Рішення № 77103333, 11.10.2018, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/1272/18

Єдиний унікальний № 742/3079/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Коваленка А.В., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, до територіальної громади селища Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області в особі Малодівицької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ :

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звертаючись до суду з заявою просить суд, визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_4, яка померла 26 грудня 1995 року, на житловий будинок, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с.Велика Дівиця, вул.Лесі Українки, буд.4.

Аргументує свої вимоги тим, що 26 грудня 1995 року померла її мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина, єдиною спадкоємицею якої є позивачка. Звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4, вона отримала відмову, у зв»язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Коваленка А.В. від 14 .09.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового розгляду в загальному провадженні на 09 год. 00 хв. 11 жовтня 2018 року.

ІІІ. Позиції сторін.

В судове засідання позивач та його представник не з”явилися, але надали суду заяву, в якій просять розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник відповідача – територіальної громади селища Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області в особі Малодівицької селищної ради належним чином повідомлений про день і час розгляду справи в судове засідання не з»явився, але надав заяву про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

26 грудня 1995 року померла ОСОБА_4 в с.Велика Дівиця, Прилуцького району, Чернігівської області(а.с.7)

01 вересня 1930 року народилася ОСОБА_2, її батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_6(а.с.8)

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 30 травня 2000 року, спадкоємицею майна гр.ОСОБА_4 є її дочка ОСОБА_2. Спадкове майно, на яке видане свідоцтво складається з грошового вкладу з належними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходиться на зберіганні в Великодівицькій філії ощадбанку України №221/031 на рахунку №07900070, який належав померлій на підставі ощадної книжки, виданої вищевказаною філією ощадбанку(а.с.9)

Згідно з довідкою виданою Великодівицьким старостинським округом №3 Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області №126 від 21.08.2018 року, відповідно до погосподарської книги 1 / 2 частина житлового будинку в с.Велика Дівиця по вул.Лесі Українки, буд.4, рахувалася за ОСОБА_4(а.с.10)

Відповідно до довідки виданої Великодівицьким старостинським округом №3 Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області №144 від 12.09.2018 року, земельна ділянка площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка знаходиться за адресою: с.Велика Дівиця по вул.Лесі Українки, 4, не приватизована та належить територіальній громаді с.Велика Дівиця(а.с.11)

Згідно з довідкою виданою Великодівицьким старостинським округом №3 Малодівицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області №127 від 21.08.2018 року, на день смерті ОСОБА_4, яка померла 26 грудня 1995 року, з нею проживала та була зареєстрована за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, її дочка ОСОБА_2, яка продовжує проживати в цьому будинку(а.с.14)

Згідно з довідкою виданою комунальним підприємством «Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради № 1863 від 13.09.2018 року, станом на 31.12.2012 року право власності на будинок за адресою с.Велика Дівиця Прилуцького району по вул.Лесі Українки, буд.4 не зареєстровано(а.с.12)

Згідно з технічним паспортом на житловий будинок за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с.Велика Дівиця, вул.Лесі Українки, буд.4, ОСОБА_2 є замовником виготовлення технічного паспорту на житловий будинок за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с.Велика Дівиця, вул.Лесі Українки, буд.4. Вказаний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами був збудований в 1963 році (а.с.13-16)

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

За приписами ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За приписами ч. 1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Ч. 1 ст.1297 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Ст. 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об’єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України ).

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов”язків, що виникли і продовжують існувати після набрання ним чинності.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом - аналогічними Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року за № 5-24/26, та Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69).

Відповідно до ч. 1 статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того, згідно з ч. 1 та ч. 5 статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 “Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів державного замовлення” (втратила чинність) вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва. Тобто до 05.08.1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності.

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об’єкти.

Така ж правова позиція Державної архітектурно-будівельної інспекції України визначена в листі ДБТІ України від 01.09.2011 року № 40-12-2409 “Щодо прийняття в експлуатацію об’єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року”.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя отримала право власності на 1 / 2 частину житлового будинку за адресою: Чернігівська область, Прилуцький район, с.Велика Дівиця, вул.Лесі Українки, буд.4, який було побудовано в 1963 році, але не оформила право власності на вказане майно. Дочка спадкодавиці має право на вказане спадкове майно, оскільки на час смерті останньої прожила та була зареєстрована разом з нею за однією адресою та фактично прийняла спадщину, але у зв»язку з відсутню правовстановлюючих документів на спадкове майно, позивач не має можливості належним чином зареєструвати своє право на спадщину.

Оскільки ОСОБА_4 належала лише 1 / 2 частина вказаного житлового будинку, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.200,247,259,263-265,273, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_2, в особі представника ОСОБА_3, до територіальної громади селища Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області в особі Малодівицької селищної ради про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка померла 26 грудня 1995 року, на 1 / 2 частину житлового будинку з господарськими спорудами, що знаходиться за адресою : Чернігівська область, Прилуцький район, с.Велика Дівиця, вул.Лесі Українки, буд.4.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі через Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду виготовлено 11.10.2018 року.

Суддя Коваленко А.В.