Рішення № 77118125, 01.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2018 р. Справа№0540/5707/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання - Гуменному М.А.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представників відповідача - Матюшка В.В., Бережного Є.Е. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 16.07.2018 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання дій щодо відмови у виплаті підйомної допомоги протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку із призначенням на посаду, переїздом до м.Новогродівка Донецької області та вступом до виконання обов'язків за посадою.

В обґрунтування позову посилається на те, що згідно наказу голови Державної прикордонної служби України № 497-ОС від 23.05.2017 його прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу по Східному регіональному управлінню (1 категорії). З 01.07.2017 він приступив до виконання обов'язків на посаді заступника начальника оперативної протитанкової прикордонної застави (з місцем дислокації у м.Новогродівка) з виховної роботи. 29.05.2018 він звернувся з рапортом до начальника Краматорського прикордонного загону, в якому просив виплатити підйомну допомогу в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку із призначенням на посаду, переїздом до м. Новогродівка Донецької області та вступом до виконання обов'язків за посадою. Однак, 22.06.2018 ним отримано відповідь на рапорт, якою йому відмовлено у виплаті підйомної допомоги, оскільки правові підстави для її виплати відсутні, що на думку позивача, є порушенням ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 4 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 № 848.

В матеріалах справи наявний відзив відповідача на позовну заяву, вмотивований тим, що позивач, після прибуття на своє перше місце служби, написав рапорт від 03.07.2017 № 6736 про те, що він приступив до виконання обов'язків за посадою заступника начальника оперативної протитанкової прикордонної застави з виховної роботи. Позивачем написано рапорт від 29.05.2018 про виплату йому підйомної допомоги, однак йому було відмовлено у її виплаті, оскільки він, як військовослужбовець, прибув на своє перше місце служби, а не був переведений з іншої посади до іншої військової частини на нову посаду в іншу місцевість. Посилаючись на ч. 3 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 4 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 № 848, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачем надано відповідь на відзив, у якій зазначено, що він, з метою проходження військової служби за контрактом, переїхав на нове місце постійного проживання із смт. Ємільчине Житомирської області до м. Новогродівки Донецької області, а отже має право на підйомну допомогу.

Відповідач надав заперечення на відповідь на відзив, у якому зазначив щодо хибності посилань позивача на правові норми, відповідно до яких він має право на отримання підйомної допомоги.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові та відповіді на відзив на позов, і просив позовні вимоги задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, надали пояснення, аналогічні викладеному у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, і просили в задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20.07.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк 10 днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 31 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 11 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2018 відкладено судовий розгляд в адміністративній справі до 19 вересня 2018 року

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.09.2018 виправлено описку допущену в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 0540/5707/18-а, відповідно до якої, слід вважати правильним, що судовий розгляд відкладено до 12-30 год. 25 вересня 2018 року.

25 вересня 2018 року в судовому засіданні оголошено перерву до 28 вересня 2018 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28.09.2018 відкладено судовий розгляд в адміністративній справі до 01 жовтня 2018 року.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1.

Відповідач в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

23.05.2017 між головою Державної прикордонної служби України та позивачем укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України строком на п'ять років.

Відповідно до п. 9 ч. 2 вищенаведеного контракту, Державна прикордонна служба України зобов'язується забезпечити відповідно до законодавства належні умови для проходження військової служби громадянином України, зокрема, виплату підйомної допомоги на нього та кожного члена його сім'ї, який переїжджає разом із ним на нове місце проходження військової служби.

Відповідно до наказу голови Державної прикордонної служби України № 497-ОС від 23.05.2017 позивача прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу по Східному регіональному управлінню (1 категорії) Державної прикордонної служби України, присвоєно військове звання «майор» та призначено на посаду заступника начальника з виховної роботи оперативної протитанкової прикордонної застави (з м.д. н.п. Новогродівка) 11 прикордонного загону (І категорії).

Згідно наказу від 06.07.2017 № 245-ОС позивач з 01.07.2017 приступив до виконання обов'язків на посаді заступника начальника оперативної протитанкової прикордонної застави (з місцем дислокації н.п. Новогродівка) з виховної роботи.

29.05.2018 позивач звернувся з рапортом до начальника Краматорського прикордонного загону, в якому просив прийняти рішення щодо призначення та виплати підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку із призначенням на посаду, переїздом до м. Новогродівка Донецької області та вступом до виконання обов'язків за посадою.

За результатами розгляду вказаного рапорту начальником Краматорського прикордонного загону надано відповідь, викладену у листі від 22.06.2018 № 11-3189, відповідно до якої з посиланням на п. 1 та п. 4 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 № 848, позивачеві відмовлено у виплаті підйомної допомоги у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Як зазначено відповідачем, позивачеві було відмовлено у виплаті підйомної допомоги, оскільки він, як військовослужбовець, прибув на своє перше місце служби, а не був переведений з іншої посади до іншої військової частини на нову посаду в іншу місцевість.

Проаналізувавши встановлені обставини справи і норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно ст. 1 вказаного Закону, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1-1 Закону, законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені більш високі норми щодо соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, ніж ті, що містить законодавство України, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно ст. 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно ст. 3 зазначеного Закону, дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 9 Закону, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Пунктом 1 частини 3 статті 9-1 Закону визначено, що при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією військової частини їм виплачується, зокрема, підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Порядок та умови виплати підйомної допомоги військовослужбовцям встановлено Інструкцією про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 № 848.

Згідно п. 1 Інструкції, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), що переїхали на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, строк навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв'язку з передислокацією органу (підрозділу) Державної прикордонної служби України, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 4 зазначеної Інструкції встановлено, що військовослужбовцям (у тому числі й тим, які прибули для подальшого проходження служби з інших військових формувань), які переїхали на нове місце служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на посаду, підйомна допомога виплачується за новим місцем служби на підставі наказу про призначення на посаду і наказу про вступ військовослужбовця до виконання обов'язків за посадою, а військовослужбовцям, направленим для проходження військової служби з одного підрозділу в інший підрозділ, дислокований в іншому населеному пункті, цього самого органу Держприкордонслужби, крім того, за умови підтвердження зміни місця проживання.

Зі змісту вказаних положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 №848 вбачається, що наявність права на виплату підйомної допомоги пов'язується законодавцем саме з фактом переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до наказу голови Державної прикордонної служби України від 23.05.2017 № 497-ОС позивача прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, присвоєно військове звання та призначено заступником начальника з виховної роботи оперативної протитанкової прикордонної застави (з місцем дислокації у населеному пункті Новогродівка).

Оскільки позивач з 01.07.2017 вперше приступив до виконання обов'язків за посадою заступника начальника з виховної роботи оперативної протитанкової прикордонної застави (з місцем дислокації у населеному пункті Новогродівка), до цього військову службу за контрактом не проходив, суд приходить до висновку, що позивач не був переведений на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, а лише прибув на своє перше місце служби у зв'язку з першим призначенням на військову посаду, що обумовлює відсутність правових підстав щодо призначення і виплати йому підйомної допомоги, визначених ст.ст. 9 і 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та п.п. 1, 4 Інструкції про умови та порядок виплати підйомної допомоги військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 19.08.2016 №848.

Згідно ч. 1 і ч. 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність дій щодо відмови у виплаті підйомної допомоги позивачеві, а отже позов не підлягає задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій, що підтверджується посвідченням серії УБД № 166035.

Враховуючи зазначене, а також те, що відповідачем не заявлено клопотань про відшкодування понесених судових витрат, питання стосовно розподілу судових витрат не вирішується.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 133, 139, 242, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) до Краматорського прикордонного загону Донецько-Луганського регіонального управління Державної прикордонної служби України (84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, буд. 16; ЄДРПОУ 14321883) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 жовтня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.