Ухвала суду № 77097226, 11.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1031/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюха В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, третя особа: служба у справах дітей Черкаської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2017 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про витребування майна у добросовісного набувача, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2016 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який був укладений 28 квітня 2015 року між нею та ОСОБА_6.

Вказана квартира належала позивачу на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси від 12.11.2001 року. Позивачка є інвалідом з дитинства 2 групи по зору. Починаючи з 1996 року вона почала хворіти на шизофренію та перебуває під наглядом лікаря-психіатра. Тобто на час укладення даного правочину вона мала психічне захворювання (шизофренія), яке позбавляло можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 146 від 01 квітня 2016 року при укладанні договору купівлі-продажу квартири - 28 квітня 2015 року, позивачка виявляла ознаки хронічного стійкого психічного розладу у вигляді шизофренії параноїдної з прогресуючим типом перебігу на пізньому етапі розвитку процесу, з вираженим декомпенсованим змішаним дефектом особистості, з маячними та психопатоподібними включеннями, що на думку комісії позбавляло на вказаний період часу її здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Враховуючи, те що позивач при укладенні правочину не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, суд виніс рішення про визнання даного договору купівлі-продажу недійсним та скасування державної реєстрації за ОСОБА_6. Дане рішення вступило в законну силу 31 травня 2016 року та в апеляційному порядку не оскаржувалось.

24 червня 2016 року ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Фіщука С.О. щодо скасування державної реєстрації за ОСОБА_6 на підставі рішення суду. Однак, нотаріус надав відмову в зв'язку з тим, що квартира вже належить іншій особі.

15 лютого 2016 року було винесено ухвалу про забезпечення позову та накладення арешту на дану квартиру. Оскільки дана ухвала потрапила тільки через місяць до Черкаського міського управління юстиції, то за класичною схемою квартира двічі була перепродана.

29 лютого 2016 року право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі іпотечного договору.

01 червня 2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В. посвідчено Договір купівлі-продажу квартири, між ОСОБА_7 та ОСОБА_3.

10 червня 2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. посвідчено договір купівлі-продажу квартири, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за якою і було зареєстровано право власності на квартиру. Отже, якщо майно було набуте певною особою поза волею власника і це порушує права та законні інтереси власника, він може звернутися за судовим захистом своїх порушених прав - пред'явити до добросовісного набувача позов про витребування майна.

На підставі викладеного позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який нотаріально посвідчений 10 червня 2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Елеонорою Антонівною за реєстровим № 3951, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Витребувати від ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_1) вказану квартиру, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на власність на житло, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 12 листопада 2001 року. Скасувати у реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на зазначену квартиру, та здійснити реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості за ОСОБА_5.

В подальшому позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги. В останній заяві про уточнення позовних вимог просила витребувати від ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право на власність на житло, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 12 листопада 2001 року. Визнати право власності ОСОБА_5 на вказану квартиру. Скасувати у реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності за ОСОБА_8 на зазначену квартиру, та здійснити реєстрацію права власності на зазначений об'єкт нерухомості за ОСОБА_5 ( а.с. 131-132).

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 листопада 2017 року до участі у справі залучено співвідповідача ОСОБА_8 та третю особу службу у справах дітей Черкаської міської ради.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2018 року позов задоволено.

Витребувано від ОСОБА_8 на користь ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_3, яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане Соснівським райвиконкомом м.Черкаси.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_2.

Скасовано у реєстрі прав власності на нерухоме майно запис про реєстрацію права власності на квартиру по АДРЕСА_3 за ОСОБА_8 та здійснено реєстрацію права власності на дану квартиру за ОСОБА_5.

Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та на те, що рішення прийняте без належної оцінки доказів позивача, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема зазначає, що матеріали справи не містять оригіналів документів або належним чином засвідчених копій, ОСОБА_4 придбала спірну квартиру у встановленому законом порядку, а тому мала повне право на її відчуження. Також вказує, що при винесенні оскаржуваного рішення суд посилався на рішення суду, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири без застосування реституції, а тому дане рішення винесене з грубим порушенням норм права.

В запереченні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_13 заперечив проти задоволення апеляційної скарги , вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4, зазначаючи про незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та ухвалити нове рішення яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Скаргу обґрунтовує тим, що суд не з'ясував право сторін щодо відчуження квартири, оскільки до ОСОБА_7 перейшло право на підставі договору іпотеки, який не є договором відчуження. На момент відчуження квартири, відповідачі були власниками квартири, а тому мали право на укладення договорів. Також зазначає, що позивач не є власником квартири, а тому не може звертатись до суду з позовом про визнання права власності.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позов, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що майно, а саме квартира, вибула від позивача без її волі.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачу ОСОБА_5, на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Соснівським райвиконкомом м. Черкаси 12 листопада 2001 року належала квартира АДРЕСА_3.

28 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу вказаної квартири, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщуком С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 1379 (т.1 а.с. 11-12).

Відповідно до повідомлення комунального закладу «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» від 19 листопада 2015 року позивач ОСОБА_5 перебуває під наглядом лікаря - психіатра з приводу шизофренії.(т.1 а.с.16)

Згідно акту судово-психіатричного експерта № 146 від 01 квітня 2016 року ОСОБА_5 при укладенні договору купівлі-продажу квартири - 28 квітня 2015 року не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними. (т. 1 а.с.13-15).

Із зазначених підстав рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 травня 2016 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи приватний нотаріус Фіщук Сергій Олексійович, Комунальний заклад «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер» про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири. Визнано недійсним договір купівлі продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 укладений 28 квітня 2015 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, який посвідчений приватним нотаріусом Фіщук Сергієм Олексійовичем та зареєстрований за № 1376. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 на квартиру що знаходиться за адресою АДРЕСА_3. Вказане рішення вступило в законну силу.

Відповідно до ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Вище зазначеним судовим рішенням встановлено, що позивача було незаконно позбавлено права власності на спірну квартиру. Апелянт, посилаючись на те, що подані докази не відповідають нормами ЦПК України, доказів які спростовували б вказані обставини не надав, при тому, що рішення суду внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому на підставі статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» є відкритим та загальнодоступним.

В рішенні державного реєстратора А.В. Канюки про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 17 березня 2016 року зазначено, що 29 лютого 2016 року право власності на спірну квартиру зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі іпотечного договору (т.1 а.с. 19)

01 червня 2016 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н. В. та зареєстрований в реєстрі за номером №575.

10 червня 2016 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Левицькою Е.А. посвідчено Договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_3, реєстровий номер №3951 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за якою і було зареєстровано право власності на зазначену квартиру ( т.1 а.с. 21-23)

Факт того, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 належала ОСОБА_4 підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 61142740 від 10 червня 2016 року.(т.1 а.с.23)

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 104095191 від 16 листопада 2017 року вбачається, що на даний час вище вказана квартира на підставі договору дарування від 10 серпня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Степаненко А.М. належить ОСОБА_8 ( т.1 а.с. 83).

На заяву ОСОБА_5, щодо реєстрації за нею права власності на спірну квартиру, на підставі вище зазначеного рішення суду, нотаріус надав роз'яснення щодо державної реєстрації права власності від 01 липня 2016 року № 300/01-16, в якому зазначено, що державна реєстрація обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим набувачем. 29 лютого 2016 року відбувся перший перехід права власності на квартиру за новим правонабувачем; 01 червня 2016 року відбувся другий перехід права власності на квартиру на новим правонабувачем; 10 червня 2016 року відбувся третій перехід права власності на квартиру за новим правонабувачем. У зв'язку з тим, що змінилися три власники на квартиру приватний нотаріус відмовив позивачу у державній реєстрації права власності. ( т.1 а.с.10)

Згідно із ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала право його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3)вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, важливою умовою звернення з віндикаційним позовом (ст.388 ЦК України) є відсутність між позивачем і відповідачем зобов'язально-правових відносин.

Добросовісним повинен вважатися той набувач, який не знав і не повинен був знати, що набуває майно в особи, яка не має права його відчужувати, а недобросовісним володільцем - та особа, яка знала або повинна була знати, що її володіння незаконне.

Частиною 3 статті 388 ЦК України встановлено, що якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Перехід права власності на спірну квартиру відбувався шляхом укладення як відплатних договорів так і на підставі безвідплатного договору, який був укладений останнім (договір дарування), що спростовує доводи ОСОБА_4, на відсутність у позивача права на витребування майна від добросовісного набувача.

Отже, за положеннями зазначених норм права власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Апелянтом ОСОБА_3 не доведено порушення її прав, оскільки судовим рішенням від 19 травня 2016 року, яке набрало законної сили, було визнано недійсним договір купівлі-продажу від 28 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Посилання апелянта на статтю 216 ЦК України є необґрунтованим, оскільки майно можливо повернути у спосіб який передбачений законом та відповідно обраний позивачем.

Відповідачами не визнається право власності позивача на спірну квартиру, при цьому, за обставинами справи, враховуючи кількість переходів права власності, в сторін дійсно виник спір, в тому числі щодо права власності, у зв'язку з чим, позивач має право на звернення до суду з позовом про визнання права власності.

Разом з тим, суд не є органом до повноважень якого відноситься така дія як реєстрація права власності на нерухоме майно (ст..6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»), в зв'язку з чим, в цій частині рішення суду підлягає скасування і ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні вказаної позовної вимоги.

Керуючись ст.ст.374,376,381,382,383,384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_8, третя особа: служба у справах дітей Черкаської міської ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, в частині здійснення реєстрації права власності - скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення яким відмовити в задоволенні вказаної позовної вимоги.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови виготовлений 12 жовтня 2018 року.

Судді