Рішення № 77117148, 11.10.2018, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1417/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРБЕНА» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРБЕНА» (далі – позивач, ТзОВ «ВЕРБЕНА») звернулося з позовом до Державної фіскальної служби України (далі – відповідач, ДФС України) про визнання протиправними та скасування рішень комісії Державної фіскальної служби України: від 28.02.2018 року № 604401/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 року № 1062 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604403/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1085 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604404/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1074 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604406/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року № 1079 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604408/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.12.2017 року № 1164 в Єдиному реєстрі податкових накладних; та зобов’язання зареєструвати вказані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваними рішеннями комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі – Комісія ДФС України) відмовлено у реєстрації в ЄРПН податкових накладних від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач не погоджується із вказаними рішеннями Комісії ДФС України, вважає їх незаконними та необґрунтованими, оскільки у рішеннях чітко не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, а подані платником пояснення та весь пакет первинних документів підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, по яких були складені спірні податкові накладні, у реєстрації в ЄРПН яких безпідставно відмовлено оскаржуваними рішеннями.

Ухвалою суду від 14.08.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовних вимог не визнала посилаючись на те, що позивачем не було надано усіх необхідних документів, що підтверджують реальність вчинення господарських операцій, що стало підставою для прийняття Комісією ДФС України оскаржуваних рішень. Крім того, зазначила, що позивачем пропущено строк звернення до суду. Просила у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що доводи відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, є хибними та не підтверджуються належними доказами. Зазначив, що відповідач у відзиві не вказує, які саме документи не були подані. При цьому, позивачем були подані пояснення та документи в підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, в якому остання просила у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 09.10.2018 року у задоволенні усного клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні позову відмовити повністю.

У судових засіданнях 07.09.2018 року, 04.10.2018 року та 09.10.2018 року оголошувалась перерва для подання сторонами доказів у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що при здійсненні господарських операцій ТзОВ «ВЕРБЕНА» були складені та надіслані до ДФС для реєстрації в ЄРПН такі податкові накладні:

від 24.11.2017 року № 1062 на суму 4915,95 грн., в тому числі ПДВ 819,33 грн. (продаж ФГ Виковича ОСОБА_3 суперміксу ТМ екстра, престартер);

від 29.11.2017 року № 1085 на суму 25000,00 грн., в тому числі ПДВ 4166,67 грн. (продаж ПАТ «Дубрик» щебеню);

від 29.11.2017 року № 1074 на суму 900,00 грн., в тому числі ПДВ 150,00 грн. (продаж Житлово-комунальному підприємству № 2 віників березових);

від 30.11.2017 року № 1079 на суму 325500,00 грн., в тому числі ПДВ 54250 грн. (надання ТзОВ «Вуглеторфзбагачення» послуг);

від 21.12.2017 року № 1164 на суму 186400,00 грн., в тому числі ПДВ 31066,67 грн. (продаж ТзОВ «Зооветгарант» суперміксу ТМ екстра, суперміксу ЛК).

Надіслані для реєстрації в ЄРПН податкові накладні від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164 були доставлені до центрального рівня ДФС України та прийняті системою, однак їх реєстрація зупинена на підставі п. 201.16 ст.201 ПК України, оскільки вказані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН (квитанції від 11.12.2017 року, від 13.12.2017 року, від 27.12.2017 року)

Позивачем на адресу контролюючого органу в електронному вигляді були надіслані повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій за вищевказаними податковими накладними, а також копії документів, які підтверджують здійснення таких господарських операцій.

Однак, за результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів Комісією ДФС України прийнято такі рішення: від 28.02.2018 року № 604401/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 року № 1062 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604403/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1085 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604404/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1074 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604406/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року № 1079 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 28.02.2018 року № 604408/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.12.2017 року № 1164 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями Комісії ДФС, оскаржив їх в адміністративному порядку, подавши відповідні скарги на рішення.

Рішеннями Комісії з питань розгляду скарг від 16.03.2018 року № 27770/21736490, № 27769/21736490, № 27768/21736490, № 27771/21736490, № 27772/21736490 скарги позивача залишені без задоволення, а рішення комісії ДФС без змін.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі – ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (далі – Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно із пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року №753/30621 (чинних на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Критерії оцінки), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що визначення контролюючим органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, котрим затверджено «Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається з квитанцій про зупинення реєстрацій за податковими накладними від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164, реєстрація вказаних накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки вказані податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567; за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН (квитанції від 11.12.2017 року, від 13.12.2017 року, від 27.12.2017 року).

Аналізуючи зміст вказаних квитанцій, слід дійти висновку про те, що фіскальним органом в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України не вказано ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (з тим визначенням, яке наведене у пункті 6 Критеріїв оцінки), ані конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків.

Відповідно до підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України (в редакції, чинній на дату зупинення реєстрації спірної податкової накладної) письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті “в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року №190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» (далі - Постанова №190, яка була чинна на момент прийняття оскаржуваних рішень) комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту “в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №566 (далі – Порядок №566), цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), а також права та обов'язки її членів. Комісія є постійно діючим колегіальним органом при ДФС, що діє в межах повноважень, визначених пунктом 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України та постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року N 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації».

Згідно із пунктом 16 Порядку №566 Комісією розглядаються письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс), а також висновок контролюючого органу з пропозицією щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації.

За приписами пункту 19 Порядку № 566 розгляд питання на засіданні Комісії включає такі етапи: 1) доповідь секретаря Комісії; 2) доповідь члена Комісії, співдоповіді (у разі потреби); 3) внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення; 4) оголошення головою Комісії рішення про припинення обговорення питання; 5) голосування; 6) оголошення головою Комісії результатів голосування; 7) оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання. Протокол засідання Комісії повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті Комісією рішення.

З матеріалів справи вбачається, що у порядку, визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивач в електронному вигляді подав контролюючому органу копії документів щодо фактичного здійснення господарських операцій по податкових накладних від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164, що підтверджується повідомленнями щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрація яких зупинена.

З оскаржуваних рішень Комісії ДФС від 28.02.2018 року № 604401/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 року № 1062, від 28.02.2018 року № 604403/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1085, від 28.02.2018 року № 604404/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1074, від 28.02.2018 року № 604406/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року № 1079, від 28.02.2018 року № 604408/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.12.2017 року № 1164 вбачається, що вони прийняті з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд звертає увагу, що вказані рішення формально містять підставу для їх прийняття, що зазначена у Постанові №190, а саме: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Разом з тим, у зазначених рішеннях не вказано, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася Комісія ДФС, вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

На думку суду, подані позивачем копії документів, які доставлені до ДФС України, підтверджують реальність здійснення господарських операцій, по якій складено податкові накладні від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164, ознак порушення вимог законодавства щодо їх складення вони не містять та є достатніми для прийняття Комісією ДФС України рішення про реєстрацію вказаних податкових накладних, виходячи з такого.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «ВЕРБЕНА» зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якої є виробництво м’яса, оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, інші види оптованої торгівля, виробництво інших виробів з деревини, ремонт меблів і домашнього начиння, організація перевезень вантажів, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Статутом товариства.

Позивач згідно контракту № 1/2012 від 26.03.2012 року, укладеного з нерезидентом SA «Ekoplon» (ОСОБА_4), придбаває для перепродажу на території України товар – тваринні корми (кормові добавки в асортименті).

27.06.2017 року між ТзОВ «ВЕРБЕНА» (продавець) та ФГ Виковича ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю премікси для відгодівлі свиней, а покупець – прийняти товар і сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна товару визначається в накладній. Право власності на премікси у покупця виникає з моменту оплати за товар. Покупець оплачує за товар на протязі 15 календарних днів з моменту відвантаження.

На виконання умов вказаного договору від 27.06.2017 року позивачем реалізовано товар - супермікс ТМ екстра у кількості 125 кг, престартер у кількості 20 кг на загальну суму 4915,95 грн., в тому числі ПДВ 819,33 грн., господарська операція підтверджується такими первинними документами, як видаткова накладна від 24.11.2017 року № 1062, податкова накладна від 24.11.2017 року № 1062, товарно-транспортна накладна від 24.11.2017 року № Р700. По вказаній поставці отримувач товару не розрахувався, з листа ФГ Виковича ОСОБА_3 слідує, що заборгованість по накладній від 24.11.2017 року № 1062 буде оплачена після реєстрації вказаної накладної. На думку суду, наявність заборгованості за поставлену продукцію по податковій накладній від 24.11.2017 року № 1062 сама по собі не свідчить про нездійснення господарської операції, а ненадання ДФС України платіжного доручення не може бути безумовною підставою для відмови у реєстрації податкової накладної за наявності інших документів, які підтверджують факт поставки.

01.01.2017 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «Зооветгарант» (покупець) укладено договір № 1 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю премікси для відгодівлі свиней, а покупець – прийняти товар і сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна товару визначається в накладній. Право власності на премікси у покупця виникає з моменту оплати за товар. Покупець оплачує за товар протягом 15 календарних днів з моменту відвантаження.

На виконання умов вказаного договору від 01.01.2017 року позивачем реалізовано товар - супермікс ТМ екстра у кількості 3000 кг, супермікс ЛК у кількості 2000 кг на загальну суму 186400,00 грн., в тому числі ПДВ 31066,67 грн., господарська операція підтверджується такими первинними документами, як видаткова накладна від 21.12.2017 року № 1164, податкова накладна від 21.12.2017 року № 1164, платіжне доручення від 11.01.2018 року № 797, товарно-транспортна накладна від 21.12.2017 року № Р1164.

Також 29.11.2017 року ТзОВ «ВЕРБЕНА» (продавець) уклало з Житлово-комунальним підприємством № 2 (покупець) договір № 20, відповідно до умов якого продавець зобов’язався виготовити віники березові в кількості 50 шт., а покупець прийняти їх та оплатити в термін, зазначений в даному договорі. Загальна сума договору складає 900,00 грн. включно з ПДВ. Розрахунок здійснюється перерахуванням попередньої оплати на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання умов вказаного договору позивачем виготовлено та реалізовано товар – віники березові у кількості 50 шт на загальну суму 900,00 грн., в тому числі ПДВ 150,00 грн., господарська операція підтверджується такими первинними документами, як видаткова накладна від 29.11.2017 року № 1074, податкова накладна від 29.11.2017 року № 1074, накладна на передачу готової продукції від 22.11.2017 року № 969, платіжне доручення від 04.12.2017 року № 39. Представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної була відсутність товарно-транспортних накладних на товар. Однак, з пояснень представника позивача було встановлено, що товар – віники березові був отриманий працівниками ЖКП нарочно у пакетах, крім того, укладеним довором не передбачено умов поставки товару з обов’язковим складанням товарно-транспортних накладних.

28.11.2017 року між позивачем (продавець) та ПАТ «Дубрик» (покупець) укладено договір № 28/11 купівлі-продажу, відповідно до умов якого продавець зобов’язався передати у власність покупцю товари згідно Специфікації № 1 (щебінь фракції 5х20 у кількості 22,26 т, щебінь фракції 20/40 у кількості 25,43 т), а покупець – прийняти товар і сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна товару визначаються в Специфікації № 1. Право власності на товар у покупця виникає з моменту поставки. Загальна сума договору складає 25000,00 грн. включно ПДВ. Покупець оплачує за товар протягом 12 календарних місяців з моменту відвантаження.

На виконання умов вказаного договору від 28.11.2017 року позивачем реалізовано товар – щебінь фракції 5х20 у кількості 22,26 т, щебінь фракції 20/40 у кількості 25,43 т на загальну суму 25000,00 грн., в тому числі ПДВ 4166,67 грн., господарська операція підтверджується такими первинними документами, як податкова накладна від 29.11.2017 року № 1085, платіжне доручення від 29.11.2017 року № 2643.

15.09.2015 року між ТзОВ «ВЕРБЕНА» як замовником та ДП «Український транспортно-логістичний центр» як основним виконавцем, ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» та ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» як співвиконавці, укладено договір № 4422/519-2015 про надання послуг з організації перевезень вантажів у власних на піввагонах, відповідно до якого виконавці зобов’язалися за плату і за рахунок замовника виконати або організувати виконання визначених цим договором послуг, пов’язаних з організацією внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів у напіввагонах співвиконавців.

04.01.2017 року позивач (експедитор) уклав з ТзОВ «Вуглеторфзбагачення» (клієнт) договір № 04/01 про організацію перевезень вантажів, предметом якого є експедитор згідно даного договору, що є дорученням клієнта, на підставі заявок останнього за його рахунок та за винагороду (плату) організовує перевезення вантажів в залізничному рухомому складі й пов’язані з цим послуги шляхом укладення договорів з підприємствами, вповноваженими здійснювати перевезення або організацію перевезень вантажів, підприємствами – власниками (балансоутримувачами) залізничного рухомого складу, іншими юридичними особами, а клієнт сплачує й приймає надані експедитором послуги на умовах даного договору.

На виконання умов вказаного договору від 04.01.2017 року позивачем надано ТзОВ «Вуглеторфзбагачення» послуги з організації перевезень вантажів в залізничному рухомому складі на загальну суму 325500,00 грн., в тому числі ПДВ 54250 грн. господарська операція підтверджується такими первинними документами, як платіжні доручення від 24.11.2017 року № 1671, від 13.11.2017 року № 1612, від 10.11.2017 року № 1609, від 08.11.2017 року № 1590, акт надання послуг від 30.11.2017 року № 1079, залізничні накладні.

Отже, позивачем на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ФГ Виковича ОСОБА_3, ТзОВ «Зооветгарант», ЖКП № 2, ПАТ «Дубрик» та ТзОВ «Вуглеторфзбагачення» подано письмові пояснення (повідомлення щодо подачі документів), в яких зазначено про умови господарських операцій, та необхідні документи для реєстрації податкових накладних від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164.

Суд вважає, що господарські операції, за наслідками яких складено спірні податкові накладні, здійснені позивачем в межах його господарської діяльності, є фактичними та підтверджуються первинними документами. При цьому, відповідачем не враховано специфіку діяльності позивача та не взято до уваги письмові пояснення платника податків.

На думку суду, Комісією ДФС України не було надано належної оцінки документам і письмовим поясненням позивача щодо господарських операцій та виписаних ним податкових накладних від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164. При цьому відповідач виявив надмірний формалізм, відступивши від оцінки суті господарської операції.

За приписами частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд дійшов переконання, що відмова податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної є необґрунтованою; Комісія ДФС України при прийнятті рішень діяла нерозсудливо та непропорційно (без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія)).

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень Комісії ДФС України від 28.02.2018 року № 604401/21736490, від 28.02.2018 року № 604403/21736490, від 28.02.2018 року № 604404/21736490, від 28.02.2018 року № 604406/21736490, від 28.02.2018 року № 604408/21736490 належить задовольнити.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За приписами пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність для належного захисту порушеного права позивача зобов’язати ДФС України зареєструвати податкові накладні від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164. Задоволення такої позовної вимоги є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Підсумовуючи викладене, суд з урахуванням встановлених обставин та на підставі норм чинного законодавства, що наведені вище, дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 8810,00 грн. грн.

Керуючись статтями 243 ч. 3, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 28.02.2018 року № 604401/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 24.11.2017 року № 1062 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 28.02.2018 року № 604403/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1085 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 28.02.2018 року № 604404/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 29.11.2017 року № 1074 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 28.02.2018 року № 604406/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.11.2017 року № 1079 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

від 28.02.2018 року № 604408/21736490 про відмову у реєстрації податкової накладної від 21.12.2017 року № 1164 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕРБЕНА» податкові накладні від 24.11.2017 року № 1062, від 29.11.2017 року № 1085, від 29.11.2017 року № 1074, від 30.11.2017 року № 1079, від 21.12.2017 року № 1164.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРБЕНА» (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Маяковського, 44, код ЄДРПОУ 21736490) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) судовий збір у розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_5 Андрусенко

Рішення суду у повному обсязі складено 16 жовтня 2018 року.