Рішення № 77118143, 10.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. Справа№0540/7769/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2018 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач протиправно та всупереч чинного законодавства прийняв рішення про відмову у призначення пенсії, посилаючись на відсутність достатнього пільгового страхового стажу. З посиланням на Закон України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон України «Про пенсійне забезпечення», Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Закон України «Про професійно-технічну освіту», позивач просив:

- дії відповідача стосовно відмови у призначенні пенсії за віком визнати неправомірними;

- рішення відповідача №121 від 27 червня 2018 року про відмову у призначені пенсії за віком скасувати;

- зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу період навчання у Торецькому професійному гірничому ліцеї та період проходження строкової військової служби, і призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 02 квітня 2018 року.

03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження.

03 вересня 2018 року від відповідача витребувані докази.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним були надані всі документи, необхідні для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». На думку позивача, період навчання в професійно-технічному навчальному закладі та період служби в Збройних Силах України має бути зарахований до пільгового стажу згідно статті 2 Закону України "Про загальний військовий обов'язок i військову службу" та статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту».

У відзиву на адміністративний позов відповідач заперечував проти задоволення вимог в повному обсязі та наголошував на тому, що період навчання в професійно-технічному навчальному закладі та служби в Збройних Силах України не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки позивач на момент призиву на військову службу після закінчення навчання в професійно-технічному училищі, а після служби приступив на роботи не за набутою в училищі професією (фахом).

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

02 квітня 2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою, зареєстрованою за №966, про призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

27 червня 2018 року Торецьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято «Рішення №121 про відмову в призначенні пенсії», яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки на момент звернення заявник не має необхідного пільгового стажу на підземних роботах - 25 років. До пільгового стажу ОСОБА_1 не зарахований період навчання за спеціальністю та час проходження строкової служби, оскільки ОСОБА_1 було призвано на строкову військову службу після закінчення професійно-технічного училища, а після звільнення з військової службі останній впродовж трьох місяців пішов працювати за не за набутою в училищі професією.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) та Законом України від 09.07.2003 №1058-V «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058- V).

Закон №1788-ХІІ був ведений в дію з 1 січня 1992 року - в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 1 квітня 1992 року - в повному обсязі.

1 січня 2004 року набув чинності Закон №1058-V, який на день звернення позивача із заявою про призначення пенсії діяв в редакції Закону України № 2281-VIII від 08.02.2018.

Відповідно до частини 2 статі 24 Закону №1058-V страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Система персоніфікованого обліку була введена в дію 1 січня 2004 року на виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року № 401 "Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування" згідно постанов Кабінету Міністрів України №1854 від 12.12.2002 та №303 від 12.03.2003.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про загальний військовий обов'язок i військову службу", в редакції Закону України № 2409-VIII від 19.04.2018 (яка діяла на момент прийняття спірного рішення), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацем 2 пункту 1 статті 8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", в редакції Закону України № 2442-VIII від 22.05.2018 (яка діяла на момент прийняття спірного рішення), час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно статті 38 Закону України від 10 лютого 1998 року №103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 2.19 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 17 серпня 1993 року за №110, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи:

а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби;

б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо).

Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що для обчислення страхового стажу позивача за спірний період слід керуватися трудовою книжкою позивача.

В трудову книжку НОМЕР_2, видану на ім'я позивача, внесені наступні записи:

- запис №1 - «01.09.1990 по 15.12.1993 - учень ПТУ №89 м. Артємово. Запис зроблений на підставі диплома Д від 15.12.1993»,

- запис №2 - «22.12.1993 по 19.06.1995 - служба в Збройних Силах України. Запис зробленій на підставі військового квитка»,

- запис №3 «19.07.1995 прийнятий учнем підземного забійника. Запис зроблений на підставі наказу №145/к від 19.07.1995».

За даними диплому НОМЕР_3, виданого на ім'я ОСОБА_1, останній вступив 01 вересня 1990 року до ПТУ №89 м. Артемовє, Донецької області, і 15 грудня 1993 року закінчив повний курс названого училища з одержанням середньої освіти за професією електрослюсар підземний, машиніст підземних установок.

Згідно запису у військовому квитку НОМЕР_4 ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу та направлений у військову частину 22 грудня 1993 року.

Згідно довідки №60 від 14.02.2018, виданої Торецьким професійним гірничим ліцеєм, ОСОБА_1 навчався в ПТУ №89 м. Артємове (на теперішній час Торецький професійний гірничий ліцей) з 01 вересня 1990 року по 30 грудня 1993 року.

Оцінивши зібрані у справі докази в цілому, так і кожний доказ окремо, суд відхиляє довідку №60 від 14.02.2018, видану Торецьким професійним гірничим ліцеєм, як не належний та не допустимий доказ, оскільки в трудовій книжці позивача містяться відповідні записи про стаж, які узгоджуються з даними диплому НОМЕР_3 та військового квитка НОМЕР_4.

Судом встановлено, що на момент призиву на строкову військову службу позивач не навчався за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, не працював за професією та не займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що при обчисленні страхового стажу відповідач правомірно не включив до пільгового стажу позивача час навчання в ПТУ №89 та час проходження військової служби.

Суд не приймає до уваги аргументи позивача про те, що професія «електрослюсар підземний» та професія «учень забійника підземного» є тотожними.

Згідно «Класифікатору професій ДК 003:2010» (затверджено та надано чинності наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327) забійник та електрослюсар підземний не є тотожними професіями, оскільки хоча і відносяться до одного розділу, але відрізняються за підрозділом, класом, підкласом та групою, а тому мають різні коди, відповідно 7111 та 72417.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд врахував висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі №672/885/17 (адміністративне провадження № К/9901/2298/17, адміністративне провадження №К/9901/2366/17).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення відповідача є законним, а тому у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.

Оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають (стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 47, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 263, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце проживання: 85290, АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, б.26, код ЄДРПОУ - 21970814 ) про визнання дій неправомірними, визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення складений 10 жовтня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Циганенко А.І.