Рішення № 77091954, 05.10.2018, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2/470/218/18

Справа № 470/447/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2018 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2018 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду Миколаївської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позові зазначив, що на підставі договору № 150409-133134 від 09 квітня 2015 року відповідач отримав кредит в розмірі 700,00 грн. зі сплатою за користування кредитом 2 % за кожен день користування, з кінцевим терміном повернення 22 квітня 2015 року. Згідно умов договору він складається із заяви-анкети та умов надання та обслуговування кредитів. Відповідач зобов'язань по сплаті кредиту, з урахуванням розміру відсотків, не виконав, кредит у встановлений термін та у встановленому розмірі не повернув, станом на 01 червня 2018 року його заборгованість склала 13271,65 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, направив заяву про слухання справи у його відсутність, підтримання позовних вимог в повному обсязі та не заперечення проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач в судове засідання також не з’явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Судом, за згоди представника позивача, ухвалено про заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, у відповідності до ст.280 ЦПК України.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09 квітня 2015 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № 150409-133134 про отримання кредиту, в розмірі 700,00 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 09.04.2015 року, зі сплатою за користування кредитом 2 % за кожен день користування, з кінцевим терміном повернення 22 квітня 2015 року. Зазначений договір складається із заяви-анкети для отримання кредиту і умов надання та обслуговування кредитів ( далі-Умов), що затверджені наказом директора ТОВ «Служба термінового кредитування» від 11 жовтня 2014 року № 41.(а.с.4, 9-14).

Згідно п.3.1.1.2 Умов клієнт зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі в дату повернення кредиту єдиним платежем з урахуванням суми кредиту та відсотків, нарахованих за користування кредитом.

На виконання вищевказаних умов кредитного договору позивач надав відповідачу кредит, однак останній не виконав взятих на себе зобов'язань, не сплатив у встановлений строк суму кредиту та проценти за його користування, станом на 01 червня 2018 року йому нараховано заборгованість, в розмірі 13271,65 грн., з яких: 500,00 грн. – заборгованість за кредитом, 16,00 грн. – заборгованість за відсотками та 12755,65 грн. – пеня (а.с.15-35).

Відповідач суму заборгованості перед позивачем в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов’язального права за кредитним договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст.1054 зазначеного Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов’язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту в розмірі 500,00 грн. та заборгованість за процентами по кредитному договору в розмірі 16,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.3 Умов, що є невід'ємною частиною договору №150409-133134, за порушення строків повернення кредиту клієнт зобов'язується сплачувати товариству неустойку у вигляді пені у відсотках від суми кредиту, у розмірі, що вказаний в заяві-анкеті, за кожен день простроченого або неналежного платежу за кредитним договором у розмірі та порядку, що наведений у п. 4.4 Умов. Оскільки відповідач сплатив кошти з порушенням строку встановленого договором, вказана сплата була зарахована позивачем як сплата неустойки у вигляді пені.

Відповідно до п. 4.4 Умов при виникненні заборгованості клієнт зобов'язується сплачувати товариству пеню у розмірі 2,64% від суми заборгованості, починаючи з першого дня заборгованості, на п'ятнадцятий день заборгованості клієнт зобов'язується сплачувати Товариству пеню у розмірі 4,02%, на тридцятий день заборгованості клієнт зобов'язується сплачувати Товариству пеню у розмірі 6,67%

Позивачем була нарахована пеня на суму заборгованості в розмірі 516,00 грн. (500,00 грн. - заборгованість за кредитом та заборгованість за процентами 16,00 грн.) за період з 19.03.2016 року по 01.06.2018 року.

Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 2,3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 6 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13, предметом розгляду якої був спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 551 ЦК України та умов договору розмір пені за прострочення виконання грошового зобов'язання визначений у розмірі 2 % за кожен день прострочення платежу. Відповідно до п. 4.5 Умов клієнт погоджується, що при порушенні терміну сплати процентів за користування кредитом його заборгованість за кредитом збільшується на неоплачену суму. Подальше нарахування відсотків штрафних санкцій розраховується з урахуванням збільшеної суми заборгованості за кредитом.

В той же час, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків. Вказана правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 3 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14.

Отже, згідно вказаних норм закону і висновку ВСУ суд має право зменшити розмір пені (яка є різновидом неустойки) незалежно від наявності клопотання сторони у справі.

Як роз'яснено в п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). З матеріалів справи вбачається, що заборгованість за пенею становить 12755,65 грн., що значно перевищує розмір збитків, понесених позивачем внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що розмір неустойки, нарахований відповідачу, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України підлягає зменшенню з 12755,65 грн. до 516,00 грн., тобто до суми, яка дорівнює розміру збитків.

Відповідно до вимог п. 39 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі якщо суд на підставі частини третьої статті 551 ЦК зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено. Враховуючи викладене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265, 268, 280-282, 284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування», код ЄДРПОУ 38415356, заборгованість за кредитним договором № 150409-133134 від 09 квітня 2015 року, в розмірі 1 032 (одна тисяча тридцять дві) грн., яка складається з: 500,00 грн. – заборгованість за кредитом, 16,00 грн. – заборгованість за відсотками та 516,00 грн. – пеня.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування», код ЄДРПОУ38415356, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1762,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Березнегуватським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30-денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його постановлення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Служба термінового кредитування», місце знаходження: 69037, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Сорок років Рад.УкраїниАДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38415356.

Відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: індекс 56203, провулок Піщаний, будинок 6, смт. Березнегувате, Березнегуватський район, Миколаївська область, паспорт серії ЕО № 764513, виданий Березнегуватським РВ УМВС України в Миколаївській області від 08.12.1999р.

Суддя С. А. Луста