Вирок № 77082758, 12.10.2018, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2442/17

Провадження № 1-кп/191/319/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Гречко Ю.В.

за участю секретаря – Борисової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017040000000568 від 14 березня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого охоронцем в СВК «Україна», зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

за участю прокурора – Супрун М.О.

потерпілої – ОСОБА_4

представника потерпілої – ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

14 березня 2017 року приблизно о 14-24 годин ОСОБА_1, керуючи належним на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ITC № 002195 ОСОБА_6 технічно справним автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 10,0 км/год., по вул. Козацька в м.Синельникове Дніпропетровської області, з боку вул.Тупа в напрямку вул.Гоголя. У ході руху водій ОСОБА_1, проявляючи злочинну недбалість, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру, перед початком виконання маневру розворот ліворуч, не переконався у тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу мопеду «Lifan LF 50Q-2», без реєстраційного номеру, під керуванням водія ОСОБА_7, що рухався позаду нього у попутному із ним напрямку та виконував маневр його обгону. В ході виконання маневру розвороту ліворуч на вул.Дружби ОСОБА_1І виїхав на зустрічну смугу для руху, де допустив зіткнення лівою боковою частино керованого ним автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1, передньою частиною мопеду «Lifan LF 50Q-2» без реєстраційного номеру.

Своїми діями ОСОБА_8 грубо порушив вимоги п.п.1.3, 1.5, 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю с здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3 б): «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.10.1 «Перед початком руху, перестроюваниям та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Порушення вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України з технічної точки зору знаходиться у причинному зв’язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Невиконання вищевказаного пункту Правил дорожнього руху України призвело до даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої, водій мопеда «Lifan LF 50Q-2» без реєстраційного номеру ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді сукупної тупої травми тіла, а саме:

-закрита внутрішньочерепна травма: численні садна шкіри, забиті та рвано-забиті рани шкіри голови і обличчя; синець нижнього повіки лівого ока синці у виличній ділянці справа та над верхньою губою. Вогнищеві крововиливи у і м'яких покривних тканин голови. Розповсюджені, дифузного характеру субарахноїдальні крововиливи над всією поверхнею великих півкуль головного мозку і мозочка, рідка кров у просвітках бокових шлуночків мозку;

-закрита тупа травма грудної клітки: розрив лівого грудинно ключичного зчленування, перелом тіла грудини, численні двобічні (розгинальні та згинальні) переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври та крововиливами у товщу прилеглих м’яких тканин; рідка кров у плевральних порожнинах, загальним об’ємом близько 800 мл; забої легень з крововиливами під плевру та у тканину; повний поперечний перелом тіла 8-го грудного хребця з крововиливами під оболонки спинного мозку;

-розрив селезінки; рідка кров у черевній порожнині, об’ємом близько 300 мл., повний розрив лонного зчленування з масивним крововиливом у м’які тканини мошонки;

-численні дрібні садна шкіри обох кистей; садна шкіри на передній та внутрішній поверхнях правого колінного суглобу, на передній поверхні правої гомілки.

-рідкий стан крові. Набряк головного мозку і м’яких мозкових оболонок. Нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів. Атеросклеротичний коронарокардіосклероз. Атеросклероз аорти.

Характер, локалізація та масивність комплексу встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних ушкоджень, свідчать за їх прижиттєве (незадовго до настання смерті) утворення, при значній силі травматичного впливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючи предметів, що є більш властивим для умов дорожньо- транспортної пригоди та дії твердих виступаючих зовнішніх елементів кузову легкового автомобілю, який рухався.

Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок сукупної тупої травми тіла, що супроводжувалася закритою внутрішньочеревною травмою з крововиливами під оболонки та у шлуночки головного мозку, численними переломи ребер, забоями легень, розривом селезінки та масивною внутрішньою кровотечею, що у сукупності ускладнилося розвитком шоку, який і з'явився безпосередньою причиною смерті.

Комплекс всіх тілесних ушкоджень, встановлених під час експертизи трупе ОСОБА_7, за своїм характером відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв’язку з настанням смерті.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь понесену майнову шкоду в загальному розмірі 18906,88 грн., яка складається з витрат на підготовку до поховання батька ОСОБА_7, поховання та помінального обіду. Також зазначає, що злочином їй спричинено моральної шкоди, яка виразилася у втраті рідного батька, внаслідок чого вона пережила сильний моральний стрес, на даний час перебуває в депресії, у потерпілої різко погіршився стан здоров’я, порушився сон. Просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 60000,00 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав повністю, щиро покаявся і пояснив обставини подій таким чином, як вони викладені вище. Також зазначив, що водійський стаж на час ДТП він мав менше одного року, автомобіль «ВАЗ-2107» належить не йому. Цивільний позов потерпілої в частині стягнення з нього завданої злочином матеріальної шкоди визнав у повному обсязі. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не визнав, оскільки не має матеріальної можливості її відшкодувати. Також просив застосувати до нього вимоги Закону України «Про амністію у 2016 році».

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, підтверджується наступними доказами:

показаннями потерпілої ОСОБА_4, яка у судовому засіданні пояснила, що загиблий ОСОБА_7 є її рідним батьком. 14 березня 2017 року приблизно о 14-24 години від знайомої дівчини, яка прибігла до неї на роботу, вона дізналася, що її батько разом з племінницею, рухаючись на мопеді, потрапив в дорожньо-транспортну пригоду. Батько отримав тілесні ушкодження і помер в лікарні, племінниця також отримала тілесні ушкодження. Обставин дорожньо-транспортної пригоди вона не бачила. Обвинувачений ОСОБА_1 обіцяв відшкодувати матеріальну шкоду, однак сплатив лише 5000,00 грн. на лікування племінниці. Просить призначити обвинуваченому ОСОБА_1 найбільш суворе покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України. Цивільний позов підтримала у повному обсязі;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 14 березня 2017 року до ЄРДР внесена інформація за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 14 березня 2017 року о 15-24 годин на перехресті вул.Казацької з вул.Дружби у м.Синельникове Дніпропетровської області, сталося зіткнення автомобіля «ВАЗ-2107», державний номер: 532-79 НЕ, під керуванням водія ОСОБА_1 та мопеду без реєстраційного номеру під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок чого водій мопеду ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, від яких помер в Синельниківській ЦРЛ (т.2 а.с.1);

- рапортом помічника чоргового Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області з приводу отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду(т.2 а.с.7);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14 березня 2017 року і фотокартками (т.2 а.с.8-18);

- протоколом огляду трупа ОСОБА_7 у приміщенні відділення Синельниківської ЦРЛ від 14 березня 2017 року (т.2 а.с.29);

- висновком судово-медичної експертизи №83 від 21 березня 2017 року, згідно якого у загиблого ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, а саме:

-закрита внутрішньочерепна травма: численні садна шкіри, забиті та рвано-забиті рани шкіри голови і обличчя; синець нижнього повіки лівого ока синці у виличній ділянці справа та над верхньою губою. Вогнищеві крововиливи у і м'яких покривних тканин голови. Розповсюджені, дифузного характеру субарахноїдальні крововиливи над всією поверхнею великих півкуль головного мозку і мозочка, рідка кров у просвітках бокових шлуночків мозку;

-закрита тупа травма грудної клітки: розрив лівого грудинно ключичного зчленування, перелом тіла грудини, численні двобічні (розгинальні та згинальні) переломи ребер з ушкодженнями пристінкової плеври та крововиливами у товщу прилеглих м’яких тканин; рідка кров у плевральних порожнинах, загальним об’ємом близько 800 мл; забої легень з крововиливами під плевру та у тканину; повний поперечний перелом тіла 8-го грудного хребця з крововиливами під оболонки спинного мозку;

-розрив селезінки; рідка кров у черевній порожнині, об’ємом близько 300 мл., повний розрив лонного зчленування з масивним крововиливом у м’які тканини мошонки;

-численні дрібні садна шкіри обох кистей; садна шкіри на передній та внутрішній поверхнях правого колінного суглобу, на передній поверхні правої гомілки.

-рідкий стан крові. Набряк головного мозку і м’яких мозкових оболонок. Нерівномірне кровонаповнення судин внутрішніх органів. Атеросклеротичний коронарокардіосклероз. Атеросклероз аорти.

Характер, локалізація та масивність комплексу встановлених зовнішніх та внутрішніх тілесних ушкоджень, свідчать за їх прижиттєве (незадовго до настання смерті) утворення, при значній силі травматичного впливу тупих, жорсткої конструкції, травмуючи предметів, що є більш властивим для умов дорожньо- транспортної пригоди та дії твердих виступаючих зовнішніх елементів кузову легкового автомобілю, який рухався. Смерть ОСОБА_7 настала внаслідок сукупної тупої травми тіла, що супроводжувалася закритою внутрішньочеревною травмою з крововиливами під оболонки та у шлуночки головного мозку, численними переломи ребер, забоями легень, розривом селезінки та масивною внутрішньою кровотечею, що у сукупності ускладнилося розвитком шоку, який і з'явився безпосередньою причиною смерті. Комплекс всіх тілесних ушкоджень, встановлених під час експертизи трупе ОСОБА_7, за своїм характером відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпеки для життя і перебувають у прямому причинному зв’язку з настанням смерті (т.2 а.с.32-39);

- протоколом огляду відеозапису від 15 березня 2017 року (т.2 а.с.47-48);

- висновком судової транспортно-трасологічної експертизи №6/10.4-293 від 16 травня 2017 року, згідно якого встановлена відповідність ушкоджень на передній лівій частині автомобіля «ВАЗ-2107» та передній правій бічній частині мопеду без реєстраційного номеру по розмірах, характеру, приблизних формах, взаємному розташуванні, що дозволяє стверджувати про контактування під час дорожньо-транспортної пригоди саме цих частин транспортних засобів. Тобто автомобіль «ВАЗ-2107» контактував своєю передньою лівою частиною з передньою правою бічною частиною мопеда (т.2 а.с.72-76);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №6/10.2-291 від 11 травня 2017 року, згідно якого рульове керування та гальмова система автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер: 53279 НЕ, на момент експертного огляду перебувають у працездатному стані (т.2 а.с.82-85);

- висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу №6/10.2-292 від 11 травня 2017 року, згідно якого рульове керування та гальмова система заднього колеса наданого на дослідження мопеда на момент експертного огляду перебувають у працездатному стані. Робоча гальмова система переднього колеса наданого на дослідження мопеда на момент експертного огляду перебуває у непрацездатному стані. Непрацездатність робочої гальмової системи переднього колеса наданого на дослідження мопеда виникла під час дії на елементи системи аварійного навантаження, тобто під час дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с.91-93);

- висновком судової автотехнічної експертизи №6/10.1-357 від 12 травня 2017 року, згідно якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля «ВАЗ-2107» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, але його дії вказаним вимогам не відповідали, що з технічної точки зору перебуває у прямому причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість запобігти даній пригоді визначалася виконанням ОСОБА_1 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України і для нього не було жодних перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці водій мопеда ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України, але його дії вказаним вимогам не відповідали, що з технічної точки зору перебуває у прямому причинному зв’язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Технічна можливість запобігти даній пригоді визначалася виконанням ОСОБА_7 вимог п.14.6 Правил дорожнього руху України і для нього не було жодних перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати (т.2 а.с.99-100);

- висновком щодо результатів медичного огляду обвинуваченого ОСОБА_1 від 14 березня 2017 року, згідно якого під час дорожньо-транспортної пригоди останній перебував у тверезому стані (т.2 а.с.112).

Від допиту свідків сторони обвинувачення прокурор відмовилися.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілу, дослідивши письмові докази у кримінальному провадженні, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю, дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.286 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчинення кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, працює, за місцем проживання і роботи характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, є щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.

Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Під час судового розгляду судом детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, яка виразилася у ненаданні потерпілій жодної матеріальної допомоги на поховання померлого ОСОБА_7, наслідки суспільно-небезпечного діяння, що виразилися у смерті ОСОБА_7, невизнання обвинуваченим цивільного позову в частині моральної шкоди і відсутність будь-яких спроб з його сторони якимось чином усунути заподіяні ним наслідки, думку потерпілої, яка просила суворо покарати обвинуваченого.

Виходячи з вищенаведених обставин, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.286 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки з позбавленням його права керувати транспортними засобами строком на три роки.

В той же час обвинуваченим була подана заява про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

У п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» зазначено, звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_1 злочин відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинених з необережності, тобто такий злочин не є необережним особливо тяжким злочином.

Згідно копій свідоцтв про народження, ОСОБА_1 має неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.38-39).

Отже, на день набрання чинності Законом України «Про амністію у 2016 році» ОСОБА_1 мав неповнолітню та малолітню дитину, тому на обвинуваченого поширюється дія п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» і застосування зазначеної норми є не правом, а обов’язком суду.

У зв’язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 вказаного Закону і звільнити його від відбування призначеного покарання.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 спричиненої злочином матеріальної шкоди підлягає задоволенню.

Так, відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно наданих суду письмових доказів, спричинена потерпілій ОСОБА_4 злочином матеріальна шкода, що складається з понесених витрат на підготовку до поховання батька, поховання, та помінального обіду складає 18906,88 грн. і зазначена шкода підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілої, тим більше, що сам ОСОБА_1 цивільний позов в частині стягнення з нього матеріальної шкоди визнав у повному обсязі.

Позовні вимоги в частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої моральної шкоди також підлягають задоволенню.

Так, відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких особа зазнала у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, спричиненої потерпілій ОСОБА_4, суд враховує характер правопорушення, зокрема, що вчинений обвинуваченим злочин не є умисним, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, ступінь вини обвинуваченого, оскільки настанню дорожньо-транспортної пригоди також сприяла і винна поведінка ОСОБА_7, який також допустив порушення правил дорожнього руху України, а також вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, враховуючи тяжкість наслідків, які настали в результаті дорожньо-транспортної пригоди, глибину душевних страждань потерпілої внаслідок втрати рідного батька, суд вважає, що заявлений потерпілою розмір моральної шкоди 60000,00 грн. у даному випадку не є завищеним, відповідає вимогам розумності і справедливості і підлягає стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів суд вважає необхідним визначити відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення судових експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 суд вважає за необхідне не обирати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368-371, 373, 374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 року.

Позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином, задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, матеріальну шкоду, завдану злочином, в розмірі 18906 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот шість) грн. 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, яка народилася у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, моральну шкоду, завдану злочином, в розмірі 60000 (шістдесят тисяч) грн. 00 коп.

Речові докази у справі – автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_4 – після набрання вироком законної сили передати у володіння ОСОБА_1.

Речові докази у справі – мопед без реєстраційного номеру з рамою чорного кольору – після набрання вироком законної сили передати у володіння потерпілої ОСОБА_4.

Речові докази у справі – DVD-R диск з камери спостереження – залишити в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь держави в особі УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової транспортно-трасологічної експертизи №6/10.4-293 від 16 травня 2017 року в розмірі 1977 (одна тисяча дев’ятсот сімдесят сім) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь держави в особі УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №6/10.2-291 від 11 травня 2017 року в розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь держави в особі УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу №6/10.2-292 від 11 травня 2017 року в розмірі 1186 (одна тисяча сто вісімдесят шість) грн. 44 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м.Синельникове Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, на користь держави в особі УДКСУ у Шевченківському районі м.Дніпра Дніпропетровської області, р/р: 31118115700004, МФО: 805012, код ЄДРПОУ: 37989274, Банк: ГУДКСУ у Дніпропетровській області, процесуальні витрати на проведення судової автотехнічної експертизи №6/10.1-357 від 12 травня 2017 року в розмірі 790 (сімсот дев’яносто) грн. 96 коп.

Накладений арешт на належну ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 9,85 га, кадастровий номер: 1224881000:01:002:0139, розташовану на території Раївської сільської ради Великомихайлівського старостинського округу №2 Синельниківського району Дніпропетровської області, залишити з метою забезпечення задоволеного судом цивільного позову.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синел ьниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк 30 (тридцять) діб з дня його проголошення.

Обвинуваченому і прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: ОСОБА_9