Рішення № 77106937, 08.10.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 р. справа № 1440/1715/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001

до відповідача:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про:стягнення податкового боргу в сумі 153427,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Миколаївській області (далі-позивач) звернулось з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі-відповідач) податкового боргу в сумі 153427,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що відповідач має заборгованість зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що виникла на підставі податкових повідомлень-рішень від 13.10.2017 р., проте всупереч вимогам чинного законодавства не сплатив.

Ухвалою суду від 14.08.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позовну заяву.

Копія вищезазначеної ухвали, яку суд направив відповідачу, повернулись до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи "За закінченням терміну зберігання".

Частиною 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Згідно з розрахунком податкової заборгованості, за відповідачем рахується заборгованість в сумі 153427,07 грн. зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка утворилась на підставі податкових повідомлень - рішень від 13.10.2017 р. №1635-13 за 2015 -2016 р.р., 1639-13 за 2016 р., 1636-13 за 2015-2016 р.р., 1637-13 за 2015-2016 р.р., 1638-13 за 2015-2016 р.р., 1640-13 за 2015-2016 р.р., 1641-13 за 2015-2016 р.р.

Правове регулювання податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки визначено в ст. 266 Податкового кодексу України, згідно з пп. 266.1.1 п. 261.1, якої платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Пунктом 266.3.1. визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

При цьому, згідно з п. 266.3.2. ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (п. 266.7.2. Податкового кодексу України). Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (п. 266.10.1 Податкового кодексу України).

Відповідачу податкові повідомлення-рішення, якими визначено суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, надсилалось рекомендованою кореспонденцією та були отримані ним.

Правом на оскарження податкових повідомлень-рішень відповідач не скористався, грошове зобов'язання з податку у визначений законом термін не сплатив.

У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 20.04.2018 р. №26550-17 на суму 153427,07 грн.

За приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На підставі норм статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків і повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Отже, за відсутності добровільної сплати відповідачем суми заборгованості, вказана сума податкового боргу відповідача підлягає стягненню за рішенням суду.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі відсутні витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а тому судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 2, 12, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 39394277) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) податковий борг у розмірі 153427,07 грн. (сто п'ятдесят три тисячі чотириста двадцять сім гривень сім копійок) на користь Державного бюджету.

3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз