Рішення № 77106981, 08.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р.

справа № 814/898/18

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:

Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:

Приватного миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист", вул. Генерала Карпенка, 46, м. Миколаїв, 54038

про:

стягнення податкового боргу в сумі 2267869,92 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось з позовом про стягнення з приватного Миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях «Миколаївтурист» (далі - відповідач) податкового боргу в сумі 2267869,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на час звернення до суду відповідач мав заборгованість в сумі 2267869,92 грн., яка у добровільному порядку не сплачена, на підставі чого позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 11.04.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

11.05.2018 р. суд ухвалив розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою від 08.06.2018 р. підготовче провадженні закрито та призначено справу до судового розгляду.

Від відповідача надійшов відзив, згідно якого просив відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що в суму позову входить вимога про стягнення без врахування сплачених ним коштів в сумі 78386 грн. та посилаючись на п. 201.10 ст. 201, зазначив про своє право реєстрації податкової накладної та перерахунку податку протягом 365 днів з моменту реалізації об’єктів нерухомого майна.

Від позивача надійшли пояснення на відзив відповідача, згідно якого позивач зазначив, що сплачена відповідачем сума 78286 грн. була зарахована в рахунок погашення податкового боргу в порядку черговості.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Інших процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з розрахунком податкової заборгованості станом на 20.02.2018 р. за відповідачем рахується податковий борг в сумі 2267869,92 грн., з яких податок на додану вартість в сумі 1918031,27 грн. та земельний податок з юридичних осуб в сумі 349838,65 грн., який виник на підставі податкових декларацій та податкового розрахунку, а також не оскаржений податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

При цьому, сума податкового зобов’язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.

В порушення вимог податкового законодавства відповідач у добровільному порядку своєчасно не сплатив податкове зобов’язання, в наслідок чого у нього виник податковий борг.

Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання являється податковим боргом. На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює з платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

У відповідності до ст. 59 Податкового кодексу України, відповідачу надсилалася податкові вимоги «Ю» №1405-17 від 05.10.2016 р. на суму 159444,48 грн. та №1403-17 від 05.10.2016 р. на суму 6705,06 грн.

За приписами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на статтю 201 Податкового кодексу України щодо збереження за ним права реєстрації податкової декларації та перерахування податку протягом 365 днів, оскільки ним вже була подана податкова декларація з податку на додану вартість із зазначенням зобов’язання, яке підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України.

Щодо посилання відповідача на сплату ним 78386 грн. у 2017 році, то згідно пояснень позивача та наданого ним розрахунку, ця сума була спрямована на погашення боргу в порядку черговості і не впливає на розмір позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб’єкта владних повноважень, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до приватного миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист" (вул. Генерала Карпенка, 46, м. Миколаїв, 54038, ідентифікаційний код 02659223) задовольнити.

2. Стягнути з приватного миколаївського обласного акціонерного товариства по туризму та екскурсіях "Миколаївтурист" (вул. Генерала Карпенка, 46, м. Миколаїв, 54038, ідентифікаційний код 02659223) в дохід держави податковий борг в сумі 2267869,92 грн.(два мільйона двісті шістдесят сім тисяч вісімсот шістдесят дев'ять гривень дев'яносто дві копійки).

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз