Рішення № 77118391, 16.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 р. Справа№0540/8596/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

секретар судового засідання Галустян Р.Г.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, зокрема, що займається приватною нотаріальною діяльністю. Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну (електронну) перевірку особового рахунку позивача щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 – 2016 роки, за результатами якої складено акт від 18.08.2018 року №1154/05-99-45-12/НОМЕР_1, яким встановлено порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб згідно з поданими податковими деклараціями про майновий стан і доходи за 2013 рік, 2014 рік та 2015 рік.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року № НОМЕР_2, яким за затримку на 10 календарних днів сплати /за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов’язання в сумі 25284,35 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), зобов’язано сплатити штраф у сумі 5056,87 грн. (у розмірі 20% ).

Податкове повідомлення-рішення вважав неправомірним, оскільки сплачував податок на доходи фізичних осіб у встановлені строки, а саме:

за 2013 рік: задекларовано 15435,61 грн., граничний строк сплати 31.07.2014 року, фактично сплачено 11.07.2014 року у вказаній сумі;

за 2014 рік: задекларовано 3875,44 грн., граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 31.07.2015 року у вказаній сумі;

за 2015 рік: задекларовано 9087,43 грн., граничний строк сплати 31.07.2016 року, фактично сплачено 27.07.2016 року в сумі 9087,43 грн., 25.11.2016 року в сумі 5973,29 грн. та 29.11.2016 року в сумі 80 грн.

Крім того, 14.09.2015 року від відповідача отримав лист від 09.09.2015 року №273/10/05-28-23 та податкову вимогу, якими Ясинуватська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області повідомила, що станом на 08.09.2015 у позивача є податкова заборгованість, яка виникла внаслідок несплати податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16826,95 грн. (КЕКД 11010500), з них сума податкового боргу 15435,61 грн., пеня - 1391,34 грн.

На вказаний лист та вимогу направив до Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій лист від 14.10.2015 року № 52/01-16, яким повідомив, що податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік сплачено у сумі 15435,61 грн.; до листа додав копію квитанції від 11.07.2014 року № к7/В/163 про сплату податку.

В акті перевірки це відображено не було. Крім того, не визначено період перевірки, а саме: у вступній частині вказано, що проведена перевірка особового рахунку щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014-2016 роки, однак, в резолютивній частині акту розрахунок порушення строків сплати податку на доходи фізичних осіб та розрахунок відповідальності за несвоєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб проведено за звітний податковий період 2013-2015 роки.

Вважав, що виходячи з вимог п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України відповідач не мав права проводити камеральну перевірку за 2013 та 2014 роки.

Вважаючи свої права порушеними позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.08.2018 року № НОМЕР_2.

Відповідач подав відзив на позовну заяву та доповнення до нього, в яких зазначав, зокрема, що позивач мав податковий борг з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 15435,61 грн., який виник у зв’язку зі сплатою цих коштів на рахунок з помилковим кодом платежу. 02.03.2016 року вказана сума була перерахована на належний рахунок. У зв’язку з наведеним контролюючий орган зараховував кошти, які сплачував позивач, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Актом перевірки встановлено порушення позивачем строку сплати податку на доходи фізичних осіб згідно з поданими податковими деклараціями про майновий стан і доходи за звітні податкові періоди 2013 рік, 2014 рік та 2015 рік. У зв’язку з наведеним платника податків на підставі п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу, у зв’язку з чим винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення. Вважав, що податкове повідомлення-рішення відповідало вимогам законодавства. Просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Неявка у судове засідання таких осіб не перешкоджає розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка проводить незалежну професійну діяльність - займається приватною нотаріальною діяльністю. Як платник податків перебуває на обліку у Покровській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області (яка є правонаступником Красноармійської об’єднаної державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області). Протягом спірного періоду також перебував на обліку в Ясинуватській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області. Є платником, зокрема, податку на доходи фізичних осіб.

Позивач за 2013 рік задекларував вказаний податок в сумі 15435,61 грн. (граничний строк сплати 31.07.2014 року). Однак вказана сума 11.07.2014 року була помилково сплачена на р/р 33211800700014 із помилковим зазначенням коду платежу 11010100 замість правильного коду – 11010500 (податок на доходи фізичних осіб).

У зв’язку з наведеним в інтегрованій картці платника податків з податку на доходи фізичних осіб обліковувався податковий борг на вказану суму.

Ясинуватською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецької області позивачу надіслано податкову вимогу від 09.09.2015 року № 9-23 про сплату боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16826,95 грн. (КЕКД 11010500), з них сума податкового боргу 15435,61 грн., пеня - 1391,34 грн.

Вказана вимога позивачем не оскаржувалася.

Про наявність податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 16826,95 грн. позивача також було повідомлено листом Ясинуватської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 09.09.2015 року №273/10/05-28-23.

23.10.2015 року позивач звернувся до Ясинуватської об’єднаної державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області із заявою про перерахування помилково сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 15 435,61 грн. на розрахунковий рахунок з належним кодом платежу 11010500.

17.11.2015 року вказаним податковим органом до відповідного органу казначейства надано висновок № 947 щодо перерахування суми податку відповідно до заяви позивача.

30.11.2015 року Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області повідомило податковий орган, що Управління Державної казначейської служби України у м. Ясинувата не працює, рішення щодо призупинення його функцій не прийнято, а тому Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області не має правових підстав та технічної можливості здійснити операції з повернення коштів за висновками податкових органів. У зв’язку з наведеним висновок податкового органу було повернуто (лист від 30.11.2015 року № 06-08/9002).

04.02.2016 року позивач повторно звернувся до Ясинуватської об’єднаної державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області з аналогічною заявою - про перерахування помилково сплаченої суми податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 15435,61 грн. на розрахунковий рахунок з належним кодом платежу 11010500.

11.02.2016 року вказаним податковим органом на адресу Красноармійської об’єднаної державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецької області надано лист № 379/8/05-28-20 про необхідність сформування щодо позивача нового висновку на повернення помилково сплачених сум податку на доходи фізичних осіб на підставі його заяви від 04.02.2016 року.

24.02.2016 року Ясинуватською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецької області до відповідного органу казначейства надано висновок № 167 щодо перерахування суми податку відповідно до заяви позивача.

02.03.2016 року помилково сплачені позивачем кошти в сумі 15435,61 грн. були перераховані в рахунок сплати податку на доходи фізичних осіб, у зв’язку з чим в інтегрованій картці платника податків було зменшено суму податкового боргу на вказану суму.

Вказані дії не є предметом оскарження в даній справі.

За наступні роки (після 2013 року) позивач сплачував податок на доходи фізичних осіб платіжними дорученнями із зазначенням призначення платежу:

за 2014 рік: задекларовано 3875,44 грн., граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 31.07.2015 року у вказаній сумі;

за 2015 рік: задекларовано 9087,43 грн., граничний строк сплати 31.07.2016 року, фактично сплачено 27.07.2016 року в сумі 9087,43 грн.

Також сплатив податковий борг з вказаного податку: 25.11.2016 року в сумі 5973,29 грн. та 29.11.2016 року в сумі 80 грн.

Контролюючий орган зараховував ці кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

У серпні 2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну (електронну) перевірку особового рахунку позивача щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2014 - 2016 роки, за результатами якої складено акт від 18.08.2018 року №1154/05-99-45-12/НОМЕР_1, яким встановлено порушення строку сплати податку на доходи фізичних осіб згідно з поданими податковими деклараціями про майновий стан і доходи за 2013 рік від 05.03.2014 року №9091191751, за 2014 рік від 27.04.2015 року №1500000624, за 2015 рік від 04.05.2016 року №1600000755 відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, а саме:

за 2013 рік: граничний строк сплати 31.07.2014 року, фактично сплачено 31.07.2015 року (сплачена сума 3875,45 грн.) із затримкою в 365 днів та 02.03.2016 року (сплачена сума 11560,15 грн.) із затримкою в 580 днів;

за 2014 рік: граничний строк сплати 31.07.2015 року, фактично сплачено 02.03.2016 року (сплачена сума 2484,10 грн.) із затримкою в 215 днів та 27.07.2016 року (сплачена сума 1391,35 грн.) із затримкою в 362 днів;

за 2015 рік: граничний строк сплати 31.07.2016 року, фактично сплачено 28.11.2016 року (сплачена сума 5973,30 грн.) із затримкою в 120 днів.

Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік порушень не встановлено.

На підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.08.2018 року № НОМЕР_2, яким за затримку сплати /за несплату (неперерахування) фізичною особою грошового зобов’язання в сумі 25284,35 грн. з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код платежу 11010500), зобов’язано сплатити штрафні (фінансові) санкції у вигляді штрафу в сумі 5056,87 грн. (у розмірі 20%).

Відповідно до розрахунку штрафних санкцій до вказаного податкового повідомлення-рішення загальна сума штрафних (фінансових) санкцій 5056,87 грн. складається з сум штрафних (фінансових) санкцій:

за 2013 рік (граничний строк сплати – 31.07.2014 року, фактично сплачено – 31.07.2015 року) – 775,09 грн.;

за 2013 рік (граничний строк сплати – 31.07.2014 року, фактично сплачено – 02.03.2016 року) – 2312,03 грн.;

за 2014 рік (граничний строк сплати – 31.07.2015 року, фактично сплачено – 02.03.2016 року) – 496,82 грн.;

за 2014 рік (граничний строк сплати – 31.07.2015 року, фактично сплачено – 27.07.2016 року) – 278,27 грн.;

за 2015 рік (граничний строк сплати – 31.07.2016 року, фактично сплачено – 28.11.2016 року) – 1194,66 грн.;

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Питання податку на доходи фізичних осіб врегульовано розд. ІV Податкового кодексу України (ст.ст. 162 – 179 Кодексу).

Відповідно до п.п. 178.4, 178.4 ст. 178 вказаного Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.

Згідно з п. 179.1 ст. 179 вказаного Кодексу платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пп.49.18.4 п.49.18. ст. 49 вказаного Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу;

Згідно з п. 179.7 ст. 179 вказаного Кодексу фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Позивач мав податковий борг з податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 15435,61 грн., який виник у зв’язку зі сплатою цих коштів на рахунок з помилковим кодом платежу. 02.03.2016 року вказана сума була перерахована на належний рахунок.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 гл. 9 Податкового кодексу України, яка регулює питання погашення податкового боргу платників податків, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, в силу імперативних вимог вказаних норм Податкового кодексу України контролюючі органи зобов’язані зарахувати кошти, що сплачує платник податків, який має податковий борг, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Відповідачем правомірно застосовані наведені положення законодавства.

Щодо проведеної перевірки та винесеного за її наслідками оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині 2013 року та 2014 року.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Пунктом 76.3 ст. 76 вказаного Кодексу визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, якою встановлені строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Уточнюючих податкових декларацій позивач не подавав, грошові зобов'язання контролюючим органом не нараховувалися (ст. 54 вказаного Кодексу), з огляду на що відповідач, проводячи перевірку у серпні 2018 року, мав право провести таку перевірку платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настали за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (граничний строк подання податкової декларації - до 01 травня року, що настає за звітним), тобто лише за 2015 рік та за 2016 рік.

В порушення наведених вимог законодавства контролюючий орган у серпні 2018 року провів перевірку позивача за 2013 та 2014 роки, тобто за період, який не підпадав під дію вказаних норм Кодексу, чим вийшов за межі наданих повноважень.

Вказані порушення призвели до неправомірного накладення на позивача штрафу щодо вказаних періодів, з огляду на що податкове повідомлення-рішення в частині застосування щодо позивача штрафних (фінансових) санкцій за 2013 рік та 2014 рік, тобто на суму 3862,21 грн., підлягає визнанню неправомірним та скасуванню.

Щодо оскарженого податкового повідомлення-рішення в частині 2015 року та 2016 року.

Згідно з п. 111.2 ст. 111, п. 113.3 ст. 113, п. 116.1 ст. 116 вказаного Кодексу за порушення законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлюється фінансова відповідальність, яка застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

У разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 вказаного Кодексу, яка регулює питання порушення правил сплати (перерахування) податків, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Положень, які б звільняли платника податків від застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за порушення законів з питань оподаткування в залежності від тих чи інших обставин, законодавство не містить.

Відповідачем правомірно застосовані наведені положення законодавства щодо 2015 року.

Затримка сплати податку на доходи фізичних осіб щодо 2015 року підтверджена актом перевірки та інтегрованою карткою платника податків.

Щодо сплати податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік контролюючим органом порушень не встановлено.

Через несвоєчасну сплату за 2015 рік вказаного податку суб’єктом владних повноважень правомірно до платника застосовані штрафні (фінансові) санкції в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Суб’єкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушив права та законні інтереси позивача щодо 2015 року.

З огляду на наведене оскаржене податкове повідомлення-рішення в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за 2015 рік в сумі 1194,66 грн. відповідає вимогам законодавства, і правові підставі для його скасування – відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що частка задоволених позовних вимог в даній справі становить 76,37 відсотків, тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 538,25 грн. (76,37 відсотків від суми сплаченого судового збору 704,80 грн.).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 28.08.2018 року № НОМЕР_2 в частині штрафних (фінансових) санкцій на суму 3862,21 грн.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (85612, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрогзької дивізії, 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_2 (86065, Донецька обл., м.Авдіївка, вул.Донецька, 118, ІПН НОМЕР_1) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 538 (п’ятсот тридцять вісім) грн. 25 (двадцять п’ять) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 16 жовтня 2018 року.

Суддя Логойда Т. В.