Рішення № 77087522, 09.10.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/789/18

Номер провадження 2/404/1603/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

у складі:

головуючого-судді Павелко І.Л.

за участі секретаря Зайко О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 про виселення , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 в якій просить виселити відповідачів з будинку № 36а по вул. Лелеківськїй м. Кропивницький без надання іншого жилого приміщення, мотивуючи тим що вони не були членами сім’я попереднього власника та не є його членами сім’ї.

Відповідачі заперечили щодо заявленого позову.

Ухвалою судді від 19.02.2018 року відкрито провадження та рпизначе6но підготовче засідання. Ухвалою суду від 16.04.2018 року закрито підготовче засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів та представника відповідача, дослідивши матеріали справи суд находить позов який підлягає задоволенню.

Встановлено, що 11/40 частки будинку № 36а по вул.Лелеківськїй м.Кропивницький належить позивачу на праві власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер 19.01.2008 року на підставі рішення Кіровського районного суду м. Кіровограду від 29.09.2016 року .

Відповідно до довідки квартального комітета №1 від 05.03.2018 року ОСОБА_2 проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 з сином ОСОБА_3 та з ОСОБА_5 з 1995 року який помер 22.06.2008 року (а.с.44).

Відповідно до довідки виданої Букварською сільрадою №337 від 18.11.2009 року ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав з 20.11.1991 року по день смерті в с.Тарасівка по вул. Шевченка №8 Олександрівського району. На день смерті гр. ОСОБА_6 в житловому будинку проживав його син ОСОБА_7 з 05.08.1994 року по день смерті 19.01.2008 року (а.с.45).

За рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда власником спірного домоволодінні був ОСОБА_6 після смерті якого 11/40 часток домоволодіння по вул. Лелеківська, 36-А успадкували ОСОБА_8 та ОСОБА_1(а.с.5,6).

На теперішній час позивач з дружиною та трьома дітьми проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3 , де знімає квартиру. Ще в жовтні місяці 2016 року позивач вирішив з родиною переїхати до м. Кропивницька на постійне місце проживання, але виявилось, що в будинку проживають відповідачі.

Позивач зверталися з проханням звільнити житло, оскільки планував зробити ремонт, щоб створити належні умови для проживання дітей, але не може це зробити через те, що відповідачі не бажають добровільно звільнити приміщення.

06 листопада 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було направлено пропозицію звільнити будинок протягом місяця з дня отримання пропозиції і надати можливість нам заселитись. Відповідачі отримали лист 20.11.2017 року (що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, оплату поштового переказу) але повністю проігнорували дане прохання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.

Договір найму з відповідачами не укладався.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Першого Протоколу та протоколів №№ 2,4,7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 ст.383 ЦК України встановлено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Статтями 64, 156 ЖК України, визначено, що члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать: дружина власника, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство. При цьому припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї має право вселити в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку про те, що право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Таким чином, після набуття позивачем права власності на домоволодіння за адресою: вул. Лелеківська, 36а м.Кропивницький, відповідачі втратили право користування спірним домоволодінням, як особи, які не належать до членів сім'ї нового власника, оскільки не були членами попереднього власника.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України суд стягує з відповітів на користь позивача судовий збір.

На підставі ст. ст. 317, 319, 383, 386, 391 ЦК України,ст.ст.64,156ЖК України, керуючись ст.ст. 80, 81, 258, 264, 265, 268, 273, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з будинку № 36а по вул. Лелеківській в м. Кропивницькому без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судовий збір по 352 грн.40 коп. з кожного на користь ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Оскільки в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк на оскарження обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення, яке буде складено 12.10.2018 року.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда).

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4;

відповідач: Свид Людмила Миколаївна вул. Лелеківська , буд.№36 а м. Кропивницький;

відповідач: Свид Олександра Юрійовича вул. Лелеківська , буд.№36 а м. Кропивницький.

Повне судове рішення складено 12.10.2018 року.

Суддя Кіровського І. Л. Павелко

районного суду

м.Кіровограда