Постанова № 77089192, 03.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3254/18Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Калитки О. М. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

представників позивача Маркевича В.В., Носова К.В.

представника відповідача Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018, (суддя Мельников Р.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 03.07.18) по справі № 820/3254/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 05.01.2018 року №0000171410 про застосування штрафних санкцій у розмірі 586639,25 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 р. позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000171410 від 05.01.2018 року.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" сплачену суму судового збору в розмірі 8799 грн 59 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначає що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначили, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачають.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003", код ЄДРПОУ - 32239797, зареєстровано у встановленому законодавством порядку як суб'єкт господарювання юридична особа та перебуває на податковому обліку в ГУ ДФС у Харківській області.

Посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.14 по 30.06.17, результати якої оформлено у вигляді акту від 15.12.2017 року №24804/20-40-14-03-07/32239797.

Відповідно до висновків акту від 15.12.2017 року №24804/20-40-14-03-07/32239797 перервіряючими, зокрема, встановлено порушення позивачем приписів п. 11.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95-ВР, відповідно до яких у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми, а саме: 117327,85 грн. 5 = 586639,25 грн.

Позивач, користуючись своїм правом, подав до відповідача письмові заперечення на акт перевірки.

05.01.2018 року відповідачем із посиланням на висновки акту перевірки від 15.12.2017 року №24804/20-40-14-03-07/32239797, зокрема, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000171410 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки у розмірі 586639,25 грн. (а.с. 27), яке позивачем було оскаржено до ДФС України.

Відповідно до рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги від 12.04.2018 року №12836/6199-99-11-01-01-25 скаргу підприємства позивача було задоволено частково: скасовані податкові повідомлення-рішення від 05.01.2018 року № 0000081403, № 0000091403, частково скасоване податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 року №0000101403 та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 05.01.2018 року № 0000171410.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000171410 про застосування штрафних санкцій за порушення норм з обігу готівки у розмірі 586639,25 грн. слугували обставини того, що перевіряючими встановлено, що протягом 2016 року до каси підприємства позивача надходили грошові кошти, які у відповідності до норм діючого законодавства не були належним чином оприбутковані.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та особливості ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій визначається Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон України № 265/95-ВР) та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) № 637.

Відповідно до положень пункту 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

При цьому, книга обліку розрахункових операцій - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Згідно з підпунктом 2.6 глави 2 Положення "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, зареєстрованого в Мін'юсті України 13 січня 2005 року № 40/10320 (із змінами та доповненнями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

З аналізу вище вказаних норм слідує, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки) та своєчасне (у день одержання) відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлено відповідальність статтею 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12.06.1995 № 436/95.

Зазначене вище узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 у справі №826/15290/15.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки слід з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено в подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР).

Постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" від 18 лютого 2002 року №199 (далі Постанова №199) затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, відповідно до яких реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких денних звітів як Х-звіт та Z-звіт.

Так, за змістом пункту 2 Постанови №199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Отже суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Відтак, оприбуткуванням готівкових коштів, відповідно до проаналізованих вище нормативних актів, вважається фіксація повної суми готівкових коштів у фіскальних звітних чеках в день їх фактичного надходження та відображення такої суми в КОРО. Таким чином, несвоєчасним оприбуткуванням готівки, на переконання суду, може вважатись несвоєчасне роздрукування фіскального звітного чеку, в результаті чого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій за конкретний день роботи не заноситься до фіскальної пам'яті РРО.

Як свідчать матеріали справи, при перевірці питання повноти та своєчасності оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства (акт перевірки №24804/20-40-14-03-07/32239797 від 15.12,2017 р. ст,.80-81) досліджено такі документи: касова книга підприємства, прибуткових та видаткових касових ордерів, авансових звітів про використання коштів виданих під звіт за період, аналізу рахунків 301 «Каса в національній валюті», 311 «Розрахунковий рахунок у національній валюті, 661 «Розрахунки по заробітній платі», 372 «Розрахунки з підзвітними особами» в періоді, що перевіряється, а також, квитанції установ банку 1) АТ «УкрСиббанк»» від 22,04.2016 №80161000526891461329181, 2) «Артем-Банк»» від 05.10.2016 №72076, 335_2,72077, 3) АТ «УкрСиббанк»» від 06.10.2016 №493911000817191475751744 4) АТ «УкрСиббанк»» від 15.12.2016 №123.

Так, згідно з квитанцією установи банку АТ «УкрСиббанк»» від 22.04,2016 №80161000526891461329181 на сума 5662,50 грн, «Платником» зазначено ТОВ "АЛЬЯНС-2003" (податковий номер 32239797), згідно з квитанцій установи банку АТ «Артем-Банк»» від 05.10.2016 №72076, 335_2,72077 на суму 102088,0 гри., 1276,10 грн. та 10.0 грн. на загальну суму 103374,1 грн. «Платником» зазначено ТОВ "АЛЬЯНС-2003" (податковий номер 32239797), згідно з квитанцією установи банку АТ «УкрСиббанк»» від 06.10.2016 №4939110008.17191475751744 на суму 1871,25 грн. «Платником» зазначено ТОВ "АЛЬЯНС-2003" (податковий номер 32239797), згідно з квитанцією установи банку АТ «УкрСиббанк»» від 15.12.2016 №123 на суму 6420,0 грн. «Платником» зазначено ТОВ "АЛЬЯНС-2003" (податковий номер 32239797).

Загалом з рахунку підприємства було витрачено кошти на суму 117327,85 грн.

Разом з тим з касової книги за 2016 рік вбачається, що вона містить одну сторінку та станом на 29 січня 2016 року в ній зазначено нульовий залишок на кінець дня.

Отже в порушення п.2.6 Положення №637 суму коштів 117327,85 не оприбутковано в касу підприємства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи спірне рішення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а податкове повідомлення-рішення №0000171410 від 05.01.2018 року є законним та не підлягає скасуванню.

Твердження позивача, з якими помилково погодився суд першої інстанції про те, що директор ТОВ «Альянс 2003» ОСОБА_4 протягом 2016 р. витрачав власні готівкові кошти у загальній сумі 117327,85 грн. колегія суддів оцінює критично, оскільки позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, що спірні грошові кошти належать особисто директору ТОВ «Альянс 2003» ОСОБА_4

Крім того, переконлива позиція ГУДФС у Харківській області повністю спростовує зазначеній вище обставини з урахуванням того, що гроші було витрачено не від імені громадянина, а саме від ТОВ «Альянс 2003» через ОСОБА_4, про що свідчать квитанції установ банку, в яких «Платником» зазначено саме ТОВ «Альянс 2003» податковий номер 32239797) через ОСОБА_4

З приводу звітів директора, які на думку позивача та суду підтверджують факт та розмір витрачених власних коштів на потреби товариства, колегія суддів зазначає, що відповідні звіті складаються і під час видачі готівкових коштів з каси.

Крім того зазначений звіт не доводить належність готівкових коштів саме ОСОБА_4, а лише стверджує їх витрати, що в даній справі не заперечується.

Відповідно до п.2.11 Положення видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Судом першої інстанції під час розгляду справи не встановлено, що саме спонукало директора ОСОБА_4 витрачати власні кошти і чому платником є ТОВ «Альянс 2003» через ОСОБА_4

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції не відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому наявні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права.

Згідно ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції може своєю постановою скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при його прийнятті судом першої інстанції неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, що привело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018р. по справі № 820/3254/18 задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2018р. по справі № 820/3254/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс-2003" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. СпаскінСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.Б. Русанова

Повний текст постанови складено та підписано 12.10.2018 р.