Рішення № 77102698, 05.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

05.10.2018 Справа №607/12633/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2018 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- при секретарі судового засідання Бойко І.І.

- з участю ОСОБА_1,

представника позивача – адвоката ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача – Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Східний – Тернопіль» про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Тернопільської міської ради про визнання права власності на гараж за №929 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль», що по вул.Л.Українки, 4 в м.Тернополі в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 12 травня 2016 року.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що батько ОСОБА_4 був членом Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль» та йому належав гараж за №929 в гаражному кооперативі, що по вул. Л.Українки, 4 в м.Тернополі. Право власності на гараж батько не оформив. 12 травня 2016 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина за законом на належне йому майно, у тому числі, на спірний гараж. Спадкоємцями майна за законом ОСОБА_4 є ОСОБА_1, який прийняв спадщину. Інший спадкоємець, дружина спадкодавця ОСОБА_5-Г.Д відмовилась від прийняття спадщини. Постановою державного нотаріуса Першої тернопільської державної нотаріальної контори йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спірний гараж, у зв’язку із відсутністю правовстановлюючих документів. Посилаючись на наведене, просить позов задовольнити.

01 серпня 2018 року відповідач подав відзив на позов. Вказав, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту, оскільки у випадку не введення гаража в експлуатацію, до спадкоємця переходять права забудовника. Посилаючись на наведене, просив відмовити в задоволенні позову.

У судовому засідання позивач та його представник – адвокат ОСОБА_2 позов підтримали з підстав наведених у позовній заяві.

Представник Тернопільської міської ради в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце був повідомлений належним чином. У попередньому судовому засіданні позов заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Представник Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Східний – Тернопіль» у судовому засіданні позовні вимоги визнав.

Судом встановлено, що згідно архівного витягу з протоколу за №22 засідання виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів від 30 листопада 1979 року за № 865, ОСОБА_4 прийнято в члени гаражного кооперативу «Східний» та виділено земельну ділянку під будівництво гаражів.

З державного акту на право постійного користування землею серії І-ТР №002224, виданого 12 січня 1998 року Тернопільською міською радою народних депутатів встановлено, що гаражному кооперативу «Східний» по вул.Л.Українки в м.Тернополі надано в постійне користування земельну ділянку площею 61399,46 кв.м., для будівництва гаражів, що по вул.Л.Українки, 4 в м.Тернополі на підставі рішення Тернопільського міськвиконкому 22 сесії ради народних депутатів від 26.12.1997 р.

Рішенням Тернопільского міськвиконкому за №300 від 11 березня 1998 року затверджено акт державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію першої черги гаражного кооперативу «Східний» по вул.Л.Українки, 4, загальною кількістю 1168 гаражів, у тому числі гараж за №929 – для зберігання приватних автомобілів.

З довідок Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Східний – Тернопіль» за №13, 14 від 20.06.2018 року встановлено, що ОСОБА_4 був членом гаражного кооперативу «Східний», мав побудований гараж за №929, заборгованості по сплаті членських внесків не має. Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Східний – Тернопіль» є правонаступником гаражного кооперативу «Східний», згідно статуту і свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 №653481 від 23.12.2010 року. Вказаний гараж побудовано власними силами та за власні кошти ОСОБА_4

Факт належності ОСОБА_4 спірного гаража також підтверджується технічним паспортом на гараж за №929 у Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль» від 05.12.2016 року виготовленого ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації», з якого вбачається, що самочинні добудови чи перепланування відсутні, загальна площа гаража становить 21.2 кв.м.

12 травня 2016 року ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть серії 1-ИД № 204113, видане виконавчим комітетом Петриківської сільської ради Тернопільського району від 16.05.2016 року, про що зроблено актовий запис за №22.

Після його смерті відкрилася спадщина за законом на належне йому майно, у тому числі, на гараж за №929 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль» по вул. Л.Українки, 4 в м.Тернопіль.

Спадкоємцем першої черги за законом майна ОСОБА_4 є дружина ОСОБА_5-Г.Д та син ОСОБА_1

ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняв спадщину шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем, що підтверджується довідкою за №770 від 16 вересня 2016 року, виданною житлово-експлуатаційною конторою №13 житлово-будівельних кооперативів.

Крім того, позивач 20 січня 2017 року подав у нотконтору заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_5-Г.Д 10 жовтня 2016 року подала в нотаріальну контору заяву про відмову від прийняття спадщини, що підтверджується копією матеріалів спадкової справи за №823/2016.

Інших спадкоємців за законом та за заповітом не має.

Постановою державного нотаріуса Першої тернопільської державної нотаріальної контори за №194/02-31 від 20 січня 2017 року, позивачеві відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на гараж за №929 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль», у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Згідно довідки ТОВ «Міське бюро технічної інвентаризації» за №3443 від 25.11.2016 року встановлено, що згідно обліку технічної інвентаризації гараж за №929 станом на 29.12.2012 року, який знаходиться в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль» не зареєстрований.

Крім того, ОСОБА_1 частково оформив спадкові права, отримавши свідоцтва про право на спадщину за законом на належну спадкодавцю квартиру, що підтверджеється свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори від 20 січня 2017 року за №6-188.

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.

За нормами ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

За змістом вимог ст. 12 ЗУ ‘’Про власність’’( який діяв на час виникнення спірних правовідносин), основою створення власності є праця громадян та громадянин набуває право власності на майно з підстав, не заборонених законом, або отримує в результаті спадщини або здійснення інших угод.

В силу вимог ст. 15 ЗУ ‘’Про власність’’, член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно. Тому в разі, коли право на пай в зв'язку з повною виплатою якого виникло право власності на гараж в гаражному кооперативі належало й іншим особам ( другому з подружжя, членам сім'ї члена кооперативу), останні з цих підстав набувають право власності на гараж пропорційно частці їх паю в загальній сумі внесеного за гараж пайового внеску.

Згідно з вимогами ст. 49 ЗУ ‘’Про власність’’, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не було встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Виходячи з роз’яснень, викладених у п. 8 Постанови пленуму ВСУ від 28.06.1991 року за №5 ‘’Про практику розгляду судами цивільних справ, пов’язаних із діяльністю гаражно-будівельних кооперативів’’, у справах про право на пай і на гараж судам належить виходити з того, що член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому в користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатися ним на свій розсуд – продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти відносно нього інші угоди, що не заборонені законом.

Відповідно до вимог ст. 3 ЗУ ‘’Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень’’ від 01 липня 2004 року, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року ‘’Про практику розгляду цивільних справ про спадкування’’, державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_4 був членом гаражного кооперативу «Східний», правонаступником якого є Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль» та йому належав гараж за №929, яким правомірно користувався по день смерті. Даний гараж, прийнятий в експлуатацію та земельна ділянка по вул. Л.Українки, 4 в м.Тернополі правомірно перебуває у користуванні Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Східний – Тернопіль», який є правонаступником гаражного кооперативу «Східний».

Таким чином, в судовому засіданні встановлений факт набуття ОСОБА_4 права власності на спірний гараж.

Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4, який прийняв спадщину у встановленому законом порядку є позивач ОСОБА_1

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на гараж за №929 в в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль», що по вул.Л.Українки, 4 в м.Тернополі в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 12 травня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 212, 215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 392, 1261, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (проспект Ст.Бандери, 100/7 м.Тернопіль, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Тернопільської міської ради (вул.Листопадова, 5 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ - 34334305), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача – Обслуговуючий кооператив «Гаражний кооператив «Східний – Тернопіль» (вул. Л.Українки, 4 м.Тернопіль, код ЄДРПОУ - 22604618) про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (проспект Ст.Бандери, 100/7 м.Тернопіль, ідентифікаційний код - НОМЕР_1) право власності на гараж за №929 в Обслуговуючому кооперативі «Гаражний кооператив «Східний-Тернопіль», що по вул.Л.Українки, 4 в м.Тернополі в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4, який помер 12 травня 2016 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Тернопільської області або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Головуюча