Вирок № 77095665, 12.10.2018, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5971/14-к

Провадження № 1-кп/645/36/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2018 року м. Харків

Колегія суддів Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді - Ульяніч І.В.

суддів - Сілантьєвої Е.Є., Горпинич О.В.,

секретаря судових засідань - Чигринової О.В., Савченко В.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Карнаух О.М., Шалімової О.М.,

потерпілого - ОСОБА_3

захисника обвинуваченого - адвоката Цемкалова В.І.,

перекладачів - Джекіа М.М., Чекурішвілі Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження № 1201422460001578 за обвинуваченням:

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця сел. Дагва, району Кобулеті, Грузія, громадянина Грузії, не одруженого, не працюючого, що мешкав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

в с т а н о в и л а:

Органом досудового розслідування ОСОБА_7обвинувачується в тому, що 02.05.2014 у вечірній час він спільно з ОСОБА_9 перебували в будівлі флігелю домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де між ними виник конфлікт на підставі особистих неприязних відносин, викликаних спільним побутом.

В результаті зазначеного конфлікту у ОСОБА_7 виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9

Того ж дня, приблизно о 23.00 год., реалізуючи свій злочинний умисел, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, викликаних спільним із потерпілим побутом, ОСОБА_7, умисно вбив ОСОБА_9, в саме: взявши сокиру, підійшов до ОСОБА_9, який в цей час лежав на ліжку, й наніс йому численні удари сокирою в область голові та обличчя. Від отриманих поранень ОСОБА_9 помер. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 904-с/14 від 13.06.2014 своїми діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_9 наступні тілесні ушкодження: травма голови (її руйнування) у вигляді численних оскольчатих непорівнянних переламів кісток зводу та основи черепу, лицевого відділу черепа (лобної кістки справа, правої скроневої кості, крил клиновидної кістки справа, правої тем'яної кістки, правої скулової кістки, кісток носу), щелевидного ушкодження твердої мозкової оболонки в області зруйнованої правої скроневої кістки, епідуральних (над твердою мозковою оболонкою) та субдуральних (під твердою мозковою оболонкою) крововиливів в зоні руйнування кісток зводу та основи черепа, субарахнаїдальні крововиливів (крововиливами під м'якими мозковими оболонками) на конвексітальній поверхні лівої та правої півкуль на всьому протязі, численних очагів руйнування головного мозку та м'яких його оболонок в області правої лобної та правої скроневої долей по базальній їх поверхні на всьому протязі, очагів забію головного мозку в області лівої лобної та скроневої долей по базальній поверхні з наявністю крововиливів у м'які тканини покрову голови з боку їх внутрішньої поверхні в лобній, правій скроневій та тем'яній областях, наявність крововиливів в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лобній, правій скроневій та тім'яних областях, розмноження правого скроневого м"яза, 16 рублених ран на обличчі та волосистої частини голови в лобній області, правої скроневої області, правої тім'яної області, правої вушної раковини, по одному крововиливу в лівій околоочній області та в області внутрішнього кута правого ока, два садна в області спинки носу; груді: крововилив у м'які тканини груді в області хрящової частини 8,9 лівих ребер по передній підм»язовій лінії; кінцівок: садна та дві поверхневі різані рани на тильній поверхні правої кисті в проекції 3,4,5 п'ясних кісток, крововиливи та садна в проекції шиловидного відростку правої ліктевої кістки .

Причиною смерті ОСОБА_9, стала травма голови-її руйнування у вигляді руйнування кісток мозкового та лицевого відділів черепу, руйнування речовини головного мозку та його оболонок. Вказане поранення має ознаки тяжкого тілесного ушкодження.

Дії ОСОБА_7 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч 1 ст. 115 КК України - вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 винним себе не визнав у повному обсязі, пояснив суду, що жодних тілесних ушкоджень ОСОБА_9, не завдавав. У квітня 2014 року він прилетів до України, щоб зустрітися зі своїм батьком. Він один день мешкав у батька, так як у нього однокімнатна квартира, а потім мешкав у ОСОБА_9, а батька навідував. Наступного дня мешкання у ОСОБА_9, ОСОБА_9 познайомив його із сусідами, з ними він не міг спілкуватись, так як не знав російської мови, спілкувався тільки із ОСОБА_9. У ОСОБА_9 він мешкав приблизно 10 днів, або трохи більше. 02 травня 2014 року приблизно о 18.00 годині до ОСОБА_10, яка є власницею будинку, прийшов її онук, а також ще чоловік із жінкою, які орендували житло у ОСОБА_10, також були ОСОБА_9 та його дівчина, вони сиділи за столом та вживали спиртні напої. Покликали його, але він відмовився, зазначив, що не вживає спиртні напої. Біля 19.00 години він пішов прогулятись, ОСОБА_9 попросив його придбати продукти харчування, після придбання продуктів він повернувся додому приблизно о 21.00 годині, залишив продукти та пішов гуляти. На початку першої години ночі, коли він повернувся, йому відчинила двері ОСОБА_10 та вони разом пройшли до флігеля, де мешкав ОСОБА_9. В кімнаті флігеля де мешкав ОСОБА_9 світло не горіло, світло горіло лише в кухні. Він зайшов на кухню, став готувати собі їжу, поїв та приблизно через 30 хвилин зайшов до кімнати флігелю та побачив ОСОБА_9 в крові, який хрипів. Він не перевіряв пульс ОСОБА_9, бачив на його голові кров, почав кричати, але ОСОБА_9 не реагував. Потім приблизно 5 хвилин він стукав до будинку власниці, але йому ніхто не відчинив двері. Тоді він взяв ОСОБА_9 на руки та виніс з будинку на вулицю, щоб допомогти, так як не знав, як викликати швидку допомогу. Він не пам'ятає скільки він пройшов та побачив таксі. Він зупинив таксі, таксист зупинився, але не вийшов та поїхав. До цього часу він дзвонив батькові 7-8 разів, але той не відповідав. Підійшовши до кіоску «Кулінічи», він поклав на землю ОСОБА_9, підклав йому під голову куртку та став очікувати хто першим приїде. Приїхали швидка допомога, поліція, також приїхав батько. Вважав, що поліцію напевно викликав таксист, а швидку допомогу - поліція. Його відвезли спочатку додому, а потім до відділу поліції. У відділі поліції йому пропонували щось підписувати, був перекладач, який також радив підписувати, він підписав якісь документи. Вважав, що його обманули та перекладач співробітничав із поліцією. Також зазначив, що з ОСОБА_9 у нього були нормальні дружні відносини, вони не сварились, не було конфліктів, бійок. Він намагався допомогти ОСОБА_9, так як в Грузії прийнято допомогати. Він ніс ОСОБА_9 до кіоску, так як вважав, що так буде краще, він не знав як звернутись до інших сусідів. Також зазначив, що в будинку ОСОБА_9 було багато всяких металевих інструментів, могла також бути і сокира із ручкою, яку він міг взяти, коли допомагав прибирати приміщення ОСОБА_9, та таким чином залишити відбиток на сокирі. Відбитки пальців руки в нього брали в поліції на 2-й день. Також пояснив, що до цих подій у ОСОБА_9 були поламані ребра, була бійка через якусь дівчину, але через кого ОСОБА_9 не казав.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що у квітні 2014 року до нього додому з Грузії, несподівано, приїхав його син ОСОБА_7, його зустріли знайомі та привезли спочатку до ОСОБА_9, а потім ОСОБА_9 привіз сина до нього. Син прожив у нього 2-3 дні, потім ОСОБА_9 запропонував йому, щоб син переїхав до нього, оскільки він мешкає в однокімнатній квартирі, з дружиною та донькою. Вирішили, що ОСОБА_7 буде мешкати у родича - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1, він допомагав сину грошима, про конфлікти між сином та ОСОБА_9 йому нічого не відомо. ОСОБА_9 ніколи не скаржився на сина. 02.05.2014 року до нього приходив син, повідомив, що ОСОБА_9 не було вдома 2 дні. Коли його син збирався поїхати з України йому не було відомо, про це вони не розмовляли. Син не бажав залишатись в Україні, так як він не знав ні російської, ні української мови, а він не міг сину допомогти працевлаштуватись. Син зіпсував свій паспорт та було потрібно їхати до Києва в консульство, щоб відновити документи. Вночі 03.05.2014 року син неодноразово дзвонив йому на телефон, але він не чув. Коли він передзвонив, то син сказав, що ОСОБА_9 дуже погано, просив приїхати. На таксі він приїхав до кіоску Кулінічі, побачив швидку допомогу, поліцію, сина та ОСОБА_9, який лежав на землі із пораненням голови. Син повідомив йому, що бажав допомогти ОСОБА_9, який хрипів, так як в Грузії не залишають у біді. Сина забрали до відділу поліції. Також зазначив, що у ОСОБА_9, до зазначених подій, були тілесні ушкодження, він повідомив, що його побила молодь. ОСОБА_3 зазначив, що ОСОБА_9 був доброю, спокійною, неконфліктною людиною, однак любив зловживати алкоголем.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні пояснив, що він мешкає за адресою: АДРЕСА_1, разом з бабусею, на території домоволодіння знаходиться флігель, який вони здавали ОСОБА_9 з 2010 року. ОСОБА_9 характеризував, як спокійного чоловіка, однак, зловживаючого алкогольними напоями. В квітні 2014 року ОСОБА_9 повідомив, що до нього приїхав племінник з Грузії та попросив, щоб він пожив 10-14 днів, так як у його батька однокімнатна квартира. ОСОБА_7 поводив себе нормально, тихо, спокійно. З ним свідок спілкувався тільки жестами, так як ОСОБА_7 не розумів ані російської, ані української мови. Конфліктів між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 не було. Тільки був один конфлікт з бабусею, коли у неї пропала курка. ОСОБА_7 сказав свідку, що віддасть за курку гроші. 02.05.2014 року біля 17.00 години, вони на території домоволодіння відмічали свято, вживали спиртні напої. За столом були: він, ОСОБА_13, квартиранти ОСОБА_14 та ОСОБА_10, а також ОСОБА_9 із дівчиною на ім»я ОСОБА_4, вони сиділи за столом біля флігеля, ніяких конфліктів не було. ОСОБА_7 за столом з ними не було, він був спочатку у флігелі, а потім пішов за межі домоволодіння приблизно 17.30 годин. Приблизно біля 18.00 години ОСОБА_9 із ОСОБА_4 також пішли за межі домоволодіння. В цей день він більше не бачив ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_7. О 20.00 годині він із ОСОБА_13 пішли прогулятись. Свідок прийшов додому приблизно о 23.30 годин та ліг спати, світло у флігелі не горіло. Приблизно о 02.30 годин його розбудили співробітники міліції, які були на території домоволодіння. Він вийшов, побачив ОСОБА_7, разом із міліцією, його футболка була у крові. Він із співробітниками міліції зайшов до флігеля, де було все в крові, подушка, ліжко ОСОБА_9, у дворі також була кров. Від співробітників міліції він дізнався, що ОСОБА_7 знайшли із тілом ОСОБА_9, якого він ніс до кіоску. Казали, що ОСОБА_7 зупиняв таксі, але таксист не зупинився. Також свідок зазначив, що ОСОБА_9 працював на прийомці металу, тому у нього у флігелі було багато всіляких металевих предметів, були сокири, молотки, які ОСОБА_9 приносив з роботи, зазначаючи, що згодяться. Також свідок пояснив, що будь-яких криків вночі не було, було тихо, якщо щось відбувалось би у флігелі, то в будинку вони б не почули. АДРЕСА_1 до кіоску була добре освітлена, дорога хороша.

Свідок ОСОБА_14, у судовому засіданні пояснила суду, що приблизно 2-3 роки назад, вони з чоловіком знімали кімнату за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_9 знімав за зазначеною адресою флігель, близько трьох тижнів з ним мешкав його племінник - ОСОБА_7. Вони відмічали Пасху або 1 травня, вживали спиртні напої, за столом були: вона із чоловіком, ОСОБА_10, її онук ОСОБА_11, друг ОСОБА_11, ОСОБА_9 з дівчиною, ніяких сварок за столом не було. ОСОБА_7 не був із ними за столом та він не вживав спиртні напої. Потім ОСОБА_11 пішов із друзями прогулятись, усі розішлись, ОСОБА_9 пішов також спати, вони пішли з чоловіком у свою кімнату та приблизно о 23.00 годині лягли спати. ОСОБА_10 завжди заходила увечері та перевіряла, що у флігелі. Приблизно о 23.00-24.00 годині вона заходила до флігеля, ОСОБА_7 був вдома, сказав, що ОСОБА_9 спить. Онук ОСОБА_10 - ОСОБА_11 вранці став стукати до них у двері та сказав, що ОСОБА_7 убив ОСОБА_9. Вона вийшла та побачила на вулиці кров від флігеля до будинку та за двором, будь-яких криків та стуків, до цього вона не чула. Про відносини ОСОБА_9 та ОСОБА_7 їй не відомо, не знає чи були якісь сварки, бійок не було. Свідок зазначила, що ОСОБА_9 був доброю людиною, до цих подій за 2 місяці, його хтось побив та поломав ребра. У ОСОБА_9 у флігелі були сокири, які він приніс з роботи. Про відносини із ОСОБА_7, ОСОБА_9 не розповідав.

Свідок ОСОБА_10, в судовому засіданні пояснила, що вона є власницею домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, де проживає разом зі своїм онуком, також у неї орендували кімнату ОСОБА_14 та ОСОБА_10. На території домовлодіння є флігель, який вона здавала ОСОБА_9, його охарактеризувала, як добру та порядну людину, однак він зловживав спиртними напоями. З квітня 2014 року у флігелі разом з ОСОБА_9 мешкав декілька днів ОСОБА_7, який приїхав з Грузії. 02.05.2014 року вони відмічали Пасху, до онука прийшов друг, ОСОБА_9 дав горілку, сіли за стіл, поїли та випили. За столом були її онук ОСОБА_11, ОСОБА_14 з ОСОБА_10, ОСОБА_9, пізніше до них прийшов друг її онука - ОСОБА_13 та подруга ОСОБА_9 - ОСОБА_4, всі сиділи у дворі. ОСОБА_7 за столом не сидів, спиртні напої не вживав, де він знаходився не знає. Розійшлись всі приблизно о 20 год. 30 хв. Вона в кімнаті дивилась телевізор передачу ОСОБА_24. Приблизно о 24.00 годині вона відчиняла калітку ОСОБА_7, вони разом пройшли до флігеля, вона запитала у нього де ОСОБА_9, на що він повідомив, що він спить, при цьому вона ОСОБА_9 не бачила. Вночі ніякого шума або крику вона не чула, у дворі та флігелі не було сторонніх осіб. Приблизно о 1-2 годині ночі приїхала міліція, повідомили, що ОСОБА_7 ніс ОСОБА_16 по вулиці, намагався зупинити таксі, таксист побачив, що хтось лежить на землі та викликав поліцію. Свідок бачила сліди крові на вулиці, до флігеля не заходила. Також свідок пояснила, що ОСОБА_7 вона бачила рідко, з ким він спілкувався не знає, а з ОСОБА_9 спілкувалась часто, але він не говорив про ОСОБА_7.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні пояснив суду, що приблизно три роки тому, в теплу пору року, у дворі за адресою: АДРЕСА_1, за столом сиділи: він, ОСОБА_11, ОСОБА_9 з дівчиною, квартиранти бабусі ОСОБА_11, вживали спиртні напої. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 пішли до флігеля, потім ОСОБА_9 вийшов та сів за стіл, через деякий час вийшов ОСОБА_7 та пішов за межі домоволодіння, при цьому ОСОБА_25 сказав, що попросив його придбти цигарки. За столом вони сиділи приблизно до 20.00 години, потім вони із ОСОБА_11 пішли на прогулянку. Більше в цей день він не бачив ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_7. Зазначив, що конфліктів не було, ОСОБА_9 та ОСОБА_7 розмовляли нормально. Наступого дня він дізнався про вбивство.

В судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_17, який проводив у справі дактилоскопічну експертизу і пояснив суду, що був виявлений відбиток пальця на рукоятці сокири. Цей відбуток був залишений обвинуваченим ОСОБА_7, інших відбитків не було виявлено взагалі. Перенести штучним способом відбитки неможливо. Експерт не зміг відповісти на запитання щодо залишення такого відбитку при утриманні сокири або при додику до неї. При цьому зазначив, що такий відбиток міг бути залишений від дотику до сокири.

Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 не з'явились в судове засідання. Від допиту даних свідків прокурор в судовому засіданні відмовився.

Також в судовому засіданні були досліджені наступні письмові докази.

Витяг з кримінального провадження № 12014220460001578 (а.к.п.1).

Протокол огляду місця події від 03 травня 2014 року, з фототаблицями, згідно якого була оглянута місцевість перехрестя пр. Тракторобудівників та вул. Немишлянській в м. Харкові, де було виявлено труп ОСОБА_9 біля торгівельного кіоску «Кулінічі» та зупинки суспільного транспорту, в ході якого були вилучені куртка болонева та куртка катонова сіра (т. 2 а.к.п.12-16).

Згідно висновків судово - медичної експертизи № 904-С/14 від 13 червня 2014 року, відповідно до яких, при експертизі трупа ОСОБА_9, встановлено наступні пошкодження: травма голови (її руйнування) у вигляді множинних оскольчатих непорівняних переломів кісток звода та основи черепу, ліцевого відділу черепу, щелеподібного пошкодження твердих мозкових оболонок в області зруйнованої правої скроневої кістки, епідуральних (над твердою мозковою оболонкою) та субдуральних (під твердою мозковою оболонкою) крововиливи в зоні руйнування кісток зводу та основи черепу, субарахноідальних крововиливи (під м'якими мозковими оболонками) на конвеститальній поверхні лівої та правого півкулі на всьому протязі, множинні очаги руйнування головного мозку та м»яких його оболонок в ділянці правої лобної та правої скроневої долей по базальній їх повехні на всьому протязі, очагів забія головного мозку в області лівої лобної та скроневої долей по базальній поверхні з наявністю крововиливу в м'які покрови голови зі сторони їх внутрішньої поверхні в лобній, правій скореній та тем»яній областях, руйнування правого скроневого м'яза, 16 рублених ран на обличчі та волосяній частині голови в лобній області, правої скроневої області, правої тім'яної області, правої вушної раковини; по одному крововиливу в лівій біляочної області та в області внутрішнього вугла правого ока, дві садни в області спинки носу; на груди: неконсолідовані (ті що не зрослись) переломи 9,10 лівих ребер по задній підм»язовій лінії, крововиливи в м»які ткані грудей в області хрящової частини 8,9 лівих ребер по передній підм»язовій лініі; крововилив та дві поверхневі різані рани на його фоні на тильній поверхні правої кісті в проекції 3,4,5 п'ясних кісток, крововилив та садна в проекції шиловидного відростку правої ліктьової кістки. Усі встановлені на трупі пошкодження утворились за життя. Зазначенна травма голови утворилась в результаті впливу, скорійш за все, одного і того ж предмету мающого властивості гострого ребра (леза) дліною не меньш 5,8 см та носка (п»ятки), індивідуальні властивості якого в пошкодженнях не відобразились, в строк 30-60 хвилин до настання смерті, на що вказує характер та морфологічні особливості пошкоджень, а також данні судово-гістологічної експертизи. Різані рани на тильній поверхні правої кістки утворились в результаті впливу предмету (предметів), що мають ріжучі властивості, індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не відобразились, в строк не менш 1 доби до настання смерті, на що вказує характер та морфологічні особливості пошкоджень. Вказані крововпливи на обличчі та кінцівках утворились в результаті неодноразового ударного впливу тупих твердих предметів (предмету), індивідуальні особливості впливаючих поверхонь яких в пошкодженнях не відобразились, в строк не більш 1 доби до настання смерті, на що вказує характер та морфологічні властивості пошкоджень. Садна на обличчі та правої верхньої кінцівки утворились в результаті впливу тупих твердих предметів (предмету), індивідуальні властивості впливаючих поверхонь яких не відобразились в пошкодженнях, по механізму тертя-ковзання, в строк не більш 1 доби до настання смерті, на що вказує характер та морфологчіні властивості пошкоджень. Крововпливи в м'які тканини грудини зліва утворились в результаті ударного впливу тупого твердого предмету, індивідуальні особливості впливаючої поверхні в пошкодженні не відобразились, в строк - 30-60 хвилин до настання смерті, на що вказує характер та морфологічні особливості пошкоджень, а також дані судово-гістологічної експертизи. Переломи 9,10 лівих ребер, що не зрослись, утворились в результаті ударного впливу тупих твердих предметів (предмету), індивідуальні особливості впливаючих поверхонь яких в пошкодженнях не відобразились, в строк - 2-3 тижні до настання смерті, на що вказує характер та морфологічні особливості пошкоджень. Зазначені переломи ребер мають ознаки пошкоджень середнього ступеню тяжкості, крововпливи, крововиливи, садна, різані рани - ознаки легких тілесних ушкоджень та в причинному зв'язку з настанням смерті не перебувають. Причиною смерті ОСОБА_9 стала травма голови (її руйнування) у вигляді руйнування кісточок мозкового і лицевого відділів черепу, руйнування речовини головного мозку та його оболонок. Експерт припустив, що смерть ОСОБА_9 настала за 4-8 годин до огляду трупу на місці події ІНФОРМАЦІЯ_2(т. 2 а.к.п.21-26).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1605-Т/14/904-С/14 від 3 травня 2014 року, в крові та сечі трупа ОСОБА_9 виявлений етиловий спирт, в кількості 2,04%о та 2,49%о, відповідно, що відповідає у живих осіб алкогольному сп'янінню середньої тяжкості. (висновок судово - медичної експертизи № 904-С/14 від 13 червня 2014 року (т.2 а.к.п. 25, 27)

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 225к-Ис/14 від 05 травня 2014 року, встановлено, що кров від трупу ОСОБА_9 належить до групи АВ (т.2 а.с.31)

Згідно висновку експерта № 61 МК-С/14/904-С/14 від 03 травня 2014 року, встановлено, що при стереомікроскопічному дослідженні на краях, кінцях та стінках ран, а також на шкірі поза зоною ран, будь-яких інородних включень (текстильних волокон, древесини, скла и т.п.) не виявлено (т.2 а.с.32)

Згідно висновку експерта № 62 МК-С/14/904-С/14 від 05 травня 2014 року, встановлено, що при контактно-дифузному дослідженні шкіряного лоскуту трупа ОСОБА_9 включень меді, никелю, заліза та свинцю не виявлено (т.2 а.с.33)

Згідно висновку експерта № 63 МК-С/14/904-С/14 від 03 травня 2014 року при дослідженні шкіряного лоскуту трупа ОСОБА_9 встановлено 2 рани із властивостями рублених, які утворились в результаті впливу, більш за все, одного і того ж предмету, що має властивості гострого ребра (леза) длиною не меньш 2,8 см та носка (п»ятки) (т.2 а.с.35-36)

Згідно протоколу огляду місця події від 03 травня 2014 року, з фототаблицями - був оглянутий флігель, розташований за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого було вилучено марлеві тампони зі слідами речовини бурого корьору (т. 2 а.с.40-48 )

Оглянути в судовому засіданні долучений додаток до цього протоколу - диск із відеозаписом огляду місця події, судова колегія не мала можливості, у зв»язку із тим, що відеозапис на диску був відсутній.

Згідно протоколу огляду місця події від 04.05.2014 року, з фототаблицями, було оглянуто ділянку місцевості поблизу домоволодіння № 211 по вул. Немишлянській в м. Харкові, де розташований торгівельний продуктовий магазин з металевої конструкції. Позаду якого розташована металева споруда (кіоск) в закритому стані. За вказаним кіоском розташована металева трансформаторна будка, праворуч від якої біля плодових дерев, в траві була знайдена сокира, довжиною 32 см, шириною 11,5 см, товщиною 1 см, топорище шириною 11,5 см, довжиною - 7,5 см. Сокира має пластикову рукоятку, на поверхні робочої частини наявні сліди речовини бурого кольору (т. 2 а.с.83-86 )

За змістом протоколу пред'явлення трупа для впізнання від 05.05.2014 року, в ході якого ОСОБА_3, оглянувши труп, заявив, що це труп його дядька ОСОБА_20 (т. 2а.к.п. 97-98).

Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи №184 від 4 травня 2014 року, з фототаблицями - слід папілярного узору розмірами 12х18 мм, виявлений на поверхні сокири, наданій на дослідження вилучений під час огляду 04.05.2014 року на ділянці місцевості біля домоволодіння за адресою: м.Харків, вул.Немишлянська, 211, для ідентифікації особи придатний. Слід, виявлений на наданій на дослідження сокирі залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7, дактилокарта якого надана на дослідження. (т. 2 а.к.п.106-112 ).

Згідно висновку судово-дактилоскопічної експертизи №185 від 4 травня 2014 року, з фототаблицями - слід пальця руки розміром 17х15 на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 44х24 мм і слід пальця руки, розміром 20х15 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розміром 54х24, вилучені 03.05.2014 року при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_1, залишені ОСОБА_7, дактилокарта якого надана для порівняльного дослідження (т. 2 а.к.п.115-121 ).

Згідно висновку судово-криміналістичної експертизи №183 від 06.05.2014 року - надана на дослідження сокира, яка вилучена 04.05.2014 року під час огляду на ділянці місцевості біля домоволодіння за адресою: м.Харків, вул.Немишлянська, 211, до холодної зброї не відноситься, а відноситься до сокир господарсько-побутового призначення. (т. 2 а.к.п. 124-127).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 509-Ц/14 від 23.05.2014 року - в результаті дослідження наданої туристичної сокири, яка вилучена 04.05.2014 року під час огляду місця події, на правій та лівій щоці клинка сокири, виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлені антигени А та В, ізогемагглютиніни не виявлені. При цитологічному дослідженні встановлено, що кров належить особі чоловічої генетичної статі. Можливо, що дані сліди крові походять від чоловіка з груповою належністю крові АВ(1У), в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 (т. 2 а.к.п. 143-145).

Протоколом пред'явлення речей для впізнання, в ході якого свідок ОСОБА_10 впізнала сокиру №1 - сокира чорного кольору з полімерною рукояткою, як таку, що знаходилася на території її домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. (т. 2 а.к.п. 151-153).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи № 508-Ц/14 від 23.05.2014 року - в результаті дослідження чотирьох марлевих тампонів -змивів, які вилучені 03.05.2014 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, встановлено, що речовина на тампонах є кров'ю людини, на правій та лівій щоці клинка сокири, виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлені антигени А та В, ізогемагглютиніни не виявлени. Враховуючи результати досліджень та групу крові потерпілого, можливо, що дані сліди крові походять від будь-якої особи з групою крові АВ (1У), в тому числі і від потерпілого ОСОБА_9 (т. 2 а.к.п. 148-150).

Згідно висновку судово-імунологічної експертизи №246-Ис/14 від 29 травня 2014 року, кров від трупа ОСОБА_9 належить до групи АВ. На сірій куртці і чорній куртці, вилучених при огляді місця події, знайдена кров людини групи АВ, походження якої від ОСОБА_9 не виключається. (т. 2 а.к.п 156-158).

Згідно висновку судово - медичної експертизи № №20/904-С/14 від 25 червня 2014 року, відповідно до якої, при експертизі трупа ОСОБА_9, встановлено, що причиною смерті останнього стала травма голови (її руйнування) у вигляді руйнування кісточок мозкового і лицевого відділів черепу, руйнування речовини головного мозку та його оболонок. Смерть ОСОБА_9 настала за 4-8 годин до огляду трупа на місці події 03.05.2014 року. Зазначене поранення має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя у момент спричинення. Між зазначеними тілесними ушкодженнями та настанням смерті ОСОБА_9 є причинно-наслідковий зв'язок. Зіставляя властивості пошкоджень на трупі ОСОБА_9 (рублених ран на голові) з конструктивними властивостями наданої на дослідження сокири, не виключена можливість їх спричинення в результаті її впливу ( т. 2 161-166).

Протоколом огляду предметів від 10 липня 2014 року, у присутності понятих було проведено огляд на території Фрунзенського відділу поліції: куртки з сірої бавовнянопаперової тканини з написами на спині «Los Angeles» зі слідами крові потерпілого ОСОБА_9, куртки утепленої чорної з тканини болонья, зі слідами крові потерпілого ОСОБА_9, 11 відрізків липкої стрічки зі слідами пальців рук, 4 тампони зі змивом крові потерпілого ОСОБА_9, сокиру туристичну заводського виробництва чорного кольору з полімерною рукояттю (т. 2 а.к.п.167)

Ухвалою колегії суддів від 23.11.2017 року, за клопотанням захисника обвинуваченого, була призначена комплексна криміналістично-дактілоскопічна експертизи.

За даною ухвалою суду був отриманий висновок повторної судової дактилоскопічної експертизи № 24462 від 06.08.2018 року, згідно висновків якої слід папілярного узору, наявний на наданому на дослідження відрізку ліпкої стрічки залишений безіменним пальцем правої руки ОСОБА_7. На момент повторного дослідження на наданій на дослідження сокирі слідів папілярних узорів не має, що однак не означає, що їх не було при первинному дослідженні. На теперішній час не існує можливості перенесення штучним способом сліду папілярного узору з одного місця на інше. Утримання сокири одним пальцем при нанесенні ударів не характерне, але слід зазначити, що з різних підстав, далеко не завжди на відбуткоспримаючій поверхні об'єкту залишаються сліди папілярних узорів усіх пальців руки (рук), тобто при звичайному захваті міг відобразитись лише один слід (т.5а.с.141-145)

В судовому засіданні були оглянуті речові докази - сокира чорного кольору з металу та полімерною рукояткою.

За змістом протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 03.05.2014 року о 20 год. 00 хв., ОСОБА_7 був затриманий та доставлений до Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області (а.к.п. 74-77)

Стаття 91 КПК України визначає обставини які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання. Доказування полягає у збирання перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Судом були ретельно досліджені всі докази надані стороною обвинувачення та захисту. Із досліджених доказів, а саме: з допиту усіх свідків, та дослідження письмових доказів, не було встановлено, що між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 були особисті неприязні відносини або виникали конфлікти. Як свідки, так і сам обвинувачений повідомляли, що між потерпілим та обвинуваченим були нормальні стосунки.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Колегія суддів зазначає, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов'язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.

Тобто, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК України, що передбачають:« Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом…. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону. Наявність та характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).

Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_7 у вчиненому не є узгодженими, достатніми та взаємопов'язаними згідно ст. 94 КПК України.

Судом ретельно в судовому засіданні з'ясовувався характеру дій обвинуваченого; обстановка, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень та поведінка обвинуваченого стосовно потерпілого до та після вчинення злочину.

Так, судом встановлено, що обвинувачений ніс потерпілого до зупинки суспільного транспорту, поклав на землю на відкритій та освітленій ділянці дороги, біля кіоску «Кулінічі», при цьому поклав під голову потерпілого куртку, та намагався зупинити таксі, що не вказує на те, що він мав намір або намагався приховати труп потерпілого та відповідно вчинений злочин. Обвинувачений пояснив, що намагався допомогти потерпілому, так як допомога та не залишення в біді національна традиція Грузії, телефонував батькові при виявлені ОСОБА_9, що підтвердив в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3, обвинувачений не знав ні російської, ні української мови, тому не міг звернутись до інших людей, наближчі сусіди двері йому не відчинили. Суду не було надано будь-яких достатніх, допустимих та належних доказів, наявності умислу на позбавлення життя потерпілого та наявність між ними особистих неприязних стосунків, на підставі яких виник конфлікт та відбулись наслідки у вигляді умисного позбавлення життя потерпілого та взагалі не доведений мотив вчинення злочину обвинуваченим, що є обов»язковою ознакою складу злочину. Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснювали, що ОСОБА_9 разом із дівчиною уходили поза межі домоволодіння та ніхто із свідків не бачив та не вказав, коли ОСОБА_9 повернувся до флігеля та з ким. Будь-яких безпосередніх свідків вбивства або свідків, які б бачили обвинуваченого одразу після вбивства, не було.

Органом досудового розслідування не було проведено огляду ОСОБА_7 одразу, після того, як він був виявлений біля трупу потерпілого, одежа, яка була на ньому не вилучалась та не досліджувалась, крім куртки, яку він поклав під голову потерпілого та на якій були сліди крові потерпілого. При цьому судова колегія зазначає, що не було встановлено органом досудового розслідування та не доведено в судовому засіданні, що в цій курці був одягнутий, до цього зі слідами крові обвинувачений.

Згідно акту застосування розшукової собаки від 03.05.2014 року було встановлено, що собака почав роботу від трупу біля кіоску Кулінічі, взяв слід та пішов вниз по вул. Тракторобудівників, та пройдя біля 100-150 метрів, повернувши праворуч закінчив роботу у проїзної частини, але органом досудового слідства не було взято до уваги та перевірено будь-які інші версії.

Проведеними судово-медичними експертизами було встановлено тільки наявні пошкодження потерпілого, ступінь їх тяжкості та причина смерті потерпілого, що не доводить ті обставини, що саме обвинувачений спричинив дані ушкодження та причетність його до смерті потерпілого.

Органом досудового слідства було призначено проведення судово-імунологічної експертизи № 509-Ц/14 від 23.05.2014 року, в результаті дослідження наданої туристичної сокири, яка вилучена 04.05.2014 року під час огляду місця події, виявлені сліди крові людини, що належить особі чоловічої генетичної статі, можливо і потерпілому ОСОБА_9. Але будь-яких досліджень, що саме цією сокирою було заподіяно тілесні ушкодження потерпілому, що спричинили його смерть, проведено не було. Клопотань щодо призначення відповідної експертизи заявлено не було.

Згідно протоколу огляду місця події від 03.05.2014 року були виявлені та вилучені марлеві тампони із слідами речовини бурого кольору та відбитки пальців рук обвинуваченого. Враховуючи, що обвинувачений мешкав за вказаною адресою, то наявність його відбитків є зрозумілим та не доводять його провину в убивстві.

Пред'явлене ОСОБА_7 обвинувачення ґрунтується, в тому числі на доказі, а саме: на відбитку одного безіменного пальця ОСОБА_7 на сокирі, якою було вбито потерпілого. Наявність даного відбитку обвинувачений пояснив тим, що при прибиранні у флігелі металевих предметів потерпілого міг залишити відбиток на сокирі. І на погляд суду, враховуючи те, що обвинувачений мешкав за вказаною адресою та міг брати до рук сокиру, дане пояснення є узгодженими та спроможними із іншими доказами, таки як пояснення ОСОБА_7, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10, які пояснювали про спільне мешкання обвинуваченого та потерпілого та наявність у флігелі потерпілого металевих предметів, в тому числі сокир. В той же час допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_17, який зазначив, що відбуток належав саме ОСОБА_7, повідомив, що даний відбуток міг залишитись на сокирі і при дотику і при утриманні сокири. Крім того, свідчення обвинуваченого про його не причетність до вчинення злочину були послідовними та постійними, як протягом досудового розслідування та і при розгляді справи в суді.

Крім того, згідно судово-медичної експертизи смерть потерпілого настала за 4-8 годин до огляду на місці події трупа ОСОБА_9, тобто в період з 19.00 до 23.00 години, враховуючи, що огляд розпочався о 03.00 годині, тобто в цей період коли обвинувачений був відсутній за місцем мешкання.

Відповідно до вимог ч 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225цього Кодексу.

Аналізуючи покази обвинуваченого, свідків у судовому засіданні у суду виникає сумнів в тому, що останній скоїв злочин.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він не працює, є громадянином Республіки Грузія, раныше не був засуджений, має діагноз: легка розумова відсталість. Згідно акту судово - психіатричного експерту № 578 від 25 червня 2014 року, ОСОБА_7 на теперішній час ознак психозу, слабоумія, та інших психічних розладів не виявляє. За своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відноситься правопорушення, в якому він підозрюється, знаходився поза будь - якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, при якому міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час в застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.к.п 172-174).

Дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши надані докази з точки зору належності, допустимості, достатності та достовірності, та сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про те, що їх не можна покласти в основу обвинувачення.

Відповідно до ч 1 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України - ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд, в тому числі, повинен вирішити такі питання: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати, які обов'язки слід покласти на особу в разі її звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійснені правосуддя» , визнання особи винною у вчиненні злочину можливо лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29.06.1990 р. «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» за недоведеністю участі підсудного у вчиненні злочину, коли факт суспільно небезпечного діяння встановлено, але досліджені судом докази виключають або не підтверджують вчинення його підсудним, суд постановлює виправдувальний вирок.

Як убачається з матеріалів справи, вони не містять переконливої інформації про вчинення ОСОБА_7 вбивства потерпілого ОСОБА_25.

Суд, заслухавши покази обвинуваченого, свідків, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, вважає, що обвинувачений ОСОБА_7 підлягає виправданню у зв'язку з недоведеністю винуватості у вчиненні злочину передбаченого ч 1 ст. 115 КК України

Долю речових доказів суд вирішує на підставі положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 368, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_7 визнати невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч 1 ст. 115 КК України та виправдати у зв'язку недоведеністю вчинення ним вказаного кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_7, у вигляді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі, скасувати та звільнити з-під варти в залі суду.

Речові докази -куртку чоловічу болоневу чорного кольору зі слідами крові потерпілого ОСОБА_9, куртку катонову чоловічу зі слідами крові потерпілого ОСОБА_9, сокиру чорного кольору з металу та полімерною рукояткою зі слідами крові потерпілого ОСОБА_9, 11 ВЛС зі СПР та 4 марлевих тампони зі слідами крові ОСОБА_9, які знаходяться на відповідальному зберіганні в камері схову Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області - після набрання вироком законної сили -- знищити.

Процесуальні витрати на проведення експертиз віднести за рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою в той же строк з дня вручення копії судового рішення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: І. В. Ульяніч

Судді: Сілантьєва Е.Є.

Горпинич О.В.