книжки МДП АХ69598946; №10/17-4091 від 16.09.2013 року на суму 844957,25 грн. стосовно книжки МДП АХ66569409; №10/17-4090 від 16.09.2013 року на суму 452812,45 грн. стосовно книжки МДП ХВ67907627; №10/17-4089 від 16.09.2013 року на суму 696496,92 грн. стосовно книжки МДП GX67918407; №10/17-4086 від 16.09.2013 року на суму 335510,41 грн. стосовно книжки МДП МХ67918409; №10/17-4084 від 16.09.2013 року на суму 855920,40 грн. стосовно книжки МДП ХК69567287; №10/17-4083 від 16.09.2013 року на суму 580708,81 грн. стосовно книжки МДП XF67904141; №10/17-4082 від 16.09.2013 року на суму 504511,74 грн. стосовно книжки МДП XC67906555; №10/17-4080 від 16.09.2013 року на суму 58037,62 грн. стосовно книжки МДП XW69567889; №10/17-4079 від 16.09.2013 року на суму 122653,97 грн. стосовно книжки МДП YX69594009; №10/17-4101 від 16.09.2013 року на суму 452814,54 грн. стосовно книжки МДП XZ67906554; №10/17-4100 від 16.09.2013 року на суму 456890,53 грн. стосовно книжки МДП DX67918406; №10/17-4099 від 16.09.2013 року на суму 513201,05 грн. стосовно книжки МДП VX67907878; №10/17-4098 від 16.09.2013 року на суму 69840,82 грн. стосовно книжки МДП VX66570428; №10/17-4097 від 16.09.2013 року на суму 82146,04 грн. стосовно книжки МДП XZ66561767; №10/17-4095 від 16.09.2013 року на суму 778881,82 грн. стосовно книжки МДП YX67907626; №10/17-4094 від 16.09.2013 року на суму 308571,13 грн. стосовно книжки МДП RX67904142; №10/17-4093 від 16.09.2013 року на суму 556146,97 грн. стосовно книжки МДП XE67907628; №10/17-4092 від 16.09.2013 року на суму 47892,18 грн. стосовно книжки МДП UX66572857. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 у справі №813/706/14 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Львівської митниці Міндоходів щодо вимог сплатити грошові кошти, викладені у претензіях Львівської митниці Міндоходів № 10/17-4087, № 10/17-4091, № 10/17-4090, № 10/17-4089, № 10/17-4086, № 10/17-4084, № 10/17-4083, № 10/17-4082, № 10/17-4080, № 10/17-4079, № 10/17-4101, № 10/17-4100, № 10/17-4099, № 10/17-4098, № 10/17-4097, № 10/17-4095, № 10/17-4094, № 10/17-4093, № 10/17-4092 від 16 вересня 2013 року, винесених стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на загальну суму 7 840 070,45 грн.

Визнано протиправними та скасовано претензії Львівської митниці Міндоходів від 16 вересня 2013 року: № 10/17-4087 на суму 122 075,80 грн. стосовно книжки МДП АХ69598946, № 10/17-4091 на суму 844 957,25 грн. стосовно книжки МДП АХ66569409, № 10/17-4090 на суму 452 812,45 грн. стосовно книжки МДП ХВ67907627, № 10/17-4089 на суму 696 496,92 грн. стосовно книжки МДП GХ67918407, № 10/17-4086 на суму 335 510,41 грн. стосовно книжки МДП МХ67918409, № 10/17-4084 на суму 855 920,40 грн. стосовно книжки МДП ХК69567287, № 10/17-4083 на суму 580 708,81 грн. стосовно книжки МДП ХF67904141, № 10/17-4082 на суму 504 511,74 грн. стосовно книжки МДП ХС67906555, № 10/17-4080 на суму 58 037,62 грн. стосовно книжки МДП ХW69567889, № 10/17-4079 на суму 122 653,97 грн. стосовно книжки МДП YХ69594009, № 10/17-4101 на суму 452 814,54 грн. стосовно книжки МДП ХZ67906554, № 10/17-4100 на суму 456 890,53 грн. стосовно книжки МДП DХ67918406, № 10/17-4099 на суму 513 201,05 грн. стосовно книжки МДП VХ67907878, № 10/17-4098 на суму 69 840,82 грн. стосовно книжки МДП VХ66570428, № 10/17-4097 на суму 82 146,04 грн. стосовно книжки МДП ХZ66561767, № 10/17-4095 на суму 778 881,82 грн. стосовно книжки МДП YХ67907626, № 10/17-4094 на суму 308 571,13 грн. стосовно книжки МДП RХ67904142, № 10/17-4093 на суму 556 146,97 грн. стосовно книжки МДП ХЕ67907628, № 10/17-4092 на суму 47 892,18 грн. стосовно книжки МДП UХ66572857.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2014 апеляційну скаргу Львівської митниці Міністерства доходів і зборів України залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року по справі № 813/706/14 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Львівської митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України про визнання протиправними дій та визнання протиправними та скасування претензій - без змін. Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.04.2017 касаційну скаргу Львівської митниці Міндоходів задоволено.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 07 травня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до п.2 ст.11 Конвенції вимога про сплату сум, зазначених у пунктах 1 і 2 статті 8, надсилається гарантійному об'єднанню не раніше як через три місяці з дня повідомлення цього об'єднання про відмову в митному оформленні книжки, про її оформлення з застереженням або про оформлення, одержане протизаконним чи обманним шляхом, і не пізніше, як через два роки, починаючи з того ж дня. Проте, що стосується справ, переданих на розгляд суду протягом зазначеного вище дворічного терміну, вимога про сплату перепроваджується протягом одного року з дня набуття чинності судового рішення.

Суд зазначає, що постанова Вищого адміністративного суду України від 05.04.2017 у справі №813/706/14 набрала законної сили х моменту її постановлення, тобто 05.04.2017.

Отже враховуючи перебування у провадженні суду даної адміністративної справи, вимога про сплату повинна бути перепроваджена, тобто повторно подана протягом одного року з дня набуття чинності судовим рішенням.

Як вбачається з матеріалів справи, Львівська митниця ДФС направила Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України претензію від 26.04.2017 №840/10/13-70-18-02/41 про сплату заборгованості на загальну суму 7840070,45 грн., яка була отримана відповідачем 03.05.2017.

Пунктом 3 ст.11 Конвенції передбачено, що для сплати необхідних сум гарантійне об'єднання має у своєму розпорядженні тримісячний термін, починаючи з дати надіслання йому вимоги про сплату. Сплачені суми будуть повернуті об'єднанню, якщо протягом двох років, що настають за датою пред'явленої йому вимоги про сплату, митним органам будуть подані переконливі докази того, що стосовно даного перевезення не було жодних порушень.

Отже, враховуючи вищенаведені положення Конвенції, суд дійшов висновку про те, що останнім днем тримісячного строку, передбаченого для сплати відповідачем суми заборгованості по претензії від 26.04.2017 №840/10/13-70-18-02/41 є 26.07.2017.

Таким чином, строк звернення до суду з позовною заявою розпочав свій перебіг 27.07.2017. До Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся 04.12.2017, тобто з пропуском строку, передбаченого для звернення до суду.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, позивач зазначив про те, що Львівська митниця ДФС попередньо зверталась з позовною заявою про стягнення з Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України заборгованості на загальну суму 7840070,45 грн. до Господарського суду міста Києва.

Проте, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 було відмовлено у прийнятті позовної заяви.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

26.10.2017 Львівська митниця ДФС звернулась до Господарського суду м.Києва з позовом до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України про стягнення заборгованості у розмірі 7840070,45 грн., надіславши позов до Господарського суду м. Києва рекомендованим поштовим відправленням 26.10.2017, що підтверджується копією фіскального чеку (т.5, а.с.187-234).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №910/19018/17 у прийнятті позовної заяви відмовлено. Повернуто заяву та додані до неї документи позивачеві (т.5, а.с.235-236).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.01.2018 апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС України залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі №910/19018/17 залишено без задоволення (т.5, а.с.237-245).

Отже, з урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про те, що позивач будучи необізнаним в особливостях предметної підсудності справ адміністративної юрисдикції, помилково звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до Господарського суду міста Києва, що свідчить про поважність причин пропуску строку звернення до суду.

При цьому звернення позивача до Господарського суду міста Києва відбулось у строк, передбачений ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017).

Принцип юридичної визначеності та "право на суд" заявника, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97, полягає в тому, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним та підлягає дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, й щодо строків звернення до суду за захистом порушеного права. Норми, що регулюють строки подачі адміністративного позову, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту, в тому числі й у разі наявності певних обставин, які зумовили порушення встановлених процесуальних строків.

Така позиція була зазначена Європейським судом з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Bellet v. France зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У той же час, як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до ч.3 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15.12.2017), суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та з метою недопущення обмеження права позивача на судовий захист, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості та поновити позивачу строк звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.6 ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

У підготовчому судовому засіданні 10.10.2018 проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 121,243,248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в

1.Визнати поважними причини пропуску Львівською митницею ДФС строку на звернення до суду з позовом до Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

2. Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повний текст ухвали підписано - 16.10.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.