Рішення № 77096301, 10.10.2018, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(спрощене провадження)

Справа № 695/2315/18

номер провадження 2/695/1110/18

10 жовтня 2018 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Степченка М.Ю.

при секретарі Розпутній І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру та стягнення аліментів.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що вона з відповідачем по справі перебувала в зареєстрованому шлюбі з 21.02.1998р., який розірвано згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.04.2015р. Від шлюбу вони мають двох дітей: повнолітнього ОСОБА_3, 12.04.1999р.н. та неповнолітнього ОСОБА_4, 10.04.2013р.н. Заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2016р. з ОСОБА_2 були стягнуті аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно з 27.11.2015р. і до досягнення старшою дитиною повноліття, потім по 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30% мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину. На сьогоднішній день сума стягуваних аліментів є недостатньою для матеріального утримання дитини, в зв’язку з чим позивач змушена звернутися до суду з позовом про зміну розміру стягуваних аліментів. Відповідач офіційно працевлаштований та зможе сплачувати аліменти ні рівні 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу), оскільки наразі працює в ТОВ «Футбольний клуб «Динамо Київ» учбово-спортивна база «Конча Заспа». А тому позивач, враховуючи матеріальне становище відповідача, звернулася до суду із позовом про зміну розміру аліментів на утримання дитини та просила стягнути аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, але скерувала до суду заяву про розгляд справи без її участі, на позовних вимогах наполягала та просила стягнути з відповідача судовий збір за подачу позову до суду.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, не повідомивши суд про причини неявки, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але у судове засідання не з’явився без поважних причин, не подав відзив, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

Згідно свідоцтва про шлюб І-БК № 067634, виданого 21.02.1998р. Лівобережним відділом реєстрації шлюбів м. Києва з філією Державного центру розвитку сім’ї, вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб 21.02.1998р., про що складено відповідний актовий запис за № 149, та дружині присвоєно прізвище "Ходос".

Із свідоцтва про народження 1-БК № 340426, виданого 03.05.2013р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, вбачається, що ОСОБА_4 народився 10.04.2013 року, про що в Книзі реєстрації народжень зроблено відповідний актовий запис за № 1128, та його батьками значаться ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Згідно рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 27.04.2015р. вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний.

Відповідно до рішення Дніпровського районного суду м. Києва, від 15.01.2016р. вбачається, що з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 12.04.1999р.н., та ОСОБА_4, 10.04.2013р.н., у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.11.2015р. і до досягнення старшою дитиною повноліття, потім по 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Згідно довідки житлово-будівельного кооперативу «Славутич» від 12.04.2017р. №17 виданої ОСОБА_1 в тім, що вона дійсно прописана і мешкає за адресою АДРЕСА_1 і її син ОСОБА_4, 10.04.2013р.н. зареєстрований та проживає за даною адресою разом з мамою.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.

Вказане також узгоджується з роз’ясненнями, викладеними у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Частиною 1 ст. 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Аналіз зазначених вище положень закону свідчить про те, що саме батьки несуть обов’язок щодо забезпечення належного рівня проживання та гармонійного розвитку дитини.

Способи виконання обов’язку утримувати дитину визначені ст. 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються за рішенням суду у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі.

Отже, виходячи з вище викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про зміну розміру та стягнення аліментів підлягає до часткового задоволення, при цьому суд враховує обставини, що передбачені ч.1 ст. 182 СК України, оскільки відповідач по справі ОСОБА_2 має можливість надавати їй матеріальну допомогу на утримання дитини.

Враховуючи вищезазначене, виходячи з принципів справедливості, законності, засад розумності, виваженості суд вважає, що аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача є значно завищеними і будуть погіршувати матеріальне становище відповідача, а аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу ) будуть в повній мірі відповідати його інтересам та інтересам дитини.

Суд, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 704,80 грн.

Керуючись вищевикладеним та ст.ст. 182, 184, 192 СК України, ст. ст. 4, 5, 12, 76-84, 133, 141, 263, 265 ЦПК, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, які стягувались на підставі заочного рішення Дніпровського суду м. Києва від 15.01.2016р. з ОСОБА_2, 25.01.1972р.н., на користь ОСОБА_1, 01.02.1977р.н. на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, 10.04.2013р.н., збільшивши їх розмір до 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили і до повноліття дитини.

Відкликати виконавчий лист, виданий на підставі Дніпровського районного суду м. Києва від 15.01.2016р., яким з ОСОБА_2 стягуються аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3, 12.04.1999р.н., та ОСОБА_4, 10.04.2013р.н., у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 27.11.2015р. і до досягнення старшою дитиною повноліття, потім по 1/6 частки від заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, як такий, що втратив юридичну силу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: М.Ю. Степченко