Рішення № 77112690, 11.10.2018, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

11 жовтня 2018 року Справа № 926/1480/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Попової К.Г. розглядає справу № 926/1480/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4)

До відповідача Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (58018, м. Чернівці, вул. Головна, 205)

Про стягнення заборгованості в сумі 170360,06 грн.

За участю представників:

Від позивача - Гусак О.М. - представник (дов. від 10.07.18р.)

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" 04.09.2018 року звернулося з позовом до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості в сумі 170360,06 грн. з яких 3% річних в сумі 31681,52 грн. та втрат від інфляції в сумі 138678,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 08.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" та ДП "Чернівецький облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений договір поставки №08/11 на постачання смоли кам'яновугільної СТУ - 2. За умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити відповідачу смолу, а останній в свою чергу зобов'язався сплатити поставлений товар в строки, передбачені договором. Позивач умови договору виконав, проте відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконував належним чином, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 652084,75 грн., яка була стягнута разом з інфляційними за період з 01.12.2011 року по 30.04.2014 року та 3% річних за період з 23.11.2011 року по 03.06.2014 року за рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.09.2014 року у справі № 926/982/14. Зазначене рішення відповідачем було виконано частково та сплачено 21.09.2015 року борг в сумі 400000 грн., з яких: 14934,10 грн. - судового збору, 49684, 16 грн. - три проценти річних та 44936,16 грн. - втрат від інфляції за період з 01.05.2014 року. В наслідок чого основна заборгованість відповідача перед позивачем зменшилась до 361639,17 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.11.2015 року по справі №926/1600/15 з ДП "Чернівецький облавтодор" на користь ТзОВ "Новотрейд ЛТД" було стягнуто заборгованість у сумі 430648,25 грн., з яких 25703,63 - 3% річних за період з 04.06.2014 року по 30.09.2015 року, 404944,62 - інфляційні витрати за період з 01.05.2014 року по 31.08.2015 року та 6459,72 грн. судового збору.

Відповідачем на виконання зазначених рішень здійснено ряд проплат на часткове погашення заборгованості, що підтверджено банківськими виписками, а саме: банківською випискою від 15.06.2017 року на суму 250000,00 грн., банківською випискою від 19.06.2017 року на суму 120000,00 грн., та банківською випискою від 04.09.2017 року на суму 50000,00 грн., проте вказані кошти згідно із приписами статті 534 ЦК України та відповідно до рішення господарського суду Чернівецької області від 18.11.2015 року по справі №926/1600/15 зараховані на погашення судового збору, 3 процентів та втрат від інфляції.

Станом на день звернення з позовом за відповідачем існує заборгованість по інфляційним втратам в сумі 17107,97 грн. по рішенню суду у справі №926/1600/15 та непогашена сума основного боргу за рішенням суду у справі №926/982/14.

Враховуючи, що за відповідачем існує борг в сумі 361639,17 грн. позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 31681,52 грн. нараховані за період з 01.10.2015 року по 31.08.2018 року та збитки завдані інфляцією в сумі 138678,54 грн. нараховані за період з 01.09.2015 року по 31.07.2018 року.

Зі змісту позовної заяви та встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли правовідносини щодо захисту майнового права та інтересу позивача, шляхом стягнення 3% річних та інфляційних втрат, у зв'язку із невиконанням відповідачем рішення суду та несплати боргу.

Протоколом автоматичного розподілу справи між суддями справу №926/1480/18 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 03.09.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 25.09.2018 року.

Ухвалою суду від 25.09.2018 року відкладено розгляд справи на 11.10.2018 року у зв'язку із нез'явленням представників сторін у судове засідання.

У судове засідання 11.10.2018 року відповідач не з'явився, причини нез'явлення суду не відомі, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомлень про вручення, відзив на позов відповідач не надав, тим самим не скористався своїм правом на захист.

Представник позивача - ТзОВ "Новотрейд ЛТД" в судовому засіданні 11.10.2018 року підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь - якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 15.09.2014 року по справі №926/982/14 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" задоволено та вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 652084,75 грн. основної заборгованості, 44936,16 грн. інфляційних витрат за період з 01.12.2011р. по 30.04.2014р., 49684,16 грн. 3% річних за період з 23.11.2011р. по 03.06.2014р. та 14934,10 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.11.2014 року вказане рішення залишено в силі.

21.09.2015 року відповідачем, згідно платіжного доручення № 37 частково сплачено борг у сумі 400000 грн., в призначені платежу відповідач вказав, що це є сплата кредиторської заборгованості згідно виконавчого провадження.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 18.11.2015 року по справі №926/1600/15 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" задоволено та вирішено стягнути ДП "Чернівецький облавтодор" заборгованість у сумі 430648,25 грн., з яких 25703,63 - 3% річних за період з 04.06.2014 року по 30.09.2015 року, 404944,62 - інфляційні витрати за період з 01.05.2014 року по 31.08.2015 року та 6459,72 грн. судового збору.

Відповідачем протягом 2017 року здійснено ряд оплат, що підтверджено наявними в матеріалах справи банківських виписок на погашення заборгованості, а саме: банківською випискою від 15.06.2017 року на суму 250000,00 грн., банківською випискою від 19.06.2017 року на суму 120000,00 грн., та банківською випискою від 04.09.2017 року на суму 50000,00 грн., проте вказані кошти зараховувались ним на погашення судових витрат, річних, інфляційних нарахувань та основного боргу в порядку черговості згідно із приписами статті 534 ЦК України та відповідно до рішення господарського суду Чернівецької області від 18.11.2015 року по справі №926/1600/15 зараховані на погашення судового збору, 3 процентів та втрат від інфляції.

Таким чином сума основного боргу в розмірі 361639,17 залишилась непогашеною, що стало підставою для нарахування у відповідності до статті 625 ЦК України 3% річних в сумі 31681,52 грн. за період з 01.10.2015 року по 31.08.2018 року та збитки завдані інфляцією в сумі 138678,54 грн. за період з 01.09.2015 року по 31.07.2018 року.

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не потребує повторному доведенню факт прострочення виконання зобов'язання відповідачем за договором поставки №08/11 на постачання смоли кам'яновугільної СТУ - 2 від 08.11.2011 року.

У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань ТзОВ "Новотрейд ЛТД" звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Чернівецької області по справі №926/982/14 встановлено наявність підстав застосування штрафних санкцій, а також факт прострочення відповідачем своїх грошових зобов'язань за укладеним договором поставки № 08/11 від 08.11.2011 року.

Відповідно до статті 534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Як вбачається рішеннями господарського суду від 15.09.2014 року по справі №926/982/14 та від 18.11.2015 року по справі №926/1600/15 було враховану встановлену статтею 534 ЦК України черговість платежів при надходженні коштів.

З урахуванням черговості погашення вимог було проведено зарахування перерахованих відповідачем коштів згідно банківських виписок, а саме: банківська виписка від 15.06.2017 року на суму 250000,00 грн., банківська виписка від 19.06.2017 року на суму 120000,00 грн., та банківська виписка від 04.09.2017 року на суму 50000,00 грн.

Отже, як вже було зазначено вище, за відповідачем існує заборгованість по основному боргу в сумі 361639,17 грн.

Пунктом 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд вважає його арифметично невірним, враховуючи наступне.

Позивачем, ТзОВ "Новотрейд ЛТД" заявлено до стягнення заборгованість в сумі 170360,06 грн. з яких 3% річних в сумі 31681,52 грн. та втрат від інфляції в сумі 138678,54 грн. Проте, за результатами проведеного судом перерахунку (зробленого через офіційний сайт «Liga») стягненню з відповідача на користь позивача підлягає інфляція в сумі 14997,95 грн. за період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року, 123647,98 грн. за період з 01.10.2015 року по 31.07.2018 року та три проценти річних в сумі 31655,81 грн. за період з 01.10.2015 року по 31.08.2018 року, а решта вимог в сумі 58,32 грн. нараховано позивачем помилково, а відтак підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач свої грошові зобов'язання згідно рішень господарського суду Чернівецької області не виконав, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 170301,74 грн., з яких: 14997,95 грн. - інфляційні за період з 01.09.2015 року по 30.09.2015 року, 123647,98 грн. - інфляційні за період з 01.10.2015 року по 31.07.2018 року та 31655,81 грн - три проценти річних за період з 01.10.2015 року по 31.08.2018 року включно є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

В решті позовних вимог, суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 91, 123, 129, 194, 219, 232, 233, 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш ИВ :

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (код 34889044, м.Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4) до Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 31963989, м. Чернівці, вул. Головна, 205) про стягнення заборгованості в сумі 170360,06 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (код 31963989, м.Чернівці, вул.Головна, 205) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД (код 34889044, м.Миколаїв, вул.Чкалова, 20/4) заборгованість в сумі 170301,74 грн., з яких: 31655,81 грн. - три процента річних, 138645,93 грн. - втрати від інфляції та 2554,52 грн. судового збору.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено 16.10.2018 року

Суддя Гушилик С.М.