Ухвала суду № 77095102, 08.10.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/511/18

Справа № 522/3383/16-а

УХВАЛА

08 жовтня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого - судді Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Одесі адміністративну справу за позовом Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «СВОБОДА» до Одеської міської ради про визнання частково незаконним та скасування рішення та зобов'язання внести зміни до Регламенту Одеської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська організація Всеукраїнського об'єднання «СВОБОДА» 25.02.2016 року звернулась до суду з адміністративним позовом до Одеської міської ради, та уточнивши позовні вимоги письмовою заявою від 18.05.2016 року, просила визнати частково незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 11.11.2015 року за №1-VII «Про затвердження Регламенту Одеської міської ради VII скликання» в частині затвердження ст.ст..4, 12, 13, 16 Регламенту Одеської міської ради VII скликання у зв'язку з невідповідністю їх Закону України «Про засади державної мовної політки».

Справа на підставі авторозподілу від 25.02.2016 року надійшла до провадження судді Домусчі Л.В. та була призначена до розгляду.

Ухвалою суду від 07.04.2016 року адміністративний позов було залишено без розгляду в частині позовних вимог про: зобов'язання Одеську міську раду внести наступні зміни до Регламенту Одеської міської ради VII скликання:

статтю 4 доповнити зобов'язанням депутата вільно володіти державною-українською мовою та виступати на засіданнях, виконкому чи постійних комісій виключно на державній-українській мові;

статтю 12 доповнити зобов'язанням міського голови вільно володіти державною-українською мовою та вести засідання ради чи виконкому виключно на державній-українській мові;

статтю 13 доповнити зобов'язанням секретаря ради вільно володіти державною-українською мовою та вести засідання ради чи виконкому виключно на державній-українській мові ;

статтю 16 доповнити обов'язковістю засобів масової інформації Одеської міської ради (газета, телеканал, інтернет видання) друкуватись чи виходити державною-українською мовою.

Ухвалою суду від 07.04.2016 року справу було призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 15 травня 2016 року за клопотанням представника позивача було витребувано з Одеської міської ради ( м. Одеса, пл. Думська 1) завірені належним чином документи, які послугували підставою для винесення на розгляд та ухвалення рішення Одеською міською радою від 13.08.2012 року №2419-VI «Организации положений Закона Украины «Об основах государственной языковой политики в городе Одессе»; завірені належним чином документи, (дані Всеукраїнського перепису населення 2001 року) які послугували для Одеської міської ради, підставою вважати російську мову у м. Одесі - регіональною мовою.

Ухвалою суду від 19 грудня 2016 року провадження у даній справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим Конституційним судом України у справі за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI.

28 лютого 2018 року Конституційним судом України у справі №1-1/2018 за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» від 3 липня 2012 року № 5029-VI було винесено рішення, яким було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), Закон України "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року провадження у справі було відновлено та призначено до судового розгляду на 30.05.2018 року.

30.05.2018 року розгляд справи був відкладений на 16.07.2018 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та находженням від них до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 16.07.2018 року представника позивача не з'явився, був сповіщений про час та місце розгляду справи належним чином, надав до суду заяву про відкладення розгляду справи

Суд 16.07.2018 року протокольно вирішив визнати неявку представника позивача неповажною у зв'язку з ненаданням ним належних доказів щодо поважності причин неявки.

У судове засідання, яке відбулось 08.10.2018 року представник позивача повторно не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить підпис представника позивача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Представник позивача про слухання справи був сповіщений завчасно. Будь-яких заяв з приводу причин неявки до суду не надходило.

Представник відповідача у судове засідання 08.10.2018 року не з'явилась, надала до суду заяву, згідно якої просила позов залишити без розгляду, посилалась на те, що представник позивача вже тричі не з'являється до суду без поважних причин. Також просила справу розглядати за її відсутності. У минулих судових засіданнях представник відповідача стверджував, що неодноразові неявки сторони позивача є зловживанням процесуальними правами.

У відповідності до ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до п. 10 Перехідних положень КАС України (в редакції від 15.12.2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодекс.

Відповідно до вимог ст. 124 КАС України, судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 131 КАС України, учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Суд вбачає, що поштова кореспонденція з відомостями про час та місце слухання справи 16.07.2018 року та 08.10.2018 року направлялась на адресу позивача, вказану в позовній заяві, та представник позивача був обізнаний про час та місце розгляду судової справи.

Отже, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про належне сповіщення представника позивача про слухання справ тричі.

Відповідно до ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.

Згідно ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Між тим, від представника позивача до суду не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, жодних поважних причин неявки до суду не повідомлено та до судового засідання 08.10.2018 року клопотань про відкладення розгляду справи до суду не подавалось.

У відповідності до п.5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, виходячи з вищенаведеного, процесуальну поведінку сторони позивача та з огляду на розумні строки розгляду справи (розгляд справи розпочато 26.02.2016 року) , зважаючи на третю неявку представника позивача, не надання ним доказів щодо поважності причин неявки та не подання заяви про розгляд справи без нього, не зазначення своєї правової позиції щодо спору після рішення Конституційного суду України від 28 лютого 2018 року у справі №1-1/2018, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «СВОБОДА» без розгляду.

Керуючись ст.ст. 45, ч. 5 ст. 205, ч.4 ст. 229, п. 4 ч. 1 ст.240, 241, 248, 294, п. 10 Перехідних положень КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Одеської міської організації Всеукраїнського об'єднання «СВОБОДА» до Одеської міської ради про визнання частково незаконним та скасування рішення та зобов'язання внести зміни до Регламенту Одеської міської ради - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 08.10.2018 року.

Суддя Домусчі Л.В.