Ухвала суду № 77110720, 12.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/14775/17

Провадження № 2-п/638/82/18

12.10.2018 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого судді - Подус Г.С.,

При секретарі - Коваленко О.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року в справі за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки,

встановив:

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року, позов ОСОБА_2, до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики від 2 червня 2010р. у сумі еквівалентній 100 тисяч доларів США, 3% річних у сумі 19 тисяч 250 доларів США, всього в сумі еквівалентній 119 250 доларів США.

В рахунок погашення заборгованості, за вказаним договором позики звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Вжито заходів щодо забезпечення збереження предмета іпотеки шляхом передачі його в управління ОСОБА_2 на період до його реалізації.

Встановлено початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за 800 000 грн. 00 коп.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення представник Відповідача висловив свої міркування та підстави його перегляду.

В судовому засіданні представник Відповідача підтримав подану заяву, та просив задовольнити.

Представник Позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення заяви заперечував надавши письмові пояснення. Вважає її безпідставною та необґрунтованою враховуючи ті обставини, що докази на які посилається представник відповідача у своїй заяві, є недопустимими в силу ч.2 ст. 78 ЦПК України та не можуть вплинути на прийняття судом іншого рішення.

Вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та документи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто, необхідним є наявність трьох обставин: неявка відповідача у судове засідання і неповідомлення про причини неявки (або неявка відповідача у судове засідання, або . не повідомлення про причини неявки); не подача відзиву (заперечень за ЦПК України, що діяв до 15.12.17 р.) з поважних причин; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто такі докази, які не досліджувались судом при ухваленні заочного рішення.

Приймаючи рішення про ухвалення заочного рішення, суд керувався як підставами можливості ухвалення такого рішення у відповідності до ч.4 ст. 169, ч.1 ст. ст.224 ЦПК України, які не передбачають встановлення або не встановлення судом поважності або неповажності неявки відповідача, так і процесуальними строками для ухвалення рішення.

Тобто визначальним моментом заочного розгляду справи є лише належне повідомлення відповідача.

Судом, який ухвалював рішення, визначено пріоритетним право позивача на захист його інтересів, способом, визначеним ст.4 ЦПК України із застосуванням принципу диспозитивності, визначеним ст.11 ЦПК України, над обставинами не явки відповідача та/або його представника.

Водночас, з'ясування причин неявки не може бути підставою для скасування заочного рішення. Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи, та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

Надана представником Відповідача довідка Клініки сімейної медицини «Пульс-Тера», про те, що ОСОБА_1 перебувала на амбулаторному лікуванні з 05.12.2017 року по 13.12.2017 року, не являється доказом поважності причин неприбуття до судового засідання, адже вона має представника, який представляє її інтереси в суді.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення суду відсутні, оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач у справі в порядку ст. 128 ЦПК України був належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.

Розглядаючи другу умову для скасування заочного рішення, суд виходить з того, обставини на які посилається заявник у заяві про перегляд заочного рішення не стверджуються належними та допустимими доказами, що безумовно не може бути прийнято судом до уваги при вирішенні питання про скасування заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року.

За правилом ч.2 ст. 59 ЦПК України (у редакції, чинній на час ухвалення рішення районним судом) обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до роз'яснень абзацу четвертого п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12 червня 2009 року, виходячи зі змісту статті 59 ЦПК та з урахуванням положень частини першої статті 218 ЦК, не може стверджуватися показаннями свідків наявність правовідносин, що виникають з правочинів, для яких законом установлено письмову форму.

Судовим розглядом було встановлено, що відповідно до умов договору позики від 2 червня 2010р., ОСОБА_3, - Позикодавець передав у власність Позичальника, а Позичальник прийняв грошові кошти еквівалент 100 000 доларів США з зобов'язанням повернути борг до 2 червня 2011 року.

Відповідно дост.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порядок підтвердження виконання зобов'язання визначено ст. 545 ЦК України.

Доказами виконання зобов'язання можуть бути розписка кредитора про повернення боргу, наявність боргового документа у боржника.

Відповідно до п.п.2, 5-7 умов даного договору, сторони визначили, що документом, що підтверджує заборгованість позичальника та встановлює прострочення виконання зобов'язання буде вважатись розписка Позичальника, котра знаходиться у Позикодавця. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

5 серпня 2010 року помер чоловік позивачки, - ОСОБА_3

Додана до заяви про перегляд заочного рішення, угода від 15 липня 201 Ороку про припинення зобов'язання є недопустимим доказом у відповідності до ч.2 ст. 78 ЦПК України, оскільки не відповідає ні вимогам ст. 545 ЦК України, ні умовам п.п.2, 5-7 договору позики від 2 червня 2010р.

За таких обставин, судом встановлено, що відсутня і друга умова для скасування заочного рішення, а тому відповідно з врахуванням норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що при наявності установленого факту належного повідомлення відповідача у справі про день, час та місце розгляду справи та відсутності іншої умови, не може бути підставою для скасування заочного рішення суду.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що підстави для скасування заочного рішення відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.280-289 ЦПК України, суд, -

постановив:

В задоволенні заяви представника відповідача про перегляд заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.12.2017 року в справі за позовом ОСОБА_2, до ОСОБА_1, про стягнення боргу за договором позики, звернення стягнення на предмет іпотеки - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя