Ухвала суду № 77111163, 10.10.2018, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"10" жовтня 2018 р. Справа № 903/499/18 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участі секретаря судового засідання - помічника судді Євтушик О.М., розглянувши матеріали по справі

за позовом керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави, м. Нововолинськ

до відповідача-1 Благодатної селищної ради , м. Нововолинськ, смт. Благодатне

відповідача-2 Волинського обласного благодійного фонду «Карітас-Волинь», м. Нововолинськ

про скасування рішення селищної ради №30/8 від 13.07.2015р., визнання недійсним договору купівлі-продажу об?єкта нерухомого майна від 18.08.2018р. та повернення нежитлового приміщення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури Волинської області (пос. №036269 від 12.11.2015р.),

від відповідача-1: Топорівський О.В. - селищний голова (посвідчення ЖСР №01, видане 10.11.2015 року),

від відповідача-2: Кметь В.Б. - директор, Дяків В.Б. (дов. № 16/08/18/1 від 16.08.2018 року),

в с т а н о в и в:

керівник Володимир-Волинської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави з позовною заявою до господарського суду, в якій просить скасувати рішення селищної ради №30/8 від 13.07.2015р., визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 18.08.2018р., зобов'язати повернути приміщення площею 1013,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Л.Українки 3а.

На обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на недотримання відповідачами законодавчо визначеної процедури, передбаченої Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Ухвалою суду від 18.07.2018 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 20.08.2018р., встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 16.08.2018 року.

16.08.2018 року представник відповідача-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання б/н від 16.08.2018р. про відкладення розгляду справи та поновлення процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву в зв'язку з тим, що довіреність була видана останньому лише 16.08.2018р. після досягнення між сторонами домовленостей щодо представництва, оскільки у штаті відповідача-2 відсутня посада юрисконсульта, а тому останній не мав процесуальної можливості підготувати відзив на позовну заяву. Також повідомив, що не зможе взяти участі у підготовчому судовому засіданні 20.08.2018 року, оскільки перебуватиме у щорічній основній відпустці з 20.08.2018 року по 27.08.2018 року.

В судовому засіданні 20.08.2018 року представники відповідача-2 клопотання про відкладення розгляду справи підтримали, просили суд надати час для підготовки відзиву на позов.

Відповідно до п.2 ч.5 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд може оголосити перерву у підготовчому засіданні у разі невиконання учасником справи вимог ухвали про відкриття провадження у справі у встановлений судом строк, якщо таке невиконання перешкоджає завершенню підготовчого провадження.

Суд ухвалив у підготовчому провадженні оголосити перерву до 04.09.2018 року для надання можливості відповідачам подати відзив на позовну заяву.

03.09.2018 року прокурор електронною поштою надіслав до суду заяву № 34/4-1537 вих-18 від 31.08.2018 року про уточнення позовних вимог, в якій просить:

- скасувати рішення Жовтневої (Благодатної) селищної ради №30/8 від 13.07.2015р. «Про затвердження оцінки вартості майна нежитлового трьохповерхового приміщення будівлі бувшої школи в смт. Жовтневе, яке перебуває у власності територіальної громади селища Жовтневе»;

- визнати недійсним у повному обсязі договір купівлі-продажу об'єкта нерухомого майна від 18.08.2018р., який укладено між Жовтневою (Благодатною) селищною радою та Волинським обласним благодійним фондом Карітас-Волинь;

- зобов'язати Волинський обласний благодійний фонд Карітас-Волинь повернути нежитлове приміщення, а саме приміщення колишньої школи загальною площею 1013,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Волинська область, м. Нововолинськ, смт. Благодатне, вул. Л.Українки 3а у комунальну власність територіальної громади селища Благодатне в особі Благодатної селищної ради.

03.09.2018 року відповідач-1 - Благодатна селищна рада через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив б/н від 03.09.2018 року, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Жовтнева (Благодатна) селищна рада не порушила законодавства, приймаючи рішення № 30/8 від 13.07.2015 року, а тому відсутні підстави для його скасування та зобов'язання повернути нежитлове приміщення. Крім того, до селищної ради смт. Благодатне жодних скарг, зауважень чи пропозицій від мешканців громади селища у зв'язку з продажем приміщення колишньої школи не надходило.

Також відповідач -1 у відзиві вказує на те, що прокурор не вправі пред'являти позов до суду як позивач з метою захисту інтересів територіальної громади, оскільки відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює, зокрема, представництво лише інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. У зв'язку з цим, відповідач-1 вважає, що права територіальної громади смт. Благодатне не порушені, а у випадку задоволення позову будить однозначно порушеними, оскільки з бюджету потрібно буде повертати кошти.

03.09.2018 року відповідач-2 - Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь" через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив б/н від 03.09.2018 року, в якому просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що Жовтнева (Благодатна) селищна рада, приймаючи рішення № 30/8 від 13.07.2015 року, діяла в межах своїх повноважень та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Також вважає, що прокурор взагалі не вправі звертатися до суду з метою захисту прав та/або інтересів територіальної громади, прокурором не доведено наявності порушеного права чи інтересу як територіальної громади смт. Благодатне, так і держави, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

03.09.2018 року відповідач-2 - Волинський обласний благодійний фонд "Карітас-Волинь" подав суду клопотання б/н від 03.09.2018 року, в якому просить позов керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави на підставі п.8 ч. 1 ст. 226 ГПК України залишити без розгляду.

В судовому засіданні 04.09.2018 року представники відповідача-2 клопотання про залишення позову без розгляду підтримали.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.

Згідно з ч. 3. ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду по суті ухвалою від 04.09.2018р. підготовче засідання було відкладено на 26.09.2018р., встановлено строк позивачу для подачі суду пояснень на клопотання відповідача-2 від 03.09.2018 року про залишення позову без розгляду в письмовій формі; клопотання відповідача-2 про залишення позову без розгляду вирішено розглянути в наступному судовому засіданні, строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів - до 19.10.2018 року включно.

24.09.2018р. Володимир-Волинська місцева прокуратура подала пояснення №34/4-1657 вих.-18 від 19.09.2018р. на клопотання відповідача-2 та відповідь на відзиви відповідача-1 та відповідача-2 №34/4-1639 вих.-18 від 18.09.2018р.

26.09.2018р. прокурор у справі ОСОБА_1 подала додаткові пояснення №05-1534 вих.18 від 26.09.2018р.

26.09.2018р. представник відповідача-2 подав заперечення від 26.09.2018р. на пояснення прокурора щодо залишення його позову без розгляду.

В судовому засіданні з 26.09.2018р. по 01.10.2018р. було оголошено перерву для подачі відповідачем-2 в письмовому вигляді заперечень щодо приєднання додаткових пояснень прокурора у справі ОСОБА_1 №05-1534 вих.18 від 26.09.2018р.; для подачі прокурором ОСОБА_1 письмових пояснень і доказів на підтвердження права представництва інтересів керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури.

28.09.2018р. Володимир-Волинська місцева прокуратура подала додаткові пояснення №34/4-1781 вих.-18 від 25.09.2018р. на клопотання відповідача-2.

01.10.2018р. прокурор у справі ОСОБА_1 подала пояснення щодо здійснення права представництва інтересів держави за позовом керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури.

01.10.2018р. представник відповідача-2 подав заперечення щодо долучення до матеріалів справи додаткових пояснень прокурора ОСОБА_1 від 26.09.2018р., в яких просить не долучати до матеріалів справи та/або не брати до уваги при ухваленні рішення по справі процесуальні документи, які не підписані позивачем або його представником (представниками). Вважає, що ні заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5, ні прокурор ОСОБА_1 не можуть вважатись законними представниками позивача. Посилається на те, що вони не вправі підписувати та подавати до суду заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань і брати участь у судових засіданнях, оскільки ними не надано суду доказів на підтвердження їх повноважень як представників позивача у справі.

В судовому засіданні 01.10.2018р. було розглянуто клопотання Волинського обласного благодійного фонду «Карітас-Волинь» від 03.09.2018р. про залишення позову без розгляду та залишено його без задоволення.

В судовому засіданні з 01.10.2018р. по 10.10.2018р. було оголошено перерву для ознайомлення із запереченнями відповідача-2 від 01.10.2018р.

В судовому засіданні 10.10.2018р. було прийнято додаткові пояснення прокурора у справі ОСОБА_1 №05-1534 вих.18 від 26.09.2018р.

Суд прийняв ці додаткові пояснення з огляду на таке.

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначений законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що організація та порядок діяльності прокуратури визначається законом.

Функція прокуратури із здійснення представництва інтересів держави в суді закріплена також у п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру».

Статтею 5 цього Закону визначено, що функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Систему прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України; регіональні прокуратури; місцеві прокуратури; військові прокуратури (ч.1 ст.7 цього Закону).

Єдність системи прокуратури України забезпечується єдиними засадами організації та діяльності прокуратури та єдиним статусом прокурорів (ч.4 ст. 7 цього Закону).

Статтею 15 Закону України «Про прокуратуру» визначено статус прокурора. Прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник регіональної прокуратури, перший заступник керівника регіональної прокуратури, заступник керівника регіональної прокуратури, керівник підрозділу регіональної прокуратури, прокурор регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, заступник керівника місцевої прокуратури, тощо.

В частині 2 цієї статті зазначено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Частиною 3 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

У ч.3 ст.53 ГПК України статті вживається загальне поняття «прокурор» без зазначення назви конкретної посади чи конкретного органу прокуратури.

Частиною 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що під час здійснення представництва інтересів держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, поряд з іншими повноваженнями брати участь у розгляді справи.

Статтею ж 24 цього Закону конкретизовано повноваження прокурора з представництва із зазначенням деяких конкретних повноважень, що можуть вчинятись лише прокурорами, що займають адміністративні посади. Зокрема, вказано на право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральним прокурором, його першим заступником та заступниками, керівниками регіональних та місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.17 Закону України «Про прокуратуру» прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом.

Вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом, є обов'язковими до виконання відповідним прокурором (ч.4 ст.23 Закону).

Таким чином, аналіз норм Конституції, Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру», якими визначено, що статус прокурора є єдиним, а також враховуючи повноваження, надані прокурору ст.23 вищеназваного Закону - брати участь у розгляді справи та обов'язковості виконання письмових вказівок, дозволяють дійти висновку про те, що будь-яка посадова особа органу прокуратури, яка має статус прокурора, виконуючи вказівки прокурора вищого рівня може брати участь у розгляді справи за позовами, поданими уповноваженими законом посадовими особами органів прокуратури.

У господарській справі №903/499/18 прокурору регіональної прокуратури ОСОБА_1 було надано письмові вказівки щодо забезпечення участі у розгляді справи шляхом вчинення письмових резолюцій на ухвалах суду від 18.07.2018р. 20.08.2018р. 04.09.2018р.

Також судом встановлено, що наказом Генерального прокурора України №186 від 21.09.2018р. «Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді та при виконанні судових рішень» (п.10.2) зобов'язано підрозділи представництва в суді забезпечувати участь у розгляді справ у місцевих господарських та адміністративних, апеляційних судах за їх місцезнаходженням, місцевих загальних судах у справах за власними позовами.

Пунктом 6.7. наказу зобов'язано заяви по суті справи (відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, пояснення) та інші процесуальні документи подавати тому прокурору, який забезпечує участь в суді.

З огляду на викладене, прокурор, що забезпечує участь в суді, має право підпису пояснень по суті справи.

Відтак, судом прийнято до розгляду додаткові пояснення прокурора у справі ОСОБА_1 №05-1534 вих.18 від 26.09.2018р.

Згідно із п.1 ч.1 Положення про службове посвідчення прокурора, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України 05.04.2016р. №134, службове посвідчення прокурора є офіційним документом, який засвідчує належність посадової особи до системи прокуратури України, підтверджує її посаду, а також повноваження, визначені законодавством.

Як роз?яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.2 постанови від 23.03.2012р. №7 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» прокурори беруть участь у судовому засіданні на підставі службових посвідчень відповідно до України ''Про прокуратуру".

Статтею 244 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність - це письмовий документ, який видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст.237 Цивільного кодексу України представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Однак, прокурор, який бере участь у справі - прокурор регіональної прокуратури ОСОБА_1 не представляє інтереси керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури та не вчиняє від його імені дії, а є представником інтересів держави в силу Закону.

Аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що прокурор, який бере участь у розгляді справи в суді за позовом прокурора в інтересах держави, виконує конституційну функцію представництва і користується повноваженнями, наданими йому Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Господарським процесуальним кодексом України саме як прокурору, а не представнику конкретної фізичної чи юридичної особи у розумінні параграфу 2 «Представники» глави 4 ГПК України. Відтак, таке представництво не потребує видачі довіреності певною фізичною чи юридичною особою в розумінні п.1 ч.1 ст.60 ГПК України.

В судовому засіданні 10.10.2018р. було також прийнято до розгляду відповідь Володимир-Волинської місцевої прокуратури на відзиви відповідача-1 та відповідача-2 №34/4-1639 вих.-18 від 18.09.2018р.

Суд прийняв ці додаткові пояснення з огляду на таке.

В запереченнях від 01.10.2018р. відповідач-2 посилається на те, що відповідь на відзив у справі від 18.09.2018 №34\4-1639 вих.-18 підписано заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 без належних повноважень.

Вказані заперечення обгрунтовані тим, що заступник керівника Володимир- Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 не є позивачем у справі, оскільки позовна заява підписана керівником місцевої прокуратури ОСОБА_6, тому він з огляду на норми ст.ст.56, 166 ГПК України не може підписувати відповідь на відзив відповідачів.

З наведеними запереченнями не можна погодитись з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначений законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що організація та порядок діяльності прокуратури визначається законом.

Функція прокуратури із здійснення представництва інтересів держави в суді закріплена також у п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про прокуратуру». Статтею 5 цього Закону визначено, що функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Єдність системи прокуратури України забезпечується єдиними засадами організації та діяльності прокуратури та єдиним статусом прокурорів (ч.4 ст. 7 цього Закону).

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про прокуратуру» прокурором органу прокуратури є, зокрема, керівник місцевої прокуратури, заступник керівника місцевої прокуратури, тощо.

Частиною 2 цієї статті визначено, що прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.

Частиною 3 ст.53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Норма ч.3 ст.53 ГПК України містить загальне поняття «прокурор» без зазначення назви конкретної посади, конкретного органу прокуратури чи конкретного прізвища прокурора.

Статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено право на подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства Генеральним прокурором, його першим заступником та заступниками, керівниками регіональних та місцевих прокуратур, їх першими заступниками та заступниками.

Отже, якщо заступникам керівників місцевих прокуратур Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про прокуратуру» надано право звернення з позовною заявою, то і відповідь на відзив, підписана заступником керівника місцевої прокуратури буде відповідати вищевказаним правовим нормам.

У справі №903/499/18 судом підтверджено повноваження прокурора як самостійного позивача, а не керівника прокуратури ОСОБА_6 чи її заступника ОСОБА_5, а тому прокурор користується правами та несе обов'язки позивача у справі.

Відповідно до ст.166 ГПК України у відповіді на відзив позивач викладає свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень та мотиви їх визнання або відхилення. Відповідь на відзив підписується позивачем або його представником.

Відтак, відповідь на відзиви відповідача-1, відповідача-2 від 18.09.2018р. підписана заступником керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 як позивачем.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.17 Закону України «Про прокуратуру» Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання всіма прокурорами. Керівник місцевої прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов'язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної місцевої прокуратури.

Відповідно до наказу керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури від 29.08.2018р. №40 «Про розподіл обов'язків між керівництвом та працівниками Володимир-Волинської місцевої прокуратури» на заступника керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5 (п.1.2.2.) покладено обов'язки: організації представництва інтересів держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень; контролю за якістю підготовки процесуальних документів та забезпечення участі підлеглих працівників у судових засіданнях.

Таким чином, враховуючи приписи Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про прокуратуру», згідно з якими статус прокурора є єдиним, а також враховуючи обов'язковість виконання письмових наказів керівника адміністративного характеру, заступник керівника Володимир-Волинської місцевої прокуратури ОСОБА_5, організовуючи представництво інтересів держави в суді у конкретній справі №903/499/18, виконуючи вимоги ухвали суду від 20.08.2018р., мав право на підписання відповіді на відзиви відповідача-1, відповідача-2 у цій справі.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє, зокрема, ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

За результатами підготовчого засідання, з огляду на відсутність інших заяв та клопотань сторін у справі підготовче провадження слід закрити та призначити справу до судового розгляду по суті.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в :

1. Закрити підготовче провадження.

2. Призначити справу до судового розгляду по суті на "18" жовтня 2018 р. на 14:30 год.

Явка представників сторін на власний розсуд.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://vl.arbitr.gov.ua

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя І. О. Якушева