Ухвала суду № 77090388, 11.10.2018, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/636/18

Провадження №4-с/443/4/18

У Х В А Л А

іменем України

11 жовтня 2018 року м. Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Коліщук З.М.,

секретаря судового засідання Шальвіри І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів Львівської області у порядку судового контролю за виконанням судових рішень справу за скаргою ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність державного виконавця Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2,

з участю скаржника ОСОБА_1, її представника – ОСОБА_3 та особи, дії якої оскаржуються – державного виконавця Шишлевського О.О., -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою, в якій просить: визнати повідомлення державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 про повернення виконавчого документу стягувачу від 02.08.2018 року№3902-01-20/13154 – неправомірними; визнати бездіяльність державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2, яка полягає у відмові від виконання виконавчого листа Жидачівського районного суду від 26.07.2018 року – протиправною; зобов’язати державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Жидачівського районного суду від 26.07.2018 року та вжити усіх необхідних заходів із його виконання; зобов’язати державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 у 10-денний строк з моменту одержання ухвали повідомити суд і заявника про її виконання; зобов’язати державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 надіслати їй копію постанови про відкриття виконавчого провадження.

Скарга вмотивована тим, що 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у цивільній справі №443/636/18 (№ провадження 2/443/753/18) за її позовом до ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України про скасування наказу ДО «Комбінат Троянда» «Про звільнення» №38-к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Вказаний виконавчий лист стосується частини рішення про поновлення її з 30.03.2018 року на посаді начальника дільниці ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України, яке допущено до негайного виконання. Зазначений виконавчий лист 02.08.2018 року був скерований заявником у Жидачівський районний відділ ДВС ГТУЮ у Львівській області, для його виконання, оскільки очевидною, на переконання заявника, є необхідність його примусового виконання в силу невизнання відповідачем в суді заявлених нею вимог. Однак, 09.08.2018 року виконавчий лист заявнику повернуто разом із повідомленням державного виконавця Шишлевського О.О. від 02.08.2018 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки, на переконання державного виконавця, виконання вищезгаданого судового рішення у кожному з перелічених випадків не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень. Заявник вважає дії державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання протиправними та неправомірними, посилаючись при цьому на роз’яснення, котрі містяться у пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на існуючу практику Європейського суду з прав людини, у котрій роз’яснюється необхідність виконання судового рішення, як одного із принципів верховенства права. З огляду на вказане, заявник, з метою захисту свого порушеного права, звернувся до суду із даною скаргою.

Заявник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримали повністю, просили таку задовольнити з підстав, що у ній викладені.

Державний виконавець Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги скарги заперечив та просив в задоволенні такої відмовити.

Суд, заслухавши учасників справи, які з’явилися у судове засідання, оглянувши та перевіривши матеріали скарги, дійшов наступних висновків.

Згідно з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, серед іншого, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно, виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Законом України «Про виконавче провадження (стаття 1) виконавче провадження визначене як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій визначених у вказаному Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одними із засад виконавчого провадження, котрі мають бути дотримані, є верховенство права та обов’язковість виконання судового рішення (п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

В силу п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону виконавчі листи, що видаються судами у визначених випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню.

За змістом положень ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов’язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Розділом VIII Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень немайнового характеру, до яких віднесено: рішення, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення (ст.63), рішення про відібрання дитини (ст.64), про поновлення на роботі (ст.65), про виселення боржника (ст.66), про вселення стягувача (ст.67).

У свою чергу, початок примусового виконання судового рішення та відповідний порядок прийняття виконавчого документа до виконання визначений статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом встановлено, що 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області у цивільній справі №443/636/18 (№ провадження 2/443/753/18) за позовом ОСОБА_1 до ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України про скасування наказу ДО «Комбінат Троянда» «Про звільнення» №38-к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ухвалено рішення про повне задоволення позову ОСОБА_1.

Також встановлено, що 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист у вказаній цивільній справі №443/636/18 (№ провадження 2/443/753/18), який стосується допущення до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі. Зокрема, суд ухвалив: «Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника дільниці Державної організації «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України з 30 березня 2018 року. Допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення виплати заробітної плати за один місяць, з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов’язкові платежі».

Враховуючи наведене суд приходить до переконання, що питання, яке стосується поновлення ОСОБА_1 підлягає примусовому виконанню.

При цьому суд виходить з таких основних засад виконавчого провадження як верховенство права та обов’язковості виконання остаточного судового рішення, беручи до уваги положення ст. ст. 1-3 Закону України «Про виконавче провадження» у поєднанні із відповідними нормами Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також враховуючи ту обставину, що має місце видача Жидачівським районним судом Львівської області у визначеному Законом порядку виконавчого документу на підставі судового рішення.

Також, суд виходить із роз’яснень, котрі надані Конституційним Судом України у рішенні від 13.12.2012 року у справі № 18-рп/2012 (пункт 2 мотивувальної частини рішення), за змістом яких виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Крім того, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Янголенко проти України», no. 14077/05 від 10.12.2009 року та «Глоба проти України», no. 15729/07 від 05.07.2012 року визначено, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес. Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, держава не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Як встановлено судом, вказаний вище виконавчий документ у формі виконавчого листа 02.08.2018 року був скерований заявником (стягувачем) у Жидачівський районний відділ ДВС ГТУЮ у Львівській області, для його виконання. Саме у такий спосіб заявник, з метою остаточного завершення реалізації свого права на судовий захист і виконання судового рішення як невід'ємної складової частини такого права, вирішив діяти у даному, конкретному випадку, що є у повній мірі виправданим. При цьому, поданий виконавчий документ відповідав встановленим щодо нього вимогам, котрі визначені статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження», а самим стягувачем було виконано усі передбачені статтею 26 вказаного Закону дії, необхідні для початку примусового виконання судового рішення, зокрема подано заяву про примусове виконання рішення, тощо.

За таких встановлених судом обставин у державного виконавця Жидачівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Львівській області ОСОБА_2 не було об’єктивних підстав для повернення поданого заявником (стягувачем) виконавчого документа без прийняття його до виконання, а відтак вчинивши такі дії останній діяв неправомірно, передчасно дійшовши висновку про те, що виконання судового рішення у даному випадку не передбачає застосування заходів примусового його виконання.

Суд вважає, що державному виконавцю Шишлевському О.О. слід було прийняти до виконання та відкрити виконавче провадження з виконання належно оформленого виконавчого листа, виданого Жидачівським районним судом Львівської області у цивільній справі №443/636/18 (№ провадження 2/443/753/18) за позовом ОСОБА_1 до ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України про скасування наказу ДО «Комбінат Троянда» «Про звільнення» №38-к, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул, після чого ретельно переконатись у необхідності застосування заходів примусового виконання такого судового рішення, оскільки, враховуючи заперечення представника боржника ДО «Комбінат «Троянда» Державного агентства резерву України проти зазначеного поновлення ОСОБА_1 і не вчинення ним будь-яких передбачених для цього Законом дій, така необхідність є очевидною.

Щодо вимог заявника про зобов'язання державного виконавця: відкрити виконавче провадження та розпочати примусове виконання рішення на підставі виконавчого листа; надати копію постанови про відкриття виконавчого провадження, суд вважає, що у цій частині скарги необхідно відмовити.

Зокрема, згідно з ст.41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов’язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред’явити його до виконання.

Як роз’яснено Вищим спеціалізованим судом України у Постанові № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», суд не має права зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (п.18).

Отже, заявлені вимоги про зобов’язання державного виконавця розпочати виконавче провадження та надати постанову про відкриття є передчасними і задоволенню не підлягає, оскільки у цій частині заявник вимагає судового захисту заздалегідь не порушеного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов’язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця, усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи наведене, вимоги в частинні визнання дій державного виконавця неправомірними та зобов’язання державного виконавця вирішити питання про відкриття виконавчого провадження у порядку та строки, визначені статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», з приводу примусового виконання рішення на підставі виконавчого документу про поновлення на роботі є підставними та підлягають до задоволення.

Окрім того, суд вважає за необхідне роз’яснити державному виконавцю, що згідно із ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання

Керуючись ст.ст. 450-451 ЦПК України, суд -

постановив:

Скаргу задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2 щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання виконавчого документу - виконавчого листа № 443/636/18, виданого 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області.

Зобов’язати державного виконавця Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_2, або іншу посадову особу Жидачівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області, вирішити питання про відкриття виконавчого провадження у порядку та строки, визначені статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу - виконавчого листа № 443/636/18, виданого 26.07.2018 року Жидачівським районним судом Львівської області.

В задоволенні інших вимог скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвалу, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя З.М. Коліщук