Постанова № 77094307, 12.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 640/14487/18

н/п 3/640/3270/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2018 р. м. Харків

Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., за участю прокурора Мацегори В.О., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який працює головним державним інспектором митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС, мешкає за адресою: м. Харків, вул. Покотилівська, 20, ІПН НОМЕР_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП,-

встановив :

ОСОБА_3, будучи призначеним згідно Витягу з наказу №77-о від 23.02.2016 в порядку переведення з посади головного державного інспектора митного поста «Гоптівка» з 25.02.2016 на посаду головного державного інспектора митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС, маючи спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи III рангу» згідно наказу Харківської митниці Міндоходів №376-о від 24.12.2013, відповідно до п.п. «в», «е» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» є суб’єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції».

30.10.2017 ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку загальною площею 3750 кв. м, що розташована у с. Циркуни Харківського району Харківської області, вартістю на дату набуття 318890 грн., що еквівалентно 199,3 прожитковим мінімумам на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, встановленим на 01.01.2017 (318890 /1600=199,3), що на момент набуття права власності перевищує поріг у 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01.01.2017, та, відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у суб’єкта декларування ОСОБА_3, починаючи з 30.10.2017, виник обов’язок у десятиденний строк з моменту придбання (одержання) такого майна подати письмове повідомлення про суттєві зміни у майновому стані шляхом заповнення відповідної форми змін в особистому кабінеті користувача на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua. Кінцевою датою подання такого повідомлення, без порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», є 08.11.2017. Проте, у визначений строк ОСОБА_3 не повідомив про суттєву зміну у майновому стані про набуття права власності на зазначену земельну ділянку.

Про суттєву зміну у майновому стані про набуття права власності на зазначену земельну ділянку 30.10.2017 ОСОБА_3, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», оприлюднив на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, діяльність якого пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення відповідної форми на веб-ресурсі https://public.nazk.gov.ua (гіперпосилання на повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, діяльність якого пов’язана з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_3- https://public.nazk.gov.ua/declaration/f16cb040-16a0-4e17-b395-e5f8444fea67), лише 26.11.2017, зазначивши при цьому у зазначеному повідомленні про зміну майнового стану моментом набуття такого права власності 17.11.2017.

Таким чином, ОСОБА_3 несвоєчасно повідомив НАЗК про суттєві зміни у майновому стані суб’єкта декларування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, є 09.11.2017, тобто наступний день після 10 денного терміну визначеного Законом України «Про запобігання корупції», неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є дата складання зазначеного протоколу, тобто 10.08.2018.

В ході розгляду матеріалу від захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 надійшло клопотання про повернення вказаного протоколу про адміністративне правопорушення на доопрацювання матеріалу до Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки в Харківській області Національної поліції України, для усунення зазначених ними в клопотанні недоліків та порушень ст. ст. 254, 256 КУпАП та направлення адміністративної справи для розгляду у відповідності до ст. 276 КУпАП, викладене також ОСОБА_3 письмово (а.с. 102-107).

На обґрунтування клопотання захисники зазначали, зокрема, що протокол про адміністративне правопорушення, в порушення пункту 5 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, оригінал та копія протоколу № 349 від 101.08.2018 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, складені відносно ОСОБА_3, виготовлені не на бланках, що виготовлені друкарським способом, а надруковані на звичайних аркушах паперу формату А-4 за допомогою комп’ютерної техніки. Крім того, на протоколі не зазначено серії та номеру бланку протоколу, як того вимагає п. 1 Інструкції, що вказує на відсутність в матеріалах справи протоколу встановленого зразка. Крім того, в порушення п. 6 зазначеної Інструкції, в протоколі чорнилом вписано лише номер протоколу та дату і час його складання, а всі інші обов’язкові реквізити виконані друкарським способом за допомогою комп’ютерної техніки. Крім того, вказаний протокол складено оперуповноваженим УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4 Однак, до протоколу не додано доказів того, що особа, яка склала протокол, є посадовою особою, відсутня копія наказу про призначення на посаду, на якій він перебував на дату складання протоколу, а також дані, що він уповноважений відповідно до посадової інструкції складати протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, відсутня його посадова інструкція, яка діяла на момент складання протоколу.

Захисники вважали, що вказаний протокол направлено на розгляд Київського районного суду м. Харкова безпідставно, через невірно визначене місце вчинення адміністративного правопорушення. Так, в протоколі місцем вчинення правопорушення вказано місце роботи ОСОБА_3 за адресою: Харківська область, м. Харків, Київський район, вул. Короленка, 16-Б. однак, вважають, що вказана інформація не відповідає дійсності. Як зазначено в протоколі, датою вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, є 09.11.2017, тобто наступний день після 10 денного терміну, визначеного Законом, неповідомлення про суттєві зміни в майновому стані. У відповідності до листа Харківської митниці ДФС від 27.08.2018, в період часу з 01.11.2017 по 14.11.2017 ОСОБА_3 перебував у відпустці. Згідно пояснень ОСОБА_3 в матеріалах справи, він перебував у щорічній відпустці в м. Трускавець. Отже, станом на 09.11.2017 він перебував у м. Трускавець Львівської області, а не на території Київського району м. Харкова, тому місце вчинення адміністративного правопорушення визначено невірно, вказана справа не підсудна цьому суду. Крім того, місце роботи ОСОБА_3 так само не є територією Київського району м. Харкова, оскільки він працює на посаді головного державного інспектора митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС і фізично виконує свої посадові обов’язки за адресою: Харківська область, Дергачівський район, 38-й км траси «Харків-Бєлгород», та, відповідно, жодним чином не пов'язаний з місцем розташування Харківської митниці ДФС – м. Харків, Київський район, вул. Короленко, 16-Б. Тому місце його роботи, та, відповідно, місце вчинення адміністративного правопорушення, за місцем розташування Харківської митниці ДФС, тобто, в Київському районнім м. Харкова, визначено безпідставно (а.с. 132, 133-134).

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2018 в задоволенні клопотання ОСОБА_3, захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2 про повернення протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, на доопрацювання до Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України відмовлено (а.с. 165-166).

За змістом мотивувальної частини зазначеної постанови судді Київського районного суду м. Харкова від 09.10.2018, місце вчинення адміністративного правопорушення, за місцем розташування Харківської митниці ДФС, тобто, в Київському районні м. Харкова, визначено автором протоколу про адміністративне правопорушення правильно, відповідно положень ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015, та спрямовано до Київського районного суду м. Харкова у відповідності до положень ч. 2 ст. 257 КУпАП. Оскільки Харківська митниця ДФС розташована за адресою: м. Харків, вул. Короленко, 16-Б, що згідно адміністративно-територіального розподілу відноситься до Київського району м. Харкова, вказана справа підлягає розгляду саме Київським районним судом м. Харкова, на розгляд якого і надійшов вказаний матеріал згідно супровідного листа т.в.о. начальника Управління захисту економіки в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 13.08.2018 (а.с. 84). Таким чином, оскільки матеріал відносно ОСОБА_3 спрямовано до Київського районного суду м. Харкова у відповідності до вимог чинного законодавства, вказаною постановою відмовлено в задоволені клопотання захисників про повернення його для направлення за належністю до іншого суду. Щодо клопотання в частині доводів захисників та ОСОБА_3 щодо невідповідності складеного відносно ОСОБА_3 протоколу про адміністративне правопорушення вимогам чинного законодавства, суддя вважав необхідним зазначити, що оцінка зібраних у справі доказів відбувається на іншій стадії судового процесу – винесення судового рішення за результати розгляду справи (а.с. 165-166).

В даному судовому засіданні захисники ОСОБА_1, ОСОБА_2 зазначили, що відповідно до змісту зібраних матеріалів та складеного відносно ОСОБА_3 протоколу № 349 від 10.08.2018 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, не встановлено мотивів та його вини в несвоєчасному повідомленні про суттєві зміни в майновому стані. В своїх поясненнях до протоколу він зазначав, що не повідомив Національне агентство про отриманий подарунок від свого батька, а саме, майно на суму, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня відповідного року, у десятиденний строк з моменту отримання подарунку, у зв’язку з тим, що він був у відпустці і супроводжував на лікування свою дуже хвору дружину та дітей до міста Трускавець, тобто без умислу скрити вказану інформацію від Національного агентства. В підтвердження відсутності умислу посилалися на наявність в матеріалах справи повідомлення про зміни в майновому стані, яке було подано встановленим порядком, хоча і несвоєчасно. Просили провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення, або повернути матеріал на до оформлення з вказаних ними підстав, про які зазначено вище.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав позицію захисників, просив закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, у зв’язку з відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення, або повернути на дооформлення. Зазначив, що його електронний ключ знаходився на його робочому місці у сейфі, тому він не міг подати своєчасно повідомлення про зміну майнового стану у визначений законом спосіб, проте, умислу приховував ати таку зміну він не мав. Після повернення з м. Трускавця, та виходу на роботу після закінчення його відпустки, ним 26.11.2017 було подано таке повідомлення.

Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколі, просив визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу на користь держави. Заперечував проти повернення матеріалу на дооформлення, вказуючи про відповідність складеного протоколу оперуповноваженим УЗЕ в Харківській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України ОСОБА_4 вимогам чинного законодавства, та в межах наданої компетенції, про що також надав Інструкцію з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, копію листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.05.2017 № 95-17/173/5/17, адресованого Департаменту захисту економіки Національної поліції України. заперечував також доводи захисників про непідсудність справи Київському районному суду м. Харкова, посилаючись на положення ст. 257 КУпАП.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КпАП України, тобто несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КпАП України, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, зокрема підлягають з'ясуванню питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Водночас, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді й оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приміткою до ст. 172-6 КпАП України визначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 45, п.п. «в», «е» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України №1700-VII «Про запобігання корупції» є суб’єктом декларування, на якого поширюється дія цього Закону України «Про запобігання корупції».

Згідно з статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що правопорушення, пов’язане з корупцією - це діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Згідно з абз. 15 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, пунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини 1 ст. 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

У відповідності до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, державні службовці.

ОСОБА_3 є суб’єктом, зазначеним в підпункті «в», «е» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», та відповідно, суб’єктом відповідальності за правопорушення, пов’язанні з корупцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб’єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб’єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов’язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Згідно ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №180-VIII, встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.

Положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що посадові особи органів державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Факт вчинення ОСОБА_3 правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією від 10.08.2018 за № 349 (а.с. 4-21); витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування щодо поданих документів ОСОБА_3 (а.с. 22); декларацією ОСОБА_3 за 2017 рік (а.с. 23-34); повідомленням про суттєві зміни ОСОБА_3 (а.с. 35-36); запитом УЗЕ ДЗЕ №4995/39/119/01-2018 від 31.07.2018 (а.с. 37-39); відповіддю на запит Харківської митниці ДФС від 19.07.2018 (а.с. 40); витягом з наказу про призначення ОСОБА_3 (а.с. 41); копією присяги державного службовця ОСОБА_3 (а.с. 42); попередженням про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов’язаним з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження з ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю (а.с. 43-44); заявою ОСОБА_3 від 22.12.2018 (а.с. 45); службовою характеристикою ОСОБА_3 (а.с. 46); посадовою інструкцією головного державного інспектора митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС зі змінами (а.с. 47-64, 65, 66-67, 68); поясненнями ОСОБА_3 від 06.08.2018 (а.с. 70-73); інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) №132772383 від 31.07.2018 (а.с. 76-77); інформацією ДП «УСС» щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 13.01.2017 № 01-38 (а.с. 78); інформацією ДП «УСС» щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 12.05.2017 №01-698 (а.с. 79); інформацією ДП «УСС» щодо роботи Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від 01.09.2017 № 67-1315 (а.с. 80).

Так, згідно Витягу з наказу № 77-о від 23.02.2016, ОСОБА_3, головного державного інспектора митного поста «Гоптівка», 25.02.2016 переведено на посаду головного державного інспектора «Щербаківка» (а.с. 41).

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо суб’єкта ОСОБА_3 №132772383 від 31.07.2018, за ОСОБА_3 30.10.2017 зареєстровано право власності на земельну ділянку, площею 0.3750 (га) за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, на підставі договору дарування, земельної ділянки, реєстр № 1221, серія та номер: НМХ168214, виданий 30.10.2017 (а.с. 76-77).

В ході розгляду справи з пояснень ОСОБА_3 встановлено, що про вказаний договір дарування йому стало відомо в день його укладання 30.10.2017, він власноруч також розписувався у цьому договорі.

В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено дату подачі повідомлення про суттєві зміни ОСОБА_3 26.11.2018, тобто несвоєчасно (а.с. 22).

Обставин, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_3, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_3 за адміністративне правопорушення, під час розгляду даного матеріалу судом не встановлено.

Щодо доводів захисників та ОСОБА_3 про відсутність умислу на вчинення ним зазначеного адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, та вчинення його з необережності, суддя вважає ці доводи безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

У відповідності до ст. 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Склад правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є формальним, оскільки обов’язковим елементом об’єктивної сторони є умисна дія – умисне несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. З суб’єктивної сторони правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП, може бути вчинено тільки умисно.

Дана стаття КУпАП є бланкетною, а склад правопорушення формальний.

Суб’єктивна сторона цього правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, вчинення цього діяння, наприклад, через необережність, виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Об’єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об’єктивна сторона - має активну форму прояву.

Даних, які б вказували на відсутність в діях ОСОБА_3 умислу на несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані особи, суду не надано, в матеріалах справи такі данні також відсутні.

При цьому, зазначення ОСОБА_3 в повідомленні про суттєві зміни дати набуття ним власності на земельну ділянку, площею 0.3750 (га) за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Циркуни, як 17.11.2017 (а.с. 35-36) є помилковим, що також не заперечувалося й ним в судовому засіданні, оскільки судом достовірно встановлено, що датою набуття права власності на земельну ділянку за зазначеним договором дарування є саме 30.10.2017.

ОСОБА_3, будучи суб’єктом декларування у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції», та будучи достовірно обізнаним з положеннями цього Закону, про що свідчать також й подача ним попередніх щорічних декларацій у встановлені цим Законом строки та порядок, без поважних причин, умисно не виконав своєчасно вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», що свідчить про наявність в його діях умислу на несвоєчасне подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, а відповідно - суб’єктивної сторони правопорушення, що є обов’язковим елементом складу адміністративного правопорушення.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_3 мав намір у встановлений законом десятиденний строк подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані та виконував у зв’язку з цим необхідні дії, та що існували об’єктивні поважні причини, які б завадили йому виконати свій обов’язок суб’єкта декларування.

Доводи захисників та ОСОБА_3В, щодо перебування його у м. Трускавець з хворою дружиною не спростовують вказаних висновків суду.

При цьому, дійсно, з наданих даних судом встановлено, що згідно наказу Харківської митниці ДФС від 10.10.2017 № 1338-кв з 01.11.2017 (середа) по 14.11.2017 (вівторок) ОСОБА_3 надавалась щорічна відпустка (а.с. 110) .

Крім того, ОСОБА_3 надав санаторно-курортну карту № 48 від 25.10.2017на ім’я ОСОБА_5 з рекомендацією курортного лікування у санаторії м. Трускавець (а.с. 156).

Однак, особа, яка є суб’єктом декларування, регламентована законом «Про запобігання корупції» лише в часі подачі декларації, а місце, з якого здійснюється вхід до електронного ресурсу НАЗК, може розташовуватись будь-де, як на території України, так і за її межами. Відсутність ЕЦП не звільняє суб’єктів декларування від обов’язку подання документів до Реєстру та юридичної відповідальності за неподання або несвоєчасне їх подання. Тому доводи ОСОБА_3В, щодо перебування його електронного цифрового підпису на роботі під час його знаходження у відпустці не є підставою до визнання поважними причин пропуску строку подання ним повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Більш того, якщо навіть виходити з пояснень ОСОБА_3 про неможливість скористатися у відпустці електронним цифровим підписом, ці доводи є безпідставними, оскільки він перебував у відпустці, як встановлено вище, з 01.11.2017 (середа) по 14.11.2017 (вівторок), а повідомлення про зміну майнового стану подав лише 26.11.2017, тобто через 12 днів після закінчення відпустки.

Європейським судом з прав людини активно використовується стандарт доказування «поза розумним сумнівом».

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

Всебічно дослідивши обставини справи, що підлягають з’ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 280 КУпАП, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів з точки зору їх достатності та взаємозв’язку, суддя прийшов до висновку про те, що вони дають можливість дійти поза розумним сумнівом обґрунтованого висновку щодо порушення ОСОБА_3 вимог чинного законодавства щодо додаткових заходів здійснення фінансового контролю за встановлених судом обставин.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушника, наявність на його утриманні чотирьох неповнолітніх дітей (а.с. 157-161), ступінь його вини, суд приходить до висновку про наявність правових підстав до визнання ОСОБА_3 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст.172-6 КУпАП та накладає на нього стягнення в межах санкції зазначеної статті у вигляді мінімального штрафу на користь держави.

У відповідності до ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП,суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір.

Щодо доводів захисників, викладених вище, в частині порушень вимог чинного законодавства автором протоколу щодо бланку самого протоколу, відсутності в матеріалах справи протоколу встановленого зразка, та інших, на їх думку, порушень Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 та щодо начебто відсутності повноважень у автора протоколу на його складання, суддя вважає ці доводи безпідставними, та вважає також необхідним зазначити, що згідно абз. 2 п. 5 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією (додаток 3) складається на бланку, що виготовлений друкарським способом (Пункт 5 розділу ІІ доповнено абзацом другим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 690 від 04.08.2017).

Крім того, згідно листа Національного агентства з питань запобігання корупції від 30.05.2017 № 95-17/173/5/17, адресованого Департаменту захисту економіки Національної поліції України, уповноважені на те органи Національної поліції мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 172-4 – 172-9 КУпАП (порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків, порушення вимог фінансового контролю, порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів тощо), та збирати необхідні докази, що підтверджують факти їх вчинення (а.с. 168-170).

Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 із наступними змінами та доповненнями.

Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_3 зі сторони працівника поліції, яким складено протокол від 10.08.2018 № 349 про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_3 чи його захистом до суду не надано.

Керуючись ч. 2 ст.172-6, ст.ст. 2, 33, 283, 284, 40-1 КУпАП, суд, –

УХВАЛИВ:

Притягнути ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.172-6 КпАП України та накласти стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. 00 коп. (одна тисяча сімсот гривень) в дохід держави (код бюджетної класифікації: 21081100, одержувач: УК Київськ/мХар Київський/21081100, розрахунковий рахунок: № 31115106020004, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37999675, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу).

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 352 грн. 40 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві, МФО: 899998, рахунок отримувача:31211256026001, код класифікації: 22030106, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3В.").

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає чинність після закінчення 10-ти денного строку на її оскарження, та може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя - Муратова С.О.