Рішення № 77118292, 12.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2018 р. Справа№0540/6918/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ОСОБА_2

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з 01 травня 2018 року та зобов’язання поновити пенсійні виплати за місцем реєстрації з 01 травня 2018 року.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що є пенсіонером за віком, отримує пенсію за віком. У жовтні 2016 року позивач перереєструвалася до м. Торецька Донецької області. За змістом позову з травня 2018 року позивач пенсію не отримувала.

Позивач вважає, що відповідач припинив виплату їй пенсії за відсутності на те правових підстав, дії відповідача порушують її конституційне право на отримання пенсійних виплат.

За змістом отриманого судом відзиву відповідач не згодний із заявленими позивачем вимогами та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві відповідач зазначив, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, оскільки на момент початку АТО мав реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, яка пізніше стала непідконтрольною українській владі територією. Статус внутрішньо переміщеної особи не залежить від зміни реєстрації місця проживання, такі особи мають право на отримання пенсійних виплат виключно за умови реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб в Управлінні соціального захисту. Позивачу припинено виплату пенсії через встановлення факту безпідставної виплати пенсії за відсутності реєстрації в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Враховуючи відмову позивача від статусу внутрішньо переміщеної особи позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою від 15.08.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Ухвалою від 07.09.2018 справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.10.2018.

До судового засідання представники сторін не з’явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Через неявку представників сторін до судового засідання, призначеного на 10 жовтня 2018 року справу розглянуто на підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1. З жовтня 2016 року позивач зареєструвалася за адресою: АДРЕСА_1, про що наявний відповідний штамп в паспорті у відомостях про місце проживання особи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в Торецькому об’єднаному управлінні пенсійного фонду України Донецької області. Згідно наданої відповідачем довідки позивачу припинено виплату пенсії з травня 2018 року.

У листі Військово-цивільної адміністрації міста Торецька Донецької області від 08 червня 2018 року №В-794-2-п зазначено, що 07 серпня 2017 року позивач звернулася з заявою про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, та їй було видано довідку №0000289184. 16 серпня 2017 року зазначену довідку скасовано у зв’язку з відмовою від довідки.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ОСОБА_3

Частиною першою статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачено Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-VI (далі – за текстом ЗУ № 1058).

Відповідно статті 5 ЗУ № 1058 цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.

Частиною 1 статті 47 вказаного Закону встановлено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 49 зазначеного закону виплата пенсії припиняється за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду з наступних підстав: - якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; - у разі смерті пенсіонера; - у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; - в інших випадках, передбачених законом. Частиною другою цієї статті передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає. У той же час, про припинення виплати пенсій відповідним органом пенсійного фонду має прийматися рішення.

Всупереч наведеним вище положенням відповідачем не приймалося рішення щодо припинення виплати пенсії позивачу, як то передбачено статтею 49 ЗУ № 1058 з огляду на що суд дійшов висновку про протиправність припинення відповідачем виплати пенсії позивачу та вчинення такого припинення не у визначений законом спосіб.

Згідно з п. 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок № 22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Як встановлено судом, згідно з відміткою в паспорті позивача щодо місця проживання, з жовтня 2016 позивач зареєстрований у м. Торецьк що знаходиться на підконтрольній українській владі території, нарахування та виплату пенсії на території якого здійснює відповідач. 16 серпня 2017 року у зв’язку з відмовою позивача від статусу внутрішньо переміщеної особи скасовано довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від довідки.

Суд зазначає, що статтею 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зміну адреси реєстрації не визначено підставою для припинення виплати пенсії, рішення про припинення виплати позивачу пенсії відповідачем не приймалось.

Відповідно до положення абзацу 2 пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 року № 207 (далі – Правила № 207) відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” реєстрація місця проживання чи міста перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Доводи відповідача щодо виплати пенсії позивача в порядку та на умовах Постанови № 637, Порядку № 509 судом не приймаються, оскільки наведені постанови прийнято задля забезпечення реалізації положень Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, яким встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб» та до даних правовідносин не застосовуються. Позивач формально підпадає під ознаки наведені у статті 1 вказаного Закону, яка визначає поняття внутрішньо переміщеної особи, втім, отримання цього статусу є не обов'язком, а є правом особи, яка вважає себе переміщеною особою і бажає скористатися відповідними гарантіями.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі № 234/11095/17 (№ К/9901/163/17).

Як встановлено судом, позивач змінив місце свого постійного проживання та зареєстрований на підконтрольній владі території Україні, з огляду на що право на отримання пенсії позивачем не може залежати від наявності в нього довідки внутрішньо переміщеної особи та виконання вимог нормативно-правових актів, які встановлюють порядок отримання пенсії для осіб із таким статусом.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про те, що припинення відповідачем виплати пенсії позивачу та її невиплата з травня 2018 року здійснено за відсутності на те правових підстав, а тому вимоги позивача про визнання протиправної бездіяльності, що полягає у невиплаті пенсії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Через визнання судом протиправною бездіяльності щодо невиплати пенсії з травня 2018 року, вимоги про зобов’язання відповідача поновити виплату пенсію є обґрунтованими та також підлягають задоволенню.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб’єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн. Сума сплаченого судового збору із врахуванням приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

З огляду на викладене вище, на підставі Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (84200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, 22; ідентифікаційний код 42170475) про визнання бездіяльності протиправною, зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Торецького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з травня 2018 року.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з травня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судові витрати в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок на користь ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Михайлик А.С.