Рішення № 77116357, 09.08.2018, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3763/17

Провадження № 2/204/98/18

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 серпня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Сорокіної А.С.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача

ОСОБА_2 патрульної поліції ОСОБА_3

за участю представника 3-ї особи ОСОБА_4 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 патрульної поліції, треті особи Управління патрульної поліції у м. Дніпро, Старший інспектор відділу моніторингу Управління патрульної поліції у м. Дніпро ОСОБА_4 про стягнення збитків завданих ДТП, моральної шкоди та витрат на правову допомогу, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2017 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, яку 20 грудня 2017 року уточнив та остаточно просив стягнути з ОСОБА_2 патрульної поліції на його користь завдані внаслідок ДТП матеріальні збитки у розмірі 137 911 грн. 42 коп., моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., судові витрати по справі у розмірі 27 179 грн. 12 коп. В обґрунтування вимог зазначає, що 24.11.2016 року о 13-30 годині водій ОСОБА_7. Який працює старшим інспектором відділу моніторингу Управління патрульної поліції у м. Дніпро, керуючи службовим автомобілем Toйота Пріус, номерний знак 112313, рухався по вул. Філософській з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом, де виїжджаючи на перехресті з вул. ОСОБА_8, з другорядної дороги на головну, не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі. Після зіткнення обидва автомобіля продовжили некерований рух та скоїли наїзд на автомобіль ОСОБА_9, номерний знак HTS 959, під керуванням водія ОСОБА_10В,, який стояв нерухомо. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, а ОСОБА_6В та ОСОБА_11 отримали тілесні ушкодження. Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16.01.2017 року провадження по справі № 204/8106/16-п про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП було закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 року вищевказану постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська скасовано, мазура ОСОБА_12 визнано винуватим у скоєнні ДТП та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і піддано адміністративному стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. Постанова апеляційного суду набрала законної сили. З метою встановлення розміру завданої внаслідок ДТП шкоди, за заявою потерпілого ОСОБА_6, у грудня 2016 року було проведено авто товарознавче дослідження пошкодженого автомобіля Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1. 15.12.2016 року в присутності позивача та представника УПП, експерт провів огляд автомобіля, та 27.12.2016 року склав висновок дослідження, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 400 522,39 грн., при цьому ринкова вартість вказаного автомобіля на момент ДТП становила 264 851,42 грн. Оскільки, вартість відновлювального ремонту перевищувала ринкову вартість автомобілю на момент ДТП, розмір матеріального збитку був прирівняний до його ринкової вартості та склав 264 851,42 грн. Оскільки, збитки завдані М ахову С.В. внаслідок ДТП , яка сталася з вини старшого інспектора відділу моніторингу УПП у м. Дніпро ОСОБА_4 під час виконання ним своїх трудових обов’язків, то вони мають бути відшкодовані ОСОБА_2 патрульної поліції. За заявою потерпілого ОСОБА_6, ПрАТ «СК ПРОВІДНА» здійснила страхове відшкодування у межах ліміту страхової суми за полісом у розмірі 100 000 грн. Різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 164 851,42 грн. Також, внаслідок ДТП потерпілий поніс наступні витрати: 1 300 грн за проведення експертного дослідження автомобілю Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1, 960 грн. за зберігання автомобілю Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1, який був переданий на зберігання ПП «Автоклуб» інспектором ДВП ГУНП в Дніпропетровській області Олійником В.О., 800 грн. за евакуацію автомобілю Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1. Однак. 19.12.2017 року залишки транспортного засобу Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1 були продані позивачем за 30 000 грн., таким чином різниця складає 137 911 грн. 42 коп. Разом з понесеними матеріальними збитками позивач також зазнав моральної шкоди, яку він оцінює у 50 000 грн. Під час ДТП позивач зазнав тілесних ушкоджень, однак до медичних закладів за госпіталізацією та встановлення тяжкості ушкоджень не звертався, оскільки хотів контролювати процес складання всіх документів по ДТП, а також не мав на меті притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності. Натомість, позивач зіткнувся з цинізмом водія мазура Г.Є., який грубо порушив вимоги ПДР та спричинив ДТП, а ще й почав зухвало стверджувати про наявність вини саме у діях потерпілого та надавати неправдиві свідчення щодо обставини ДТП. Позивач тяжко переніс втрату його автомобілю та суттєві зміни у його життєвих стосунках внаслідок такої втрати, адже за вказаним автомобілем він особисто їздив до Німеччини, де довго та прискіпливо його обирав. Для відновлення становища, що існувало до ДТП позивач витрачає багато часу та зусиль, він позбавлений автомобіля, а тому не може мобільно та швидко пересуватись, вимушений їздити на громадському транспорті, відпочинок за містом наразі неможливий. Також, позивач зазнав вимушений витрат на правову допомогу для захисту своїх порушених прав у сумі 25 000 грн., 7 000 грн. з яких вже було сплачено авансовим платежем на підставі рахунку № 01 від 24.04.2017 року. Тому, він вимушений звернутися до суду з даним позовом.

14 листопада 2017 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти позовної заяви, в яких зазначає, що вимоги позивача безпідставні та необґрунтовані, а тому не підлягають задоволенню, оскільки під час розгляду адміністративного матеріалу було встановлено, що автомобіль Тойота Пріус, номерний знак 11 2313, на момент здійснення дорожньо-транспортної пригоди рухався з увімкненими проблисковими маячками синього та червоного кольору та спеціальним звуковим сигналом. Таким чином, дорожньо-транспортна пригода сталася також і через недотримання позивачем вимог ПДР, а відтак останній також має нести відповідальність за спричинену шкоду. Крім того, у даному спорі відшкодування спричиненої шкоди внаслідок ДТП належить стягувати не з відповідача – ОСОБА_2 патрульної поліції, а за рахунок коштів державного бюджету України, залучивши при цьому Державну казначейську службу України в якості співвідповідача по справі. Вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів завдання йому матеріальної шкоди на загальну суму 167 911 грн. 42 коп., висновок експертного дослідження автотоварознавця необґрунтованим, розмір шкоди, визначений експертом значно завищеним, а також таким, що не відповідає на всі питання, дослідження яких необхідне для прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі. До того ж, позивачем не надано будь-яких аргументованих доказів заподіяння моральної шкоди та обґрунтування її розміру.

2 травня 2018 року від представника третьої особи ОСОБА_4 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає, що у результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. За заявою позивача було проведено два авто товарознавчі дослідженні пошкодженого автомобілю Опель Корса, номерний знак НОМЕР_2, та відповідно складено два висновки: висновок № 4290/1 від 27.12.2016 року експертом ОСОБА_13 та звіт № 1912-DR-5118 про оцінку транспортного засобу від 19.12.2017 року. Згідно висновку №1 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобілю «Опель Корса» складає 400 522,42 грн., при цьому ринкова вартість вказаного автомобіля на момент ДТП становила 264 851 грн. 42 коп. Тобто у даному випадку ремонт автомобіля є економічно необґрунтованим, так як перевищує ринкову вартість цього ж авто у день ДТП до ДТП. Згідно другого висновку середня ринкова вартість автомобіля складає 284 870 грн., а вартість відновлювального ремонту складає 152 031 грн. У даному випадку ремонт автомобіля є економічно обґрунтованим. Якщо брати до уваги другий висновок, то позивач з урахуванням страхової виплати має право вимагати стягнення лише 52 031 грн. Таким чином, звіт № 1912-DR-5118 є більш актуальним на момент розгляду справи і саме він повинен братись до уваги судом при визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Крім того, позивач просить стягнути матеріальну шкоду з ОСОБА_2 патрульної поліції. Проте, наказом ОСОБА_2 патрульної поліції від 17.01.2016 року № 38 затверджене Положення про УПП у м. Дніпрі ДПП, згідно з яким УПП в м. Дніпрі ДПП, згідно з яким УПП у м. Дніпрі є структурним підрозділом ОСОБА_2 патрульної поліції, який утворюється, ліквідовується та реорганізовується ОСОБА_2 патрульної поліції. ОСОБА_2 патрульної поліції фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з щорічним кошторисом. Кошторисом ОСОБА_2 патрульної поліції на 2017 рік не передбачено коштів на відшкодування шкоди, завданої фізичній або юридичній особі рішенням, дією чи бездіяльністю поліцейських, зокрема матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідно до положень про Державну казначейську службу України, казначейська служба є органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується та координується КМУ, та відповідно до покладених на неї завдань та в установленому законодавством порядку, здійснює зокрема безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду. Тому, відшкодування громадянинові шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, тобто грошові суми відшкодовуються Державним казначейством України за рахунок Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. Тож, враховуючи це, у даному випадку відшкодування спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди належить стягувати не з відповідача, а за рахунок коштів державного бюджету України, залучивши при цьому Державну казначейську службу України в якості співвідповідача по справі.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Що стосується посилань третьої особи у відзиві на позовну заяву стосовно необхідності залучення в якості співвідповідача Державної казначейської служби України, то він заперечує, оскільки відповідно до Положення про ОСОБА_2 патрульної поліції Національної поліції України, ОСОБА_2 є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України і банківських установах, фінансується за рахунок коштів державного бюджету, а тому відповідно до ст. 80 ЦК України може виступати від власного імені в суді. Крім того, зазначив, що посилання представника третьої особи на різницю в розмірі шкоди встановленої двома експертними дослідженнями та необхідність прийняття до уваги лише Звіту про оцінку транспортного засобу № 1912-DR-5118 від 19.12.2017 року, є хибними, оскільки дані експертні дослідження проводились різними підходами з застосуванням різних методик, та на їх вирішення ставилися різні питання, а тому вони не є тотожними. Кожне з них мало на меті встановлення різних відомостей.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені у запереченнях. Також зазначив, що вони є неналежним відповідачем та необхідно залучити у якості співвідповідача Державну казначейську службу України.

Представник третьої особи Управління патрульної поліції у м. Дніпро у судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи старшого інспектора відділу моніторингу Управління патрульної поліції м. Дніпро ОСОБА_4 проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на підстави зазначені у поясненнях.

У судовому засіданні за протокольною ухвалою суду від 11.04.2018 року, судом було відмовлено представнику відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції Національної поліції України у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача Державну казначейську службу України, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. В даному випадку представник заперечував проти притягнення до участі у справі у якості співвідповідача Державну казначейську службу України, оскільки між потерпілим ОСОБА_6 та Державною казначейською службою України відсутні правовідносини, він вважає належним відповідачем ОСОБА_2, а всі інші питання стосуються вже безпосередньо виконання судового рішення.

Також, у судовому засіданні 11 квітня 2018 року судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення по справі судової автотоварознавчої експертизи.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Судом встановлено, що автомобіль Opel Corsa, номерний знак НОМЕР_1, належить ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, серії СХО 727214.

24 листопада 2016 року, о 13.30 годин, у м. Дніпро водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем «Тойота Пріус», номерний знак 112313, на вулиці Філософській з увімкненими проблисковими маячками та спеціальним звуковим сигналом, де виїжджаючи на перехрестя з вулиці ОСОБА_8, з другорядної дороги на головну, не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем «Опель Корса», номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався по головній дорозі. Після зіткнення обидва автомобіля продовжили некерований рух та скоїли наїзд на автомобіль «Мерседес Бенс», номерний знак НТS 959, під керуванням водія ОСОБА_10, який стояв нерухомо. Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджені, тілесні ушкодження отримали ОСОБА_6 та ОСОБА_11 При цьому водій ОСОБА_4 порушив вимоги п. п. 3.1, 16.11 Правил дорожнього руху України.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року провадження по справі № 204/8106/16-п (3/204/100/17) про притягнення ОСОБА_4, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 11-14).

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року, постанову Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року скасовано та винесено нову, якою визнано винуватим ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень. Постанова набрала законної сили 15 лютого 2017 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_4 встановлена і не підлягає додатковому доказуванню.

Згідно частини другої ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

При розгляді справи № 204/8106/16-п (3/204/100/17) про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності, також було встановлено, що ОСОБА_4 працює на посаді старшого інспектора відділу моніторингу Управління патрульної поліції у м. Дніпро та момент скоєння ДТП виконував свої трудові (службові) обов’язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відтак, збитки завдані в результаті ДТП, яка сталася з вини старшого інспектора відділу моніторингу Управління патрульної поліції у м. Дніпро ОСОБА_4 під час виконання ним своїх службових обов’язків, мають бути відшкодовані ОСОБА_2 патрульної поліції.

Згідно ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 4290/1 від 27 грудня 2016 року, проведеного Експертом-товарознавцем ОСОБА_13 за заявою ОСОБА_6, вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля Opel Corsa, номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого у наслідок ДТП становить 264 851 грн. 42 коп. (а.с. 26-40).

Цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля Тойота Пріус, номерний знак 112313, була застрахована в ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» в межах страхової суми 100 000 грн. За заявою потерпілого ОСОБА_6, ПрАТ «СК «СТРАХОВА» здійснила страхове відшкодування у межах ліміту страхової суми за полісом у розмірі 100 000 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою складає 164 851 грн. 42 коп.

Крім того, у судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2017 року ОСОБА_6 продав автомобіль Опель Корса, номерний знак НОМЕР_1, після ДТП, за 30 000 грн., що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу від 19 грудня 2017 року та звітом про оцінку вартості транспортного засобу № 1912-DR-5118 від 19 грудня 2017 року.

Також, позивач поніс ряд інших витрат пов’язаних з ДТП, а саме: зберігання автомобіля у ПП «Автоклуб» у розмірі 960 грн. (а.с. 43), послуги евакуатора у розмірі 800 грн. (а.с.44).

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, яка складається з: 960 грн. – зберігання автомобіля, 800 грн. – послуги евакуатора, 134 851 грн. 42 коп. – остаточна невідшкодована вартість спричинених позивачу матеріальних збитків у результаті ДТП, а всього сума у розмірі 136 611 грн. 42 коп.

Що стосується посилань представника відповідача та представника третьої особи стосовно розбіжностей в сумах матеріального збитку визначених висновком експерта ОСОБА_13 № 4290/1 від 27.12.2016 року та Звітом про оцінку транспортного засобу № 1912-DR-5118 від 19.12.2017 року, та необхідності здійснення розрахунку суми заподіяної майнової шкоди відповідно до експертного дослідження № 1912-DR-5118 від 19.12.2017 року, то суд вважає за необхідне не брати дані заперечення до уваги, оскільки обидва експертні дослідження проводились різними способами та методами, на їх вирішення були поставлені різні питання, що й свідчить про різницю в їх висновках.

Також, судом не приймається до уваги посилання представника відповідача щодо неналежності відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції та необхідності стягнення завданої матеріальної шкоди з Державної казначейської служби України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.

Згідно пункту 35 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 року, передбачено безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, тобто тієї шкоди, стягнення якої стосуються позовні вимоги у даній справі.

Пунктом 38 вказаного Порядку передбачено, що для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок. Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Пунктом 39 Порядку також передбачено порядок дій Казначейства у разі необхідності додаткових коштів (понад обсяг відповідних бюджетних призначень), задля чого Казначейство може подавати Мінфіну пропозиції щодо необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України або виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на зазначену мету.

Вищевикладене свідчить про те, що вказаним Порядком чітко врегульовано механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, та разом з тим виключає твердження представника відповідача ОСОБА_2 патрульної поліції про можливе списання коштів з рахунків, що передбачені для утримання органів ОСОБА_2 патрульної поліції, а не з рахунків, що передбачені для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.

Тому, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2 патрульної поліції Національної поліції України є належним відповідачем по цій справі.

Що стосується вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. суд вважає, що зазначена шкода підлягає відшкодуванню частково, виходячи з наступного.

У відповідності зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала, у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразові, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом у залежності від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здатності потерпілого або обмеження у його реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є основою для відшкодування, а також: з урахуванням інших обставин, які мають суттєве значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати заподіяну позивачу моральну шкоду незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 9 Пленум Верховного Суду України «Про відшкодування моральної шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров’я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час і зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Як зазначає позивач, внаслідок втрати автомобіля був порушений його звичайний спосіб життя, він не міг пересуватися на власному транспорті, вимушений користуватись громадським транспортом, що призводить до дискомфорту та моральних переживань. Однак суд вважає, що сума, в яку позивач оцінив заподіяну йому моральну шкоду і яка за його оцінкою становить 50 000 грн., є значно завищеною. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним та достатнім в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Що стосується вимоги позивача стосовно стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 25 000 грн., то вона також підлягає задоволенню, оскільки позивачем дана вимога була підтверджена наданими квитанціями про оплату послуг та актом приймання-передачі виконаних робіт по договору про надання правової допомоги № 24-04/01 від 24.04.2017 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що для визначення розміру завданої ДТП шкоди, позивач звертався до експерта автотоварознавця, за послуги якого він сплатив 1 300 грн. (а.с. 41).

Згідно вимог ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

За вимогами п. 3, 4, 6 ст. 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов’язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов’язків. Суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, спеціалісту, перекладачу або особі, яка надала доказ на вимогу суду, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов’язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Тому, з урахуванням того, що витрати на проведення експертизи поніс саме позивач ОСОБА_6, то з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати на проведення експертизи у розмірі 1 300 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі у розмірі 2 319 грн. 12 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 1167, 1172, 1187, 1188, 1192 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 81, 82, 133, 137, 139, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до ОСОБА_2 патрульної поліції (місце знаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646), треті особи Управління патрульної поліції у м. Дніпро (місце знаходження: м. Дніпро, пл. Троїцька, 2а), Старший інспектор відділу моніторингу Управління патрульної поліції у м. Дніпро ОСОБА_4 (місце реєстрації: АДРЕСА_1) про стягнення збитків завданих ДТП, моральної шкоди та витрат на правову допомогу – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 патрульної поліції на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 136 611 грн. 42 коп., моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., судові витрати у розмірі 28 619 грн. 12 коп., а всього 167 230 грн. 54 коп.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т. О. Дубіжанська