Постанова № 77098967, 11.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1659/18Головуючий по 1 інстанції Категорія: на ухвалу Опалинська О.П. Доповідач в апеляційній інстанції Василенко Л.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області у складі колегії суддів :

головуючого - Василенко Л.І.

суддів: Бабенка В.М., Фетісової Т.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Хорс», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування, який має право на захист інтересів недієздатного ОСОБА_4 - Балаклеївська сільська рада, про захист права власності на земельну ділянку, :

в с т а н о в и в :

22 червня 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до СТОВ «Зернова компанія «Хорс», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування, який має право на захист інтересів недієздатного ОСОБА_4 - Балаклеївська сільська рада, про захист права власності на земельну ділянку.

Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції мотивував її тим, що позовна заява не відповідає вимогам встановленим ст. 175 ЦПК України, була залишена без руху, однак позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, тому до її позовної заяви застосовано вимоги ст. 185 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить постановити рішення, яким скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року як незаконну та в обґрунтування вимог апеляційної скарги вказала, що вважає, що її позовна заява подана з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України і перешкод для відкриття провадження у справі у суду не було.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судом було встановлено, що 22 червня 2018 року ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом.

Ухвалою суду від 22 червня 2018 року позовна заява була залишена без руху з наданням позивачу строку протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних судом недоліків. Позивачу було роз'яснено, що в разі невиконання вимог суду, позовна заява буде визнана неподаною і повернута. В якості підстав залишення без руху судом вказано, що позовна заява не містить ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Позовна заява не містить посилання на докази, що підтверджують вказані в ній обставини, не містить відомостей вжиття заходів досудового врегулювання спору, про вжиття заходів забезпечення доказів та позову, наявність чи відсутність доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, підтвердження, що позивачем не надано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, не додано доказів, які підтверджують наміри ОСОБА_4 здійснювати посів на належній йому земельній ділянці сої, та що таку він мав намір реалізувати Катеринопільському елеватору ООО Черкаської області, що ціна однієї тони становить 11600 грн. та що середня врожайність сої у 2016 році та 2017 році складала 2,6 тони за 1 га.

Також зазначено, що Балаклеївська сільська рада в своєму складі не має органу опіки та піклування, в зв'язку з чим позбавлена права здійснювати захист недієздатного ОСОБА_5, а його опікуном є ОСОБА_3, відтак саме вона має право здійснювати захист його інтересів.

24 липня 2018 року на адресу суду надано заяву представником ОСОБА_3 - ОСОБА_6, в якій він вказав, що вважає позовну заяву такою, що відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, сторони та їх адреси зазначено у відповідності до вимог оформлення позовної заяви, вказав підстави для розірвання додаткової угоди №1 від 01 лютого 2016 року, якою внесені зміни у договір оренди землі №576 від 28 грудня 2007 року, надав розрахунок упущеної вигоди та моральної шкоди та зазначив, що такі недоліки як не подання доказів усуваються на стадії підготовчого судового провадження, передбаченого ст. 189 ЦПК України шляхом заявлення клопотань про витребування доказів з установ, організацій та відомчих закладів, які відають питаннями вирощування сої та визначення її закупівельної ціни.

Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції вважав, що вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконані. Також зазначив, що заяву про усунення недоліків подано приватним юристом Брунем В.І., який не є адвокатом, а враховуючи, що ціна позову є більшою за 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і позов є не малозначним, то представником в такій справі може бути лише адвокат. Тому у ОСОБА_6 відсутні повноваження на представництво інтересів позивача.

Проте, колегія суддів вважає такий висновок районного суду помилковим.

Відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Статтею 20 ЦК України встановлено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ст. 5 ЦПК України).

Вимоги до позовної заяви викладені в ст. 175 ЦПК України.

Зокрема, даною нормою передбачено, що позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з вимогами ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз'яснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Згідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

В постанові Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12 червня 2009 року зокрема зазначено, що у позивача суд повинен з'ясувати предмет позову (що конкретно вимагає позивач), підставу позову (чим він обґрунтовує свої вимоги) і зміст вимоги (який спосіб захисту свого права він обрав). З'ясовується правильність об'єднання кількох однорідних вимог, наявність у позивача інших вимог до відповідача, які можуть бути пов'язаними між собою, для вирішення питання про їх об'єднання або роз'єднання. Якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів.

Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, вона містить інформацію про учасників процесу, в ній зазначені позивач, відповідач, треті особи, адреси їх місцезнаходження та засоби зв'язку (номери телефонів). Також в позовній заяві зазначено, що докази були надані суду вичерпно, а при необхідності просить витребувати їх судом.

Таким чином, питання, що стосується викладу обставин справи, подання доказів, залучення до розгляду справи сторін та третіх осіб суд міг вирішити в судовому засіданні на стадії підготовчого провадження.

Від сплати судового збору позивач ОСОБА_4 звільнений у відповідності до ст. 136 ЦПК України, як інвалід другої групи.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 4 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов'язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що позивач повинен надати орієнтований розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, однак суд може й сам попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу).

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст. 177 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представника мають бути підтвердженні довіреністю фізичної особи або юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що позовна заява підписана позивачем ОСОБА_3 та приватним юристом Брунем В.І. (а.с. 8).

Заява від 24 липня 2018 року підписана лише ОСОБА_6 (а.с. 39).

До позовної заяви додана довіреність від 07 червня 2018 року №103, яка є чинною до 07 червня 2019 року, за якою ОСОБА_3 уповноважує ОСОБА_6 на представництво її інтересів (а.с.9).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до п. 11 перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 та ст. 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Отже суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про те, що представник ОСОБА_6 не мав повноважень на представництво інтересів позивача та вважав, що ОСОБА_3 не усунула недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.

Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та враховуючи фундаментальний принцип безперешкодного доступу до правосуддя, визначений Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (п. 1 ст. 6) та Міжнародним пактом про громадянські і політичні права (п. 1 ст. 14 ) колегія суддів вважає, що постановлена міськрайонним судом ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, тобто порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 376, 379, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2018 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах недієздатного ОСОБА_4, до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова компанія «Хорс», третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: орган опіки та піклування, який має право на захист інтересів недієздатного ОСОБА_4 - Балаклеївська сільська рада, про захист права власності на земельну ділянку направити для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії прийняття рішення про відкриття провадження.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді: В.М. Бабенко

Т.Л. Фетісова

Повний текст постанови складено 11 жовтня 2018 року.