Рішення № 77114016, 16.10.2018, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/2239/18

Справа № 226/2239/18

Провадження № 2/226/835/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Димитровський міський суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря Альберті О.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача Мирноградської м/р

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю до Мирноградської міської ради, в обґрунтування якого вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4. ОСОБА_4 проживала за адресою: АДРЕСА_1. З 2000 року по день смерті ОСОБА_4 позивач проживав однією сім'єю у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй на підставі договору дарування. У зазначеній квартирі він мешкав фактично без реєстрації, оскільки був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. З часу смерті ОСОБА_4 та до теперішнього часу позивач мешкає у спірній квартирі. З 2000 року позивач добросовісно та безперервно володіє та відкрито користується спірною квартирою, протягом 18 років одноосібно доглядає та утримує квартиру, сплачує комунальні послуги, робить в ній поточний ремонт. Вважає, що має всі законні підстави бути визнаним законним власником квартири, тому просив суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1.

Позивач до суду не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала вимоги позивача, наполягала на їх задоволені.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився по невідомій суду причині, відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з'явилися до суду. Враховуючи позицію позивача, який не заперечував проти розгляду справи заочно, те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але до судового засідання не з'явився та відзиву не надав, суд дану справу розглядає у порядку заочного провадження.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 на праві власності, на підставі договору дарування від 21.12.1994 року належить ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 10, 11, 45, 46).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Мирноградської міської ради, за адресою: АДРЕСА_1 з 30.11.1994 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_4 була зареєстрована та мешкала ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 8).

Згідно з актом фактичних обставин проживання особи без реєстрації від 20.08.2018 року, позивач ОСОБА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, але фактично з травня 2000 року мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Позивач сплачує комунальні послуги за квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, про що свідчать рахунки про сплату комунальних послуг (а.с. 17, 18, 19).

Згідно з інформацією державного нотаріуса Мирноградської державної нотаріальної контори від 10 жовтня 2018 року, на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не відкривалась, заповіти від її імені не посвідчувались (а.с. 48, 49, 50).

Факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем за місцем відкриття спадщини, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що позивач - це її сусід, мешкають в одному під'їзді. Позивач мешкає у НОМЕР_2 квартирі з 2002р. Він співмешкав з ОСОБА_7, яка померла приблизно у 2002р. З того часу він постійно мешкає у цій квартирі. Він доглядав співмешканку та після її смерті платив за квартиру, боргів немає. Їй невідомо нічого про те, щоб хтось пред'являв претензії позивачу з приводу мешкання у цій квартирі.

Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що позивач - це його сусід, мешкають у сусідніх під'їздах, той мешкає у НОМЕР_2 квартирі давно. Зараз живе позивач сам. Раніше у нього була дружина, яка померла. Після смерті дружини позивач так і проживав постійно у цій квартирі. Ніхто претензії позивачу не пред'являв з приводу того, що він живе у цій квартирі.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

Згідно з положеннями ч.2 ст.41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з вимогами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності в разі, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою. У зазначеній нормі передбачено, що особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Передумовою для застосування ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років або рухомим майном - протягом 5 років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виходячи зі змісту вказаної статті, обставинами, які мають значення для справи і які повинен довести позивач, є такі: добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність, відсутність інших осіб, які претендують на це майно, відсутність титулу (підстави) у позивача для володіння майном та набуття права власності.

Згідно з ч. 4 ст. 344 Цивільного кодексу України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

За змістом п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, правила ст.344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за 3 роки до набрання чинності цим Кодексом.

Беручи до уваги той факт, що нерухоме майно належало померлій ОСОБА_4 на праві приватної власності, спадщина після її смерті ніким не прийнята, а також те, що позивач після її смерті дійсно безперервно, відкрито та добросовісно володів спірним майном і продовжує відкрито, безперервно ним володіти до теперішнього часу, суд вважає, що вимоги позивача необхідно задовольнити, визнавши за ним право власності на спірну квартиру.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

На пiдставi ст.41 Конституції України, ст.ст. 328, 344, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 10-13, 141, 259, 263, 265, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, 85327, місце проживання: АДРЕСА_1, 85321, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 до Мирноградської міської ради, місцезнаходження: вул.Центральна, 9, м.Мирноград Донецької області, 85323, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 04052956 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5. право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, 85321, яка належала ОСОБА_4.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Суддя І.В.Петунін