Ухвала суду № 77091854, 12.10.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4267/18

У Х В А Л А

11 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого - судді Зими І.Є.

за участі секретаря Борис У.Я.

представника боржника ОСОБА_1

представника ДВС ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на дії Шевченківського відділу ДВС м. Львова, ГТУЮ у Львівській області, визнання протиправним висновку про вартість майна , -

встановив:

04.06.18р. ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця, в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця Шевченківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 стосовно проведення оцінки квартири АДРЕСА_1, що належить їй на праві приватної власності в зв’язку з порушенням Закону України «Про виконавче провадження», а також визнати протиправним висновок про вартість майна експерта ОСОБА_4 від 19.03.2018 року

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 29.06.16р. стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» –20 096,75 доларів США, що еквівалентно 435 099 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором №KF43460 від 27.06.2007 року.

На підставі рішення суду, видано виконавчий лист, який звернуто до виконання в Шевченківський ВДВС.

04.04.18р. вона отримала лист № В-2/14456 за підписом начальника Шевченківського ВДВС м.Львова ГТУЮ у Львівській області із висновком про вартість її майна, а саме трьохкімнатної квартири загальною площею 73,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Львів вул. Шевченка 82/15. У висновку вказано, що функцією оцінки є визначення ринкової вартості майна з метою укладення цивільно-правої угоди. Після цього їй стало зрозуміло, що належна їй квартира буде виставлятись на торги. Такі дії виконавчої служби скаржник вважає незаконними, такими що вчинені з порушенням вимог ч.1.ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження». А саме зазначає, що про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову, що було проігноровано виконавцем. Також стверджує, що в силу ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження. Однак вона не отримувала від державного виконавця ніяких постанов про звернення стягнення на майно боржника, що на ї думку є порушенням порядку звернення стягнення на майно боржника.

В судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 вимоги підтримав, надавши пояснення, аналогічні викладеним в скарзі, просив таку задовольнити.

Представник Шевченківського відділу ДВС м. Львова ОСОБА_2 скаргу заперечив, вважає таку необґрунтованою та безпідставною, а дії щодо реалізації майна боржника вважає такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Крім того зазначив, що на даний час висновок про вартість майна втратив свою чинність . Наміру реалізовувати нерухоме майно , що було оцінено у виконавчої служби немає, оскільки за вказаною адресою зареєстрована та проживає неповнолітня дитина.

Заслухавши пояснення учасників процесу, з’ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/4714/15-ц від 29.06.16р. стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕс Банк» –20 096,75 доларів США, що еквівалентно 435 099 грн. 36 коп. заборгованості за кредитним договором №KF43460 від 27.06.2007 року.

На підставі рішення суду, 18.07.16р. судом видано виконавчий лист, який звернуто до виконання в Шевченківський ВДВС. Виконавче провадження № ВП 52420259 відкрито постановою державного виконавця від 05.10.16р., що вбачається із довідки про стан виконавчого провадження від 10.10.18р.

Згідно ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 50 Закону України № 1404-VIII, звернення стягнення на об’єкти нерухомого майна здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об’єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру, а якщо зазначене майно не зареєстровано за боржником у відповідному реєстрі, звертається до суду із заявою про звернення стягнення на таке майно. Про накладення арешту на об’єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно письмово повідомляє іпотекодержателя.

У разі відсутності технічної документації на майно, у зв’язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виконавець звертається до відповідного органу з метою виготовлення такої документації та до стягувача з метою здійснення додаткового авансування виготовлення документації.

У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного повідомлення виконавця не авансує витрати, пов’язані з підготовкою технічної документації на майно, виконавчий документ повертається стягувачу, за умови що відсутнє інше майно у боржника, на яке можливо звернути стягнення.

Також, Законом встановлюється обов’язок виконавця у разі, якщо майно, що належить боржнику не зареєстровано за ним у відповідному реєстрі, звертається до суду із заявою про звернення стягнення на таке майно. Після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, якщо опису підлягає земельна ділянка обов’язково зазначається її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо.

Судом встановлено, що 21.11.16р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, 31.01.18р. постановою про опис та арешт майна боржника описано квартиру АДРЕСА_2.

Згідно ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», для з’ясування та роз’яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання.

Так, 19.02.18р. державним виконавцем Сеньків А.М. винесено постанову про призначення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

12.03.2018р. експертом-оцінювачем ОСОБА_4 було складено висновок про ринкову вартість майна, а саме належної позивачу квартири АДРЕСА_3. Термін чинності звіту визначений у 6 (шість) місяців з дати оцінки.

Таким чином, станом на день постановлення ухвали, а саме 11 жовтня 2018 року вказаний звіт уже втратив чинність, а відтак суд не вбачає підстав визнавати висновок протиправним.

Разом з цим, як згадувалось вище, звернення стягнення на майно боржника в силу ст. 48 ЗУ № 1404-VIII охоплює такі дії виконавця, як його арешт, вилучення (списанні коштів з рахунків) та примусова реалізація. Проте як вказує скаржник, неправомірні дії держвиконавця полягають в тому, що їй не надіслано постанову саме про звернення стягнення.

З огляду на викладене, враховуючи те, що виконавцем здійснено усі дії в правильній послідовності з метою звернення стягнення на майно боржника (арешт, опис майна, призначення оцінювача та ін..) у відповідності до вимог Закону України № 1404-VIII, суд не вбачає порушення будь-яких прав чи свобод боржника ОСОБА_3 дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби.

Більше того, згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_3 зі скаргою на дії державного виконавця є безпідставним, а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. 18, 44, 81, 259-261 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на дії Шевченківського відділу ДВС м. Львова, ГУЮ у Львівській області, визнання протиправним висновку про вартість майна від 19 березня 2018 року - відмовити за безпідставністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 12.10.2018 року.

Суддя: ОСОБА_6