Ухвала суду № 77086701, 26.09.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

26.09.2018Справа № 910/9804/17

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М., при секретарі судового засідання Мартинюк М.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 26/28; код ЄДРПОУ 30019775)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" (04053, м. Київ, вулиця Кудрявська, будинок 13-19; код ЄДРПОУ 30162340)

про стягнення 6 905 623,62 грн.

Представники учасників справи:

від позивача: Заболотний А.М. - довіреність №2-251д від 22.05.2018 року;

від відповідача: Гайсін Р.К. - довіреність №42 від 19.12.2017 року.

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" про стягнення 6 905 623,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору №2/3-ПМ на надання послуг по подачі інгібітору гідратоутворення, в частині оплати за період з грудня 2016р. по березень 2017р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2017р. по справі №910/9807/17 (суддя Сташків Р.Б.), враховуючи збільшення розміру позовних вимог, позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" на користь Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 6 105 365,61 грн. заборгованості, 504 394,66 грн. пені, 57 727,92 грн. 3 % річних, 238 135,43 грн. інфляційних втрат, а також 103 584,35грн. судового збору.

Рішення обґрунтовано тим, що відповідач в порушення умов договору не сплатив надані послуги, а акти приймання-передачі є такими, що підписані належним чином. Крім того, суд першої інстанції стягнув договірну пеню, інфляційні втрати та 3% річних в порядку п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 року у справі №910/9804/17 рішення місцевого суду скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідачем була надана вмотивована відмова у підписанні актів приймання-передачі за спірний період, оскільки умови договору №2/3-ПМ передбачають попереднє складення та підписання акту використання інгібітору, для чого відповідачу необхідно перевірити дані позивача про обсяг використаного інгібітору, що використовується при підготовці природного газу. Послуги по видобутку та підготовці газу для відповідача позивач надає за договором №УНВ 2949/06-11 від 20.04.2011р.

Постановою Верховного Суду від 26.07.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2017 у справі №910/9804/17 скасовано повністю, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

09.08.2018 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Верховного Суду надішли матеріали справи №910/9804/17 в 2-и (двох) томах.

За наслідками проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями (розпорядження керівника апарату Кривенко О.М. від 09.08.2018 року №05-23/1411) справу №910/9804/17 розподілено для розгляду на суддю Якименко М.М.

15.12.2017 року набрав чинності Закон України від 03.10.2017 N2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 N2147VІІІ, чинної з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Таким чином, оскільки провадження у справі №910/9804/17 було порушене до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи за правилами, які діють після набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2018 року (суддя Якименко М.М.) прийнято справу №910/9804/17 до свого провадження; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 11.09.2018 року.

05.09.2018 року через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 11.09.2018 року оголошено перерву до 26.09.2018 року.

В судовому засіданні 26.09.2018 року представники позивача заперечував проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, представник відповідача підтримав клопотання та просив суд його задовольнити.

Відповідно до п. 5 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупиняється, а неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Тобто, господарський суд не може розглядати певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості вимог.

Зупиняючи провадження у справі через неможливість розглянути її до вирішення іншої справи, суди звертав увагу на положення статті 6 Конвенції, якими передбачено, що судові процедури при розгляді справи повинні бути справедливими, справа має бути розглянута в розумний строк, а також не зважили на те, що в цивільному судочинстві діє принцип ефективності судового процесу, який направлений на недопущення затягування розгляду справи.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», від 22 лютого 2007 року в справі «Красуля проти Росії», від 5 травня 2011 року в справі «Ільяді проти Росії», від 28 жовтня 2010 року в справі «Трофимчук проти України», від 9 грудня 1994 року в справі «Хіро Балані проти Іспанії», від 1 липня 2003 року в справі «Суомінен проти Фінляндії», від 7 червня 2008 року в справі «Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії») свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 910/9804/17 до вирішення справи №910/18439/17, оскільки предметом розгляду справи №910/18439/17 є дійсність правочину, виконання якого є предметом розгляду у справі №910/9804/17, тобто встановлені рішенням у справі 910/18439/17 обставини матимуть преюдиційне значення для вирішення справи №910/9804/17.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов до висновку про задоволення клопотання відповідача та зупинення провадження у справі №910/9804/17 до набрання законної сили рішенням (ухвали, постанови) суду у справі №910/18439/17.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 227, ст.ст. 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" про зупинення провадження у справі задовольнити.

2. Зупинити провадження у справі №910/9804/17 до вирішення по суті справи №910/18439/17 (за позовом Національного антикорупційного бюро України до Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування", Товариства з обмеженою діяльністю "Карпатигаз", Компанії Місен Ентерпрайзис АБ (Misen Enterprises AB) (Королівство Швеція) про визнання недійсними додаткової угоди та договору) та набрання законної сили рішення суду (ухвали, постанови) у даній справі.

3. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/9804/17, а також надати суду належним чином завірені копії рішення суду (ухвали, постанови) у справі №910/18439/17.

Ухвала набирає законної сили 26.09.2018 року та відповідно до ст. 256 та підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту ухвали: 11.10.2018 року.