Постанова № 77096078, 02.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/450/18

Номер справи місцевого суду: 521/17243/14-ц

Головуючий у першій інстанції Коблова О. Д.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі :

головуючого - Сєвєрової Є.С.,

суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я.,

за участю секретаря - Озарчук В.С.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК» в особі правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «ГРОН»

відповідач - ОСОБА_2

відповідач - ОСОБА_3

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2014 року у складі судді Коблової О.Д.,

в с т а н о в и л а:

В вересні 2014 року з позовом звернулось ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що 26.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж» (подальшому змінив найменування на ВАТ «Ерсте Банк», повним правонаступником якого є ПуАТ «ФІДОБАНК») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №014/1581/44/02125 про надання кредиту в сумі 115 500,00 (сто п'ятнадцять тисяч п'ятсот) доларів США строком до 25.10.2017 року (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 27.05.2009 року) під 12,5% річних (а з 27.08.2010 року по 27.08.2011 року - під 10,5% річних у відповідності до Додаткової угоди №3 від 27.08.2010 року) з погашенням кредиту та відсотків за користування ним щомісячно. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж» з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_4 був укладений договір поруки №014/1581/44/02125/2, згідно якого поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором, а також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 27.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір №014/1581/44/02125/1, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення перукарні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того, 27.08.2010 року між ПАТ «Ерсте Банк», що є правонаступником ВАТ «Ерсте Банк», з однієї сторони та ОСОБА_3, з іншої сторони, був укладений договір поруки №014/1581/44/02125/3, згідно якого поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором. В рамках додаткового забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 27.08.2010 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки.

Позивач свої зобов'язання за укладеним договором виконав, однак відповідачі своїх зобов'язань, в частині повернення кредиту та сплати нарахованих процентів за користування кредитом у порядку встановленому договором не виконали, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 1224661,58 гривень, яку позивач, разом із сумою сплаченого судового збору в розмірі 3654,00 гривень, просив стягнути з відповідачів на свою користь.

Заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 грошову суму у розмірі 1 224 661 гривня 58 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 по 1218 гривень 00 копійок з кожного як суму сплаченого судового збору.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 20.04.2016 року за апеляційною скаргою ОСОБА_3 заочне рішення змінено та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_2) на користь ПАТ «Ф1ДОБАНК» (код ЄДРПОУ 14351016) заборгованість за кредитним договором № 014/1584 /44/02125 від 26 квітня 2007 року у загальному розмірі 1224661 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 58 коп., яка складається: із простроченої заборгованості за кредитом - 326893,15 грн., строкової заборгованості за кредитом - 835122,10 грн., простроченої заборгованості за процентами - 24673,38 грн., строкової заборгованості за процентами - 9550, 81 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 27613,05 грн., пені за несвоєчасне погашення процентів - 809,09 грн.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) та з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3. ІПН НОМЕР_3) на користь ПАТ «ФІДОБАНК» (код ЄДРПОУ 14351016) заборгованість за кредитним договором № 014/1581/44/02125 від 26 квітня 2007 року у загальному розмірі 1224661 (один мільйон двісті двадцять чотири тисячі шістсот шістдесят одна) гривня 58 коп., яка складається: із простроченої заборгованості за кредитом - 326893,15 грн., строкової заборгованості за кредитом - 835122,10 грн., простроченої заборгованості за процентами - 24673,38 грн., строкової заборгованості за процентами - 9550, 81 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 27613,05 грн.. пені за несвоєчасне погашення процентів - 809,09 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1). ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ІГІН НОМЕР_2), з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3, 1ПП НОМЕР_3) на користь ГІАТ «ФІДОБАНК» ( код ЄДРПОУ 14351016) суму сплаченого судового збору з кожного по 1218 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

При цьому посилається на те, що судові повістки про виклик до суду він не отримував та йому було невідомо про розгляд справи, окрім цього, суд не звернув уваги на той факт, що договір іпотеки № 1001 з ОСОБА_3 було укладено 27.08.2010 року, що свідчить про те, що попередня іпотека, встановлена договором № 1038 від 27.04.20017 року, укладеним між ним та ВАТ «АКБ «Престиж», припинилась, а тому мало місце припинення його зобов'язання перед кредитором ПАТ «Ерсте Банк».

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 грудня 2017 року у якості правонаступника ПАТ «Фідобанк» залучено ТОВ ФК «Грон».

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 26.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж» (подальшому змінив найменування на ВАТ «Ерсте Банк», повним правонаступником якого є ПуАТ «ФІДОБАНК») та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір №014/1581/44/02125 про надання кредиту в сумі 115 500,00 (сто п'ятнадцять тисяч п'ятсот) доларів США строком до 25.10.2017 року (з урахуванням Додаткової угоди №1 від 27.05.2009 року) під 12,5% річних (а з 27.08.2010 року по 27.08.2011 року - під 10,5% річних у відповідності до Додаткової угоди №3 від 27.08.2010 року) з погашенням кредиту та відсотків за користування ним щомісячно.

26.04.2007 року відповідно до п.п. 1.1 та 4.1. Кредитного договору, позивач повністю та в строки виконав зобов'язання за кредитним договором, надав ОСОБА_2 кошти в сумі 115 500,00 доларів США.

На забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 26.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж» з однієї сторони та громадянином України ОСОБА_4 з іншої сторони, був укладений договір поруки №014/1581/44/02125/2, згідно якого поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність перед кредитором.

Також на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 27.04.2007 року між ВАТ «АКБ «Престиж» та ОСОБА_2 укладений іпотечний договір №014/1581/44/02125/1, згідно якого предметом іпотеки є нерухоме майно: нежилі приміщення перукарні, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

27.08.2010 року між ПАТ «Ерсте Банк», що є правонаступником ВАТ «Ерсте Банк», з однієї сторони та ОСОБА_3, з іншої сторони, був укладений договір поруки №014/1581/44/02125/3, згідно якого поручитель несе солідарну з Позичальником відповідальність перед кредитором.

В рамках додаткового забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 27.08.2010 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_3 було укладено Договір іпотеки.

Згідно п.п. 1.6. Кредитного договору, ОСОБА_2 повинен здійснювати повернення кредиту щомісячно рівними частинами на весь період дії даного договору.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди №1 від 27.05.2009 року до Кредитного договору, змінено графік погашення основного боргу з ануїтетної на стандартну схему погашення.

Відповідно до п. 1.7. Додаткової угоди №2 від 21.10.2010 року до Кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється ОСОБА_2 щомісячно 15 числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язався погасити кредит, оплатити відсотки за користування ним на умовах і в порядку визначених кредитним договором та додатковими угодами до нього.

Згідно п.п. 5.3. Кредитного договору, ОСОБА_2 зобов'язується сплачувати позивачу додатково до встановленої відсоткової ставки за кредит, неустойку, передбачену ст. 9 цього Договору, за порушення строків повернення кредиту, сплати відсотків за кредит, порушення умов п.5.6. цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Додаткової угоди №2 від 21.10.2010 року до кредитного договору, позивач має право достроково вимагати погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитом, включаючи прострочену та поточну заборгованість ОСОБА_2 за кредитом, прострочену заборгованість за процентами, та/або стягнути таку заборгованість, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та неустойку (пеню, штрафи) у випадках, зокрема, порушення ОСОБА_2 п.п. 1.7.-1.10., 3.1. даної додаткової угоди.

Відповідач ОСОБА_2 не виконав умови кредитного договору, тобто щомісячно не здійснював часткове погашення кредиту та не сплачував відсотки за користування кредитом. Відповідачі, після неодноразового сповіщення про заборгованість та порушення умов Кредитного договору та додаткових угод до нього, не повернули Позивачу кредитні кошти та не сплатив відсотки за користування коштами.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що зобов'язання мають виконуватися своєчасно у передбачений договором спосіб, і їх невиконання надає право примусового стягнення.

Такий висновок суду відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на законі.

Не спростовано, що ОСОБА_2 не були виконані умови договору, що призвело до заборгованості в розмірі 1224661,58 грн. станом на 10 липня 2014 року, з яких:

-прострочена заборгованість за кредитом 28039,93 доларів США, що еквівалентно 326893,15 грн.;

-строкова заборгованість 71634,31 долар США, що еквівалентно 835122,10 грн.;

-прострочена заборгованість за відсотками 2116,41 доларів США, що еквівалентно 24763,38 грн.;

-строкова заборгованість за відсотками в сумі 819,24 доларів США, що еквівалентно 9550,81 грн.;

-пеня за несвоєчасне погашення кредиту 27613,05 грн.;

-пеня за несвоєчасне погашення відсотків в розмірі 809,09 грн.

Тому зважаючи на такі обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Не приймаються до уваги та не можуть бути підставою для скасування рішення суду доводи апеляційної скарги про те, що судом були неповно з'ясовані обставини справи, зокрема на досліджено факт укладання 27 серпня 2010 року договору купівлі - продажу, за яким ОСОБА_3 стала власницею майна, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Ніжинська,40. На підтвердження таких обставин доказів не надано і сам факт укладання договору на зміст кредитних зобов'язань, які виникли між банком та ОСОБА_2, не впливають.

Доводи апеляційної скарги про припинення іпотеки як підстави припинення кредитного договору, також до уваги не приймаються, оскільки договір іпотеки є способом забезпечення кредитного зобов'язання, а тому повне погашення боргу є підставою для припинення зобов'язання. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а тому доводи про те, що ймовірною підставою припинення договору іпотеки було саме припинення кредитного договору за умов ненадання доказів про таке, до уваги не приймаються.

Не відповідають обставинам справи доводи ОСОБА_2 про те, що він не був повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки у справі є повідомлення про вручення повістки (а.с.90т.1), яка направлялася йому за місцем реєстрації (а.с.78,т.1), а посилання на те, що підпис на ній не співпадає з його підписом, належними та допустимими доказами не підтверджені, так само як і не відповідають доводи про те, що повістка направлялась не за місцем реєстрації.

Під час судового засідання в апеляційному суді представником ОСОБА_2 була надана заява ОСОБА_6, який підтвердив факт виконання ОСОБА_2 кредитного зобов'язання за кредитним договором від 26 квітня 2007 року (а.с.110,т.2), а також письмовий договір відступлення права вимоги №ПВ-201017/01 від 20 жовтня 2017 року, яким ТОВ «Фінансова компанія «Грон» відступила право вимоги ОСОБА_6 за кредитним договором.

Проте такі обставини не можуть вплинути на чинність рішення суду, яке перевіряється на час його ухвалення, погашення боргу мало місце в 2017 році, відтак на зміст правовідносин сторін на час його ухвалення не впливає.

Крім того, договір з ОСОБА_6 за датою укладений раніше, аніж з Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «ГРОН», а остання таких обставин не підтверджувала.

Зважаючи на викладене, апеляційна скарга не спростовує висновків суду, тому задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції в редакції рішення апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 12 грудня 2014 року в редакції рішення апеляційного суду Одеської області від 20 квітня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий:

Судді: