Рішення № 77091155, 04.10.2018, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/2383/18

Провадження №2/463/1333/18

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Жовніра Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Граніч З.Ю.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_3, Обласного комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", третіх осіб Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, який уточнив заявою від 06 червня 2018 року, просить витребувати з чужого незаконного володіння нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К.Левицького, 77 у м. Львові, та зобов’язати повернути вказане майно за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, скасувати державну реєстрацію права власності на вказане майно за ОСОБА_3.

Крім того, позивач разом з позовною заявою подав заяву про забезпечення позову від 26 квітня 2018 року. Ухвалою суду від 27 квітня 2018 року заяву міського голови ОСОБА_5 задоволено та накладено арешт на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К.Левицького, 77 у м. Львові, реєстраційний № 27672125, що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 08 травня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позовні вимоги мотивує тим, що нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К.Левицького, 77 у м. Львові належало на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується інформаціє з реєстру прав власності на нерухоме майно. Підстава виникнення права комунальної власності – рішення Личаківського (Червоноармійського) райвиконкому м. Львова від 14.04.1987р. Проте дане приміщення вибуло із власності позивача у приватну власність ОСОБА_4 на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.06.2009р. Однак встановлено, що рішення суду, яке було підставою вибуття вказаного приміщення з володіння Львівської міської ради насправді судом не ухвалювалось, що підтверджується листом Пустомитівського районного суду Львівської області.

В подальшому право власності на об’єкт набув ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу №746 від 20.07.2012р. укладеного із ОСОБА_4. Враховуючи наведене позивач вважає, що ОСОБА_4 набув право власності на спірний об’єкт на підставі неіснуючих документів, а відтак, не став належним власником спірного нежитлового приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К.Левицького, 77 у м. Львові, і не мав повноважень ним розпоряджатись.

Оскільки, Львівська міська рада, як власник майна, не приймала рішення про відчуження нежитлового приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К.Левицького, 77 у м. Львові, таке вибуло з володіння власника без його волі, а тому керуючись вимогами ст.. 387 та ст. 388 ЦК України просить позов задоволити.

В судовому засіданні представник позивача дала пояснення аналогічнім змісту позовної заяви, не заперечила проти ухвалення заочного рішення у справі, просить позов задоволити.

Відповідачі у судове засідання повторно не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку за місцем їх реєстрації, причин неявки суду не повідомили, відзив на позовну заяву не подали.

Представник третьої особи Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених у позові. Просить позовні вимоги задоволити, оскільки спірне майно дійсно незаконно вибуло з володіння власника Львівської міської ради поза його волею.

У зв'язку з неявкою у судове засідання відповідачів, а також неподанням ними відзиву на позовну заяву, суд у відповідності до ст.280, 281 ЦПК України постановив здійснювати заочний розгляд справи у відсутності відповідачів, постановивши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К. Левицького, 77 у м. Львові належало на праві власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Червоноармійської районної ради народних депутатів м. Львова Львівської області від 10.03.1987 №176, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 06.04.2009 р. (а.с.11-12)

Відповідно до ч.2 ст.327 ЦК України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як вбачаєтеся із Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.11-12) 01.07.2009 року на підставі рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.06.2009 здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. за адресою м.Львів, вул. К.Левицького, 77 за ОСОБА_4

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу, Р №746, 20.07.2012, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_6 здійснено державну реєстрацію права власності на вказане нежитлове приміщення за ОСОБА_7

Як вбачається із матеріалів справи підставою для реєстрації нежитлового приміщення загальною площею 15,9 кв.м. за адресою м. Львів, вул. К.Левицького, 77, за ОСОБА_4 було рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 19.06.2009 (а.с.16). Вказане рішення ухвалено 19.09.2009 р. по цивільній справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном, вирішено визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 15,9 м.кв., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. К.левицького, 77 за ОСОБА_4 (а.с.16).

Однак, згідно довідки Пустомитівського районного суду Львівської області №14896/17 від 14.11.2017 р. (а.с. 17) позовна заява ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні майном на розгляд Пустомитівського районного суду не поступала.

Відповідно до роз'яснень, що містить п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду судових справи про визнання правочинів недійсними" не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст.330 ЦК України).

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача зокрема, якщо майно, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, оскільки ОСОБА_4 набув у власність нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. за адресою м. Львів, вул. К.Левицького, 77, на підставі неіснуючого рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, він не мав права на його відчуження.

Також судом встановлено, що Львівська міська рада, яка з врахуванням положень ч. 5 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування», є органом місцевого самоврядування, що уповноважена здійснювати від імені та в інтересах територіальної громади м. Львова права суб'єкта комунальної власності, а відтак є суб'єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, згоди на відчуження майна не надавала.

Вказані обставини відповідачами не спростовано, жодних пояснень та доказів на адресу суду не скеровано.

Таким чином суд вважає доведеним факт, що спірне майно вибуло з володіння позивача незаконно поза його волею та на підставі сфабрикованих документів в зв’язку з чим підлягає витребуванню у відповідача ОСОБА_3 із скасуванням за ним державної реєстрації права власності на вказаний об’єкт.

Крім цього враховуючи наведене необхідно зобов’язати ОСОБА_3 повернути нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К. Левицького, 77 у м. Львові за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Також керуючись вимогами ч. 1 ст. 267 ЦПК України, визначаючи порядок виконання рішення суду, слід зазначити, що дане рішення є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на спірне приміщення за позивачем.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_7 на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 4 405 грн. судового збору (а.с. 9, 10).

На підставі та керуючись ст. ст. 2, 19, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, суд –

у х в а л и в :

позов задоволити.

Витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. за адресою м. Львів, вул. К. Левицького, 77, яке належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова та зобов’язати ОСОБА_3 повернути нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м. по вул. К. Левицького, 77 у м. Львові за актом приймання-передачі територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на об’єкт нерухового майна - нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м по вул. К. Левицького, 77 у м. Львові.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівської міської ради судовий збір в розмірі 4 405 гривень.

Дане рішення є підставою для внесення запису про державну реєстрацію права комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 15,9 кв.м по вул. К. Левицького, 77 у м. Львові за Львівською міською радою.

Дата складання повного рішення 12.10.2018 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив з письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили у відповідності до вимог ст.289 ЦПК України якщо протягом строків встановлених цим Кодексом не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга позивачем протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Апеляційного суду Львівської області або через місцевий суд до Апеляційного суду Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім’я) сторін справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Львівська міська рада, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації: м. Львів, вул. К.Левицького, 77/1а, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Третя особа: Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл.Галицька, 15, код ЄДРПОУ 25558625.

Третя особа: ОСОБА_4, місце проживання: 79019 .м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 28/10, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Суддя: Жовнір Г.Б.