Рішення № 77117478, 10.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. Справа№0540/8239/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Ушенка С.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія “Кристал” про скасування рішення та зобов’язання вчинити певній дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія “Кристал” про скасування рішення від 18.07.2018 та зобов’язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 19.04.2018, з урахуванням пільгового стажу роботи за Списком № 2 з 01.11.2000 по 31.01.2006 на посаді “Майстра виробничої дільниці” в Товаристві з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія “Кристал” в загальній кількості 05 років 03 місяці 01 день.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у квітні 2018 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і надав всі необхідні документи. Відповідач, розглянувши заяву та надані документи, 18.07.2018 прийняв рішення, яким відмовив позивачеві у призначенні пенсійної виплати з підстав відсутності у позивача достатнього пільгового стажу.

Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, оскільки воно прийнято із порушенням норм чинного законодавства та порушує його конституційні права.

Відповідач відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк до суду не надав.

Третя особа пояснення щодо адміністративного позову до суду не надала.

У зв’язку з ненаданням відповідачем відзиву на адміністративний позов у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 10.09.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розгляд справи проведено за правилами ст. 263 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії ВА № 875193.

Як встановлено судом, 19.04.2018 позивач звернувся до Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

18.07.2018 рішенням Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області позивачеві відмовлено в призначенні пенсії у зв’язку з відсутністю необхідного пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Рішення про відмову у призначенні пенсії від 18.07.2018 вмотивовано тим, що ОСОБА_1 надана довідка уточнюючого характеру від 26.01.2017 № 4 за період роботи у ТОВ ТК «Кристал» з 01.11.2000 по 31.01.2006 на посаді майстра виробничої ділянки, яка надана з порушенням вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 12.08.1993 за № 637. На ТОВ ТК «Кристал» з 02.02.2016 відкрита ліквідаційна процедура в стадії розпорядження майном. Відповідно до листа від 21.11.2017 ліквідатору ТОВ ТК «Кристал» бухгалтерську та іншу документацію банкрута, документи, які підлягають довгостроковому архівному зберіганню щодо відомостей з нарахування/виплати заробітної плати, табуляграм, карт обліку пільгового стажу, наказу про прийом/звільнення, тощо, не передані на архівне збереження до архівного відділу Костянтинівської міської ради. На підставі вищевикладеного, у зв’язку з відсутністю бухгалтерської та іншої документації, видавати колишнім працівникам ТОВ ТК «Кристал» довідки про підтвердження наявного трудового стажу під час їх роботи на підприємстві немає можливості, а також відсутня можливість проведення перевірки достовірності та обґрунтованості даної довідки про пільговий стаж на ТОВ ТК «Кристал» від 26.01.2007 № 4 за період роботи з 01.11.2000 по 31.01.2006 на посаді майстра виробничої ділянки.

Позивач оскаржує вищевказане рішення відповідача як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та його конституційних прав.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” “в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України)”.

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України “Права, свободи та обов'язки людини і громадянина”. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-IV від 09.07.2003 року, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі – Закон № 1058- ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закон № 1058- ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно п. 2 Розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення” (Законом №1788-XII).

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За змістом цих норм вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно п. 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній” у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у позивача права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, є встановлення факту перебування особи на посаді майстра виробничої ділянки та виконання нею визначених робіт.

Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 серії БТ-І № 5579613 у спірний період часу, а саме з 01.11.2000 по 31.01.2006, позивач працював в цеху підготовки шихти № 4 на посаді майстра виробничої ділянки в ТОВ ТК «Кристал».

Крім того, позивачем було надано до суду довідку ТОВ ТК «Кристал» від 26.01.2007 №4 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день в ТОВ ТК «Кристал» в період з 01.11.2000 по 31.01.2006 та виконував виробництво підготовки шихти на посаді майстра виробничої ділянки, що передбачено Списком № 2.

Професія «майстра виробничої ділянки» віднесена до Списку №2 розділу XVIII «Виробництво скла та виробів із скла» підрозділ 1б, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 позиція 18.1б, та атестована на підприємстві, зокрема відповідно до Наказу № 648-к від 28.12.2004 за Списком № 2.

Враховуючи положення абзацу другого частини 16 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, при визначенні права на пенсію за вислугу років стаж як до, так і після 1 січня 2004 року обчислюється за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення” та постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 – за даними трудової книжки, а у разі необхідності – уточнюючих довідок.

Тобто, умовою для зарахування до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність факту роботи у ці періоди на відповідній посаді, віднесеній до Переліку.

При цьому, суд зауважує, що приписи Порядку № 637 від 12.08.1993 щодо необхідності надання додаткових підтверджуючих документів, застосовуються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, тоді як в ході розгляду справи встановлено та підтверджено наявність необхідного трудового стажу саме зі змісту трудової книжки.

Отже, позивачем надано усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження свого пільгового стажу.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 18.07.2018 про відмову в призначенні пільгової пенсії, прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже є протиправним і підлягає скасуванню.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія “Кристал” про скасування рішення та зобов’язання вчинити певній дії підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, в позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача надати звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з наведеної правової норми, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

В даному випадку суд не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується квитанцією № 0.0.1123976100.1 від 04.09.2018, позивач за подання адміністративного позову сплатив 705,00 грн.

Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області у розмірі 705,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Трудова, б. 469, кв. 9) до Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, – Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна компанія “Кристал” (ЄДРПОУ 30207119; 85103, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Шмідта, 3) про скасування рішення та зобов’язання вчинити певній дії – задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) від 18.07.2018 про відмову в призначенні пільгової пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Трудова, б. 469, кв. 9).

Зобов’язати Костянтинівське-Дружківське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Трудова, б. 469, кв. 9) від 19.04.2018 про призначення пільгової пенсії відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” з врахуванням до пільгового стажу періоду роботи у ТОВ ТК «Кристал» з 01.11.2000 по 31.01.2006 на посаді майстра виробничої ділянки.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Костянтинівсько-Дружківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171400; 85113, Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Ціолковського, 25) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; Донецька область, м. Костянтинівка, вул. Трудова, б. 469, кв. 9) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 705 (сімсот п’ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками Повний текст рішення складено 10 жовтня 2018 року.

Суддя Ушенко С.В.