Ухвала суду № 77091750, 11.06.2018, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/3205/17

У Х В А Л А

11 червня 2018 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючої - судді Глинської Д.Б.,

при секретарі Івасюті А.М.

з участю прокурора Скіб’яка Р.А.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12016140060004073 про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України ,-

в с т а н о в и в :

В провадженні Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України .

В підготовчому судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України не змінились, а строк тримання під вартою обвинуваченого спливає 15.06.18 р.

Заслухавши думку учасників судового провадження та пояснення обвинуваченого, що на даний час він є інвалідом 3-ї групи суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

ОСОБА_2, який на даний час утримується в умовах слідчого ізолятора, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти життя і здоров»я, зокрема у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого. Ухвалою від 02.04.18 р. ОСОБА_2 було продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 15.06.18 р. включно. Даний обвинувальний акт поступив до суду першої інстанції 07.06.18 р. відтак, до 15.06.18 розглянути дане кримінальне провадження не виявляється можливим.

Відповідно до ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов’язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов’язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Крім того, як зазначено у п. 219 рішення Європейського суду з прав людини, питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не можна вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти ОСОБА_1" (Jecius v. Lithuania), N 34578/97, п.93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов'язковою і неодмінною умовою належності її продовжуваного тримання під вартою. Але зі спливом певного часу така підозра перестає сама по собі бути виправданням для позбавлення особи свободи і судові органи повинні вмотивовувати свої рішення про продовження тримання її під вартою іншими підставами (рішення у справі "Яблонський проти Польщі" (Jabtoriski v. Poland), N 33492/96, п.80, від 21 грудня 2000 року). Крім того, такі підстави мають бути чітко зазначені національними судами і аргументи "за" і "проти" звільнення з-під варти не повинні бути "загальними й абстрактними" (рішення у справах "Іловецький проти Польщі" [Ilowiecki v. Poland), N 27504/95, п.61, від 4 жовтня 2001 року, та "Смирнова проти Росії" (Smirnova v. Russia), NN 46133/99 і 48183/99, п.63, ECHR 2003-IX).

Враховуючи вищевикладене, заслухавши заперечення захисника щодо задоволення клопотання прокурора, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав заперечення захисника, та думку потерпілого та його представника суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 не змінились, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, які були підставою обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 більш м’якого запобіжного заходу, та вважає за доцільне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого на 60 (шістдесят) днів.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199, 331, 372 КПК України, суд

постановив:

Продовжити обвинуваченому за ч. 2 ст. 121 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 14 серпня 2018 включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору, потерпілому та направити уповноваженій службовій особі місця ув’язнення.

Скерувати ухвалу для виконання.

Суддя ОСОБА_6