Рішення № 77105141, 05.10.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року м. Кропивницький Справа № 811/1663/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719)

представник: Філоненко Б.В.

відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю "Ю А Р" (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Віктора Голого, 110А, код ЄДРПОУ 37714142)

представник: Ковальчук Ю.Б.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Кір Нафта Транс" (25014, м. Кропивницький, просп. Інженерів, 11 А, код ЄДРПОУ 39085233)

представник: Джулай М.В.

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), -

В С Т А Н О В И В:

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (надалі - УДСНС у Кіровоградській області) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ю А Р" (надалі - ТОВ "Ю А Р") про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позов УДСНС у Кіровоградській області мотивовано тим, що у ході проведеної ним планової перевірки автозаправної станції з автогазозаправним пунктом, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга, вул. Шмідта, 56, яка належить ТОВ "Кір Нафта Транс" та перебуває у користуванні ТОВ "Ю А Р", виявлено порушення законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, про що складено акт №47 від 21.05.2018 року. У зв'язку з виникненням такої загрози, з метою недопущення заподіяння шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до ТОВ "Ю А Р" у вигляді зупинення роботи (експлуатації) автозаправної станції з автогазозаправним пунктом, шляхом заборони її використання (експлуатації) ТОВ "Ю А Р" та опечатування (опломбування) технологічного обладнання (запірної арматури заправних колонок та ємностей) та вхідних дверей до операторської.

Ухвалою судді від 08.06.2018 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та прийнято рішення здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучено ТОВ "Кір Нафта Транс".

Відповідач правом подачі відзиву на позов не скористався. Третя особа письмових пояснень щодо позову також не надала.

Ухвалою від 02.08.2018 року суд на підставі пункту 4 частини 1 статті 236 КАС України зупинив провадження у справі до 03.09.2018 року. У судовому засіданні 03.09.2018 року судом поновлено провадження у справі та оголошено перерву до 06.09.2018 року.

У судове засідання 06.09.2018 року учасники справи не прибули, про його дату, час та місце були повідомлені належним чином. Представники сторін подали заяви про розгляд справи без їхньої участі. Від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке судом було відхилено.

Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 9 статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши справу в порядку письмового провадження, дослідивши надані та зібрані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Наказом начальника Знам'янського міськрайонного відділу УДСНС України у Кіровоградській області №16 від 22.03.2018 року призначено проведення планової перевірки додержання законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту на об'єкті - автозаправна станція (надалі - АЗС), що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга, вул. Шмідта, 56, у період з 15.05.2018 року по 21.05.2018 року (а.с. 25)

Власником цього об'єкту за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 28.02.2017 року є ТОВ "Кір Нафта Транс". За договором оренди від 01.03.2017 року, укладеним між ТОВ "Кір Нафта Транс" та ТОВ "Ю А Р", АЗС передана в оренду останньому до 31.01.2020 року. (а.с. 21 - 23)

Повідомлення про проведення планової перевірки додержання (виконання) вимог нормативно-правових актів та нормативних документів у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки вручено директору ТОВ "Ю А Р" Ковальчуку Ю.Б. 27.04.2018 року. (а.с. 27)

Посадовими особами УДСНС України у Кіровоградській області на підставі посвідчення на проведення перевірки №1/14 від 03.05.2018 у період з 15.05.2018 року по 21.05.2018 року проведено перевірку території, будівель та приміщень АЗС з автогазозаправним пунктом (модулем) (АГЗП), за результатами чого складено акт планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання - ТОВ "Ю А Р" - вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №47. (а.с. 26, 28 - 36)

В акті зафіксовані численні порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки:

1) не подано на реєстрацію декларацію відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. (стаття 57 Кодексу цивільного захисту України);

2) відсутній графік очищення внутрішньої поверхні резервуарів та трубопроводів (пункт 7 глави 1 розділу VII Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 року №658 (надалі - НАПБ В. 01.058-2008/112);

3) АЗС не оснащено жорсткою буксирною штангою довжиною не менш 3 м для евакуації транспортних засобів з території АЗС у випадку пожежі (пункт 11 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

4) АЗС не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм (пункт 14 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

5) АГЗП не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (пункт 28 глави 2 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

6) АЗС не забезпечено знаками пожежної безпеки, відповідними знаками попередження водіїв мототранспорту про необхідність вимкнення двигуна на відстані 15 м від паливно-роздавальних колонок; знаками про обов'язкову висадку пасажирів; дорожніми знаками, що забороняють в'їзд транспортних засобів з небезпечними та вибуховими вантажами на територію АЗС (пункт 16 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

7) гучномовний зв'язок АЗС знаходиться у несправному стані (пункт 18 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

8) не забезпечено щорічне проведення перевірки ефективності вентиляційних установок дихальної арматури підземних резервуарів спеціалізованими організаціями з відміткою в журналі (пункт 28 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

9) АЗС не забезпечено переносним газоаналізатором у вибухозахищеному виконанні (пункт 30 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

10) АЗС не забезпечено розрахунковою кількістю плівкоутворювального піноутворювача для ліквідації можливих пожеж протипожежною технікою (пункт 31 глави 1 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

11) не проводиться не рідше одного разу за зміну за допомогою переносних приладів аналіз повітря в приміщеннях багатопаливної АЗС на наявність суміші пропан-бутану з фіксацією результатів аналізу в журналі (пункт 34 глави 1 розділу VII та пункт 6 глави 2 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

12) не складено та не затверджено наказом керівника підприємства виробничу інструкцію з експлуатації і ремонту обладнання, порядку заправляння автомобілів, а також технологічні схеми та інструкції з пожежної безпеки (пункт 13 глави 2 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

13) режим експлуатації, кількість відпрацьованого часу і помічені неполадки роботі обладнання АГЗП не фіксуються в експлуатаційному журналі (пункт 14 глави 2 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

14) адміністрацією об'єкта не затверджено графік проведення робіт з технічного обслуговування, поточного і капітального ремонтів технологічного обладнання у відповідності до експлуатаційної та ремонтної документації, як наслідок не забезпечено проведення поточного ремонту не рідше 1 разу на рік (пункт 15 глави 2 розділу VII НАПБ В.01.058-2008/112);

15) не забезпечено проведення перевірки стану улаштування блискавкозахисту 1 раз на рік перед початком грозового сезону (пункт 2 глави 4 розділу IV НАПБ В.01.058-2008/112);

16) не забезпечено занесення результатів ревізій блискавозахисту, перевірочних випробовувань заземлювальних пристроїв, виконаних ремонтів до спеціального пронумерованого, прошнурованого, скріпленого печаткою експлуатаційного журналу (пункт 3 глави 4 розділу IV НАПБ В.01.058-2008/112);

17) проведено реконструкцію (технічне переоснащення) приміщень топкової операторської АЗС без проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку (пункт 21 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417 (надалі - НАПБ А.01.001-2014);

18) не забезпечено зовнішнє пожежогасіння АЗС не менше ніж від двох пожежних гідрантів, або двох пожежних водойм загальною місткістю не менше 200 м3, розміщених на відстані не менше 35 метрів від резервуарів палива та роздавальних колонок (п.4.3, п.4.4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом МНС від 06.12.2005 року №376, п. 6.2.1, 13.3.1, 13.3.4, 6.2.3-6.2.7, 6.2.13 Державних будівельних норм (надалі - ДБН) В.2.5-74:2013);

19) автогазозаправний модуль АЗС встановлено на відстані менше 40 метрів від резервуарів АЗС рідкого моторного палива (бензину) (пункт 8.153, таблиця 21 ДБН В.2.5-20-2001);

20) АГЗП багатопаливної АЗС встановлено на відстані менше 15 метрів від паливнороздавальних колонок ЗС рідкого моторного палива (пункт 2.5.5 таблиця 4 Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом МНС від 06.12.2005 року №376);

21) кришки колодязів інженерних комунікацій в радіусі - 50 м від огорожі АГЗП не ущільнені влаштуванням двох кришок, простір між якими засипаний піском на висоту не менше 0,15 м, або ущільнений іншим матеріалом, що виключає проникнення газу в колодязь у випадку його витоку (п. 8.154, 8.115 ДБН В.2.5-20-2001);

22) в договорі оренди АЗС не визначено права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди (пункт 6 розділу І НАПБ А.01.001-2014, пункт 7 глави 2 розділу I НАПБ В.01.058-2008/112);

23) на підприємстві не створено ДПД (ДПК) з метою залучення працівників до проведення заходів щодо запобігання пожежам, організації їх гасіння (пункт 12 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014, пункт 1 глави 5 розділу ІI НАПБ В.01.058-2008/112);

24) допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електрообладнання, кабелів та ізольованих проводів, прокладених відкрито, а також під електрощитами в приміщенні топкової, переобладнаної під дизель-генераторну (пункт 1.18 розділу IV НАПБ А.01.001-2014);

25) не забезпечено проведення очищення внутрішньої поверхні резервуарів з нафтопродуктами від пірофорних відкладень і продуктів корозії за графіком, затвердженим керівництвом об'єкта (пункт 1 розділу IX НАПБ В.01.058-2008/112);

26) відсутній навіс над обладнанням АГЗП з металоконструкцій (п.8.143, 8.151 ДБН В.2.5-20-2001, проектна документація на будівництво, експертний звіт);

27) відсутня огороджувальна сітка для огородження АГЗП (пункт 2.7.3 НАПБ В.01.058-2008/112, проектна документація на будівництво, експертний звіт);

28) не проводиться перевірка запобіжних клапанів і регуляторів тиску газового модуля не рідше 1 разу на місяць шляхом натиснення їх важелів з занесенням результатів перевірки у спеціальний журнал, а також на спрацювання при заданому тиску не рідше 1 разу на рік (п. 6.5, 6.6 Експлуатаційної документації (паспорту) на резервуари СУГ АГЗП);

29) не проводиться перевірка манометрів АГЗП шляхом відключення не рідше 1 разу на місяць, а також 1 разу на 6 місяців за допомогою контрольного манометру (п.6.8 Експлуатаційної документації (паспорту) на резервуари СУГ АГЗП);

30) не встановлено передбачену проектом протипожежну стіну висотою не менше 3 м (аркуш 2 генплану Проектної документації (робочий проект №00129) на влаштування АГЗП);

31) на об'єкті підвищеної небезпеки (АЗС) не створено автоматизовану систему раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (ч.1 ст.53 Кодексу цивільного захисту України);

32) працівників не забезпечено засобами індивідуального захисту (п. 4.3.1 Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС України від 15.08.2007 року №557 (надалі - ПТБ), п.2 Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 року №1200);

33) на об'єкті не обладнано інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту з урахуванням особливостей виробничої діяльності (п.13 Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 року №444);

34) не забезпечено проходження навчання керівним складом та фахівцями, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (п. 10 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 року №819);

35) не вивішено на видних місцях інструкції щодо виконання вимог техногенної безпеки та порядку дій персоналу в разі виникнення аварійної ситуації (аварії) (п. 4.5.5 ПТБ);

36) не забезпечено при прийнятті працівників на роботу і за місцем роботи проходження навчання діям та способам захисту в разі виникнення аварійних ситуацій та аварій (п. 4.5.1 ПТБ);

37) об'єкт не доукомплектовано медичними засобами захисту працівників (п.3.1.1 ПТБ).

Примірник акту перевірки №47 від 21.05.2018 року направлений керівнику ТОВ "ЮАР" поштою. Зауважень на акт від нього не надходило.

З метою усунення виявлених порушень посадовими особами УДСНС України у Кіровоградській області 21.05.2018 року директору ТОВ "Ю А Р" Ковальчуку Ю.Б. також винесено припис №43 про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. (а.с. 115 - 119)

У зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та які зафіксовані в акті перевірки №47 від 21.05.2018 року, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій 04.06.2018 року звернувся до суду з цим позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.

Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).

Як свідчать матеріали справи, за результатами здійснення позивачем планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки на АЗС, яка належить до об'єктів підвищеної небезпеки та використовувалася відповідачем у його господарській діяльності з березня 2017 року, виявлені зокрема порушення Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 24.12.2008 року №658, а також Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417.

Після проведення перевірки та під час судового розгляду справи відповідачем частково усунуті виявлені на АЗС порушення, що підтверджується актом позапланової перевірки №114 від 31.08.2018 року (а.с. 103 - 114). Однак, залишаються не усунутими порушення, вказані у пунктах 1, 2, 8, 17, 18, 19, 20, 26, 27, 30, 31, 34 акту перевірки №47 від 21.05.2018 року та припису №43 від 21.05.2018 року.

Між тим, вказані порушення пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації техногенного характеру.

Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника.

Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.

Згідно з частинами 1, 3 статті 246 Господарського кодексу України здійснення будь-якої господарської діяльності, що загрожує життю і здоров'ю людей або становить підвищену небезпеку для довкілля, забороняється. Підстави і порядок обмеження та зупинення діяльності суб'єктів господарювання, а також повноваження уповноважених органів приймати відповідні рішення встановлюються законом.

Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.(ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України)

Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Суд погоджується з доводами позивача, що експлуатація АЗС з АГЗП, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга, вул. Шмідта, 56, із порушеннями законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров'ю людей. Відповідачем ці порушення не усунуті.

У судовому засіданні представник відповідача - директор ТОВ "Ю А Р" Ковальчук Ю.Б. - пояснив, що товариством вживалися заходи щодо усунення порушень, зазначених у приписі №43 від 21.05.2018 року, про що УДСНС у Кіровоградській області було повідомлено листом від 31.07.2018 року (а.с. 87 - 88). Крім того вказав, що з 01.06.2018 року договір оренди від 01.03.2017 року, укладений між ТОВ "Ю А Р" та ТОВ "Кір Нафта Транс", достроково розірваний, а за актом прийому-передачі (повернення) майна від 01.06.2018 року АЗС повернута ТОВ "Кір Нафта Транс". (а.с. 128 - 129). Наразі АЗС не функціонує, заправлення автотранспорту моторним паливом на ній не здійснюється, господарська діяльність на цьому об'єкті не ведеться, а реєстрація реєстратора розрахункових операцій, виданого на цей об'єкт, скасована, про що представник відповідача надав суду відповідну довідку Знам'янського відділення Олександрійської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 06.06.2018 року (а.с. 127).

Суд зазначає, що за своєю правовою природою обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання є видом господарських санкцій (адміністративно-господарськими санкціями), які є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання. (ст.ст. 216, 217, 238, 239, 246 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України установлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до статті 239 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

У ході судового розгляду справи доведено, що відповідач здійснював господарську діяльність на об'єкті - АЗС з АГЗП, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга, вул. Шмідта, 56, з порушенням вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Отже до відповідача повинні бути застосовані адміністративно-господарські санкції, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення роботи (експлуатації) вказаного об'єкту. Відтак позов УДСНС у Кіровоградській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до цього відповідача слід задовольнити.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, код ЄДРПОУ 38613719) до товариства з обмеженою відповідальністю "Ю А Р" (27406, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Віктора Голого, 110А, код ЄДРПОУ 37714142) задовольнити.

Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю "Ю А Р" у вигляді зупинення роботи (експлуатації) автозаправної станції з автогазозаправним пунктом, що розташована за адресою: Кіровоградська область, м. Знам'янка, смт. Знам'янка Друга, вул. Шмідта, 56, шляхом заборони її використання (експлуатації) до повного усунення порушень у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених судом.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш