Постанова № 77086981, 26.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

26 вересня 2018 року справа № 804/3145/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 804/3145/18 (суддя Юхно І.В.) за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

02 травня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом про визнання протиправною та скасування вимоги (недоїмки) Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 05 квітня 2018 року № Ф-3204-17/62 на суму 10 549,08 грн..

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року відмовлено ГУ ДФС України у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, а провадження у справі № 804/3145/18 закрито, на підставі п.8 ч1. ст.238 КАС України.

З ухвалою суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі не погодилася позивачка та подала апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, позивачка просить оскаржену ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року скасувати в частині закриття провадження у справі, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції в оскарженій частині підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, закриваючи провадження в адміністративній справі на підставі п.8 ч.1 ст. 238 КАС України, виходив з того, що вимога, яку оскаржує позивач, відповідно до положень ст. 60 ПК України вважається відкликаною, при цьому посилався на те, що є рішення суду, що набрало законної сили, яким скасовано рішення про нарахування позивачці 112 008,07 грн єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та виключення з інтегрованої картки платника податків суми боргу у розмірі 10 549,08грн. та донарахованих штрафних санкцій на загальну суму 17032,28грн..

За висновками суду першої інстанції, виправлення суб'єктом владних повноважень порушення шляхом відкликання оскаржуваної вимоги за відсутності підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення, тягне за собою закриття провадження у справі згідно п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України

Однак, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитися з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зі змісту даної норми випливає, що провадження у справі на підставі даного пункту частини першої статті 238 КАС України може бути закритим за наявності таких обов'язкових умов: виправлення суб'єктом владних повноважень у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності порушень; відсутність підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, згідно з даними інформаційної системи органу доходів і зборів за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 станом на 31 березня 2018 року обліковувалась заборгованість 10549,08 грн., на підставі чого податковим органом було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05 квітня 2018 року №Ф-3204-17/62.

Суд вважав встановленим, що недоїмка утворилась внаслідок донарахування позивачу єдиного внеску на підставі Рішення про застосування штрафної санкції за донарахування або своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 20.04.2017 року №0005231303 на суму 17 032,28 грн..

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року у справі №804/2731/17, яка залишена без змін Постановою Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, задоволено позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а саме: податкові повідомлення-рішення форми "р" від 20.04.2017 року № 005221303, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 394 478,89 грн. (929 652,59 грн. - за основним платежем, 464 826,30 грн. - за штрафними фінансовими санкціями); №0005211303, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 487 803, 50 грн. (991 869 грн. - за основним платежем, 495 934,50 грн. - за штрафними фінансовими санкціями); №005231303, яким позивачу донараховано розмір військового збору в загальній сумі 92 987,71 грн. (74 390,17 грн. - за основним платежем, 18 597,54 грн. - за штрафними санкціями); рішення №0005231303 від 20.04.2017 року, яким позивачу донараховано 112 008,07 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

До інтегрованої картки позивача податковим органом 04 червня 2018 року були внесені відомості, що погашено недоїмку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами і підприємцями №9298351223 по судовій ухвалі із виключення сум із картки особового рахунку №804/2731/17 від 13.02.2018 року у загальній сумі 10 549,08 грн., а також виключено з обліку донарахованих штрафних санкцій на загальну суму 17 032,28 грн..

Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили , скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена у податковій вимозі.

Суд вважав встановленим, що сума боргу, зазначена у податковій вимозі від 05.04.2018року № Ф-3204-17/62, яку оскаржує позивач, входить до суми, нарахованої рішенням контролюючого органу від 20.04.2017року, яке потім було скасоване в судовому порядку.

Колегія суддів звертає увагу, що сума, яка підлягала сплаті ФОП ОСОБА_1 за рішенням № 0005231303 від 20.04.2017р складала 112 008,07грн.. Вимога, що оскаржує позивачка, виставлена на суму 10 549грн. 08 коп. і ця вимога прийнята контролюючим органом 05.04.2018року, тобто вже після набрання законної сили рішенням суду від 23.08.2017р., яким і було скасоване рішення контролюючого органу на суму 112 008,07грн.

Докази того, що оскаржена вимога сформована контролюючим органом на підставі рішення № 0005231303 від 20.04.2017р (яке потім було скасоване судом) матеріали справи не містять.

Наведене, на переконання колегії суддів, свідчить про передчасність висновків суду першої інстанції про те, що у межах спірних правовідносин відбулося виправлення оскаржених порушень суб'єктом владних повноважень, що, у свою чергу, є перешкодою для закриття провадження у справі за п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Крім того, колегією суддів враховується, що позивачка заперечувала проти закриття провадження у справі, обґрунтовуючи свою позицію, зокрема, тим, що оскаржена вимога не скасовувалася судом, а наведені в ухвалі суду першої інстанції судові рішення апеляційної та касаційної інстанції ухвалювалися до прийняття такої вимоги і суми, зазначеної в ній не стосувалися.

Викладене вище свідчить, що судом першої інстанції не були перевірені та не встановлені обставини, настання яких, як вважав суд, зумовило відкликання оскаржуваної податкової вимоги.

Згідно п.1 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження у справі було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.320, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 червня 2018 року у справі № 804/3145/18 - скасувати в частині закриття судом провадження у справі №804/3145/18 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 05.04.2018р №Ф-3204-17/62 на суму 10 549,08грн. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак