Ухвала суду № 77110245, 12.10.2018, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5836/18

№ провадження 1-кс/646/6093/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.18 року м. Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Янцовська Т.М., з участю секретаря Мироненко А.С.,

прокурора Чекіна О.В.,

захисника Корневої О.С.,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Горгуль Д.В., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000661 від 13.06.2018 року, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області Чопко М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, одруженого, вища освіта, працюючого на посаді поліцейського СПП № 3 ПП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області, раніше не судимого, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 та проживає за адресою АДРЕСА_2,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, -

в с т а н о в и в:

Слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Горгуль Д.В. звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з даним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_2 відповідно до наказу начальника ГУ Національної поліції в Харківській області № 557 о/с від 10.10.2017 р. займає посаду поліцейського сектору патрульної поліції № 3 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені Головного управління національної поліції в Харківській області, має спеціальне звання старшого сержанта поліції, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» є представником центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Так, 21.08.2018 р. приблизно о 20 год. 00 хв. ОСОБА_2, несучи службу з охорони громадського порядку на території обслуговування, а саме: станції метро «Південний вокзал» у м. Харкові під керівництвом начальника сектору патрульної поліції №3 ПП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області ОСОБА_5 та заступника начальника сектору патрульної поліції №3 ПП ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області ОСОБА_6, разом з поліцейськими СПП № 3 ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зупинили громадянина ОСОБА_9, який зробив зазначеним співробітникам поліції зауваження про їх неправомірні дії, пов'язані з затриманням невідомого йому чоловіка поблизу турнікету на станції метро «Південний вокзал» у м. Харкові. Після цього ОСОБА_9 насильно доставлено до кімнати 51 приміщення поліції, яке розташовано у вестибюлі станції метро «Південний вокзал» м. Харкова. Перебуваючи у вказаній кімнаті поліції ОСОБА_7 завдав ОСОБА_9 удар в груди, від якого останній впав на підлогу, після чого ОСОБА_7 розпочав наносити йому численні удари ногами по спині, голові, обличчю та кінцівках. Задля спричинення найбільш болісних ушкоджень ОСОБА_7 завдав ОСОБА_9, який лежав на підлозі у кімнаті 51 приміщення поліції декілька ударів стільцем та металошукачем по спині, голові та кінцівкам, а ОСОБА_6 з метою зламати волю ОСОБА_9 до опору, спричинив удар кулаком правої руки в обличчя потерпілого. ОСОБА_2, ОСОБА_5 та прибувший до вказаної кімнати поліції поліцейський СПП № 3 ВП в метрополітені ГУ НП в Харківській області ОСОБА_8 не вжили заходів, спрямованих на припинення протиправних дій ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а своєю поведінкою сприяли продовженню ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вчиненню кримінального правопорушення.

Своїми умисними, протиправними діями, ОСОБА_2 сприяв ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у побитті ОСОБА_9, під час якого останньому були завдані фізичний біль та тілесне ушкодження, а саме забій грудної клітини зліва.

В клопотанні ставиться питання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою без застосування застави, оскільки ОСОБА_2обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, поєднаного із спричиненням фізичного насильства людині, чиє життя та здоров'я є найвищою соціальною цінністю суспільства, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до 8 років, що відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, наявні ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що у сукупності свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, характер вчинених кримінальних правопорушень свідчить про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_2

В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2просив у задоволенні клопотання відмовити, посилаючись на те, що з підозрою він не згоден, ніяких активних дій щодо потерпілого він не вчиняв. Навпаки намагався запобігти протиправним діям ОСОБА_7, який перебував в неадекватному стані. Він розуміє, що не вчинив всіх дій, необхідних для запобігання вчиненню злочину, але розгубився від поведінки ОСОБА_7 На першу вимогу слідчого, а саме 11.10.2018 р. він з'явився. Після затримання ОСОБА_7 та інших, він розумів, що і йому буде повідомлено про підозру, але питання щодо самостійної явки до правоохоронного органу у нього не виникло. 22.08.2018 р. у нього загибла матір, він допомагає батьку, на даний час його дружина не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, тому просить не застосовувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що підозра, пред'явлена ОСОБА_2 є необґрунтованою, активних дій щодо потерпілого він не вчиняв, а тому відсутній склад злочину, передбачений ст. 365 КК України. В діях ОСОБА_2 наявна лише бездіяльність. Дійсно справа має суспільний резонанс, та обурення суспільства є справедливим, але це створює тиск на суд. Вважає, що можливо обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки на його утриманні знаходиться дружина та донька, батько потребує моральної допомоги у зв'язку зі смертю матері ОСОБА_2

Вислухавши сторін кримінального провадження, показання свідка ОСОБА_10, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Відомості про вчинення зазначеного злочину внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018220000000661 від 13.06.2018 року р. за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ч. 3 ст. 368 КК України.

11.10.1018 р. у рамках здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 зазначила, що підозрюваний ОСОБА_2 характеризується позитивно.

Про обґрунтованість підозри ОСОБА_2 свідчать: заява та протокол допиту в якості свідка ОСОБА_9 від 29.09.2018 р., протокол впізнання за участю ОСОБА_9, інші докази. Крім того, сам підозрюваний не заперечує своєї участі у подіях, що мали місце 21.08.2018 р., але з правовою кваліфікацією своїх діянь не погоджується, вважаючи, що він вчинив лише бездіяльність при необхідності запобіганню вчиненню злочину іншою особою.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що підозра є обґрунтованою.

В рішеннях Європейського Суду з прав людини ("Нечипорук, Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. "Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 п. 1 Конвенції поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання" (справа "Чеботарь проти Молдови" від 13 листопада 2007 року).

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадків за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Боротюк проти України» від 16.12.2010 р. зазначив, що існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia).

Слідчий суддя вважає, що на момент вирішення питання про запобіжний захід щодо ОСОБА_2 прокурором не доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. В судовому засіданні не встановлено, що ОСОБА_2 вчинив будь-які дії, які б свідчили його спробі переховатись від органу досудового розслідування, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Оцінюючи можливість підозрюваного ОСОБА_2 переховуватися від суду, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії» 26.01.1993 р., що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.

Так, встановлено, що ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, що свідчить про його міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем служби.

Суд вважає, що на момент вирішення питання про запобіжний захід щодо ОСОБА_2 встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

-незаконно впливати на потерпілого, свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої зв'язки в органах державної влади, зокрема шляхом погроз, шантажу та підкупу. Наявність вказаного ризику обґрунтовується обставинами вже вчиненого кримінального правопорушення, а саме: ОСОБА_2,діючи у групі разом з поліцейськими, вчиняв протиправні дії, спрямовані на спричинення фізичного болю потерпілому ОСОБА_9, не вживав заходу по припиненню протиправних дій співробітників сектору,

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Ризик також обґрунтовується тяжкістю та зухвалістю вчинених кримінальних правопорушень та може свідчити про те, що ОСОБА_2 є небезпечним для суспільства та з метою уникнути відповідальності може вчинити новий злочин. Обіймаючи посаду поліцейського сектору ОСОБА_2 може продовжити знущатись над людьми та підривати авторитет патрульної поліції.

Враховуючи наведене, наявність зазначених ризиків, та з метою їх запобігання, обґрунтованість підозри, а також те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш ефективним для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та з урахуванням встановлених даних про особу підозрюваного обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Доказів того, що підозрюваний за станом здоров'я не може перебувати в умовах слідчого ізолятора суду не надано. Але при цьому слідчий суддя вважає у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України можливим встановити підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі 140000 гривень, що буде достатнім, зможе запобігти ризикам, передбаченим п. п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. Вказаний розмір застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Посилання захисника на те, що справа має суспільний резонанс, тому створює тиск на суд, не виключають наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, та спростовують необхідність обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 193, 196 КПК України,

у х в а л и в:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області Горгуль Д.В., подане в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018220000000661 від 13.06.2018 року, погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва прокуратури Харківської області Чопко М.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 11.12.2018 р.включно.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити розмір застави ОСОБА_2 140000 (сто сорок тисяч) гривень 00 копійок, як достатній для виконання підозрюваним обов'язків, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок у національній грошовій одиниці до Червонозаводського районного суду міста Харкова: р/р 37318098006674; МФО 820172; ЄДРПОУ банку 26281249;одержувач ТУДСА України в Харківській області, призначення платежу обов'язково зазначати інформацію про ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, прізвище, ім'я, по-батькові підозрюваного.

У разі внесення застави ОСОБА_2 з-під варти звільнити.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, на нього покладаються обов'язки, визначені ухвалою суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання вказаних обов'язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Повний текст ухвали буде оголошено 16.10.2018 року о 16 годині 55 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення, а підозрюваним, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: Т.М. Янцовська