Ухвала суду № 77098583, 11.10.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/7322/18

Провадження № 1-кс/635/2397/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

Харківський районний суд Харківської області у складі:

слідчого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

за участю прокурорів - Паніна І.П., Сіренко О.А.,

слідчого - Пустовіт Л.А.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання старшого слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220430001660 від 09.10.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, який неодружений, працює двірником в готелі «Овіс», не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: : м. Харків, вул. Монюшка б. 3, кв. 824,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2018 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, погоджене прокурором Харківської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_4, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220430001660 від 09.10.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в проміжок часу з 07 жовтня 2018 року по 09 жовтня 2018 року, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 і таким чином розуміючи, що остання в силу свого віку недостатньо проінформована про статеві відносини, діючи умисно, з метою розбещення останньої, спричиняючи шкоду моральному та фізичному становленню малолітньої ОСОБА_5, почав за допомогою свого мобільного телефону писати «смс» повідомлення останній та вести з нею телефоні цинічні розмови на сексуальні теми, та розповідати відверті натуралістичні сексуальні історії, тим самим вчинив інтелектуальне розбещення потерпілої ОСОБА_5 Крім того, ОСОБА_1 запропонував останній зустрітися з метою реалізації фізичних розпусних дій у вигляді непристойний доторкань до статевих органів та навчань статевим збоченням, при цьому запропонувавши у якості винагороди подарунок у якості рюкзаку, з метою продовження протиправних дій, а саме фізичних розпутних дій малолітньої ОСОБА_5

Протиправні дії ОСОБА_1 було припинено 09.10.2018, після втручання іншої сторонньої особи, а саме матері малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 – ОСОБА_6.

Також, під час досудового розслідування встановлено, що в проміжок часу з 07 жовтня 2018 року по 09 жовтня 2018 року, ОСОБА_1, достовірно знаючи про малолітній вік ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, і таким чином розуміючи, що остання в силу свого віку недостатньо проінформована про статеві відносини, діючи умисно, з метою розбещення останньої, спричиняючи шкоду моральному та фізичному становленню малолітньої ОСОБА_7, почав за допомогою свого мобільного телефону вести з нею телефоні цинічні розмови на сексуальні теми, та розповідати відверті натуралістичні сексуальні історії, тим самим вчинив інтелектуальне розбещення потерпілої ОСОБА_7 Крім того, ОСОБА_1 пропонував останній зустрітися з метою реалізації фізичних розпусних дій у вигляді непристойного доторкання до статевих органів та навчань статевим збоченням, з метою продовження протиправних дій, а саме фізичних розпутних дій малолітньої ОСОБА_7

10 жовтня 2018 року о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

В ході встановлення обставин, передбачених ст. 178 КПК України, досудовим розслідуванням встановлено, що вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) потерпілого ОСОБА_5 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.10.2018; протоколом затримання ОСОБА_1 від 09.10.2018; протоколом огляду предметів від 10.10.2018; протоколом огляду предметів від 10.10.2018.

В ході досудового розслідування вивчалась особа, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в ході якого встановлено, що останній є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянин України, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, не одружений, раніше не судимий.

ОСОБА_1 09.10.2018 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

В судовому засіданні прокурори Панін І.П., Сіренко О.А. підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні ним інкримінованого злочину та наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання, просив його задовольнити за вказаних у клопотанні доводів.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив, що він не вчиняв будь-якого злочину, посилався на незадовільний стан здоров’я та просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисник адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав позицію підозрюваного, вважав, що прокурори не обґрунтували підстави для обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не надали слідчому судді достатніх доказів для підтвердження зазначених ризиків. Також зауважив, що ОСОБА_1 має постійне місце мешкання у м. Харкові, офіційно працевлаштований, не судимий та має незадовільний стан здоров’я, а тому вважав, що є всі підстави для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши доводи сторони обвинувачення і сторони захисту, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає доведеним, що має місце обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 156 КК України, та існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту малолітнього (неповнолітнього) потерпілого ОСОБА_5 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 09.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 10.10.2018; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 10.10.2018; протоколом затримання ОСОБА_1 від 09.10.2018; протоколом огляду предметів від 10.10.2018; протоколом огляду предметів від 10.10.2018.

Слідчий суддя бере до уваги, що злочин, вчинення якого ОСОБА_1 інкримінується, є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років. Його дії, як і сам підозрюваний, представляють підвищену суспільну небезпеку, а в тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на малолітніх потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі на стільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботар проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &a в; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов’язково, щоб затриманій особі по кінцевому рахунку, пред’явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув’язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв’язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Підстави застосування запобіжного заходу обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення та те, що останній вчинив злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, тобто специфічний злочин сексуального характеру відносно малолітніх осіб. Крім того, підозрюваний ОСОБА_1 не має членів родини, з якими він спільно проживає та неповнолітніх дітей, що свідчить про відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв’язків. Також, слідчий суддя враховує, що досудове розслідування за вказаними фактами розпочато 09.10.2018, у зв’язку з чим не встановлені на теперішній час повністю всі обставини злочину, потерпілими є малолітні особи, які є учнями школи та постійно відвідують її в результаті чого деякий період часу не перебувають під наглядом батьків.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення злочину, його тяжкості та особистості підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Відповідно до положень ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Тому, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, вчинення розпусних дій щодо малолітніх осіб, слідчим суддею розмір застави не визначається.

За викладених обставин у сукупності, слідчий суддя дійшов до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування: забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та запобіганню спробам вчинити дії передбачені пунктами п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178. 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого Харківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220430001660 від 09.10.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до 08 грудня 2018 року.

Встановити строк дії ухвали до 08 грудня 2018 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п’яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 12 жовтня 2018 року.

Слідчий суддя Н.М. Токарєва