Рішення № 77087220, 11.10.2018, Василівський районний суд Запорізької області

311/2719/18

2/311/1099/2018

11.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Гончарова К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У позовній заяві зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 19 травня 2015 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач не виконувала зобов’язання по договору внаслідок чого виникла заборгованістьв сумі 19201,74 грн., що складається з наступного: 159,35 грн. заборгованість за кредитом, 246,97 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 17404,86 грн. заборгованість за пенею, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф (фіксована частина), 890,56 грн. штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути з відповідача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, до позовної заяви позивачем надано клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та вирішити позов на підставі долучених до позову доказів, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи належним чином повідомлена за місцем реєстрації, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає частково з урахуванням заперечень, викладених у відзиві на позов.

Ухвалою Василівського районного суду від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

25 вересня 2018 року від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позову заяву, у якому визнала позов частково на суму 159,35 грн. - тіло кредиту, 246,97 грн. відсотків за користування кредитом і 406,32 грн. пені. В іншій частині позовних вимог просить відмовити.

09 жовтня 2018 року від позивача АТ КБ «ПриватБанк» надійшла відповідь на відзив.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або

утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В ч.2 ст.509 ЦК України зазначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно вимог ст.1048 ЦК України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. На підставі ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

19 травня 2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, в якій вона вказала свої персональні дані, був укладений договір про надання банківських послуг (а.с.7). На підставі зазначеної анкети-заяви ОСОБА_1 отримала від позивача платіжну картку кредитка «Універсальна 55 днів пільгового періоду» строком дії серпень 2016 року, та їй встановлений кредитний ліміт в розмірі 300 гривень, який у подальшому збільшений банком до 751,15 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,6% на місяць (43,20% на рік) на суму залишку заборгованості за кредитом та зі щомісячним платежем в розмірі 7% від суми заборгованості, але не менше 50 гривень та не більше залишку заборгованості. Отримання кредитної картки відповідачем не заперечується.

При укладанні Договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

При оформленні кредитної картки позичальник ОСОБА_1 була ознайомлена з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, тарифами банку, та підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, а також Тарифами складають між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, про що зазначено в анкеті-заяві про приєднання.

Факт користування кредитною карткою і отримання грошей відповідач не заперечує, підписання заяви та виконання умов договору щодо погашення кредиту свідчить, що між сторонами виникли та існували тривалий час кредитні відносини, які виконувалися обома сторонами .

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті https://privatbank.ua.terms/ (п.2.1.1.2.3) позивач після отримання від відповідача

необхідних документів, а також заяви, приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту, який він вправі в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити, анулювати), а відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором (п.2.1.1.5.5), слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов’язань за договором, відповідно до п.2.1.1.5.6. на вимогу банку виконати зобов’язання з повернення кредиту, оплати винагороди банку. Згідно п.2.1.1.12.2 Договору в разі непогашення боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів (п.2.1.1.12.6). у разі виникнення прострочених зобов’язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1 Договору клієнт сплачує банку проценти в подвійному розмірі від зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1. Договору на суму від 100 грн. клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті. (а.с.14-28).

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.

На порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання своєчасно не виконувала, передбачені умовами договору платежі для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, в повному обсязі не вносила.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов’язань відповідачем ОСОБА_1 за Кредитним договором б/н від 19 травня 2015 року, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту на суму 159,35 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 246,97 грн., згідно розрахунку заборгованості за договором станом на 19 липня 2018 року, доданим до позовної заяви (а.с.6) є обґрунтованими.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 року (справа №6-2003цс15).

З урахуванням вищевказаного, суд вважає необґрунтованим нарахування позивачем штрафів відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, а саме: 500 грн. штраф (фіксована частина), 890,56 грн. штраф (процентна

складова), зодночасним нарахуванням пені як цивільно-правової відповідальності за порушення строків виконання зобов’язання, а тому у цій частині позову має бути відмовлено.

У відповідності до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до положення ч.3 ст.509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватись зобов’язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Виходячи з загальних положень цивільного законодавства про відповідальність та про забезпечення виконання зобов’язання санкція у вигляді пені спрямована на забезпечення виконання боржником своїх зобов’язань по поверненню позики.

Розмір санкції в грошовому виразі має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача і не повинен призводити до збагачення.

Конституційний Суд України в рішенні від 11.07.2013 року по справі №1-12/2013 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (п.3.2.) вказав, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Як зауважував Конституційний Суд України, межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У наведених «Керівних принципах для захисту інтересів споживачів» визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Захист від цих зловживань базується на положеннях законодавства, зокрема частини третьої статті 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів загальної юрисдикції України істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання).

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.5 ст.12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за

умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року в справі № 6-1120цс15.

Як убачається з матеріалів цивільної справи, розмір неустойки (пені) за кредитним договором становить 17404,86 грн., що перевищує розмір збитків (тіло кредиту на суму 159,35 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 246,97 грн.) Такий розмір неустойки суд вважає є таким, що значно перевищує розмір збитків.

Враховуючи зазначені обставини у сукупності, очевидну неспівмірність між нарахованою пенею і розміром зобов’язань відповідача, керуючись засадами розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до висновку, що на підставі ч.3 ст.551 ЦК України, розмір пені необхідно зменшити, обмежитися сумою, яка відповідає боргу по тілу кредиту та відсоткам за користування кредитом в сумі 406,32 грн., що забезпечить задоволення інтересів кредитора і водночас не порушить баланс між інтересами кредитора та боржника, буде сприяти виконанню боржником своїх зобов’язань по поверненню позики.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в сумі 70,48 грн.

Керуючись ст.ст. 509,526,527,530,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: Запорізька область, Василівський район, с. Кам`янське, вул. Прибережна, 16, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 19 травня 2015 року в сумі 812(вісімсот дванадцять) гривень 64 копійки, в тому числі: 159,35 заборгованість по тілу кредиту, 246,97 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 406,32 грн. заборгованість за пенею.

В іншій частині позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації: Запорізька область, Василівський район, с. Кам`янське, вул. Прибережна, 16, ІПН НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місце знаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 70 (сімдесят) гривень 48 копійки.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання

апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_2