Рішення № 77093690, 08.10.2018, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/405/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого Дорош В.В.

при секретарі Гула О. Р.,

за участю представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьєві справу за позовом ОСОБА_4 до Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, третя особа Ананьївська районна державна адміністрація Одеської області,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 11 травня 2018 року звернувся до суду із позовною заявою, в якій зазначає, що 20 червня 1996 року померла його мати ОСОБА_5, яка проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя вона, як член КСП «Гандрабури» мала право на земельну частку (пай) із земель колективної власності КСП «Гандрабури» виходячи із слідуючого - 09.02.1996 року Гандрабурівською сільською радою, Ананьївського району, Одеської області на підставі рішення від 21.06.1995 року № 5 колективному сільськогосподарському підприємству «Гандрабури» видано державний акт на право колективної власності на землю, при цьому в колективну власність передано 5088,0 га землі.

-до Списку членів КСП «Гандрабури» - додатку до державного акту на право колективної власності на землю № 1143 внесено ОСОБА_5.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року № 720/95 право на земельну частку (пай) мають члени КСП... відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Лист відділу в Ананьївському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 21.02.2018 року свідчить про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) на ім’я ОСОБА_5 не видавався. В той же час згідно Списку членів КСП «Гандрабури» - додатку до державного акту на право колективної власності на землю в якості члена КСП зазначено ОСОБА_5. Середній розмір земельної частки (паю) складає 2,50 в умовних кадастрових гектарах. Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Одеській області становить 31167 гривен 66 копійок за гектар, відповідно, 2,50 умовних кадастрових гектара оцінюються в 77919 гривен 15 копійок.

Заповіту щодо розпорядження майном на випадок смерті ОСОБА_5 не залишила.

На час відкриття спадщини спадкоємцями за законом 1 черги окрім позивача був його батько ОСОБА_6, який помер 03.06.1997 року та брат ОСОБА_7, який помер в 2011 році, при цьому батько постійно проживав разом з ОСОБА_5

Витяги зі Спадкового реєстру від 06.04.2018 року №№ 51516164, 51516167 свідчать про відсутність заповіту від імені ОСОБА_5 та спадкової справи на її майно. '

Внаслідок звернення до нотаріальної контори з приводу спадкування з’ясувалось, що з урахуванням відсутності на спадкове майно правовстановлюючого документа право на пай має бути визнано в судовому порядку, що зазначено в листі нотаріуса від 10.04.2018 року.

Статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) визначено, що право на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку, право на земельну частку (пай) може бути підтверджено рішенням суду.

Також позивачем подано позовну заяву в порядку ст.49 ЦПК України, в якій позивач просить поновити йому строк для звернення до суду як пропущений з поважної причини, оскільки за життя його мати сертифікат на право на земельну частку (пай) отримати не встигла, йому не було відомо і не могло бути відомо про наявність у його матері права на земельну частку (пай), а тому і не було потреби звернення до суду.

У зв’язку з наведеним позивач просить задовольнити позовні вимоги. Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем та мешканцем с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області, паспорт громадянина України серії КК №004396, виданий 24 квітня 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Гандрабури» с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області, що належала ОСОБА_5, яка померла 20 червня 1996 року.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. 08 жовтня 2018 року представник позивача подала письмове клопотання, в якому просить справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити(а.с.110).

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечила проти задоволення позовних вимог. В подальші судові засідання представник позивача не з’являлась, однак до суду надано письмову заяву голови Гандрабурівської сільської ради про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Заперечень проти позову не має(а.с.32).

Представник третьої особи надала на адресу суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких просить залишити позовну заяву без розгляду із посиланнями на те, що« ... В позовній заяві (абзац 4 аркуша 2) позивач посилається на п. 2 Указу про паювання земель зазначивши дослівно: «право на земельну частку (пай) мають члени КСП ... відповідно до списку, що долається до державного акта на право колективної власності на землю».

Але зазначаємо, що таке вибіркове цитування даного пункту змінює його трактування. Адже пункт 2 Указу про паювання земель містить положення про те. що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами значеною підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку... . Таким чином, цим положенням Указу про паювання земель були закріплені дві обов'язкові умови, які давали право особі претендувати на отримання земельної частки (паю), а саме: 1) включення до списку членів господарства, що додався до державного акту на право колективної власності на змелю; та 2) приналежність до членів господарства на момент проведення в господарстві паювання земель. Це означає, що коли громадянин був членом колективного сільськогосподарського підприємства в період отримання державного акту на право колективної власності на землю і був включений до списку його членів, який додавався до державного акту, але до проведення паювання землі в господарстві його членство в цьому господарстві припинилося, то даний громадянин вважається таким, що немає права на земельну частку (пай). Причому причина припинення громадянином членства в господарстві не мала значення. Таким чином, якщо громадянин втратив членство в господарстві до проведення паювання землі в цьому господарстві, то він не мав права на земельну частку (пай).

Слід відзначити, що паювання землі полягало у визначенні на затвердженні загальними зборами (зборами уповноважених) розміру земельної частки (паю) та списку членів господарства, які мають право на земельну частку (пай). Саме факт затвердження вищим органом управління господарства розміру земельної частки (паю) та писку членів господарства, які мають право на отримання такого паю. має дуже важливе юридичне значення. Справа в тому, що громадяни отримували земельні частки (паї) не з земель державної власності, а з земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським юридичним особам. Тому земельні частки (паї) надавалися не державою, а відповідними колективними сільськогосподарськими підприємствами. А це означає, що з прийняттям вищим органом управління господарства рішення про затвердження розміру земельної частки (паю) в господарстві га списку його членів, які мають право на цей пай. громадянин, який був включений до списку, вважався таким, що отримав право на земельну частку (пай). А видача районною державною адміністрацією сертифікату на право на земельну частку (пай) слід розглядати як посвідчення факту отримання громадянином зазначеного права.

Отже право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до списків, доданих до державного акта па право колективної власності на землю, перевірки, уточнення і затвердження цих списків, а з моменту передачі державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству, членом якого він є.

Сам факт членства у колгоспі та тривалий термін роботи в інших організаціях до створення колективного сільськогосподарського підприємства й отримання державного акта на право колективної власності на землю не є підставою для отримання земельної частки (паю) у новоствореному колективному сільськогосподарському підприємстві.

Для вирішення питання стосовно права певної особи на земельну частку (пай), необхідно встановити, чи була ця особа членом колективного сільськогосподарського підприємства на час передання державного акта про право колективної власності на землю. (а.с.33-34). В подальших судових засіданнях представник третьої особи заперечувала проти задоволення позовних вимог, винесення рішення по справі залишила на розсуд суду. Також нею подано до суду пояснення на позовну заяву, в яких заперечує проти задоволення позовних вимог з відповідними посиланнями. 08 жовтня 2018 року представник третьої особи надала до суду клопотання, в якому просить справу розглянути у її відсутність. Заперечення, подані 25 червня 2018 року та 08 серпня 2018 року в поясненнях підтримує в повному обсязі(а.с.109).

Суд, взявши до уваги пояснення та клопотання представника позивача, пояснення та заяву представника відповідача, усні та письмові пояснення представника третьої особи, вивчивши документи справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Так, згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Так, згідно ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії паспорта громадянина України позивач – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та мешканець с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області(а.с.15).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть спадкодавець померла 20 червня 1996 року в с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області(а.с.6).

У відповідності до копій довідок Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області №№669,670 від 20 березня 2018 року спадкодавець була зареєстрована та проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 по день своєї смерті. Проживала разом з чоловіком ОСОБА_6В.(а.с.7).

Нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по Одеській області становить 31167 гривень 66 копійок(а.с.8).

КСП «Гандрабури» 09 лютого 1996 року відповідно до рішення сесії 22-го скликання Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 21 червня 1995 року №5 передано у колективну власність 5088,0 га(а.с.9), та складено список членів цього КСП, які мають право на земельну частку (пай) у землі КСП «Гандрабури»(а.с.9-12).

ОСОБА_6 помер 03 червня 1997 року в м. Ананьєві Одеської області(а.с.13).

ОСОБА_7 помер 13 вересня 2011 року в м. Одеська(а.с.14).

У спадковому реєстрі спадкові справи та заповіти від імені спадкодавця відсутні(а.с.16-17).

Листом №448/01-16 від 06 квітня 2018 року державний нотаріус ОСОБА_8 відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, що залишилась після смерті його матері, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на спадкове майно(а.с.8).

Батьками позивача є ОСОБА_6 та ОСОБА_5(а.с.19).

Інформація щодо правонаступників КСП «Гандрабури» відсутня у Відділ надання адміністративних послуг Ананьївської районної державної адміністрації Одеської області(а.с.20).

У відповідності до довідки Гандрабурівської сільської ради Ананьївського району Одеської області №1335 від 22 червня 2018 року за спадкодавцем значиться житловий будинок, розташований в с. Гандрабури, вул. Котовського, 71, Ананьївського району Одеської області(а.с.57).

Відповідно до акта, складеного депутатом Гандрабурівської сільської ради, від 22 червня 2018 року, позивач вступи в у володіння спадковим майном у вигляді житлового будинку, розташованого в с. Гандрабури, вул. Котовського, 71, Ананьївського району Одеської області(а.с.58).

Розпорядженням Ананьївської РДА затверджено обчислені розміри земельних часток (паїв)(а.с.67-68).

Відповідно до копії архівної довідки КП «Об’єднаний трудовий архів міст та сіл Ананьївського району» №403 від 20 липня 2018 року 07 березня 2000 року КСП «Гандрабури» с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області реорганізоване в СВК «Гандрабури» рішенням загальних зборів засновників від 01 березня 2000 року(а.с.82).

Відповідно до копії архівної довідки КП «Об’єднаний трудовий архів міст та сіл Ананьївського району» №404 від 20 липня 2018 року за період 1967-1970 роки інформація про ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в документах фонду СВК «Гандрабури» відсутня(а.с.83).

У відповідності до листа КП «Об’єднаний трудовий архів міста та сіл Ананьївського району» №49 від 30 липня 2018 року в книзі обліку праці та розрахунків з членами КСП за 1996 рік в лютому місяці вказаний запис №527 – ОСОБА_5 ОСОБА_9 (так у документі російською мовою) та запис №535 – ОСОБА_10 Ем.(так у документі російською мовою)(а.с.89).

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання за позивачем права на вище вказану земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом. Також суд приходить до висновку про визнання причини пропуску позивачем строку для звернення до суду поважною та поновити йому зазначений строк. Керуючись ст.ст.15, 16, 328, 1217, 1218 ЦК України, ст.ст.9-11, 18, 76-83, 89, 95-96, 127, 206, 258-259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355, п.15 п/п 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Поновити ОСОБА_4 строк для звернення до суду з вказаним позовом.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцем та мешканцем с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області, паспорт громадянина України серії КК №004396, виданий 24 квітня 1998 року Ананьївським РВ УМВС України в Одеській області, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в порядку спадкування право на земельну частку (пай) розміром 2,50 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Гандрабури» с. Гандрабури Ананьївського району Одеської області, що належала ОСОБА_5, яка померла 20 червня 1996 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Ананьївський районний суд Одеської області до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлено 08 жовтня 2018 року.

Суддя В. В. Дорош

Рішення набуло законної сили “____” ____20___року.