Вирок № 77097172, 12.10.2018, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/355/16-к

Номер провадження 1-кп/623/264/2018

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі головуючого судді Герцова О.М.

за участю секретаря Бобриш М.С.

прокурора Козир М.В.

захисника Пікулін Р.М.

обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ізюмського міського суду кримінальне провадження № 1-кп/623/264/2018 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пристін, Куп'янського району, Харківської області, з повною загальною середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:1) 08.10.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 850 грн., 2) 17.11.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.70,75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_3, ІНПП НОМЕР_1.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Ізюм Харківської області, з базовою середньою освітою, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 1) 11.11.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки; 2) 24.10.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, мешкаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5, ІНПП НОМЕР_2.

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

9 грудня 2015 року о 1 годині 00 хвилин ОСОБА_3 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3. вартістю 21750 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_4, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на зазначену суму.

9 грудня 2015 року о 1 годині 30 хвилин ОСОБА_3 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_2 під час незаконного заволодіння автомобілем ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3, що належить ОСОБА_4, проник до салону даного автомобіля та з речового бардачка, таємно викрав складний ніж з фіксатором рукоятки, вартістю 110 грн., та викрутку з пластиковою рукояткою 2 в 1, вартістю 20 грн., що належать потерпілому ОСОБА_4, чим заподіяв останньому матеріальну шкоду, згідно з висновком товарознавчої експертизи від 25.12.2015, на загальну суму 130 грн. 00 коп.

9 грудня 2015 року о 1 годині 30 хвилин ОСОБА_2 повторно, знаходячись біля будинку АДРЕСА_6, діючи за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_3, намагались незаконно заволодіти автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_4, вартістю 14420 грн. 00 коп., що належить ОСОБА_5, однак свій злочинний намір не довели до кінця з незалежних від їх волі причин, оскільки ОСОБА_2 був виявлений свідком в автомобілі під час спроби запуску двигуна.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вину у скоєнні злочину визнали повністю, не заперечували факту скоєння кримінального правопорушення, за обставин, викладених вище. У скоєнні правопорушень покаялись.

Цивільний позов не заявлявся.

Заслухавши пояснення обвинувачених, якими не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація кримінального правопорушення, суд у відповідності до засад кримінального провадження визначених у главі другій КПК України, забезпечуючи змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і доведеність перед судом їх переконливість передбаченими положеннями ст.22 КПК України, шляхом безпосереднього дослідження показань, речей і документів визначених положеннями ст.23 КПК України, розглядаючи кримінальне провадження на засадах публічності, диспозитивності, гласності та відкритості у відповідності до положень ст.ст.25 - 27 КПК України, з дотриманням положень ст.349 КПК України, щодо визначення обсягу та порядку дослідження доказів, дослідивши всі докази надані, як стороною звинувачення, так і стороною захисту, враховуючи визнання обвинуваченими своєї вини у інкримінованим кримінальних правопорушеннях, з повідомленням про обставини вчинення, на підставі досліджених письмових доказів та матеріалів провадження, які в повній мірі узгоджуються між собою та доповнюють одне одного, доходить висновку, про доведеність вини обвинувачених.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованим їм кримінальних правопорушеннях, при обставинах, встановлених при досудовому розслідуванні, не оспорили їх та підтвердили в судовому засіданні, а також, те, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, суд в силу ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Суд вважає, що ОСОБА_2 вчинив злочини передбачені за ч.2 ст.289 КК України, тобтонезаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб та ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, тобто, замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Суд вважає, що ОСОБА_3 вчинив злочини передбачені за ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб; ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно; та ч.2 ст.15, ч.2 ст.289 КК України, тобто, замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб.

Дослідивши зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинувачених, суд приходить до висновку:

ОСОБА_2 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, судимий 1) 08.10.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України до штрафу у сумі 850 грн., 2) 17.11.2015 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.70,75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки,, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як високі, ризики небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Скоєні злочини відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст. 12 КК України, а саме ч.2 ст.289 КК України є тяжкими злочинами.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочинів.

ОСОБА_3 офіційно не працює, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується формально позитивно, судимий 1) 11.11.2013 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки; 2) 24.10.2014 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області за ч.3 ст.185 КК до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнений з випробувальним терміном 3 роки, про що свідчать: довідки лікарів, характеристика з місця проживання, вимога щодо судимості та його свідчення.

Згідно висновків досудової доповіді ризики вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюються як високі, ризики небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як середні.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.

Скоєні злочини відповідно класифікації злочинів, зазначених у ст. 12 КК України, а саме ч.2 ст.289 КК України є тяжким злочином, ч.2 ст.185 КК України є злочином середньої тяжкості.

Обставини, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого - щире каяття.

Обставини, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - рецидив злочинів.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинувачених не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, не зменшують їх суспільну небезпеку до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до підсудних ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, ніж передбаченого законом.

Підстав для застосування підсудному ст. 69-1 КК України - не вбачається.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке законом віднесено до тяжкого та середнього злочинів, особи винних, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Судом при призначенні покарання враховуються вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи щире каяття, рецидив злочинів, наявність судимостей, з урахуванням наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що перевиховання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та їх виправлення не можливо без ізоляції від суспільства.

Цивільний позов не заявлений.

Судові витрати згідно ч.2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинувачених.

Керуючись ст.ст.368,370, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Визнати винуватим ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді п'яти років і двох місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду від 17.11.2015 у вигляді восьми місяців та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді п'яти років і десяти місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою ОСОБА_2 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду з 09.12.2015 року по 12.10.2018 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_2 залишити без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Визнати винуватим ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст.289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна,

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді одного року позбавлення волі,

- за ч.2 ст.15 ч.2 ст.289 КК України у вигляді п'яти років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.70 КК України шляхом часткового складання призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у вигляді п'яти років і двох місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ізюмського міськрайонного суду від 29.10.2014 року у вигляді чотирьох місяців та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді п'яти років і шести місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили обвинуваченому ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27.

Зарахувати в строк покарання тримання під вартою ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні та під час судового розгляду з 09.12.2015 року по 20.06.2017 року та з 12.10.2017 року по 12.10.2018 року згідно ч.5 ст.72 КК України із розрахунку 1 день перебування в Харківській установі виконання покарань №27 за 2 дні позбавлення волі.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь державного бюджету України витрати на проведення судової експертизи по даному кримінальному провадженню у розмірі 613 грн. 80 коп. код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Речові докази: автомобілі ВАЗ 2103, реєстраційний номер НОМЕР_3 та ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_4-повернуті власникам вважати повернутими; Мобільний телефон «Nokia 1650» IMEI НОМЕР_5, «Nokia 1650» IMEI НОМЕР_6, сім - карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_8, телефонні навушники, ключ від дверного замка, зв'язку ключів з 3 ключів, із яких 1 ключ від замка запалювання автомобіля ВАЗ, 2 ключ від навісного замка з надписом «Made in Chaina», ключ від замка з надписом «FZB», гроші в сумі 2 грн., купюрами по 1 грн., упаковані до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 1815174, мобільний телефон «Samsung GT-E 2252» IMEI НОМЕР_7, флеш-карта пам'яті Micro SD, об'ємом 2 Еб, кільце з металу білого кольору зі вставленим на передній частині камінням округлої форми, упаковані до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 1815175, складний ніж з дерев'яною рукояткою, з маркуванням на лезі «Stainless», упакований до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 0509594 - повернути власникам;

В'язану чоловічу шкарпетку зеленого та сірого кольорів та господарчу в'язану рукавицю сірого кольору з гумовими наплавленнями зеленого кольору, упаковані до сейф пакету експертної служби МВС Україна № 1775880 - після набрання вироком законної сили знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського Апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим, прокурору та захиснику.

Суддя: О.М.Герцов