Постанова № 77115309, 03.10.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/8225/18

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2018 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю особи яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 розглянувши матеріали протоколу про адміністративне правопорушення складеного поліцейським взводу № 1роти №2 бат. УПП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 048461 від 19.07.2018 року встановлено, що 19.07.2018 року о 18 год. 10 хв. в м. Ужгород вул. Дендиші, 60, ОСОБА_1, керував автомобілем ВАЗ 21015 д.н.з.84022РЕ в стані алкогольного сп’яніння. Огляд на стан сп’яніння, у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога ЗОНД,висновок № 188, за адресою м. Ужгород, вул. П. Комуни, 4. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні громадянин ОСОБА_1, викладене в протоколі підтвердив, свою вину у вчиненні ним правопорушення визнав. Просив суд врахувати його важке матеріальне становище, та розстрочити йому сплату штрафу, передбаченого санкцією ч.1ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи приходжу до висновку, що в діях гр. ОСОБА_1, наявний склад адміністративного правопорушення передбачені ч.1 ст. 130 КУпАП, тобто: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров’я України 09.11.2015 № 1452/735, а саме п.6 огляд на стан сп’яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров’я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

З протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №048461 від 19.07.2018 року встановлено, що огляд на стан алкогольного сп’яніння водія ОСОБА_1 проводився у лікаря нарколога. Вказане підтверджується доданим до матеріалів справи висновком №188 від 19.07.2018 року ЗОНД щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Сам порушник вину визнав в повному обсязі.

Таким чином приходжу до висновку, що дії гр. ОСОБА_2 за ознаками ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно.

Вина правопорушника у вчиненому підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №048461 від 19.07.2018 року, висновком №188 від 19.07.2018 року, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР №159860 від 19.07.2018 року та CD диском, що доданий до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи порушник ОСОБА_1, зазначив, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами йому не видавалося.

Судом було здійснено запити до ВРЕР ДАІ (МРЕВ) у м. Ужгород від 05.09.2018 року та повторно 19.09.2018 року з метою встановлення факту вдачі ОСОБА_1, посвідчення водія на право керування транспортними засобами. Однак станом на час розгляду справи, відповіді на запити судом отримано не було.

Відповідно до п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123,статтями 124 і 130 КУпАП. Суди не вправі застосовувати таке стягнення тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

При накладені адміністративного стягнення, на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини визначені ч.2 ст.33 КУпАП, враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого ним адміністративного правопорушення, яке оцінюється як грубе, оскільки діяльність пов’язана з керуванням транспортним засобом – джерелом підвищеної небезпеки; даних щодо особи винного, ступінь його вини, з огляду на те, що ОСОБА_1 водійське посвідчення на керування транспортними засобами не видавалось; суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції частини 1статті 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами. Так, приходжу до переконання про доцільність накладення на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу, 10200 грн., без позбавленням права керування транспортним засобом.

Щодо клопотання ОСОБА_1 про розстрочення сплати штрафу, суд вважає за можливе задовольнити таке з наступних підстав:

Відповідно до ст. 298 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення є обов’язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами. Відповідно до ч.1 ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до ч.2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом. Згідно ст. 304 КУпАП питання, зв’язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

В судовому засіданні порушник на підтвердження скрутного матеріального становища надав довідку про доходи з місця роботи Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ» від 04.10.2018 року, працює на посаді прибиральника території. Зі слів проживає громадянському шлюбі разом з ОСОБА_3, яка має на утриманні 5 неповнолітніх дітей.

Беручи до уваги вказане, те що ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, за місцем проживання характеризується позитивно, враховуючи його матеріальне становище, вважаю за можливе розстрочити йому сплату накладеного на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. на 12 місяців з щомісячною сплатою в розмірі 850 грн.

Згідно ч.5ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Відповідно дост.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення встановлюється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн. Таким чином, правопорушнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 352,40 грн.

Керуючись ст.ст.283-285, 287-291 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закон України «Про судовий збір» суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в еквіваленті становить 10200 (десять тисяч двісті) грн., без позбавлення права керування транспортним засобом.

Розстрочити сплату накладеного на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що в еквіваленті становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. на 12 місяців. Встановити щомісячний платіж в сумі 850 грн.

Стягнути з гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Ужгород, вул. Тельмана, 99, на користь держави судовий збір у розмірі 352,40 грн.

Реквізити для сплати судового збору за рішенням суду (постанови) про стягнення в дохід держави коштів: рахунок отримувача – 31211256026001, назва отримувача коштів – ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача – Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві, код банку отримувача МФО 899998, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс пос танову.

Строк звернення постанови для виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4