Рішення № 77086952, 24.09.2018, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8104/17

Номер провадження 2/404/1311/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі: головуючого судді - Бершадської О.В.

за участі секретаря- Проскурня О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року ПАТ КБ”Приватбанк”, який 21.05.2018 року змінив свою назву на Акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк”, звернувся до суду з позовом, яким просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.07.2007 року в розмірі- 78 952,94 грн. та понесені судові витрати.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 04.07.2007 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до п. 3.2, п. 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, Клієнт надала свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт надала право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між нею та банком договір, що підтверджено підписом у заяві. Пунктом 8.6 Умов надання банківських послуг передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов”язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов”язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн.+5% від суми позову. Відповідач не надавала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконала, та продовжує ухилятись від їх виконання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ “Приватбанк”. З посиланням на зазначене сторона позивача просила задовольнити позовні вимоги повністю.

В судове засідання представником позивача надано заяву про розгляд справи у їх відсутності та відповідь на відзив, позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Додатково зазначали, що 25.07.2011 року відповідачка звернулась до Банку із заявою про перевипуск картки, тобто надання картки з новим строком дії. 19.04.2014 року відповідач здійснила погашення заборгованості в розмірі 500,00 грн., вже на перевипущену карту. ЇЇ заперечення про незаконність нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст. 61 Конституції України, вважаються помилковими, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки, але не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Передбачивши зазначені види неустойки у кредитному договорі, Банк не допускає порушення норми ст. 61 Конституції України. Щодо строку позовної давності, то згідно із довідкою про картки клієнта ОСОБА_1 згідно кредитного договору б/н від 04.07.2007 року отримав картки №4149437709029829, 4149605368309472 остання з яких мала термін дії до останнього дня 07. 2015 року. Враховуючи правові позиції ВСУ, які викладені в постановах від 19 березня 2014 року №6-14цс14 та від 18 червня 2014 року №6-61цс14, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у повному обсязі починається із спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦКУ), тобто з 31.07.2015 року. Банком подано позовну заяву до суду 13.12.2017 року, тобто в межах строку позовної давності. Крім того, відповідачка до певного часу належним чином виконувала свої зобов'язання за кредитом, що свідчить про те, що знала про умови кредитування та визнала свої зобов'язання за договором.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з”явилась, через канцелярію суду, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, вимоги не визнала, просила застосувати строк позовної давності. Посилається на те, що нарахування Банком одночасно пені і штрафу здійснено з недотриманням положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд позов задовольняє частково, із наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 та ст. 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.1 ст.631 ЦК України).

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом з матеріалів справи з'ясовано, що 04.07.2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно якого позичальнику надано кредит у розмірі 5 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, “Правилами користування платіжною карткою” та “Тарифами Банку”, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ складає між нею та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви. 25 липня 2011 року відповідач звернулась до Банку із заявою про перевипуск карти, тобто надання з новим строком дії (а.с. 82-83), отримала кредитну картку із строком дії по липень 2015 року включно, що підтверджується довідкою банку (а.с. 78). Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. Відповідно до пунктів 3.1.1 та 33.1.3 Правил користування платіжною карткою карта дійсна до останнього календарного дня вказаного в картці місяця і по закінченню строку дії картки банк продовжує строк дії картки шляхом надання клієнту картки з новим строком дії, якщо від клієнта не надійшла письмова заява про закриття карткового рахунку.

Згідно з пунктом 5.4 Правил користування платіжною карткою строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле month).

Позивач зазначав, що взяті на себе зобов’язання за кредитним договором відповідач припинила виконувати, у зв'язку з чим станом на 31.10.2017 року утворилась заборгованість у розмірі 78 952,94 грн., а саме: заборгованість за кредитом — 4 962,95 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 66 654,14 грн., заборгованість за пенею та комісією- 3 100,00 грн., штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафи 500 грн. - (фіксована частина), 3 735,85 грн.- (процентна складова), розрахунок якої додається ( а.с. 4-7).

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що на момент отримання кредиту відповідачем відсотки за користування кредитом нараховувались виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту. З березня 2013 року позивачем змінено порядок нарахування відсотків за користування кредитом, зокрема до бази розрахунку включено вже нараховані відсотки та санкції за несвоєчасне виконання зобов’язань, а також з процентну ставку визначено з 01 квітня 2015 року – 43,20 % .

Виходячи з приписів параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України, нарахування відсотків здійснюється виключно на поточне та/або прострочене тіло кредиту, тобто на суму кредиту фактично отриману позичальником.

Зокрема, ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики.

Крім того, відповідно до Довідки про умови кредитування відповідач отримала кредит за відсотковою ставкою 3,0 % в місяць, яка нараховується на залишок заборгованості (а.с. 9), право банку збільшувати процентну ставку та умови такого збільшення в цій довідці не передбачено.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

За таких обставин, виходячи з Довідки про умови кредитування та відсутності письмової згоди відповідача на збільшення процентної ставки, суд приходить до висновку, що наведений в розрахунку банку розмір заборгованості за процентами в сумі 66 654,14 грн. є неправильним, проценти необхідно нараховувати виключно на тіло кредиту за процентною ставкою 36% на рік за період з 26 березня 2013 року і тільки в межах строку дії кредитної картки, тобто по 31 липня 2015 року що становить 4 199 грн.87 коп. та підтверджується таким розрахунком: 4 962,95:100х36=1 786 грн. 66 коп. – відсотки в рік; 1 786,66:365х 858 днів, всього 4 199 грн. 87 коп.

Правовий висновок щодо порядку та умов збільшення процентної ставки викладено Верховним Судом України в постанові від 30 листопада 2016 року у справі № 6-82цс16, в постанові від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374 цс 17.

Не можна погодитися з розрахунком банку, що проценти підлягають стягненню станом на 31 жовтня 2017 року.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Такий правовий висновок викладено в постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс 18.

Крім цього, цивільно-правова відповідальність – це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов’язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов’язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до положень статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення – строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15. Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Таким чином, виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором. У задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею та комісією- 3 100,00 грн., так як з наданих розрахунків й заявлених вимог не можливо роз’єднати суми заборгованості по пені та комісії, суд вважає за необхідне, відмовити, в зв”язку із забороною подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Щодо застосування наслідків спливу позовної давності, заявлених відповідачем у відзиві на позовну заяву від 27 квітня 2017 року, то необхідно зазначити наступне. З наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 31 жовтня 2017 року вбачається, що останній платіж ОСОБА_1 на погашення кредиту було здійснено 28 квітня 2015 року (а.с.7).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність. Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі статтею 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Так, відповідно до пунктів 3.1.1, 5.4 Правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі за № 6-14цс14.

Аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку, що за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).

Так, згідно довідки АТ КБ “ПриватБанк” відповідачу було видано картки №414943770902829, 4149605368309472 остання з яких мала термін дії до останнього дня 07.2015 року (а.с. 78). Оскільки, позов до суду позивачем було подано в грудні 2017 року, відтак строк позовної давності не пропущено.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв'язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір майнового характеру виходячи з такого розрахунку. Загальна сума задоволених вимог позивача складає в розмірі 13 398,67 грн., тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь позивача в сумі 1 121,28 грн. ( 13 398,67 грн. х 100% : 78 952,94 грн. х 1 600,00 грн.).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк “Приват Банк” заборгованість за кредитним договором №б/н від 04.07.2007 року в розмірі- 13 398,67 грн., з них: заборгованість за кредитом — 4 962,95 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом- 4 199,87 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штрафи 500 грн. - (фіксована частина), 3 735,85 грн.- (процентна складова), а також 1 121,28 грн. -сплаченого судового збору.

У задоволенні вимог про стягнення заборгованості за пенею та комісією- 3 100,00 грн. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції від 3 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Відомості про учасників справи:

позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк “Приват Банк”, місцезнаходження: вул. Грушевського, 1 Д, м. Київ, код ЄДРПОУ 14360570

відповідач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

Повне судове рішення складено 28.09.2018 року

Суддя Кіровського О. В. Бершадська

районного суду

м.Кіровограда